УХВАЛА
08 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/3559/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.
секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників сторін:
позивача - Воронков В.О.
відповідача - 1 - не з`явився
відповідача - 2 - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна паливна компанія "Облпаливо"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 (у складі колегії суддів: Таран С.В. (головуючого), Богатиря К.В., Поліщук Л.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна паливна компанія "Облпаливо"
до 1. Комунальної установи "Долинський ліцей Долинської сільської ради Одеської області"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Поликом"
про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення і повідомлення, визнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст та підстави позовних вимог
01.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна паливна компанія "Облпаливо" (далі - ТОВ ТПК "Облпаливо", Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунальної установи "Долинський ліцей Долинської сільської ради Одеської області" (далі - Ліцей, Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Поликом" (далі - ТОВ "Поликом", Відповідач-2), у якому просило:
- визнати протиправними дії Ліцею щодо включення дискримінаційних умов у проект договору за процедурою закупівлі за предметом "Вугілля кам`яне марки ДГ (13-25), вугілля кам`яне марки Г(Г1) (13-25), код ДК 021:2015 09110000-3 Тверде паливо", що оголошена за ідентифікатором №UA-2025-07-21-008139-а;
- визнати протиправними дії Ліцею щодо відхилення пропозиції переможця відбору ТОВ ТПК "Облпаливо", які оформлені протоколом від 31.07.2025, за процедурою закупівлі за предметом "Вугілля кам`яне марки ДГ (13-25), вугілля кам`яне марки Г(Г1) (13-25), код ДК 021:2015 09110000-3 Тверде паливо", що оголошена за ідентифікатором №UA-2025-07-21-008139-а;
- визнати протиправним та скасувати рішення Ліцею щодо визнання переможцем та укладання договору з ТОВ "Поликом" за процедурою закупівлі за предметом "Вугілля кам`яне марки ДГ (13-25), вугілля кам`яне марки Г(Г1) (13-25), код ДК 021:2015 09110000-3 Тверде паливо", що оголошена за ідентифікатором №UA-2025-07-21-008139-а;
- визнати протиправним та скасувати повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за предметом "Вугілля кам`яне марки ДГ (13-25), вугілля кам`яне марки Г(Г1) (13-25), код ДК 021:2015 09110000-3 Тверде паливо", що оголошена за ідентифікатором №UA-2025-07-21-008139-а;
- визнати недійсним укладений між відповідачами договір №43 від 06.08.2025 про закупівлю товарів (далі - Договір).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії Ліцею під час процедури проведення спрощеної закупівлі щодо включення у проект договору дискримінаційних умов стосовно надання копій документів, виданих конкретною юридичною особою, а також зазначення конкретних показників якості без будь-якого діапазону є протиправними та такими, що обмежують конкуренцію і призводять до дискримінації учасників, внаслідок чого пропозиція ТОВ ТПК "Облпаливо", яке стало переможцем торгів, була незаконно відхилена з подальшим укладенням між відповідачами оспорюваного договору всупереч вимогам чинного законодавства.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправними дії Ліцею щодо включення дискримінаційних умов у проект договору; визнано протиправними дії Ліцею щодо відхилення пропозиції переможця відбору ТОВ ТПК "Облпаливо", які оформлені протоколом від 31.07.2025; визнано протиправним та скасовано рішення Ліцею щодо визнання переможцем та укладання договору з ТОВ "Поликом" за процедурою закупівлі; визнано протиправним та скасовано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю; визнано недійсним укладений між відповідачами договір №43 від 06.08.2025 про закупівлю товарів; стягнуто з відповідачів у рівних частках витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 112 грн та 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу (по 16 056 грн з кожного).
Судове рішення мотивоване доведеністю Позивачем факту допущення Ліцеєм порушень чинного законодавства при проведенні процедури спрощеної закупівлі у зв`язку з включенням до проекту договору дискримінаційних умов, що, у свою чергу, спочатку призвело до необґрунтованого відхилення пропозиції переможця відбору ТОВ ТПК "Облпаливо", а в подальшому - до незаконності укладення відповідного Договору з ТОВ "Поликом".
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 задоволено апеляційну скаргу Ліцею, рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 скасовано, у задоволенні позову ТОВ ТПК "Облпаливо" до Ліцею та ТОВ "Поликом" відмовлено.
При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що з огляду на правову природу публічної закупівлі як процедури, що завершується укладенням договору, подальше оскарження дій замовника, які передували укладенню такого договору, втрачає самостійне правове значення після реалізації результатів закупівлі. При цьому рішення замовника, оформлені протоколами чи іншими актами, є проміжними стадіями процедури та не можуть бути предметом ефективного судового контролю поза зв`язком із вимогами щодо наслідків укладення та виконання договору.
За висновками суду апеляційної інстанції, оскільки процедура закупівлі завершилася укладенням господарського договору, вимоги Позивача про визнання протиправними дій щодо включення окремих умов у проект договору та щодо відхилення пропозиції переможця відбору, які оформлені протоколом від 31.07.2025, а також про визнання протиправними та скасування рішення щодо визнання переможцем та укладання з ним договору і повідомлення про намір укласти договір про закупівлю не є ефективними способами захисту, адже відповідні рішення/повідомлення вичерпали свою дію фактом їх виконання (укладенням договору), тому визнання їх протиправними (скасування) не приведе до поновлення майнових прав, що свідчить про неефективність обраного способу захисту.
У свою чергу щодо позовної вимоги про визнання Договору недійсним апеляційний господарський суд, дослідивши підстави позову у справі, мету та спрямованість останнього через призму доводів Позивача, а також встановивши повне виконання договору про закупівлю №43 від 06.08.2025 (зокрема, шляхом поставки товару і проведення розрахунків за нього), дійшов висновку про те, що заявлена позовна вимога не здатна забезпечити належний та ефективний захист інтересів ТОВ ТПК "Облпаливо", а, виходячи з обставин цієї конкретної справи, фактично направлені на встановлення юридичного факту недійсності вказаного правочину, що не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді з огляду на його повноваження.
Натомість встановлення судом такого факту може відбуватися лише під час розгляду іншого господарського спору, в якому будуть встановлюватися такі обставини (у даному випадку під час розгляду вимоги про застосування наслідків недійсності правочину або про стягнення на користь Позивача збитків, які у межах цієї справи не заявлені).
За таких обставин апеляційний суд зауважив, що сама по собі вимога про визнання недійсним договору про закупівлю у спірних правовідносинах не спрямована на досягнення правового результату у вигляді поновлення порушеного права, а має декларативний характер. Оскільки здійснення правосуддя не має зводитися до ухвалення декларативних рішень, які не породжують реальних правових наслідків, суд визнав позовні вимоги у справі такими, що не відповідають належним та ефективним способам захисту, тому не підлягають і розгляду по суті, адже обрання неналежного способу захисту вже є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові. Як наслідок, оскаржуваною постановою від 22.04.2026 у задоволенні позову ТОВ ТПК "Облпаливо" відмовлено.
Позивач з такою постановою апеляційного суду не погодився та скористався правом на її касаційне оскарження.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
Касаційне провадження у справі відкрито 21.05.2026 на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
У своїй касаційній скарзі ТОВ ТПК "Облпаливо" просить Суд скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 повністю і залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025.
Підставами касаційного оскарження Позивач визначив неправильне застосування апеляційним судом вимог статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 4 Господарського процесуального кодексу України у правовідносинах щодо оскарження учасником запиту ціни пропозицій результатів процедури закупівлі у випадку неправомірного відхилення пропозиції такого учасника за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, у яких відбувалася процедура саме запиту ціни пропозицій, яка не передбачає можливості оскарження дій замовника до АМКУ, та при цьому пропозиція учасника закупівлі була розглянута, але неправомірно відхилена.
Відповідачі правом надати Суду відзив на касаційну скаргу не скористалися.
Ліцей у клопотанні від 11.06.2026 просить розглядати справу без участі його представника.
25.06.2026 Судом отримано клопотання ТОВ ТПК "Облпаливо" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для уточнення правового висновку, викладеного при розгляді справи № 924/1288/21, у контексті правовідносин між учасниками публічної закупівлі у цій справі та задля визначення ефективного способу судового захисту порушених прав учасника публічної закупівлі, пропозиція якого була неправомірно відхилена.
Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
21.07.2025 Ліцей як замовник на веб-порталі "Prozorro" оприлюднив оголошення про проведення закупівлі за предметом: "Вугілля кам`яне марки ДГ (13-25), вугілля кам`яне марки Г(Г1) (13-25)", код ДК 021:2015:09110000-3 "Тверде паливо", з очікуваною вартістю 1 370 000 грн.
В межах визначеного в оголошенні строку надання тендерних пропозицій Позивачем було надіслано пропозицію учасника проведення вказаної закупівлі на суму 1 080 000 грн.
В адресованій Ліцею вимозі щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 22.07.2025 ТОВ ТПК "Облпаливо" зазначило про те, що замовником під час проведення запиту цінових пропозицій на закупівлю кам`яного вугілля було порушено вимоги Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №822 від 14.09.2020 (далі - Порядок № 822), адже у проекті договору та документації закупівлі неправомірно встановлено додаткові вимоги до учасників і документів, які не передбачені електронним каталогом, а передбачені технічні показники товару визначені у фіксованих значеннях без допустимих діапазонів, що обмежує конкуренцію, може призводити до дискримінації учасників та не відповідає положенням ДСТУ 7146:2010 та ДСТУ 3472:2015. З огляду на викладене Позивач наполягав на скасуванні процедури закупівлі та проведенні процедури заново після вилучення з тексту проекту договору порушень, які були допущені при підготовці документів щодо процедури закупівлі, або проведенні відкритих торгів з особливостями задля визначення справедливої ціни під час проведення аукціону, а також визначенні предмета закупівлі відповідно до тих марок, що дійсно можливо поставити у даний період.
24.07.2025 Позивач додатково надіслав Ліцею сертифікати генетичних, технологічних та якісних характеристик на вугілля марки ДГ(13-25) та Г(Г1)(13-25), виданих виробникові - ТОВ "ТД "Східмаркет".
У подальшому 29.07.2025 ТОВ "ТПК "Облпаливо" надіслало на електронну адресу замовника закупівлі заповнений проект договору та просило заповнити його зі сторони Ліцею.
Рішенням Ліцею, оформленим протоколом від 31.07.2025, відхилено пропозицію переможця відбору - ТОВ "ТПК "Облпаливо" як постачальника щодо закупівлі вугілля кам`яного марки ДГ (13-25), вугілля кам`яне марки Г(Г1) (13-25)", код ДК 021:2015 - 09110000-3 "Тверде паливо", відповідно до підпункту 2 пункту 64 Порядку №822.
У вказаному рішенні зазначено, що ТОВ ТПК "Облпаливо", яке стало переможцем відбору, відмовилося від укладення договору на умовах, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема, у проекті договору відповідно до пункту 2.2, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, у зв`язку з чим пропозиція вказаного товариства підлягає відхиленню.
Як наслідок, 05.08.2025 переможцем визначено ТОВ "Поликом", про що свідчить протокол визначення переможця закупівлі та намір укласти договір про закупівлю, а 06.08.2025 між Ліцеєм (Замовник) та ТОВ "Поликом" (Постачальник) укладено договір про закупівлю товарів №43, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити вугілля кам`яне марки ДГ (13-25), вугілля кам`яне марки Г(Г1) (13-25), код ДК 021:2015-09110000-3 "Тверде паливо" (товар), а Замовник зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається додатком №1 (специфікація), що є невід`ємною частиною цього договору. Договір укладається шляхом здійснення закупівлі (запит пропозицій Постачальника) через використання електронного каталогу в системі електронних закупівель Prozorro згідно з Порядком №822 (зі змінами).
Судами встановлено, що вказаний договір повністю виконаний сторонами.
За таких обставин предметом спору у цій справі Позивач визначив вимоги про визнання протиправними дій Ліцею щодо включення дискримінаційних умов у проект договору закупівлі та щодо відхилення пропозиції переможця відбору - ТОВ "ТПК "Облпаливо" - за цією процедурою закупівлі; про визнання протиправними та скасування рішення Ліцею щодо визнання переможцем та укладання договору з Відповідачем-2, а також про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору про закупівлю товарів №43 від 06.08.2025.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності Позивачем факту порушення Ліцеєм чинного законодавства при проведенні процедури спрощеної закупівлі, що призвело до необґрунтованого відхилення пропозиції переможця відбору (Позивача), а в подальшому - до незаконності укладення відповідного Договору з Відповідачем-2.
У свою чергу суд апеляційної інстанції хоча і погодився з такими висновками місцевого господарського суду, проте відмовив у позові з огляду на неналежність та неефективність обраного Позивачем способу захисту.
Мотиви Верховного Суду щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
Предметом спору у цій справі є правомірність дій організатора проведення закупівлі - Ліцею, що полягає у включенні до проекту Договору дискримінаційних умов, та наслідків цих дій, які полягали у відмові від його укладення та укладення у подальшому такого Договору з іншою особою.
Суди попередніх інстанцій визнали такі дії неправомірними та погодилися з доведеністю позиції Позивача, зокрема і щодо допущених порушень при укладенні Договору.
У свою чергу предметом касаційного перегляду є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026, якою відмовлено у задоволенні позову із-за обрання Позивачем неналежного та неефективного способу захисту.
Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника ТОВ "ТПК "Облпаливо", дослідивши наведені у касаційній скарзі та клопотанні Позивача доводи, Верховний Суд приходить до висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з таких підстав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.08.2023 у справі № 924/1288/21 виснувала, що якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту. При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору). У випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, за винятком тих, що передбачені статтею 43 "Нікчемність договору про закупівлю" Закону України "Про публічні закупівлі", такий договір може бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, тобто є оспорюваним.
Такі правові висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у пунктах 137-144 вищевказаної постанови від 02.08.2023 у справі №924/1288/21, і у подальшому вони послідовно застосовувалися судами при вирішенні спорів, що виникли з подібних правовідносин.
Зокрема у цій справі № 916/3559/25 суд апеляційної інстанції також послався на вказану постанову Великої Палати Верховного Суду та, хоча і зазначив про наявність підстав для визнання Договору недійсним з огляду на допущені порушення при його укладенні, проте одночасно з цим врахував повне виконання сторонами умов цього договору про закупівлю та застосував інший правовий висновок суду касаційної інстанції, а саме неналежність та неефективність обраного Позивачем способу захисту (визнання недійсним вже виконаного правочину) як самостійну підставу для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.13), від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21 (пункт 144)).
Так у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що сама по собі самостійна вимога про визнання недійсним договору про закупівлю у спірних правовідносинах не спрямована на досягнення правового результату у вигляді поновлення порушеного права, має декларативний характер, а сама лише констатація факту недійсності договору жодним чином не призведе до автоматичного обов`язку Ліцею укласти відповідний договір про закупівлю з Позивачем, повторно провести процедуру закупівлі або компенсувати Позивачеві збитки, пов`язані з відхиленням його пропозиції, чи до укладення відповідного господарського договору з іншим учасником закупівлі.
Верховний Суд погоджується, що такі висновки апеляційного суду відповідають усталеній практиці Великої Палати Верховного Суду. Водночас вбачається виникнення колізійної ситуації, коли судами доведено наявність порушень при укладенні Договору, позовна вимога про визнання якого недійсним не може бути задоволена з огляду на його виконання на момент ухвалення судового рішення у справі; водночас не вирішеним залишається питання визначення способу поновлення/захисту прав Позивача (учасника закупівлі, пропозиція якого була незаконно відхилена).
Зокрема у цій справі не могла бути застосована реституція, оскільки на момент пред`явлення позову не було доказів виконання сторонами умов Договору, до того ж Позивач не є його стороною. Така специфіка статусу учасників спірних правовідносин (учасників справи) унеможливлює застосування інших наслідків недійсності Договору задля захисту порушених прав Позивача.
Таким чином перед Судом постало важливе питання можливості системного застосування (у межах однієї справи) правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 02.08.2023 у справі №924/1288/21 (якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту) та у постановах від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 і від 01.03.2023 у справі №522/22473/15 (позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише у разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення прав позивача) саме у контексті оскарження договорів про публічні закупівлі.
Актуальність такого питання викликана тим, що в силу специфіки таких договорів вони зазвичай мають короткий термін виконання, і здебільшого виконуються під час розгляду справи судом (після пред`явлення позову).
За таких обставин особа, яка не є стороною спірного договору, та вважає своє право порушеним у зв`язку із його укладенням, на стадії подання позову не має можливості сформулювати позовні вимоги таким чином, щоб вони відповідали належному способу захисту на момент ухвалення судового рішення. Крім того, така особа фактично позбавлена можливості забезпечити позов шляхом зупинення дії/виконання договорів.
Порушене питання набуває особливої важливості також з огляду на те, що позивач у такій категорії справ зазвичай не є стороною договору, а звертається за захистом свого порушеного права у порядку статті 215 Цивільного кодексу України (як інша заінтересована особа, яка заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом), а отже на момент пред`явлення позову не обізнаний про виконання/невиконання такого договору, про обсяг вчинених на його виконання дій сторін тощо.
Так ТОВ "ТПК "Облпаливо" у своєму клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначає, що задоволення його позову в повному обсязі (визнання протиправними дії Ліцею щодо включення дискримінаційних умов у проект Договору; визнання протиправними дії Ліцею щодо відхилення пропозиції переможця відбору (Позивача); визнання протиправним та скасувати рішення Ліцею щодо визнання переможцем та укладання договору з ТОВ "Поликом"; визнання протиправним та скасувати повідомлення про намір укласти договір про закупівлю; визнання недійсним укладеного між відповідачами Договору) відновило б становище, яке існувало до порушення його (Позивача) права відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України.
