Справа № 359/2729/26
Провадження № 2-сз/359/26/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєва Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
встановив :
04 червня 2026 року від заявника ОСОБА_1 до суду надійшла заява про повернення судового збору, якою просить суд : повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. сплачений за подання заяви згідно квитанції № 55085006 від 17 березня 2026 року; сформувати та напрвити до органу Державної казначейської служби України електронне подання про повернення судового збору.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Дослідивши подану заяву та матеріали цивільної справи №359/2729/26, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно положень ч. 2 ст. 133 ЦПК України порядок повернення судового збору встановлюється законом.
При цьому, положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Судом встановлено, що 17 березня 2026 року від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла спільна заява, в якій просять суд : розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 26 липня 2023 року у Бориспільському відділі ДРАЦС, актовий запис № 430; визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_2 , м. Бориспіль, ОКПП «Київ»; не давати строку на примирення.
Ухвалою суду від 25 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк - 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків вказаних в ухвалі, а також роз`яснено, що у разі не усунення зазначених недоліків, заява буде вважатись не поданою та повернута заявникам.
21 травня 2026 року ухвалою суду заяву визнано неподаною та повернено заявникам у зв`язку з не усунутими недоліками у поданій заяві.
Зі змісту заяви про повернення судового збору вбачається, що заявник просить повернути судовий збір в розмірі 665,60 коп., сплачений відповідно платіжної інструкції № 55085006 від 17 березня 2026 року.
Так, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Разом з тим, як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 26 своєї постанові № 10 від 14 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», перерахування суми судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2011 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
При цьому, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до заяви додано оригінал документу - платіжної інструкції № 55085006 від 17 березня 2026 року, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, що є належним доказом сплати судового збору у встановлених чинним законодавством розмірах.
Враховуючи наведене суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору.
Зважаючи на вказане та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, - задовольнити.
Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, відповідно платіжної інструкції № 55085006 від 17 березня 2026 року.
Ухвала суду є остаточною та, відповідно ст. 353 ЦПК України, апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду виготовлено 31 липня 2026 року.
Суддя Л.В. Яковлєва