Справа № 199/5349/26
Провадження № 2-о/202/184/2026
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
УХВАЛА
08 червня 2026 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Слюсар Л.П., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровська міська рада, Регіональна філія «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2026 року ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Вороніна Ігоря Олександровича, звернувсядо Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до якої просив суд: встановити юридичний факт, що житловим приміщенням, наданим згідно з ордером № 119 від 16 листопада 1971 року громадянці ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є житловий будинок АДРЕСА_1 ; визнати технічною помилкою зазначення в ордері №119 «квартири АДРЕСА_2 » замість номеру «будинку № 1»; встановити факт безперервного проживання громадянки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вказаному будинку з 1971 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , коли остання померла; встановити факт безперервного проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 у вказаному будинку з 1971 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 , коли остання померла; встановити факт безперервного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 у вказаному будинку з 1986 року по теперішній час; визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 право на користування вказаним будинком АДРЕСА_1 , ст. Самарівка як за законним спадкоємцем житлових прав первинного наймача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 30 квітня 2026 року, головуючим суддею у розгляді вказаної позовної заяви визначено суддю Руденко В.В., ухвалою якої від 07 травня 2026 року цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровська міська рада, Регіональна філія «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», про встановлення фактів, що мають юридичне значення, передано на розгляд до Індустріального районного суду міста Дніпра.
В ухвалі серед іншого зазначено, що відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2706254 від 07.05.2025 року, данні щодо місця реєстрації ОСОБА_1 відсутні.
Відповідно до матеріалів заяви, а саме копії паспорту заявника, місцем реєстрації заявника є: АДРЕСА_3 , що за територіальною підсудністю відноситься до Індустріального районного суду міста Дніпра.
Справа надійшла до Індустріального районного суду міста Дніпра 03 червня 2026 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Індустріального районного суду міста Дніпра від 03 червня 2026 року, головуючим суддею у розгляді вказаної цивільної справи визначено суддю Слюсар Л.П.
Дослідивши матеріали заяви, суддя вважає, що у відкритті окремого провадження необхідно відмовити, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У частинах першій, другій статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
У поданій заяві заявник ОСОБА_1 просить встановити факт належності правовстановлюючого документа, встановити факт безперервного проживання осіб та визнати за ним право на користування будинком, як за законним спадкоємцем житлових прав первинного наймача.
Метою встановлення факту заявник визначив реалізацію ним права на приватизацію.
З огляду на зазначене вбачається, що у справі наявний спір про право.
Приписами ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви (заяви у справах окремого провадження) без руху, повернення заяви чи відмови у відкритті провадження.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів заявника або створення умов для здійснення ним особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановленні цим розділом.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Враховуючи наведене, суддя доходить висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
На підставі викладеного, ст.ст. 186, 315, 258-261, 353 ЦПК України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровська міська рада, Регіональна філія «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Роз`яснити заявнику, що він має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, про які він вказав у заяві, шляхом подання позовної заяви у порядку позовного провадження на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Л.П. Слюсар