31.07.26 363/2826/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Ставиченка О.В.,
представника позивача - Пономаренко Ю.В. (у режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №598 від 11.03.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
06.05.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 07.05.2026), представником позивача - адвокатом Пономаренко Ю.В. подано вказаний адміністративний позов, у якому просить: постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КАС України (вчинення порушення в особливий період) №598 від 11.03.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн., - скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3
ст. 210-1 КУпАП - закрити; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір.
Також, до повної заяви представником позивача додано клопотання про витребування доказів та про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
В обґрунтування позову зазначено, що 28.04.2026 після блокування банківських рахунків позивачеві стало відомо про наявність відомостей про нього у Єдиному реєстрі боржників та про відкриття Вишгородським відділом державної виконавчої служби виконавчого провадження № 80866154. Після ознайомлення з матеріалами автоматизованої системи виконавчого провадження позивач з`ясував, що примусове виконання здійснюється на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 598 від 11.03.2026, а до стягнення пред`явлено подвійний розмір штрафу - 34 000,00 грн. сторона позивача указує, що повістку № 5783347 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 13.01.2026 позивач не отримував, про її існування не був обізнаний, а тому не допускав винного невиконання обов`язку щодо явки. Оскаржувана постанова не містить належного викладення та оцінки доказів, які підтверджували б направлення саме цієї повістки за належною адресою, її вручення та наявність у його діях складу адміністративного правопорушення. Окремою підставою позову визначено порушення права на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення. Сторона позивача зазначає, що позивач не був своєчасно повідомлений про дату, час і місце її розгляду, у зв`язку із чим не мав можливості ознайомитися з матеріалами, надати пояснення щодо причин неприбуття, подати докази, заявити клопотання, скористатися професійною правничою допомогою та реалізувати інші права, передбачені статтею 268 КУпАП. Розгляд справи за його відсутності без доказів своєчасного сповіщення, на переконання позивача, є істотним порушенням установленої законом процедури. Також представник позивача посилається на примітку до статей 210, 210-1 КУпАП, відповідно до якої положення цих статей не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними інформаційними системами, реєстрами та базами даних. Позивач перебуває на військовому обліку у відповідача, раніше уточнював свої відомості, а тому відповідач мав можливість одержати необхідні дані без притягнення його до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.05.2026 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 09:45 09.07.2026, про що учасників провадження повідомлено у порядку, встановленому КАС України. Крім цього, в ухвалі суду зазначено, що на підставі аналізу наданих стороною позивача документи, беручи до уваги, що із змістом оскаржуваної постанови позивач ознайомився 30.04.2026, а позов подано до суду 06.05.2026, на думку суду, відсутні підстави вважати, що адміністративний позов про скасування постанови №598 від 11.03.2026 про адміністративне правопорушення, подано поза межами строку, встановленого статтями 286, 289 КАС України. Також, вказаним судовим рішенням витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для винесення ІНФОРМАЦІЯ_3 постанови від 11.03.2026 №598 відносно ОСОБА_1
18.05.2026 до суду, через систему «Електронний суд», представником відповідача подано відзив на позовну заяву, з додатками - витребуваними судом доказами, у якому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , вказуючи, що позов є надуманим та спрямованим на уникнення позивачем відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Зокрема, у відзиві зазначено, що відповідач сформував повістку №5783347 на ім`я ОСОБА_1 про необхідність прибути 13.01.2026 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. 16.12.2025 повістку направлено рекомендованим поштовим відправленням № R067054619500 з позначкою «Повістка ТЦК» на адресу: АДРЕСА_1 . За твердженням відповідача, відправлення повернуто 02.01.2026 з відміткою «адресат відсутній», що підтверджує належне оповіщення позивача про виклик. Посилаючись на пункт 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), пункт 82 Правил надання послуг поштового зв`язку та постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, відповідач указує, що направлення рекомендованого листа на дійсну адресу є достатнім для належного повідомлення, а фактичне отримання кореспонденції перебуває поза межами контролю відправника. Відповідач зазначає, що після неприбуття позивача за повісткою направив йому повідомлення № 12/1802 про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Повідомлення відправлено 18.02.2026 рекомендованим листом №R067104544263. У відзиві зазначено, що 13.03.2026 це відправлення повернулося з причини «адресат відсутній». Також у відзиві вказано, що копію постанови №598 від 11.03.2026 направлено позивачеві 19.03.2026 рекомендованим поштовим відправленням №R067125157626, яке позивач не отримав. Відповідач стверджує, що позивач не отримував жодної направленої йому кореспонденції за адресою, яку сам повідомив для військового обліку, чим створив умови для її невручення. Постанова, за твердженням відповідача, прийнята уповноваженою посадовою особою, відповідає вимогам статті 283 КУпАП та ґрунтується на достатніх доказах. До відзиву відповідач додав копію документів справи про адміністративне правопорушення щодо позивача.
Судове засідання, призначене на 09.07.2026, не відбулося, у зв`язку із зайнятістю головуючого судді, як слідчий суддя під час розгляду клопотань в поряду КПК України. Наступну дату судового засідання визначено - 30.07.2026 на 16:00, про що повідомлено учасників провадження.
У судове засідання, призначене на 30.07.2026, з`явилася представник позивача. Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, не з`явився, поважності причин неявки не повідомив.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, суд врахував відсутність заперечень у представника позивача проти цього, неявку представника відповідача за відсутності поважності причин та клопотань про неможливість розгляду справи у його відсутності.
У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, надані у встановлений процесуальний строк, та оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд установив такі обставини.
Із копії повістки №5783347 убачається, що вона сформована на ім`я ОСОБА_1 , містить адресу: АДРЕСА_1 , та вимогу прибути 13.01.2026 о 09:00 за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних. На повістці зазначено дату накладення кваліфікованого електронного підпису - 14.12.2025.
Опис вкладення та поштові документи підтверджують прийняття АТ «Укрпошта» 16.12.2025 рекомендованого відправлення №R067054619500 з вкладенням « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_1 , адресованого позивачеві за вказаною вище адресою. За даними відстеження, 02.01.2026 відправлення оформлено до повернення з причини «одержувач відсутній за вказаною адресою», а 05.01.2026 повернення вручено відправнику.
У повідомленні ІНФОРМАЦІЯ_2 № 12/1802 позивачеві запропоновано прибути 11.03.2026 о 10:00 для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
З відомостей відстеження поштового відправлення №R067104544263 убачається, що воно прийняте оператором поштового зв`язку 18.02.2026. 09.03.2026 зафіксовано повернення відправнику у зв`язку із закінченням установленого строку зберігання, 13.03.2026 - повернення з причини «одержувач відсутній за вказаною адресою», 18.03.2026 повернення вручено представнику відправника. Відомостей про вручення повідомлення позивачеві, про його особистий підпис, про відмову від отримання, а також про фактичне ознайомлення позивача з датою та місцем розгляду справи до 11.03.2026 ці документи не містять.
Оскаржуваною постановою № 598 від 11.03.2026 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 визнав ОСОБА_1 винним у тому, що він не прибув 13.01.2026 за викликом, зазначеним у повістці № 5783347, чим порушив частину першу статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та наклав штраф у розмірі
17 000,00 грн за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. У постанові зазначено, що поштове відправлення з повісткою повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а повідомлення про дату, час і місце розгляду справи було надіслано рекомендованим листом. Водночас постанова не містить відомостей про дату фактичного вручення такого повідомлення або про інші дані, які на час розгляду справи підтверджували обізнаність позивача з датою та місцем її розгляду.
Поштові документи щодо направлення копії постанови підтверджують, що відправлення № R067125157626 прийнято АТ «Укрпошта» 19.03.2026, тобто на восьмий день після прийняття постанови. 05.04.2026 року зафіксовано повернення через закінчення строку зберігання, 06.04.2026 - повернення з причини відсутності одержувача за адресою, а 08.04.2026 повернення вручено представнику відправника. Доказів фактичного вручення позивачеві копії постанови відповідач не надав.
Із заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 про примусове виконання постанови вбачається, що відповідач направив до органу державної виконавчої служби постанову № 598 із вимогою стягнути подвійний розмір несплаченого штрафу - 34 000,00 грн. Постановою старшого державного виконавця від 27.04.2026 відкрито виконавче провадження №80866154, а 28.04.2026 винесено постанову про арешт коштів боржника на суму 37 606,00 грн з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Військово-обліковий документ з електронного кабінету «Резерв+», сформований 29.04.2026, містить відмітку «Порушення правил військового обліку» та зазначення причини звернення до Національної поліції: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», дата звернення - 24.01.2026.
Пункт 41 Порядку № 560 визначає спеціальні способи підтвердження оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку таким підтвердженням, зокрема, може бути день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою цією особою під час уточнення облікових даних, або за адресою задекларованого чи зареєстрованого місця проживання, якщо іншої адреси не повідомлено.
У цій справі відповідач надав копію повістки, опис вкладення та відомості поштового оператора, які підтверджують направлення повістки № 5783347 на адресу, що збігається з адресою позивача, зазначеною ним у позові та у військово-обліковому документі. Тому суд не погоджується з доводом позову про відсутність будь-яких доказів формування і направлення повістки. За наведених обставин відмітка поштового оператора від 02.01.2026 могла бути врахована відповідачем як передбачене Порядком № 560 підтвердження оповіщення про сам виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Водночас правова фікція оповіщення про виклик за повісткою не є тотожною належному повідомленню про дату, час і місце подальшого розгляду справи про адміністративне правопорушення. Це різні за метою та правовими наслідками процесуальні дії. Пункт 41 Порядку № 560 регулює оповіщення про необхідність прибуття до територіального центру, тоді як порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення та гарантії участі особи визначаються КУпАП.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України; з використанням повноваження з належною метою; обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Частина друга статті 77 КАС України покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності. За статтею 90 КАС України суд оцінює докази за внутрішнім переконанням на підставі їх безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження, а відповідно до статті 242 цього Кодексу судове рішення має бути законним і обґрунтованим.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення відповідно до статті 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності із законом. Статті 251 і 252 КУпАП визначають поняття доказів та покладають на орган, який розглядає справу, обов`язок оцінити їх у сукупності. За статтями 278 і 280 КУпАП посадова особа повинна, зокрема, перевірити, чи сповіщено учасників про час і місце розгляду, з`ясувати наявність події правопорушення, винуватість особи та всі інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина перша статті 268 КУпАП гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правничою допомогою та оскаржувати постанову. Загальним правилом є розгляд справи у присутності такої особи. За її відсутності справа може бути розглянута лише тоді, коли наявні дані про своєчасне сповіщення особи про місце і час розгляду та від неї не надійшло клопотання про відкладення.
Стаття 277-2 КУпАП передбачає повідомлення особи про розгляд справи не пізніше ніж за три доби до дня її розгляду. У постановах від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справі № 308/12552/16-а, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а, від 31.03.2021 у справі № 676/752/17 та від 10.04.2023 у справі № 510/248/17 Верховний Суд сформулював висновок, що обов`язок повідомити особу вважається виконаним, якщо вона була поінформована про час і місце розгляду не пізніше ніж за три дні до відповідної дати, а доказування цієї обставини покладається на уповноважений орган. Метою повідомлення є не формальне направлення кореспонденції, а реальна можливість особи взяти участь у розгляді та реалізувати права, гарантовані статтею 268 КУпАП.
Матеріали справи підтверджують направлення 18.02.2026 повідомлення №12/1802 рекомендованим листом, але вони не містять доказу його вручення. Відомості відстеження свідчать про невручення відправлення: 09.03.2026 розпочато його повернення через закінчення строку зберігання, відмітку про відсутність адресата проставлено 13.03.2026, тобто вже після розгляду справи і прийняття постанови, а фактично повернення одержано відповідачем 18.03.2026.
