Справа № 182/8577/25
Провадження № 2/0182/976/2026
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
14.07.2026 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.
секретар Іванова Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нікопольської міської територіальної громади в особі Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка до дня смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . За життя, 22 лютого 2011 року, ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого усе належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, усі майнові права та обов`язки, які належали їй на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов`язки, які належатимуть їй на день смерті, заповіла йому. Даний заповіт було посвідчено приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В., реєстровий № 159. Зазначений заповіт за життя спадкодавця не змінювався та не скасовувався. Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Він є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_2 , немає. Після поновлення йому строку на прийняття спадщини в судовому порядку, він 22 липня 2025 року звернувся з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іопеля С.О., у зв`язку з чим була відкрита спадкова справа № 212/2025. Після заведення спадкової справи, приватний нотаріус Іопель С.О. зробив запит до КП «Нікопольське районне бюро технічної інвентаризації» ДОР щодо підтвердження права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . У нього на руках була лише ксерокопія правовстановлюючого документа на квартиру, а сааме: Свідоцтва про право власності на житло, виданого Нікопольським житлово-експлуатаційним об`єднанням від 04.08.1998 року. Однак, КП «Нікопольське районне бюро технічної інвентаризації» ДОР на запит приватного нотаріуса Іопеля С.О. надало довідку № 1076 від 01.09.2025 року, в якій зазначило, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Дубліката Свідоцтва про право власності на житло, виданого Нікопольським житлово-експлуатаційним об`єднанням від 23.11.2006 року. Зазначена обставина вказує на те, що за життя ОСОБА_2 оригінал її первісного правовстановлюючого документа на квартиру - Свідоцтва про право власності на житло, виданого Нікопольським житлово-експлуатаційним об`єднанням 04.08.1998 року, було втрачено і замість нього ОСОБА_2 отримала Дублікат Свідоцтва про право власності на житло, виданого Нікопольським житлово-експлуатаційним об`єднанням від 23.11.2006 року, який на даний час і є актуальним правовстановлюючим документом на квартиру. У зв`язку з тим, що у нього відсутні належним чином оформлені правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності померлої ОСОБА_2 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іопель С.О. постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 листопада 2025 року за вих. № 1116/02-31 відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та рекомендував для оформлення своїх спадкових прав звернутися до суду. Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Звертаючись до суду з даним позовом, він обрав спосіб захисту свого майнового права, визначений п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, - визнання права. Через такі обставини звернувся до суду.
В судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с.75).
Представник відповідача в судове засідання не з`явилась також, надала до суду заяву про розгляд справи у свою відсутність, проти задоволення позову не заперечувала (а.с.34-35).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст.1233 ЦКУ, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с.4, 40-42), яка до дня смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.71). Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7-13). За життя, 22 лютого 2011 року, ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого усе належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, усі майнові права та обов`язки, які належали їй на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов`язки, які належатимуть їй на день смерті, заповіла позивачу (а.с.5-6). Даний заповіт було посвідчено приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В., реєстровий № 159. Зазначений заповіт за життя спадкодавця не змінювався та не скасовувався.
Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_2 , не встановлено. Після поновлення позивачу строку на прийняття спадщини в судовому порядку (а.с.50-51), позивач 22 липня 2025 року звернувся з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іопеля С.О., у зв`язку з чим була відкрита спадкова справа № 212/2025. Після заведення спадкової справи, приватний нотаріус Іопель С.О. зробив запит до КП «Нікопольське районне бюро технічної інвентаризації» ДОР щодо підтвердження права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки у позивача на руках була лише ксерокопія правовстановлюючого документа на квартиру (Свідоцтва про право власності на житло, виданого Нікопольським житлово-експлуатаційним об`єднанням від 04.08.1998 року). Однак, КП «Нікопольське районне бюро технічної інвентаризації» ДОР на запит приватного нотаріуса Іопеля С.О. надало довідку № 1076 від 01.09.2025 року, в якій зазначило, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Дубліката Свідоцтва про право власності на житло, виданого Нікопольським житлово-експлуатаційним об`єднанням від 23.11.2006 року. Зазначена обставина вказує на те, що за життя ОСОБА_2 оригінал її первісного правовстановлюючого документа на квартиру - Свідоцтва про право власності на житло, виданого Нікопольським житлово-експлуатаційним об`єднанням 04.08.1998 року, було втрачено і замість нього ОСОБА_2 отримала Дублікат Свідоцтва про право власності на житло, виданого Нікопольським житлово-експлуатаційним об`єднанням від 23.11.2006 року, який на даний час і є актуальним правовстановлюючим документом на квартиру. У зв`язку з тим, що у позивача відсутні належним чином оформлені правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності померлої ОСОБА_2 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іопель С.О. постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 листопада 2025 року за вих. № 1116/02-31 відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та рекомендував для оформлення своїх спадкових прав звернутися до суду (а.с.14).
Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Звертаючись до суду з даним позовом, він обрав спосіб захисту свого майнового права, визначений п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, - визнання права.
Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 Цивільного кодексу України).
За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.4, 13, 81, 200, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Нікопольської міської територіальної громади в особі Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал