Справа № 496/7663/25
Провадження № 2/496/401/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Сосненко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Біляївський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Мінюсту м. Одеса про зменшення розміру заборгованості по аліментам, -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачки просив визнати недостовірним та таким, що не підлягає застосуванню, розрахунок заборгованості по аліментах, складений Біляївським відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 02.10.2025 року у виконавчому провадженні № 51653630, у зв`язку з його невідповідністю вимогам законодавства та фактичним даним про доходи і сплату аліментів. Встановити фактичний розмір заборгованості ОСОБА_1 , перед стягувачем ОСОБА_2 , станом на 01.10.2025 року у розмірі 8200 грн., як такого, що відповідає реальним доказам та обставинам справи. Зменшити розмір заборгованості, визначений Біляївським ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) у сумі 232137,94 грн., до фактичної суми 8200 грн, у зв`язку з її виникненням не з вини платника, відповідно до статті 196 Сімейного кодексу України. Зобов`язати Біляївський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести відповідні зміни до матеріалів виконавчого провадження № 51653630 та відобразити встановлений судом фактичний розмір заборгованості 8200 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35000,00 грн, що підтверджуються відповідним договором та актами виконаних робіт.
Свої вимоги мотивував тим, що 03.02.2017 року рішенням Біляївського районного суду Одеської області розірвано шлюб між сторонами. Від шлюбу подружжя має двох спільних дітей ОСОБА_3 , 2003 р.н., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 10.06.2016 р. у справі № 496/1650/16-ц визначено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у твердій грошовій сумі по 1500 грн. щомісячно кожному, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Біляївським відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 08.07.2016 року № 496/1650/16-ц. Позивачем до позовної заяви долучено 38 квитанцій про перерахування аліментів на користь ОСОБА_2 за період 22.06.2016 - 25.08.2025, кожного разу після сплати особисто звертався до головного державного виконавця Горділовського М.М. із заявою про приєднання квитанції до матеріалів провадження. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 09.08.2019 у справі № 496/2208/19 було вирішено змінити спосіб стягнення аліментів. На підставі Протоколу про адміністративне правопорушення від 19.06.2019, який було складено про те, що з 06.02.2018 по 01.06.2019 боржник ОСОБА_1 не сплачує аліменти на утримання дитини згідно рішення Біляївського районного суду Одеської області по справі №496/1650/16-ц що призвело до виникнення заборгованості сукупний розмір якої перевищив суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 статті 183-1 Кодексу України Про адміністративні правопорушення. Суспільно корисні роботи ОСОБА_1 відбував при Яськівській ОТГ Одеської області з19.09.2019 по 04.11.2019. Позивач посилається, що сума зазначена в розрахунках Біляївського ВДВС (210757,03 грн. та 232137,94 грн.), є завищеною, сформованою з порушенням імперативних норм матеріального і процесуального права, без врахування реальних платежів боржника. Крім того, державним виконавцем не були враховані 38 підтверджених квитанціями добровільних платежів на загальну суму 66500 грн., які безпосередньо впливають на обсяг фактично сплачених аліментів, тому представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом.
До судового засідання представник позивача не з`явилася, проте надала до суду заяву, відповідно до якої просила розглянути заяву без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
В судове засідання відповідач не з`явилася, проте надала відзив на позовну заяву з викладеним обґрунтуваннями та просила відмовити у задоволенні позову.
14.01.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
Представник третьої особи Біляївський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Мінюсту м. Одеса до судового засідання не з`явився, проте надав заяву про розгляд справи без участі представника.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що даний позов задоволенню не підлягає.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 10.06.2016 р. у справі № 496/1650/16-ц визначено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у твердій грошовій сумі по 1 500 грн щомісячно кожному, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Біляївським відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 08.07.2016 року № 496/1650/16-ц.
Позивачем до позовної заяви долучено 38 квитанцій про перерахування аліментів на користь ОСОБА_2 за період 22.06.2016 - 25.08.2025 року.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 09.08.2019 у справі № 496/2208/19 було вирішено змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10.06.2016 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1500 гривен щомісячно на стягнення аліментів в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а потім в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу).
Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 14.08.2019 у справі №496/2222/19 було вирішено ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді 120 годин суспільно корисних робіт.
Філія державної установи «Центр пробації» в Одеській області листом №1287/28-25 від 03.11.2025 у відповідь на адвокатський запит №з-281/10-2 від 26.10.2025 повідомило про те, що з 29.08.2019 на обліку Одеського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області перебував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На підставі постанови Біляївського районного суду Одеської області від 14.08.2019 (справа № 496/2222/19, провадження № 3/496/1171/19) ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення та нього накладено адміністративне стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт. Суспільно корисні роботи ОСОБА_1 відбував при Яськівській ОТГ Одеської області з 19.09.2019 по 04.11.2019. 05.11.2019 знятий з обліку органу пробації по відбуттю адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт строком на 120 годин в повному обсязі. Відповідь сформована на підставі «Журналу обліку порушників, на яких накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт №28/6-17/2019».
Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХІІ) дитина, враховуючи її фізичну і розумову незрілість вимагає спеціального захисту і турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.
На підставі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
На підставі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені ст.182 СК України.
Частиною першою та третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
Відповідно до частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
У статті 195 СК України передбачено порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу).
Згідно із частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Право та порядок на звернення до суду за захистом прав, свобод чи законних інтересів визначається процесуальним законом.
ЦПК України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з частиною першою ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Встановлено, що представник позивача, звернулася до суду з позовною заявою про визнання недостовірним розрахунку заборгованості і обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів в позовному порядку зазначивши відповідачем стягувача та третьої особою Біляївський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Мін`юсту юстиції м.Одеси.
З огляду на зміст позову та заявлених позовних вимог позивач та його представник не погоджується з визначеним державним виконавцем розміром заборгованості по аліментам, а саме порядком нарахування аліментів.
Суд вважає, що розгляд даної справи в порядку позовного провадження не може здійснюватися, оскільки питання з приводу правомірності визначення державним виконавцем розміру аліментів підлягає розгляду в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, шляхом подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи обов`язки.
Позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки він на даний час є стороною виконавчого провадження, тому вправі звернутися до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо неправомірних дій щодо здійснення розрахунку заборгованості по аліментах у порядку виконання судового рішення.
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2018 року у справі № 465/926/06 (провадження № ) та постанові від 05 серпня 2020 року у справі № 646/6206/18 (провадження № 61-18142св19).
Крім того, посилання представника позивача про застосування ст.196 СК України та зменшити заборгованість до фактичного залишку, не знайшли свого підтвердження.
Так, статтею 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Тобто, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
З урахуванням викладеного, стаття 196 Сімейного кодексу України регулює питання стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, а не зменшення основної заборгованості. Вимоги про зменшення або звільнення від основної заборгованості за аліментами регулюється іншою нормою - статтею 197 СК України, тому в цій частині посилання на ст. 196 є помилковим.
Виконавець розраховує суму заборгованості, якщо розрахунок неправильний, його оскаржують скаргою на дії виконавця, а не позовом за ст. 196 СК України.
За таких обставин справа не може розглядатися у порядку позовного провадження, оскільки дані питання порушені у справі, пов`язані з виконанням судового рішення у цивільних справах, а тому підлягає вирішенню судом у порядку виконання судового рішення з дотриманням процедури, визначеної відповідним процесуальним законом, передбаченого Розділом VІІ ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Біляївський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Мінюсту м.Одеса про зменшення розміру заборгованості по аліментам - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І.М. Горяєв
Повний текст рішення складено 30.07.2026 року.