Справа № 481/1625/25
Провадж.№ 2-з/481/10/2026
УХВАЛА
/про повернення заяви про забезпечення позову/
31.07.2026 року м. Новий Буг
Суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Васильченко-Дрига Н.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення,
ВСТАНОВИВ:
31.07.2026 до Новобузького районного суду Миколаївської області була подана заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, площею 5,265 га кадастровий номер [номер приховано]:03:000:0027, яка належить ОСОБА_2 , зігдно держваного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №584237, виданого 26.07.2006 року.
В обґрунтування заяви зазначено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у 2011 році склались боргові зобов`язання. ОСОБА_2 у власності має земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, площею 5,265 га кадастровий номер [номер приховано]:03:000:0027, яку запропонувала придбати. Оскільки на час передачі ним грошових коштів діяв мараторій з продажу землель сільськогосподарського призначення вони дійшли згоди про укладання договору оренди землі.
05.05.2011 році ОСОБА_2 було отримано в борг 220 000,00 грн. із датою повернення до 31.01.2017 року., а в разі неповернення грошових коштів земельна ділянка передодить у власність ОСОБА_1 .
05.05.2011 році ОСОБА_2 було складено та нотаріально посвідчено заповіт на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 6,65га.
26.02.2025 ОСОБА_2 звернулась до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за договором оренди землі та його розірвання.
Підставою для звернення щодо вжиття заходів забезпечення позову заявник ОСОБА_1 зазначає, що у зв`язку з недобросовісною поведінкою ОСОБА_2 він був змушений звернутися до суду з вимогою про накладення арешту на земельну ділянку з метою повернення коштів за розпискою від 05.05.2011 року.
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає, що таку необхідно повернути заявнику з наступних підстав.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Разом з тим, 03.11.2025 до Новобузького районного суду Миколаївської області була подана заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, площею 5,265 га кадастровий номер [номер приховано]:03:000:0027, яка належить ОСОБА_2 , зігдно держваного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №584237, виданого 26.07.2006 року.
Одночасно з заявою про забезпечення позову була подана позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 04.11.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, залишено без задоволення. У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено з тих підстав, що у заяві не наведено обґрунтованих та об`єктивних доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, площею 5,265 га, яка належить ОСОБА_2 , а також не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, і що такий захід забезпечення є співмірним заявленим позовним вимогам. Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка наразі перебуває у зареєстрованому користуванні ОСОБА_1 .
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 08.12.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу, відкрито провадження.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 02.04.2026 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду. Наразі справа перебуває на стадії дослідження письмових доказів.
Заява про забезпечення позову та її додатки подані заявником ОСОБА_1 від 31.07.2026 є абсолютно ідентичними за своїм змістом, які були подані 03 листопада 2025 року, містять ідентичні доводи, яким судом вже була надана належна оцінка.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4, 7 ч.1 ст. 151 ЦПК України заявником у своїй заяві не наведено нові фактичні обставини, нові докази, або інші відомості, відсутні конкретні обставини які б свідчили про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду або ефективного захисту чи поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника у разі невжиття таких заходів.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Тобто цивільне процесуальне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову з підстав її повторності, а також невідповідності вимогам статті 151 ЦПК України підлягає поверненню заявнику.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Керуючись ст.149, 150, 151, 153 ЦПК України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, повернути заявнику.
Роз`яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє права повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.
Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА