Справа №464/4500/25 Головуючий у 1 інстанції:Тімченко О.В.
Провадження №22-ц/811/3913/25 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
секретар: Черевко В.В.,
за участі в судовому засіданні представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Сихівського районного суду м.Львова в складі судді Тімченко О.В. від 23 жовтня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Сихівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті,-
в с т а н о в и л а :
рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 23 жовтня 2025 року задоволено заяву.
Встановлено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Львова Львівської області Україна, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в районі населеного пункту Піщане Покровської громади Донецької області внаслідок отримання несумісних з життям поранень у період воєнного стану під час проходження військової служби під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.
Вказано, що рішення підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Дане рішення оскаржило Міністерство оборони України.
В апеляційній скарзі просять рішення Сихівського районного суду м.Львова від 23 жовтня 2025 року скасувати та прийняте нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити повністю.
Вважають, що рішення суду є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки ухвалене за неповного з`ясування обставин справи та недоведеності встановлених судом фактів. Зазначають, що обраний заявником спосіб судового захисту не відповідає положенням цивільного законодавства, відтак, посилаються на норми законодавства, які визначають підстави державної реєстрації смерті та передбачають, що така реєстрація здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду про встановлення факту смерті або оголошення особи померлою. Зазначає, що ЦПК України передбачає різні процедури встановлення факту смерті та оголошення особи померлою, які мають різні підстави та правові наслідки, а відповідна правова позиція викладена у практиці Верховного Суду. Наголошують, що встановлення факту смерті можливе лише за наявності належних і достовірних доказів, які беззаперечно підтверджують смерть особи у певний час та за певних обставин. Водночас, якщо існує лише припущення про смерть особи, належним способом захисту є звернення із заявою про оголошення особи померлою. Вважає, що надані заявником матеріали службового розслідування військової частини не є достатніми та достовірними доказами загибелі військовослужбовця ОСОБА_5 у конкретний час і за конкретних обставин, а тому суд першої інстанції безпідставно встановив факт його смерті.
В судове засідання окрім представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України, заяву Міністерства оборони України про розгляд справи без участі їх представника та заяву ОСОБА_3 про розгляд справи за її відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника - в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів заяви, письмових пояснень Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 , письмових пояснень заявника, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 293, 315, 317 ЦПК України, постанову Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі №753/8033/22, постанову Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі №506/358/22 та задовольняючи заяву, виходив з того, - що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Львові. Його батьками є ОСОБА_1 (заявник у справі) та ОСОБА_3 (заінтересована особа по справі), шлюб між якими розірвано 24 липня 1996 року. Указані відомості підтверджуються свідоцтвами про: народження серії НОМЕР_2 від 04.03.2025 (актовий запис №10238 від 17.11.1988) та, відповідно, розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 19.07.2025 (актовий запис №295 від 24.11.1996). ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є братом ОСОБА_5 по батьку, що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_4 від 27.05.1998 (актовий запис №2619). Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 за №28 від 28 січня 2025 року військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації старшого солдата ОСОБА_5 , який прибув з навчального центру військової частини НОМЕР_5 , призначено на посаду навідника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , з 28 січня 2025 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення в районі зосередження за тимчасовим місцем розташування військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 з сніданку 29 січня 2025 року, та до складу і засобів ТГр «Покровськ» ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в районі виконання бойових (спеціальних) завдань з 28 січня 2025 року. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 за №40 від 09 лютого 2025 року старшого солдата ОСОБА_5 визнано безвісті зниклим з 09 лютого 2025 року. За результатами службового розслідування, як свідчить наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 15 березня 2025 року за №1811, 09 лютого 2025 року зник безвісти за особливих обставин в районі населеного пункту Піщане Покровської громади Донецької області в ході бойових дій під час виконання службових обов?язків по захисту Батьківщини. Актом службового розслідування від 15 березня 2025 року, затвердженим командира військової частини НОМЕР_1 , встановлено, що група військовослужбовців НОМЕР_6 механізованого батальйону, до складу якої входив старший солдат ОСОБА_5 зайшли на позицію в населеному пункті н.п.Піщане Покровської громади Донецької області. Завданням групи було спостереження за діями військовослужбовців збройних формувань російської федерації та охорона вказаної позиції. 09 лютого 2025 року о 15.25 год розпочався прицільний мінометний обстріл по позиції, де перебував старший солдат ОСОБА_5 , що змусило особовий склад тимчасово переміститися в сусідній будинок для укриття. Під час переміщення в укриття група військовослужбовців, серед яких був старший солдат ОСОБА_5 , потрапила у засідку збройних формувань російської федерації та, внаслідок обстрілу зі стрілецької зброї, старший солдат ОСОБА_5 отримав поранення, несумісні з життям. Будучи опитані старші солдати: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , підтвердили, що внаслідок ворожого обстрілу старший солдат ОСОБА_5 впав, не рухався, лежав нерухомо та не проявляв жодних ознак життя, зробили висновок про його загибель внаслідок кульових поранень (копії пояснень долучено до матеріалів справи). У зв?язку з тим, що місце, де залишилось тіло старшого солдата ОСОБА_5 , знаходилось під інтенсивним обстрілом з боку військових формувань російської федерації, евакуювати його тіло було неможливо. На час події старший солдат ОСОБА_5 знаходився у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом) та без ознак алкогольного чи наркотичного сп?яніння. Даних щодо потрапляння старшого солдата ОСОБА_5 в полон, в тому числі добровільної здачі, а також самовільного залишення місця служби чи дезертирства у ході службового розслідування не здобуто. Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудового розслідування №12025141370000143 від 22 лютого 2025 року старший солдат ОСОБА_5 зник безвісти під час виконання бойових завдань 09 лютого 2025 року в районі населеного пункту Піщане Покровського району Донецької області. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 24 березня 2025 року старший солдат ОСОБА_5 зник безвісти на території бойових дій (під час бойових дій), а з виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, від 05 червня 2025 року - відомості про перебування його у полоні відсутні. На переконання суду надані у сукупності докази, достовірність яких не оспорено, у своїй сукупності беззаперечно вказують на отримання старшим солдатом ОСОБА_5 не сумісного з життям пораненням та підтверджують факт смерті громадянина України в населеному пункті Піщане Покровської громади Донецької області під час проходження ним військової служби з виконання бойового завдання із захисту Батьківщини. Жодних протиріч чи неповноти щодо обставин загибелі старшого солдата матеріали справи не містять, заінтересованими особами такі факти не наведено. Суд, беручи до уваги мету звернення заявника з цією заявою, що полягає в реалізації права на здійснення державної реєстрації смерті його сина, від якої залежить вирішення соціально-побутових питань, зокрема, отримання пільг як члену родини загиблого та вчинення інших дій, пов`язаних із оформленням встановлених законодавством пільг та гарантій соціального захисту, оформлення спадкових прав, дійшов висновку, що наявні у цій справі докази та встановлені обставини дають підстави встановити факт смерті старшого солдата ОСОБА_5 . Доводи заінтересованих осіб: Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 щодо неможливості встановлення факту смерті військовослужбовця у порядку окремого провадження зводились до власного тлумачення чинного законодавства та не ґрунтувались на позиції Верховного Суду від 28 серпня 2025 року у справі №317/1682/25. Відтак заява була підставною й обґрунтованою, а тому підлягала задоволенню. У матеріалах справи відсутні відомості, які б спростовували даний висновок суду та беззастережно доводили протилежне.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції вцілому відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, доводи ж скарги таких висновків суду не спростовують.
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд зі заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (що залучені ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 29 вересня 2025 року), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Сихівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті, в якій просив:
- встановити факт смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в районі населеного пункту Піщане Покровської громади Донецької області у період воєнного стану під час проходження військової служби під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.
В обґрунтування заяви зазначив, що його син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на посаді навідника та ІНФОРМАЦІЯ_7 загинув під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Піщане Покровської громади Донецької області. Відповідно до акта службового розслідування №381 від 15.03.2025, під час мінометного обстрілу та подальшої засідки військовослужбовців збройних формувань російської федерації ОСОБА_5 отримав поранення, несумісні з життям. Обставини його загибелі підтверджуються поясненнями військовослужбовців, які перебували разом із ним, однак евакуювати тіло через інтенсивний вогонь противника не було можливості. За результатами службового розслідування зроблено висновок про загибель ОСОБА_5 під час виконання обов`язків військової служби, однак у зв`язку з неможливістю евакуації тіла наказом командира військової частини його визнано зниклим безвісти за особливих обставин. Відомості про нього внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, розпочато досудове розслідування, а інформація про перебування у полоні державою-агресором не підтверджена. Населений пункт Піщане входить до переліку територій, на яких ведуться бойові дії, а тому отримання лікарського свідоцтва про смерть та проведення державної реєстрації смерті є неможливими для заявника. Встановлення факту смерті його сина та причинного зв`язку між його загибеллю і виконанням обов`язків військової служби необхідне для державної реєстрації смерті, реалізації спадкових, соціальних та інших прав, у тому числі отримання статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця, пільг і гарантій, передбачених законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції, та сторонами не оспорювалось та не спростовано, - ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Львові, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 04.03.2025 (а.с.4).
Його батьками є: ОСОБА_1 (батько) та ОСОБА_3 (мати). Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_3 від 19.07.2025, шлюб між якими розірвано 24 липня 1996 року (а.с.150).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є братом ОСОБА_5 по батьку, що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_4 від 27.05.1998 (а.с.139).
Як вбачається з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 за №28 від 28 січня 2025 року, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації старшого солдата ОСОБА_5 , який прибув з навчального центру військової частини НОМЕР_5 , призначено на посаду навідника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , з 28 січня 2025 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення в районі зосередження за тимчасовим місцем розташування військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 з сніданку 29 січня 2025 року, та до складу і засобів ТГр «Покровськ» ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в районі виконання бойових (спеціальних) завдань з 28 січня 2025 року (а.с.12).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №40 від 09 лютого 2025 року, старшого солдата ОСОБА_5 визнано зниклим безвісті з 09 лютого 2025 року (а.с.12 зворот).
Актом службового розслідування від 15 березня 2025 року, затвердженим командира військової частини НОМЕР_1 , встановлено, що група військовослужбовців НОМЕР_6 механізованого батальйону, до складу якої входив старший солдат ОСОБА_5 зайшли на позицію в населеному пункті н.п.Піщане Покровської громади Донецької області. Завданням групи було спостереження за діями військовослужбовців збройних формувань російської федерації та охорона вказаної позиції. 09 лютого 2025 року о 15.25 год розпочався прицільний мінометний обстріл по позиції, де перебував старший солдат ОСОБА_5 , що змусило особовий склад тимчасово переміститися в сусідній будинок для укриття. Під час переміщення в укриття група військовослужбовців, серед яких був старший солдат ОСОБА_5 , потрапила у засідку збройних формувань російської федерації та, внаслідок обстрілу зі стрілецької зброї, старший солдат ОСОБА_5 отримав поранення, несумісні з життям. Будучи опитані старші солдати: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , підтвердили, що внаслідок ворожого обстрілу старший солдат ОСОБА_5 впав, не рухався, лежав нерухомо та не проявляв жодних ознак життя, зробили висновок про його загибель внаслідок кульових поранень (копії пояснень долучено до матеріалів справи. У зв?язку з тим, що місце, де залишилось тіло старшого солдата ОСОБА_5 , знаходилось під інтенсивним обстрілом з боку військових формувань російської федерації, евакуювати його тіло було неможливо. На час події військовослужбовець ОСОБА_5 знаходився у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом) та без ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Даних щодо потрапляння старшого солдата ОСОБА_5 в полон, в тому числі добровільної здачі, а також самовільного залишення місця служби чи дезертирства у ході службового розслідування не здобуто. Згідно висновками за результатами акту службового розслідування, наказом командира військової частини НОМЕР_1 №40 від 09 лютого 2025 року зафіксовано факт зникнення безвісти старшого солдата ОСОБА_5 09 лютого 2025 року. (а.с.9-10).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15 березня 2025 року №1811 «Про результати службового розслідування» визнано, що старший солдат ОСОБА_5 09 лютого 2025 року зник безвісти за особливих обставин у районі населеного пункту Піщане Покровської міської територіальної громади Донецької області під час ведення бойових дій, виконуючи службові обов`язки із захисту Батьківщини (а.с.21 зворот).
Відомості про його зникнення, також, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно з витягом №12025141370000143 від 22 лютого 2025 року, відповідно до якого військовослужбовець зник безвісти під час виконання бойового завдання 09 лютого 2025 року в районі населеного пункту Піщане Покровського району Донецької області (а.с.24).
Крім того, згідно з витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, від 24 березня 2025 року ОСОБА_5 обліковується як особа, яка зникла безвісти на території ведення бойових дій (а.с.23 зворот).
Разом із тим, відповідно до виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, від 05 червня 2025 року відомості про його перебування у полоні відсутні (а.с.25).
У відповідності до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору (постанова Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі №753/8033/22).
Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, у тому числі смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації актів цивільного стану факту смерті, здійснюється в порядку окремого провадження.
Частиною 1 статті 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (частини перша-друга статті 318 ЦПК України).
Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.
При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі №591/1461/19.
Встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.
Відтак підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю. Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Тобто, за наявності незаперечних доказів про смерть особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, правильним буде звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України). Саме таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22, від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 та від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22.
Наведені вище докази докази у своїй сукупності узгоджуються між собою та підтверджують, що після події 09 лютого 2025 року жодних об`єктивних даних про перебування ОСОБА_5 серед живих, його захоплення у полон, добровільну здачу чи самовільне залишення місця служби не встановлено. Крім цього, вони узгоджуються з висновками службового розслідування про отримання ним під час бойового зіткнення поранень, несумісних із життям, за неможливості евакуації тіла через безперервний ворожий вогонь.
Таким чином встановлені докази у справі вказують на отримання старшим солдатом ОСОБА_5 не сумісного з життям поранення та підтверджують факт смерті громадянина України в населеному пункті Піщане Покровської громади Донецької області під час проходження ним військової служби з виконання бойового завдання із захисту Батьківщини.
Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наявні у справі докази та встановлені обставини вказують на необхідність встановлення факту смерті старшого солдата ОСОБА_5 .
Відтак, доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними та саму скаргу слід відхилити. Рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
п о с т а н о в и л а :
апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.
Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 23 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 31 липня 2026 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: Н.П. Крайник
М.М. Шандра