Справа № 129/2690/26
Провадження по справі № 2-а/129/104/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" липня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
у складі: головуючої судді Бондар О.В.,
без участі сторін та їх представників розглянув в судовому засіданні в залі суду в місті Гайсині в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
установив:
10.07.2026 адвокат Луценко О.І. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування R564765 від 06.06.2026, винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн., справу просить закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення; на обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за те, що він порушив вимоги п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», а саме не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП. ОСОБА_1 не погодився з цією постановою, подав до відповідача через за стосунок «Резерв+» заяву, в якій просив зняти його з незаконного розшуку. Фактично розгляду справи відносно ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_3 не відбулося, ВЛК ОСОБА_1 пройдено вчасно 26.04.2024, правопорушень в системі АІТС «Оберіг» за ОСОБА_1 не значиться, позивач має відстрочку від призову на військову службу, оскільки його рідний брат військовослужбовець загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час воєнного стану, зазначене не було враховано т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 під час ухвалення оскаржуваної постанови.
20.07.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позову заперечив, вважав винесену ним постанову законною, а позовні вимоги безпідставними і необґрунтованими, з огляду на таке: ОСОБА_1 не виконав п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», а саме в період з 21.03.2024 по 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, 26.04.2024 він пройшов медичний огляд і був визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час; відповідно до вимог закону ОСОБА_1 був зобов`язаний самостійно звернутися до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходже6ння медичного огляду; на підставі викладеного відповідно до вимог ст..279 КУпАП 06.06.2026 було винесено електронну постанову R564765.
В судове засідання представник позивача не прибув, просив розгляд справи провести за його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений по час і місце розгляду справи, у поданій до суду 20.07.2026 заяві просив про розгляд справи у його відсутність.
Суд дослідив надані сторонами докази і приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №506 від 10.10.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за те, що він порушив вимоги п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», а саме в період з 21.03.2024 по 05.06.2025 самостійно не звернувся з метою направлення на ВЛК та не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП. ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу, оскільки його рідний брат військовослужбовець загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час воєнного стану, зазначене не було враховано т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 під час ухвалення оскаржуваної постанови; однак, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності поза передбаченим ч.9 ст.38 КУпАП однорічним строком притягнення до адміністративної відповідальності, що підставою для скасування оскаржуваної постанови та є передбаченою п.7 ч.1 ст.247 КУпАП підставою для закриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечуються систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, а також вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер правопорушення.
Отже, відповідно до викладеного, орган чи посадова особа уповноважена розглядати справи про адміністративні правопорушення розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. На цьому акцентував увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Згідно із п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Системний аналіз правовідносин та нормативно- правових актів, що їх регулюють, свідчить про те, що оскаржувана постанова вимогам закону не відповідає, під час розгляду справи та винесення постанови відповідачем були порушені вимоги ст. 268 КУпАП України, а саме безпідставно не враховані ті обставини, що ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу, оскільки його рідний брат військовослужбовець загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час воєнного стану, про що ОСОБА_1 надавав відомості до ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім того, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності поза передбаченим ч.9 ст.38 КУпАП однорічним строком притягнення до адміністративної відповідальності, що підставою для визнання незаконноюта скасування оскаржуваної постанови та є передбаченою п.7 ч.1 ст.247 КУпАП підставою для закриття провадження у справі.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ухвалив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати незаконною та скасувати постанову № R564765 від 06.06.2026, винесену т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: