УХВАЛА
29 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 924/1311/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Хмельницької області
(суддя - Заверуха С.В.)
від 14.04.2026
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Маціщук А.В., судді: Василишин А.Р., Бучинська Г.Б.)
від 02.06.2026
у справі №924/1311/25
за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради та Хмельницької обласної державної адміністрації
до Комунального некомерційного підприємства "Хмельницька обласна лікарня" Хмельницької обласної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-Мед"
про визнання недійсним договору в частині та стягнення 76967,29 грн безпідставно збережених коштів,
за участю представників учасників справи:
прокуратури - Одуденко А.В.
позивача 1 - не з`явилися
позивача 2 - не з`явилися
відповідача 1 - Мельничук І.М.
відповідача 2 - Дурова О.І.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Керівник окружної прокуратури міста Хмельницького просить суд визнати недійсним пункт 3.1 договору № 87 від 12.06.2023, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Хмельницька обласна лікарня" Хмельницької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "МТ-Мед", в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 76967,29 грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-Мед" на користь Хмельницької обласної ради 76967,29 грн, зарахувавши їх до обласного бюджету.
1.2. Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що сторонами договору № 87 від 12.06.2023 неправомірно включено до ціни договору поставки суму податку на додану вартість (далі - ПДВ), яка в подальшому сплачена постачальнику, що суперечить положенням підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та постанові Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1447, оскільки відповідно до зазначених норм, при закупівлі медичного обладнання медичними закладами, які надають медичну допомогу особам у період воєнного стану, такі операції звільняються від оподаткування податком на додану вартість, зазначаючи при цьому, що Хмельницька обласна лікарня включена до "Переліку закладів охорони здоров`я", затвердженого наказом Міністерства оборони України та Міністерства охорони здоров`я України від 07.02.2018 № 49/180. Крім того, посилаючись на те, що ТОВ "МТ-Мед" сума податку на додану вартість у розмірі 76967,29 грн отримана за товар, який не підлягав оподаткуванню ПДВ, кошти з зазначеній сумі підлягають стягненню з ТОВ "МТ-Мед" на користь Хмельницької обласної ради як такі, що безпідставно отримані внаслідок незаконного збагачення згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України.
Прокурор також звертає увагу, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я від 25.02.2022 №379, на виконання Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 визначено організацію роботи всіх закладів охорони здоров`я, які перебувають в сфері управління, для забезпечення безвідмовного надання медичної допомоги усім постраждалим та пораненим. Вказує, що за потребою, в умовах воєнного стану, всі заклади охорони здоров`я області надають медичну допомогу усім постраждалим та пораненим у цілодобовому режимі, у тому числі, та зокрема, Хмельницька обласна лікарня, оскільки окремо створеного медичного закладу для лікування поранених, чи таких що зазнали іншого ушкодження здоров`я в умовах воєнного стану, дітей, на території Хмельницької області, просто не існує.
Також прокурор вказує, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку (посилається на постанови Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі 910/12764/20).
Крім того, прокурор зазначає, що замовник був обізнаний про те, що предмет закупівлі має спеціальне цільове призначення, оскільки: по-перше, включений до Переліку №1447, по-друге, постачається для використання закладом охорони здоров`я для надання медичної допомоги усім, хто потрапить до нього, з огляду на існування умов воєнного стану. Норми Податкового кодексу України не передбачають можливості для платників податку - постачальників здійснювати вибір щодо застосування чи незастосування звільнення від оподаткування податком на додану вартість, оскільки застосування встановленої діючим законодавством норми Закону є обов`язком, а не правом платника податку. Також прокурором наголошено на тому, при проведенні аналогічних закупівель при укладанні договорів на придбання ідентичного медичного виробу - "Операційний стіл", жодної гривні ПДВ не включено та не сплачено постачальникам.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.04.2026 у справі №924/1311/25 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором не доведено тієї обставини, що медичний виріб, що купувався відповідно до договору № 87 від 12.06.2023, має особливе (спеціальне) призначення, а саме: для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я. Судом встановлено, що ні оголошення про проведення процедури закупівлі, ні тендерна документація замовника за процедурою закупівлі UА-2023-05-18-009281-а, ні укладений між відповідачами договір не містили і не містять жодної інформації про спеціальне цільове призначення товару, яке закуповувалося, а саме для надання медичної допомоги особам, визначеним в підпункті 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Тобто, замовник під час оголошення процедури закупівлі та укладення спірного договору не визначав, що закупівля обладнання проводиться для цілей, які визначені вищевказаною нормою.
