ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
"29" липня 2026 р. Справа№ 910/4532/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іванова В.П.
суддів: Чапляна С.Є.
Крижного О.М.
за участю секретаря судового засідання: Ліщук М.Ю.
за участю представника (-ів) згідно з протоколом судового засідання від 29.07.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фес Укр»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026
у справі № 910/4532/26 (суддя Усатенко І.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фес Укр»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Транс Альянс Логістик»
про стягнення 22 600 020,46 грн,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі № 910/4532/26 у задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фес Укр» (далі - ТОВ «Фес Укр») відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не навів достатніх обставин і не подав доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
ТОВ «Фес Укр» не погодилося із зазначеною ухвалою про відмову у забезпеченні позову та звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі № 910/4532/26 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.
Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2026 для розгляду справи № 910/4532/26 визначено склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді-доповідача) Іванова В.П., суддів Чапляна С.Є., Крижного О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Фес Укр» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі № 910/4532/26 та призначено розгляд справи в судовому засіданні.
У судове засідання 29.07.2026 з`явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні постало питання щодо зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку справи № 915/927/25 за касаційною скаргою ТОВ «АЛЬЯНС» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025.
Предметом позову у справі № 915/927/25 є вимоги керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відповідної філії та ТОВ «АЛЬЯНС» про визнання недійсним договору та стягнення 15 806 707,20 грн. У межах цієї справи суди задовольнили заяву прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ «АЛЬЯНС» у межах суми позову.
Суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі № 910/4532/26, якою ТОВ «Фес Укр» відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову. У цій заяві позивач просив накласти арешт на все належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Дженерал Транс Альянс Логістик» (далі - ТОВ «Дженерал Транс Альянс Логістик») рухоме майно, а також на грошові кошти, що обліковуються на рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позовних вимог 22 600 020,46 грн.
Водночас колегія суддів встановила, що Верховний Суд ухвалою від 25.11.2025 передав справу № 915/927/25 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі частини другої статті 302 ГПК України у зв`язку з необхідністю відступити та/або конкретизувати висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2024 у справі № 915/538/24. Зокрема, у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 зазначено, що у разі подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами на його рахунках або відчужити належне йому майно може утруднити виконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, а вимога доведення такого необмеженого права відповідача може свідчити про застосування завищеного стандарту доказування.
Ухвала про передачу справи мотивована необхідністю вирішення питань про те, чи повинен позивач (заявник) доводити наявність ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав і обґрунтовану необхідність накладення арешту на майно та (або) грошові кошти відповідача; чи є співмірним одночасне накладення арешту на кошти і майно в межах усієї суми позову; чи доцільно за неможливості встановити достатність коштів на рахунках застосовувати щодо майна заборону його відчуження замість арешту, а також на кого покладається обов`язок доведення вартості такого майна.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 19.12.2025 прийняла до розгляду справу № 915/927/25 за касаційною скаргою ТОВ «АЛЬЯНС» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 16.06.2025 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Отже, на розгляді об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа № 915/927/25 щодо застосування статей 13, 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у подібних правовідносинах, зокрема щодо доказування ризику невиконання рішення суду та співмірності одночасного накладення арешту на грошові кошти і майно відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Відповідно до ч. 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Консультативна рада європейських суддів у пункті 1 Висновку № 20 (2017) від 10.11.2017 «Про роль судів у забезпеченні єдності застосування закону» вказала, що однакове та уніфіковане застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом і правову визначеність.
Відповідно до п. 7 ч. 1 та ч. 3 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», які полягають у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що вирішення питання про зупинення провадження у справі зумовлене необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні щодо конкретної категорії справ.
Колегія суддів зазначає, що як у справі № 910/4532/26, яка розглядається, так і у справі № 915/927/25 спірні процесуальні правовідносини стосуються забезпечення вимог про стягнення грошових коштів шляхом одночасного накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах ціни позову.
За суб`єктним критерієм у кожній із порівнюваних справ заявник ініціював забезпечення вимоги про стягнення грошових коштів, а запропоновані заходи обмежують розпорядження коштами та майном відповідача. За об`єктним критерієм об`єктами забезпечення є належні відповідачу грошові кошти і майно. За змістовим критерієм в обох справах підлягають вирішенню питання про обсяг обов`язку заявника довести ризик утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду, а також про співмірність одночасного арешту коштів і майна та можливість застосування щодо майна заборони його відчуження замість арешту. Відмінності у предметах позовів і видах майна не спростовують подібності цих процесуальних правовідносин, оскільки їх зміст та правове регулювання статтями 13, 136, 137 ГПК України є однаковими.
Враховуючи викладене, правовідносини у справі № 910/4532/26 є подібними до правовідносин у справі № 915/927/25.
Беручи до уваги підстави передачі справи № 915/927/25 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та те, що правовий висновок, який буде сформовано у ній щодо застосування статей 13, 136, 137 ГПК України, матиме істотне значення для перегляду оскаржуваної ухвали, Північний апеляційний господарський суд вважає за необхідне відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України зупинити апеляційне провадження у справі № 910/4532/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 915/927/25.
Колегія суддів враховує, що зупинення апеляційного провадження впливає на тривалість перегляду оскаржуваної ухвали. Водночас з огляду на безпосередню подібність правовідносин, необхідність забезпечення єдності судової практики та тимчасовий характер зупинення таке процесуальне рішення є виправданим і співмірним та не порушує права учасників справи на її розгляд упродовж розумного строку, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас колегія суддів враховує, що предметом апеляційного перегляду є судове рішення з питання забезпечення позову, вирішення якого за своєю природою потребує оперативності. Разом з тим зупинення апеляційного провадження не перешкоджає розгляду справи № 910/4532/26 по суті судом першої інстанції та не позбавляє позивача права звернутися із заявою про забезпечення позову з наведенням інших обставин, тоді як перегляд оскаржуваної ухвали до формування об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висновку щодо застосування ст. 136, 137 ГПК України створював би ризик вирішення цього питання на підставі правового висновку, від якого Верховний Суд може відступити.
Керуючись статтями 228, 229, 232, 234, 235, 281 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
зупинити апеляційне провадження у справі № 910/4532/26 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судового рішення у справі № 915/927/25 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-291 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 30.07.2026.
Головуючий суддя В.П. Іванов
Судді С.Є. Чаплян
О.М. Крижний