Таким чином, станом на 11.03.2026 у відповідача не було документа, який підтверджував би вручення повідомлення, відмову позивача від його одержання або фактичну обізнаність позивача про дату та місце розгляду справи не пізніше 08.03.2026. Відповідач не надав розписки, повідомлення про вручення, даних телефонного чи електронного інформування, заяви позивача, його пояснень або іншого доказу, з якого випливало б, що позивач знав про розгляд справи.
Посилання у відзиві на загальні положення Правил надання послуг поштового зв`язку про обов`язок працівника поштового зв`язку інформувати адресата телефоном або залишати повідомлення у поштовій скриньці не доводить, що такі дії фактично були виконані саме щодо відправлення № R067104544263. Нормативне визначення порядку дій оператора поштового зв`язку не може замінити доказу конкретного повідомлення особи.
Твердження відзиву про свідоме ігнорування позивачем усієї кореспонденції є припущенням, а факт повернення кількох поштових відправлень не доводить, що позивач знав про їх зміст, умисно ухилявся від отримання саме повідомлення про адміністративний розгляд або був обізнаний про призначену дату. Відомостей про відмову від одержання листа матеріали справи не містять.
Отже, відповідач не довів виконання обов`язкової передумови для розгляду справи за відсутності позивача.
Порушення права на участь у розгляді справи не є суто формальним. Унаслідок неналежного повідомлення позивач був позбавлений можливості надати пояснення щодо причин неприбуття, заявити клопотання, подати докази, заперечити проти застосування спеціальної процедури без складення протоколу, скористатися допомогою адвоката та висловити позицію щодо наявності складу правопорушення. Саме на стадії адміністративного розгляду посадова особа мала всебічно з`ясувати ці обставини відповідно до статей 245 і 280 КУпАП.
Положення статті 258 КУпАП у визначених законом випадках допускають розгляд справ про правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, без складення протоколу. Проте така спрощена форма не скасовує прав особи, передбачених статтею 268 КУпАП, і не звільняє посадову особу від обов`язку своєчасно повідомити її про розгляд справи.
Надання позивачеві можливості оскаржити постанову до суду після застосування примусового виконання не виправляє порушення, допущеного під час первинного адміністративного провадження. Судовий контроль не має підміняти передбачений КУпАП розгляд справи уповноваженою посадовою особою за участю особи, яку притягають до відповідальності.
За таких обставин постанова № 598 від 11.03.2026 не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийнята без належного забезпечення права позивача на участь у процесі її прийняття та без підтверджених даних про своєчасне повідомлення його про розгляд справи.
Відповідно до спеціального правила статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП виключає провадження у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Інкриміноване позивачу діяння полягало у неприбутті у конкретно визначені дату і час - 13.01.2026 о 09:00. Таке діяння є закінченим у момент спливу визначеного для явки часу та не має характеру триваючого правопорушення. Відповідач міг виявити неприбуття безпосередньо 13.01.2026, а військово-обліковий документ додатково підтверджує, що не пізніше 24.01.2026 відповідні відомості вже були відображені як підстава звернення до Національної поліції.
Отже, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення сплив не пізніше 24.01.2026.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи щодо рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право скасувати таке рішення і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.
За подання позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 532,48 грн, що підтверджується квитанцією, долученою до позовної заяви. У зв`язку із задоволенням позову ця сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись статтями 2, 5, 7-9, 72-77, 90, 241, 242, 243, 246, 286 КАС України, статтями 7, 9, 210-1, 247, 251, 252, 258, 268, 278, 280, 283, 285, 293 КУпАП, суд
УХВАЛИВ:
адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №598 від 11.03.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №598 від 11.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.
З урахуванням положень частини четвертої статті 286 КАС України, рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя О.П.Лукач