УКРАЇНА
Романівський районний суд Житомирської області
290/786/26
2-а/290/11/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
30 липня 2026 року селище Романів
Романівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Шакалов А.В., при секретарі судового засідання Кліменчук С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
22 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), у якому просить поновити пропущений процесуальний строк на звернення до суду; визнати протиправною та скасувати постанову № 8/81 від 29 червня 2026 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн, і закрити провадження у справі; зупинити виконання оскаржуваної постанови на період розгляду справи.
В обґрунтування позову зазначає, що постановою його притягнуто до відповідальності за неявку 28.04.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_4 за повісткою, яку, за його твердженням, вручено 24.04.2026. Позивач вважає постанову незаконною, оскільки відповідачем не було враховано, що в період з 23.04.2026 по 28.04.2026 включно він перебував на стаціонарному лікуванні, що позбавляло його можливості прибути за викликом у визначену дату. Також зазначає, що постанову ухвалено за його відсутності без роз`яснення прав, передбачених статтею 268 КУпАП, чим порушено його право на захист. Крім того, позивач стверджує, що копію оскаржуваної постанови отримав лише 14.07.2026, у зв`язку з чим вважає, що десятиденний строк на оскарження пропущено з поважних причин, і просить його поновити.
Рух справи
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 липня 2026 року справу передано на розгляд судді Шакалову А.В.
Ухвалою суду від 23 липня відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 15 год. 00 хв. 30 липня 2026 року.
30 липня 2026 року до суду від представника відповідача Дідик Світлани Василівни надійшло клопотання (вих. № 1940/7/1779) про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 8/81 відносно ОСОБА_1 , в якому відповідач також просив розглянути справу без участі його представника та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Судом ухвалено долучити зазначені матеріали до матеріалів справи в якості доказів.
30 липня 2026 року відбулося судове засідання, сторони до суду не прибули, причини неявки позивача, який про розгляд справи повідомлений належним чином, суду не відомі, представник відповідача просила проводити розгляд справи без її участі. Суд ухвалив проводити розгляд справи без участі сторін по справі за наявними матеріалами та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Фактичні обставини справи
Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , засобами поштового зв`язку рекомендованим відправленням № 0505603766282 надіслано повістку № 7117386 про виклик до восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 ) на 28.04.2026 о 09:00 для уточнення облікових даних.
Відповідно до трекінгових даних АТ «Укрпошта» та поштового повідомлення про вручення зазначене поштове відправлення вручено особисто ОСОБА_1 24.04.2026, що підтверджується його особистим підписом. Цей факт визнається й самим позивачем у позовній заяві, а тому суд вважає його встановленим.
28.04.2026, тобто в день, на який позивача було викликано, ОСОБА_1 звернувся до восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 із письмовою заявою, у якій повідомив про неможливість прибуття у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні, долучивши довідку КНП «Романівська лікарня» Романівської селищної ради від 28.04.2026 № 953/01-25, згідно з якою ОСОБА_1 перебуває на стаціонарному лікуванні з 23.04.2026 по даний час, без зазначення орієнтовної дати завершення лікування.
28.04.2026 позивач до восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 не прибув.
Матеріали справи не містять доказів того, коли саме завершилося стаціонарне лікування позивача, а також доказів того, що після його завершення ОСОБА_1 самостійно з`явився до восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 .
20.06.2026 ОСОБА_1 був розшуканий та доставлений до восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 працівниками Національної поліції як особа, яка ухилялася від виконання військового обов`язку.
У цей же день, 20.06.2026, відповідальним виконавцем групи розгляду та супроводу адміністративних правопорушень старшим солдатом ОСОБА_2 складено протокол № 8/81 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. У поясненнях до протоколу ОСОБА_1 зазначив, що перебував на лікуванні, має багато хронічних хвороб, а також вказав на потребу доглядати матір 78 років, яка хворіє на атеросклероз і потребує допомоги, і на те, що проживає в селі та має господарство. Протоколом позивача повідомлено, що розгляд справи відбудеться 29.06.2026 о 14:00 год у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_4 , кабінет № 8; факт ознайомлення з правами, передбаченими статтею 268 КУпАП і статтею 63 Конституції України, а також отримання копії протоколу засвідчено особистим підписом позивача.
29.06.2026 ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
29.06.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову № 8/81, якою на підставі частини 3 статті 210-1 КУпАП на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн (мінімальна межа санкції, передбаченої зазначеною нормою). У постанові зазначено, що матеріали справи не містять доказів прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 у семиденний строк після усунення причин неявки, а сам він був доставлений органами поліції лише 20.06.2026.
Копію постанови № 8/81 позивач отримав особисто, про що на постанові міститься його підпис; за твердженням позивача, не спростованим відповідачем, копію постанови вручено йому 14.07.2026.
Висновок суду щодо обставин справи
Сторони не заперечують, що саме викладений вище перебіг подій став підставою виникнення спору щодо правомірності оскаржуваної постанови.
Позиції сторін розходяться в оцінці правових наслідків перебування позивача на стаціонарному лікуванні у період, що збігається з датою виклику. Позивач вважає, що задокументоване лікування та своєчасне повідомлення про це відповідача виключають його вину у вчиненні адміністративного правопорушення. Відповідач, не заперечуючи факту лікування позивача та факту отримання від нього заяви і довідки 28.04.2026, наполягає на тому, що поважність причини первинної неявки не звільняє позивача від обов`язку особисто з`явитися до ТЦК та СП у семиденний строк після припинення дії такої причини, який позивачем виконано не було.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Щодо поновлення строку на звернення до суду
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Оскаржувана постанова містить відмітку про дату набрання нею законної сили - 10.07.2026, обчислену відповідачем від дня її винесення (29.06.2026) відповідно до статті 289 КУпАП. Водночас копію постанови позивач отримав особисто лише 14.07.2026, тобто вже після спливу зазначеного строку, що підтверджується його власноручним підписом на постанові про отримання копії та не спростовано відповідачем.
За таких обставин позивач був об`єктивно позбавлений можливості звернутися до суду в межах десятиденного строку, обчисленого відповідачем від дня винесення постанови, оскільки на момент його спливу не мав у своєму розпорядженні тексту оскаржуваного рішення. З позовом до суду позивач звернувся 22.07.2026, тобто протягом восьми днів після отримання копії постанови, що свідчить про добросовісну і своєчасну поведінку одразу після усунення перешкоди для реалізації права на оскарження.
За таких обставин суд вважає, що строк на звернення до суду пропущено позивачем з поважних причин, а тому заява про його поновлення підлягає задоволенню, і справа підлягає розгляду по суті заявлених вимог.
Щодо суті позовних вимог
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію. Воєнний стан та загальна мобілізація неодноразово продовжувались у встановленому законом порядку і тривають на момент виникнення спірних правовідносин, а отже в Україні триває особливий період у розумінні абзацу 5 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, передбачені, зокрема, статтею 210-1 цього Кодексу; від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати такі справи і накладати адміністративні стягнення мають право керівники відповідних територіальних центрів.
Відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення особи про виклик є день отримання поштового відправлення, що підтверджується інформацією та/або документами поштового оператора.
Судом встановлено і не заперечується позивачем, що повістку № 7117386 про виклик на 28.04.2026 вручено ОСОБА_1 особисто 24.04.2026, а отже він вважається належним чином оповіщеним про виклик у розумінні пункту 41 Порядку № 560.
Відповідно до пункту 23 Порядку № 560 поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, підтвердженими документами відповідних уповноважених органів, установ та організацій, визнаються, зокрема, хвороба громадянина, яка позбавила його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк.
Матеріалами справи підтверджено, що з 23.04.2026 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Романівська лікарня», що засвідчено довідкою від 28.04.2026 № 953/01-25, а тому суд погоджується з доводами позивача про наявність станом на 28.04.2026 поважної причини неприбуття до восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 , про яку він того ж дня повідомив відповідача у письмовій формі з долученням підтвердних документів, чим дотримався вимог абзацу третього частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункту 23 Порядку № 560.
Разом з тим суд враховує, що можливість не бути притягнутим до адміністративної відповідальності за неприбуття за викликом не обмежується самим лише повідомленням про поважні причини неявки.
Відповідно до пункту 24 Порядку № 560 у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати й часу прибуття, повідомити про причини неявки, а після усунення таких причин - особисто прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що на особу, яка не прибула за викликом з поважної причини, покладається не лише обов`язок повідомити про причини неприбуття, а й окремий, самостійний обов`язок особисто з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у семиденний строк після припинення дії обставин, що перешкоджали прибуттю.
Матеріали справи не містять доказів того, коли саме завершилося стаціонарне лікування позивача, а також доказів того, що після його завершення ОСОБА_1 самостійно, у визначений пунктом 24 Порядку № 560 строк, з`явився до восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 . Натомість із матеріалів справи вбачається, що позивача розшукано та примусово доставлено до восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 працівниками Національної поліції лише 20.06.2026 - тобто майже через два місяці після дати виклику, визначеної у повістці. Таких доказів позивачем не надано і під час судового розгляду справи.
За таких обставин сам по собі факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні станом на 28.04.2026, про який він належним чином повідомив відповідача, не спростовує факту вчинення ним адміністративного правопорушення, оскільки, реалізувавши право на повідомлення про поважну причину неявки, позивач не виконав кореспондуючого йому обов`язку щодо подальшого особистого прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, що не перевищує семи календарних днів після усунення такої причини, а такий обов`язок є самостійною та необхідною умовою правомірної поведінки військовозобов`язаного в особливий період.
Щодо доводів позивача про порушення його права на захист, передбаченого статтею 268 КУпАП, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Матеріалами справи, зокрема протоколом № 8/81 від 20.06.2026, підтверджується, що позивачу під особистий підпис роз`яснено зміст статті 63 Конституції України та права і обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, повідомлено про дату, час і місце розгляду справи (29.06.2026 о 14:00 год), а також вручено копію протоколу. Отже, доводи позивача про порушення його права на захист спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Оскільки позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, на розгляд не з`явився та клопотань про відкладення не подавав, відповідач правомірно, керуючись частиною 2 статті 268 КУпАП, розглянув справу за його відсутності.
Відповідно до частини четвертої статті 129 Конституції України та частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності оскаржуваної постанови покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень. Дослідивши подані відповідачем докази (протокол про адміністративне правопорушення, повістку, докази її вручення, довідку медичного закладу, письмові пояснення позивача), суд вважає, що відповідач довів наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, та дотримання встановленого КУпАП порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченого, зокрема, статтею 283 КУпАП.
Розмір накладеного на позивача штрафу (17000,00 грн) відповідає мінімальній межі санкції, встановленої частиною 3 статті 210-1 КУпАП (від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а тому підстав вважати призначене стягнення явно необґрунтованим або непропорційним суд не вбачає.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова № 8/81 від 29.06.2026 є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 72-77, 121, 139, 243-246, 250, 286, 293 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про оборону», частиною 3 статті 210-1, статтями 235, 268, 280, 283, 289 КУпАП, суд, -
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на звернення до суду з цим адміністративним позовом.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови № 8/81 від 29 червня 2026 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складене 30 липня 2026 року.
Суддя Андрій ШАКАЛОВ