За доводами ТОВ "ТПК "Облпаливо", наразі наявна виключна правова проблема, яка полягає у відсутності ефективного способу захисту порушеного права учасника публічної закупівлі, пропозицію якого було протиправно відхилено замовником. Адже керуючись правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02.08.2023 у справі № 924/1288/21 (про те, що визнання недійсної закупівлі не є ефективним способом захисту, на відміну від оскарження договору, укладеного за результатами такої закупівлі), суди відмовляють у задоволенні позову учасника закупівлі, посилаючись на неефективний спосіб захисту порушеного права, оскільки визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності ніяк не впливає на права та інтереси позивача; водночас без визнання недійсною закупівлі не відновлюється становище, яке існувало до порушення права позивача.
Колегія суддів, частково погоджуючись з доводами Позивача, зазначає наступне.
Частиною четвертою статті 302 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. При цьому відступленням від висновку треба розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).
Відповідно до частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 303 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як: відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.
За обставинами цієї справи, про виключність правової проблеми свідчить відсутність сталої судової практики в питаннях щодо необхідності/можливості визнання недійсним договору, укладеного в умовах вчинення учасником закупівлі антиконкурентних узгоджених дій, та застосування наслідків недійсності такого правочину у справах з подібними правовідносинами.
Ця виключна правова проблема може бути вирішена шляхом формування Великою Палатою Верховного Суду єдиного підходу до застосування норм матеріального права, зокрема, статей 15, 16 Цивільного кодексу України та обрання ефективного способу захисту в подібних правовідносинах з урахуванням специфіки (кола) учасників таких справ.
Можливість виникнення аналогічних спорів є абсолютною та повсюдною, а тому відповідний правовий висновок буде застосовним до необмеженого кола спорів у майбутньому.
Крім того, вирішення цієї справи Великою Палатою Верховного Суду матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах, забезпечить попередження у майбутньому порушення учасниками публічних закупівель принципу добросовісної конкуренції та, як наслідок, сприятиме забезпеченню відповідного рівня економічного змагання.
Додатково колегія суддів звертає увагу, що висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02.08.2023 у справі №924/1288/21 про те, що "якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту. При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору)" зроблено при вирішення спору за позовом прокурора, тобто в інтересах Держави, тому першочерговим є державний інтерес саме у скасуванні негативних наслідків неправомірної публічної закупівлі, тоді як саме під час проведення процедури публічної закупівлі інтереси держави порушені не були.
На відміну від наведеного, у цій справі № 916/3559/25 позивачем є безпосередньо сам учасник (більше того - переможець) публічної закупівлі, якому гарантується право на участь у законній процедурі такої закупівлі та права і інтереси якого порушуються ще з моменту включення в умови участі дискримінаційних вимог, що у подальшому стало наслідком неправомірного відхилення його (Позивача) пропозиції та укладення Договору з іншим учасником.
Колегія суддів вважає, що наведене підлягає врахуванню при уточненні висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №924/1288/21, зокрема у контексті кола учасників справи та ефективності судового захисту прав саме учасника (переможця) публічної закупівлі, пропозицію якого неправомірно відхилено.
Зважаючи на викладене колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про передачу цієї справи № 916/3559/25 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України з огляду на необхідність уточнення (конкретизації) або відступу від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.08.2023 у справі №924/1288/21, щодо визначення способу захисту порушених прав учасника закупівлі, пропозиція якого була відхилена, а договір про закупівлю укладено з іншою особою та на час розгляду справи судом повністю виконано.
Колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 02.08.2023 у справі №924/1288/21, від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 і від 01.03.2023 у справі №522/22473/15 шляхом його конкретизації задля застосування у справах за позовами особи, конкурсну (тендерну) пропозицію якої було безпідставно відхилено організатором закупівлі, та яка, відповідно, не є стороною оспорюваного договору, зокрема зазначивши, що у такій категорії спорів пред`явлення позовної вимоги про визнання недійсним правовочину без формування вимог щодо застосування наслідків недійсності договору про публічну закупівлю не зумовлює обрання нею неефективного способу захисту.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Відповідно до частин першої-другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Натомість за протилежного підходу суди, констатуючи наявність порушеного права, не можуть запропонувати ефективного способу суд захисту прав та інтересів таких осіб.
З огляду на виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики справа №916/3559/25 підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду також і задля вирішення виключної правової проблеми, яке необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а також визначення механізмів протидії можливому нівелюванню приписів Закону України "Про публічні закупівлі", Цивільного кодексу України та захисту законних прав та інтересів учасників таких відносин.
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Справу № 916/3559/25 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко