УХВАЛА
31 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 905/1083/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2026,
на додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 05.05.2026
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2026
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК-ПЕМ ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ"
про стягнення 613 061,73 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. У жовтні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК-ПЕМ ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ" про стягнення 613 061,73 грн, у тому числі: 611 346,48 грн - основної заборгованості за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за розрахунковий період липень - серпень 2025 року, на підставі договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0525-03041-ПД від 01.01.2024; 1 715,25 грн - 3% річних, нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.
2. Господарський суд Донецької області рішенням від 22.04.2026 позов задовольнив частково: присудив до стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК-ПЕМ ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 612 186,01 грн, у тому числі: основний борг в розмірі 611 346,48 грн, 3% річних у сумі 839,53 грн, а також судовий збір у розмірі 3 683,39 грн; повернув Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 668,08 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією №AU.GV-8265 від 02.10.2025; у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК-ПЕМ ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ" про відстрочення виконання рішення суду у справі №905/1083/25 відмовив.
3. Господарський суд Донецької області додатковим рішенням від 05.05.2026 відмовив у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 3% річних у розмірі 875,72 грн.
4. Східний апеляційний господарський суд постановою від 16.06.2026 залишив без змін рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 05.05.2026.
5. 13.07.2026 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" через систему Електронний Суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2026, додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 05.05.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 875,72 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК-ПЕМ ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ" 3% річних у розмірі 875,72 грн.
6. Дослідивши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
7. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
8. Відповідно до п.9 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
9. Згідно із п.2 ч.3 ст.287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
10. Отже особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
11. Згідно з ч.5 ст.12 ГПК для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
12. Частиною 7 ст.12 ГПК передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
13. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п.1 ч.1 ст.163 ГПК).
14. Статтею 7 Закону "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
15. Предметом спору у цій справі є стягнення 613 061,73 грн, що менше, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (1 514 000,00 грн).
16. Разом з тим, в своїй касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" зазначає, що "Касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики: чи є порушення строків поетапної оплати планової вартості послуги з диспетчерського (оперативно технологічного) управління самостійним простроченням грошового зобов`язання, що тягне наслідки, передбачені статтями 611, 625 ЦК України. Крім того, справа має виняткове значення для НЕК "Укренерго", оскільки в умовах триваючої збройної агресії та системного пошкодження об`єктів електроенергетики сталість платіжної дисципліни користувачів послуг ОСП безпосередньо впливає на підтримання функціонування об`єднаної енергетичної системи України. Своєчасна оплата послуг з передачі електричної енергії забезпечує технічне обслуговування систем передачі, підтримання її в експлуатаційній готовності, забезпечує операційну безпеку об`єднаної енергетичної системи України, а також виконання НЕК "Укренерго" своїх зобов`язань за кредитними угодами, інвестиційними програмами та обов`язків із забезпечення загальносуспільних інтересів. Несвоєчасне виконання зобов`язань за договорами про надання послуг з передачі електричної енергії ставить під загрозу виконання Позивачем функцій та завдань, покладених на нього згідно зі Статутом, що, в свою чергу, може впливати також на забезпечення операційної безпеки об`єднаної енергетичної системи України. Факт несвоєчасної оплати послуг Відповідачем Позивачу має вплив також на належне виконання НЕК "Укренерго" своїх обов`язків перед контрагентами та суспільством, зокрема, що тягне за собою застосування до Позивача господарських санкцій, тому дана справа має виняткове значення для НЕК "УКРЕНЕРГО".".
17. Розглянувши викладені скаржником доводи щодо наявності випадків, передбачених пп.а), в) п.2 ч.3 ст.287 ГПК, Верховний Суд дійшов висновку, що твердження скаржника про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для скаржника є безпідставними з огляду на таке.
18. Відповідно до ч.4 ст.17 Закону "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (п.4).
19. Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
20. При цьому, фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
21. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 10.01.2024 у справі №905/1840/21 зазначала, що у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, потрібно виходити з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку та становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значущістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
22. Також в ухвалі від 07.12.2018 у справі №922/6554/15 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів:
- кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності;
- якісні показники характеризуються відсутністю сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема, невизначеністю на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватись як виключна правова проблема, відсутністю національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду тощо.
23. Такі критерії, серед іншого, можливо використовувати для визначення чи має справа фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, адже останнє є оціночним поняттям.
24. Крім того, для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему та стосуються питання права, вирішення якого необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати певні ознаки, зокрема, немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному; невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права; встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому.
25. Водночас касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не містить належних доводів, які б свідчили про те, що касаційна скарга у справі №905/1083/25 має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики чи містить виключну правову проблему; не містить доказів кількісного та якісного виміру наявності питання фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також належні обґрунтування, які би дозволили дійти висновку, що при перегляді оскаржуваних судових рішень у цій справі має бути усунута невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як такі, що мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; в касаційній скарзі відсутнє посилання на наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному у подібних правовідносинах.
26. Крім того, за загальним правилом, виняткове значення певної справи у судочинстві означає, що справа має настільки важливі правові, суспільні чи процесуальні наслідки, що вона заслуговує на розгляд вищою інстанцією, або вимагає особливої уваги до дотримання прав сторін, як у випадку порушення права на справедливий суд. Це ключовий критерій для допуску до касаційного перегляду, що виходить за рамки простого застосування права.
27. Справа, яка має виняткове значення для її учасника, може бути виокремлена із загальних правил розгляду справ Верховним Судом, коли касаційне оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи та гарантувати особі права на остаточне та обов`язкове судове рішення.
28. Виняткове значення справи для учасника, який подає касаційну скаргу, Верховний Суд оцінює виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою. Крім того, виняткове значення можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Отже особа, яка подає касаційну скаргу, має ґрунтовно довести наявність відповідних обставин у своїй касаційній скарзі.
29. Водночас, за висновком Верховного Суду, з наведених скаржником доводів не вбачається виняткового значення й того, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу. Наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, при цьому доводи скарги спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановленні інших обставин.
30. Водночас незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.
31. У п.2 ч.3 ст.287 ГПК встановлено, що касаційному оскарженню підлягають рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову до п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише коли скаржником буде доведено наявність передбаченого/передбачених у цій нормі випадку/випадків, що залежить виключно від обставин конкретної справи, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
32. Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч."с" ст.7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Таким чином, законодавець надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у п.1 ч.1 ст.293 ГПК, і це повністю узгоджується з положеннями ст.129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
33. При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
34. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
35. Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені п.2 ч.3 ст.287 ГПК випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
36. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" не дотримано умови допуску справи з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до касаційного оскарження, передбачені пп.а), в) п.2 ч.3 ст.287 ГПК.
37. Згідно з п.1 ч.1 ст.293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
38. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №905/1083/25 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2026, додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 05.05.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2026, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №905/1083/25 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2026, додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 05.05.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець