ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/1925/26 Справа № 177/302/26
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
31 липня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в особі судді Василенко Л. І., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ткач Вікторії Олександрівни на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08 червня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08.06.2026позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 134481 від 07.07.2020 у розмірі 1600, 00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 819,22 грн та 923,10 грн витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Ткач В. О.через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду від 08.06.2026 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у разі відмови у звільненні від сплати судового збору, просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Крім того, 10.07.2026 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ткач В. О.про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, оскільки скаржниця є внутрішньо переміщеною особою, є матір`ю малолітньої дитини 2025 року народження, також має статус матері багатодітної сім`ї.
Вказує, що з довідки форми ОК-5 вбачається, що дохід скаржниці становив 17352,16 грн, а у 2026 році наявні лише окремі нарахування, що у сукупності свідчить про відсутність реальної можливості сплатити судовий збір без надмірного фінансового тягаря.
Дослідивши вказане клопотання, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов:
1) якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір»).
Встановлений ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» перелік умов, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, є вичерпним.
Отже, положення ст. 136 ЦПК, як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - ст. ст. 5, 8 ЗУ «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень ст. 136 ЦПК та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені ст. 8 цього Закону.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору чи його відстрочення, згідно зі ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати належні, допустимі та достатні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто, у клопотанні про звільнення від сплати судового збору скаржник повинен не лише навести обставини, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, але й подати до суду відповідні докази.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що ст. 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Та обставина, що скаржниця має на утриманні малолітню дитину, є внутрішньо переміщеною особою, має статус матері багатодітної сім`ї, на переконання апеляційного суду, не може бути єдиними та безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки суду апеляційної інстанції не надано належних доказів, які підлягають оцінці щодо реального майнового стану скаржниці.
До апеляційної скарги та заяви про звільнення від сплати судового збору представник скаржниці додає відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за 2008-2026 роки, копію довідки від 27.04.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копію посвідчення серії НОМЕР_1 , що мати ОСОБА_1 має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей, копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, з наданих відомостей вбачається, що за 2025 рік ОСОБА_1 отримала 404352,00 грн доходу.
Отже, сам по собі факт того, що у скаржниці відсутня реальна можливість сплатити судовий збір, за відсутності належних і допустимих доказів такого її фінансового стану, не дає апеляційному суду достатніх підстав звільнення останньої від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Наведене вище відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26 липня 2005 року).
За таких обставин, обґрунтованих підстав для звільнення скаржниці від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду від 08.06.2026 немає.
Статтею 4 ЗУ «Про судовий збір» встановлено розміри ставок судового збору з позовних заяв майнового характеру, які подані юридичною особою та складають
1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Враховуючи, що апеляційну скаргу подано до Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд», то при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).
Скаржниця оскаржує рішення в частині задоволених позовних вимог, тому за подачу апеляційної скарги необхідно було сплатити 983,10 грн (819,22*150%*0,8), що не перевищує 5% від отриманого відповідачкою доходу за 2025 рік.
За правилами ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.
За таких обставин, у задоволенні клопотання представника скаржниці про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції слід відмовити, а апеляційну скаргу слід залишити без руху, з наданням строку для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ткач Вікторії Олександрівни - відмовити.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ткач Вікторії Олександрівни на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08 червня 2026 року - залишити без руху.
Надати строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, а саме для сплати судового збору в сумі 983,10 грн, або надання доказів звільнення від сплати судового збору, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали направити скаржниці та її представнику для виконання.
Оригінал квитанції про сплату судового збору направити на адресу апеляційного суду в десятиденний термін з дня отримання даної копії ухвали суду.
Роз`яснити особі, що подає апеляційну скаргу, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін, апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Людмила ВАСИЛЕНКО