Водночас, ураховуючи висновок щодо застосування норми підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (у контексті того, що визначальним для звільнення від оподаткування ПДВ за вказаною нормою є не лише категорія товарів та суб`єкт отримувача таких товарів, а й призначення товарів - надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я. Отже, без дотримання усіх у сукупності цих вимог наведені операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальному порядку), викладений у постанові Верховного Суду від 18.11.2025 у справі № 910/4313/25, суд зазначив, що, оскільки відповідач-1 не визначав того, що закупівля медичного виробу здійснюється для цілей, передбачених підпунктом 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а також враховуючи використання придбаних медичних виробів для надання медичної допомоги будь-яким особам, а не лише спеціальній категорії суб`єктів, немає підстав для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ операції товариства з постачання на митній території України медичних виробів, зумовлених предметом спірної закупівлі.
2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.04.2026 у справі №924/1311/25 залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог з тих самих мотивів, що і суд першої інстанції.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.04.2026 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 у справі №924/1311/25, Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся з касаційною скаргою, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
3.2. Підставами касаційного оскарження Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури визначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
3.4. Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України в частині порядку доведення мети спеціального використання придбаного медичного обладнання на момент проведення закупівлі, укладення договору, чи використання такого обладнання.
Також вважає, що оскаржувані судові рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX, підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, статей 3, 13, 203, 215 Цивільного кодексу України та порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 13, 73, 76-79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України.
3.5. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "МТ-Мед проти вимог та доводів останньої заперечує, мотивуючи його тим, що суди першої та апеляційної інстанцій, надавши належну правову оцінку положенням підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, обґрунтовано виходили з того, що звільнення операції з постачання медичного виробу від оподаткування податком на додану вартість можливе виключно за умови одночасної наявності сукупності передбачених законом обставин, а саме: постачання медичного виробу суб`єкту, визначеному відповідною нормою закону; наявності спеціального цільового призначення такого медичного виробу - для надання медичної допомоги фізичним особам, які зазначили поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я за обставин, прямо передбачених зазначеною нормою; включення відповідного медичного виробу до переліку товарів, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Натомість судами встановлено, що відповідне медичне обладнання закуповувалося для забезпечення виконання лікарнею її загальних статутних завдань та функцій, пов`язаних із наданням медичної допомоги населенню Хмельницької області. За своїм функціональними характеристиками операційний стіл призначений для проведення хірургічних втручань і медичних маніпуляцій щодо невизначеного кола пацієнтів незалежно від причин, характеру та обставин отримання ними ушкодження здоров`я. можливість використання операційного столу для лікування поранених не доводить спеціальної мети його придбання. У відзиві товариство просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
У відзиві на касаційну скаргу Комунальне некомерційне підприємство "Хмельницька обласна лікарня" проти вимог та доводів останньої заперечує, мотивуючи його тим, що Верховний Суд у справі №910/4313/25 дійшов висновку, що аналіз підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, свідчить, що операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з цим пунктом за наявності одночасно трьох умов: категорія товарів, суб`єкт отримувача таких товарів та призначення товарів. У разі відсутності однієї із умов вказані операції підлягатимуть оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. Аналогічна позиція також міститься у постановах Верховного Суду від 09.04.2026 у справі №916/2613/25 та від 23.06.2026 у справі №916/2438/25, правовідносини яких є подібними до цієї справи. З огляду на викладене, підприємство просить касаційне провадження за касаційною скаргою прокуратури закрити.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
18.05.2023 Комунальне некомерційне підприємство "Хмельницька обласна лікарня" Хмельницької обласної ради оприлюднило в електронній системі публічних закупівель оголошення про відкриті торги про закупівлю операційного столу (ДК 021:2015:33190000-8 - Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні (ДК 021:2015:33192230-3 - Операційні столи) (НК 024:2023:36867 - Операційний стіл, універсальний, мобільний) (ID закупівлі: UА-2023-05-18-009281-а). Очікувана вартість предмета закупівлі: 1176500,00 грн.
За результатами проведення такої закупівлі, 12.06.2023 Комунальне некомерційне підприємство "Хмельницька обласна лікарня" Хмельницької обласної ради як замовник та Товариство з обмеженою відповідальністю "МТ-Мед" як постачальник уклали договір про закупівлю № 87.
Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник зобов`язується у 2023 році поставити замовнику товар, зазначений в специфікації (додаток № 1), а замовник - прийняти та оплатити такий товар: "код ДК 021-2015:33190000-8 - Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні" (36867 - Операційний стіл, універсальний, мобільний) в асортименті, в кількості та за цінами, які зазначені у специфікації, що додається до договору і є невід`ємною його частиною (додаток 1).
Відповідно до пункту 3.1 договору, сума цього договору становить 1176500,00 грн, в т.ч. ПДВ 7% - 76967,29 грн.
Згідно з пунктом 10.1 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2023 включно, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
У додатку № 1 до договору - специфікації, сторони погодили повне найменування товару: Операційній стіл VIVАХ ОТ-02 (ОТ-02-522), назва та код відповідно до НК 024:2019 - 36867 - Операційний стіл універсальний, мобільний у комплекті 1 шт., загальною вартістю з ПДВ 1176500,00 грн, в тому числі ПДВ - 76967,29 грн.
ТОВ "МТ-МЕД" на виконання умов договору поставив Комунальному некомерційному підприємству "Хмельницька обласна лікарня" Хмельницької обласної ради операційній стіл VIVАХ ОТ-02 (ОТ-02-522), назва та код відповідно до НК 024:2019 - 36867 - Операційний стіл універсальний, мобільний у комплекті 1 шт., загальною вартістю з ПДВ 1176500,00 грн, в тому числі ПДВ - 76967,29 грн, що підтверджено видатковою накладною від 04.07.2023 № 49 та актом приймання-передачі товару за кількістю та якістю від 04.07.2023 № 0723/04-01, які підписані сторонами.
Комунальне некомерційне підприємство "Хмельницька обласна лікарня" Хмельницької обласної ради сплатило ТОВ "МТ-Мед" 1176500,00 грн в тому числі ПДВ 76967,29 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 12.07.2023 № 3.
У позовній заяві прокурор пояснює, що метою звернення до суду з позовом є захист інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки укладання оспорюваного в частині договору № 87 від 12.06.2023 разом із безпідставною сплатою 76967,29 грн ПДВ не спрямовані на забезпечення максимальної економії та ефективності використання бюджетних коштів та порушують інтереси держави та територіальної громади у бюджетній сфері.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
5.3. Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, виходили з необґрунтованості позовних вимог з огляду на те, що за змістом підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України звільнення від оподаткування ПДВ застосовується лише за наявності такої обов`язкової умови, як спеціальне цільове використання придбаного товару - для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я.
При цьому прокурор належними та допустимими доказами не довів спеціального цільового призначення придбаного відповідачем-1 операційного столу, оскільки у даному випадку медичне обладнання придбавалося для здійснення закладом охорони здоров`я своїх функцій на загальних підставах та використання придбаного медичного виробу включає надання медичної допомоги будь-яким особам, а не лише спеціальній категорії суб`єктів, а тому немає підстав як для виключення ПДВ із ціни договору № 87, так і для стягнення з товариства 76967,29 грн як безпідставно набутих коштів у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України.
Адже, ані оголошення про проведення процедури закупівлі, ані тендерна документація замовника за процедурою закупівлі UА-2023-05-18-009281-а, ані укладений між відповідачами договір не містили і не містять жодної інформації про спеціальне цільове призначення товару, яке закуповувалося, а саме для надання медичної допомоги особам, визначеним в підпункті 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
5.4. Колегія суддів погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову з огляду на таке.
Положення частини другої статті 16 Цивільного кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину.
Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин першої та третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 217 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
5.5. У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 сформульовано висновок про те, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в зазначеній постанові відступила від висновку щодо неможливості визнання недійсним частини договору (стосовно визначення ПДВ) із посиланням на те, що включення ПДВ в оплату містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №922/2439/20, та зазначила про незгоду із висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16, від 08.08.2019 у справі №911/1626/18.
5.6. Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
За змістом підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем товару (замовником послуг).
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Пунктами 30.1, 30.2, 30.9 статті 30 Податкового кодексу України передбачено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Податкова пільга надається шляхом: а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору; в) встановлення зниженої ставки податку та збору; г) звільнення від сплати податку та збору.
5.7. Згідно з підпунктом 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (у редакції, чинній із 03.05.2023) тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, що призначені для використання закладами охорони здоров`я, учасниками АТО, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.
5.8. Проаналізувавши зміст норми підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (у редакції, чинній із 03.05.2023), Верховний Суд у постанові від 18.11.2025 у справі № 910/4313/25 (предмет позову - визнання недійсним договору поставки медичних виробів у частині включення до договірної ціни (вартості товару) суми ПДВ та стягнення безпідставно набутих грошових коштів), тобто зі спору, що виник із подібних правовідносин, виснував про таке:
1) операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України за наявності одночасно таких трьох умов: а) медичні вироби постачаються для використання закладами охорони здоров`я, учасниками АТО, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації; б) медичні вироби призначені для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я; в) медичні вироби входять до переліку, встановленого КМУ, а саме Переліку № 1447;
2) у разі відсутності однієї із зазначених умов вказані операції підлягатимуть оподаткуванню ПДВ у загальному порядку;
3) визначальним для звільнення від оподаткування ПДВ за вказаною нормою є не лише категорія товарів та суб`єкт отримувача таких товарів, а й призначення товарів - надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я;
4) ураховуючи положення підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, встановлення такої обставини, як призначення медичних засобів саме для надання медичної допомоги фізичним особам, які у зв`язку із здійсненням заходів із надання відсічі збройної агресії рф зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я, є обов`язковою для звільнення від оподаткування ПДВ на підставі цієї норми.
Схожого за змістом висновку (у контексті того, що однією з обов`язкових умов для звільнення від оподаткування ПДВ на підставі підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України є встановлення певного призначення медичних засобів, а саме: надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я) дійшов Верховний Суд у постанові від 09.04.2026 у справі № 916/2613/25 (предмет позову - визнання недійсним договору поставки медичних виробів у частині включення суми ПДВ до договірної ціни товару та стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів у дохід Державного бюджету України) та у постанові від 23.06.2026 у справі №916/2438/25 (предмет позову - визнання недійсним пункту договору поставки медичних виробів у частині включення суми ПДВ до договірної ціни товару та стягнення), тобто зі спорів, що виникли із подібних правовідносин.
У зв`язку з наведеним Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскільки відповідач-1 (не визначав того, що закупівля медичного виробу здійснюється для цілей, передбачених підпунктом 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (у редакції, чинній із 03.05.2023)), а також враховуючи використання придбаних медичних виробів для надання медичної допомоги будь-яким особам, а не лише спеціальній категорії суб`єктів, наразі немає підстав для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ операції товариства з постачання на митній території України медичних виробів, зумовлених предметом спірної закупівлі.
З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій та не спростовані скаржником обставини відсутності придбання лікарнею операційного столу із дотриманням їх спеціального цільового призначення, а саме з метою надання медичної допомоги фізичним особам, які у період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я, що у розумінні підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України є обов`язковою умовою для звільнення від оподаткування ПДВ операцій з поставки товарів за договором № 87, укладеним 12.06.2023, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів про недоведеність передбачених законом підстав для визнання недійсним пункту 3.1 оспорюваного договору в частині включення до ціни договору спірної суми ПДВ.
5.9. Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зміст зазначеної процесуальної норми свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц викладено висновок щодо застосування норми пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального України, відповідно до якого у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Схожий за змістом правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 910/800/19, від 13.04.2021 у справі № 910/17693/19.
Як зазначалося вище, у постанові Верховного Суду від 18.11.2025 у справі №910/4313/25 викладено висновки щодо порушеного скаржником правового питання.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи прокуратури, що у справі №910/4313/25 не формувалися висновки щодо застосування підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, оскільки у справі №916/2438/25 Верховний Суд, закриваючи касаційне провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України, виходив з того, що Верховним Судом у справі №910/4313/25 сформовано правовий висновок щодо застосування підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Інші доводи касаційної скарги не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не спростовують наведених висновків та не впливають на них. При цьому деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками господарських судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень про відмову в задоволенні позовних вимог у цій справі.
5.10. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.
Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, оскільки на теперішній час є висновок Верховного Суду щодо застосування положень підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (у редакції, чинній із 03.05.2023) у подібних правовідносинах, який викладено в постанові Верховного Суду від 18.11.2025 у справі № 910/4313/25, а з матеріалів цієї справи вбачається, що судами першої та апеляційної інстанцій справу розглянуто з урахуванням зазначеного правового висновку, що з урахуванням положень пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України свідчить про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури.
Керуючись статтями 234, 235, 296, 300, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.04.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 у справі №924/1311/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко