Справа № 454/756/22 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О.А.
Провадження № 22-ц/811/1593/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретаря: Попенко І.І.
за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника
- ОСОБА_3 , представника ТзОВ «Буське сорто-
насінницьке підприємство» - Дегтяренка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 вересня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буське сорто-насінницьке підприємство» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,
ВСТАНОВИЛА:
ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 472 997,00 грн (вартість безпідставно набутої сої), 41 403,44 грн - 3 % річних, 93 748,01 грн - інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.04.2019 ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» підписало договір поставки № 60325002 з дочірнім підприємством із іноземною інвестицією «Сантрейд», за умовами якого позивач зобов`язався продати та поставити товар «Соя урожаю 2018 року» насипом у відповідності до умов Договору. Для перевезення зерна сої було залучено ФОП ОСОБА_4 , який 19.04.2019 відправив до ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство», що знаходиться за адресою: Львівська обл., Буський р- н, с. Ожидів, вул. Заводська, 16, два вантажних автомобілі ФОП ОСОБА_4 : Сканія НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , водійське посвідчення: НОМЕР_3 від 18.05.2016, та Сканія НОМЕР_4 , причіп НОМЕР_5 , водій ОСОБА_1 , водійське посвідчення: НОМЕР_6 від 16.01.2018. Після завантаження та зважування вказаних автомобілів складено накладні, в яких зазначено, що водії-експедитори отримали вантаж, а саме сою насипом.
Відповідно до складеної накладної № БУ-002395 від 19.04.2019 соя вагою брутто 38940 кг, тара 14860 кг, нетто 24080 кг, відпущено ДП «Сантрейд» через ОСОБА_2 на транспортному засобі марки Сканія НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2 . Згідно з накладною № БУ-002396 від 19.04.2019 соя вагою брутто 38680 кг, тара 14740 кг, нетто 23940 кг, відпущено ДП «Сантрейд» через ОСОБА_1 на транспортному засобі марки Сканія ВС3018HP з причепом НОМЕР_5 . Товарно-транспортні накладні № 2019-04-19/4, № 2019-04-19/3 від 19.04.2019 підписано від імені вантажовідправника головним бухгалтером та директором позивача і скріплено круглою печаткою підприємства. Товарно-транспортну накладну № 2019-04-19/3 від 19.04.2019 в графах: «отримав водій/експедитор» та «Прийняв водій/експедитор» підписав громадянин ОСОБА_2 , а товарно-транспортну накладну № 2019-04-19/4 від 19.04.2019 у аналогічних графах підписав громадянин ОСОБА_1 . У цих товарно-транспортних накладних вказано: вищезгадані автомобілі з причепами, які зареєстровані за відповідачем; автомобільного перевізника (ФОП ОСОБА_4 ); водіїв ( ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 ); замовника та вантажовідправника (ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство», с. Ожидів Буського району); ватажоодержувача (ТОВ «Грінтур-Екс» експортер ДП «Сантрейд»); пункт навантаження (с. Ожидів, Буський район, Львівська область); пункт розвантаження (ММТП м.Миколаїв, вул. Заводська, 23 ТОВ «Грінтур-Екс»).
Завантажені зерном сої автомобілі повинні були прибути до м. Миколаїв вул. Заводська, 23 ТОВ «Грінтур-ЕКС», проте дані автомобілі так і не прибули до зазначеного у товарно- транспортних накладних місця призначення. 22.04.2019 ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» отримало від менеджера ТОВ «Грінтур-ЕКС» реєстр вивантажених автомобілів, проте в переліку транспортних засобів вантажа з соєю не було. Водій ОСОБА_2 , який керував автомобілем Сканія НОМЕР_1 та водій ОСОБА_1 , який керував автомобілем Сканія ВС3018HP, не доставили у пункт розвантаження зерно сої. Оскільки наданий перевізнику вантаж не прибув до місця розвантаження, позивач звернувся до органів поліції щодо вчинення злочину. 24.04.2019 Буським ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області відкрито кримінальне провадження № 1201914[телефон приховано] за ч. 3 ст. 190 КК України по факту викрадення сої.
З огляду на те, що перевезення сої здійснювалось автомобілями перевізника ФОП ОСОБА_4 , у квітні 2020 року ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» звернулося до Господарського суду Львівської області про стягнення коштів за втрачену сою. Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.06.2021 у справі № 914/730/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» про стягнення з ФОП ОСОБА_4 суми втраченої сої у розмірі 472 997,00 грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що документи, які скаладались для перевезення сої та підписувалися водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не можуть свідчити про виникнення між ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» та ФОП ОСОБА_4 договірних відносин для перевезення товару, а, отже, ФОП ОСОБА_4 не може нести відповідальність за втрату майна.
Факт отримання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зерна сої підтверджується протоколами допиту даних осіб як свідків, а також підписаними водіями накладними. Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набули майно позивача без достатніх на це правових підстав, а відсутність у свідченнях водіїв будь-якої інформації про місце розвантаження зерна сої тільки підтверджує аргументи ТОВ «Буське сорто- насінницьке підприємство».
Згідно Довідки № 54/19 від 24.04.2019 та Договору поставки № 60325002 від 17.04.2019 вартість зерна сої за одну тону становить 9850,00 з ПДВ, а огляду на те, що 19.04.2019 з території ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» вивезено 48,02 т. зерна сої, яку не було доставлене до пункту розвантаження у м. Миколаїв по вул. Заводська, 23, загальна вартість вивезеного водіями зерна сої становить: 48,02 т. х 9850,00 грн./т = 472 997,00грн.
На підставі наведеного позивач просив задовольнити його позов.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 27.09.2024 позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» 472 997,00 грн - вартість безпідставно набутої сої, 41 403,44 грн - 3 % річних, 93 748,01 грн - інфляціних втрат.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 10 362,73 грн.
Рішення суду оскаржили ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі посилаються на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначають, що позивачем не доведено факт не розвантаження зерна сої в належному місці, позивач не заперечує розвантаження автомобілів під керуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в м. Миколаєві. Суд помилково прийшов до висновку про те, що відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 можна вважати особами, які набули майно або зберегли його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, адже матеріали справи не містять жодного доказу який би на це вказував. Позивач послідовно та безальтернативно стверджує, що відповідачі були водіями автомобілів, на які було завантажено зерно сої, та яке було вивантажено, на їх думку, не в тому місці в місті Миколаєві. Тобто їх дії могли полягати виключно в перевезенні товару з пункту «А» в пункт «Б». З чого слід зробити висновок, що набувачем майна є саме та невідома особа, яка надавала вказівки розвантажити зерно сої в конкретному місці та ОСОБА_4 , який говорив водіям (відповідачам у справі) виконувати всі вказівки жінки, яка їм телефонує (протокол допиту відповідачів у кримінальному провадженні). При чому зазначені особи не були залучені до участі в даній справі в жодному статусі. Також, позивач не надав доказів того, що зерно сої, яку перевозили відповідачі було власністю ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство», а отже, немає підстав вважати, що право звернення до суду належить позивачу. Немає доказів про те, що відповідачі збагатились за рахунок позивача. У матеріалах справи відсутні докази витрат на правничу допомогу, тому стягнення з позивачів таких є незаконним, крім того не конкретизована їх сума.
Просять рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник - ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу з підстав, зазначених у ній, представник ТзОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» - Дегтяренко О.О. заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не відповідає.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 19.04.2019 у пункт навантаження: с. Ожидів Буського району Львівської області, прибули два вантажних автомобілі: Сканія, д.н.з. НОМЕР_1 , причіп, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та Сканія, д.н.з. НОМЕР_4 , причіп, д.н.з., НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Відповідно до складеної накладної № БУ-002395 від 19.04.2019 сою вагою брутто 38940 кг, тара 14860 кг, нетто 24080 кг, від ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» прийняв ОСОБА_2 на транспортному засобі марки Сканія НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2 .
Згідно з накладною № БУ-002396 від 19.04.2019 соя вагою брутто 38680 кг, тара 14740 кг, нетто 23940 кг, від ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» прийняв ОСОБА_1 на транспортному засобі марки Сканія ВС3018HP з причепом НОМЕР_5 .
Також було складено товарно-транспортні накладні № 2019-04-19/4, № 2019-04-19/3 від 19.04.2019, які підписано від імені вантажовідправника головним бухгалтером та директором ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» і скріплено круглою печаткою підприємства. Товарно-транспортну накладну № 2019-04-19/3 від 19.04.2019 в графах: «отримав водій/експедитор» та «Прийняв водій/експедитор» підписав відповідач ОСОБА_2 , а товарно-транспортну накладну № 2019-04-19/4 від 19.04.2019 у аналогічних графах підписав відповідач ОСОБА_1 . У цих товарно-транспортних накладних вказано: вищезгадані автомобілі з причепами, які зареєстровані за ФОП ОСОБА_4 ; автомобільного перевізника (ФОП ОСОБА_4 ); водіїв ( ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 ); замовника та вантажовідправника (зОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство», с. Ожидів Буського району); ватажоодержувача (ТОВ «Грінтур-Екс» експортер ДП «Сантрейд»); пункт навантаження (с. Ожидів, Буський район, Львівська область); пункт розвантаження (ММТП м. Миколаїв, вул. Заводська, 23 ТОВ «Грінтур-Екс»).
Встановлено, що зазначені автомобілі не прибули до пункту розвантаження (ММТП м. Миколаїв, вул. Заводська, 23 ТОВ «Грінтур-Екс»).
24.04.2019 Буським ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області за заявою директора ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» відкрито кримінальне провадження № 1201914[телефон приховано] за ч. 3 ст. 190 КК України по факту викрадення сої.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.06.2021 у справі № 914/730/20 відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» до ФОП ОСОБА_4 про стягнення 472 997,00 грн вартості недоставленої у пункт призначення сої. Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив з того що між ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» до ФОП ОСОБА_4 не сформувались договірні відносини перевезення (була відсутня згода перевізника з істотними умовами договору), тому відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача відшкодовувати позивачу 472 997,00 грн вартості насіння сої.
Ухвалюючи оскаржуване у цій справі рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку, що водії транспортних засобів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набули зерно сої без жодної правової на це підстави, не повернули позивачу цей товар, а тому наявні підстави для задоволення позову ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство».
Однак з цим висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок іншої особи поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, незалежно від того, чи це було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
За обставин, коли особа збагатилась за рахунок іншої поза підставами, передбаченими законом, іншими правовими актами, правочином, ця особа зобов`язана повернути потерпілому це майно на підставі ст. 1212 ЦК України. При цьому, не має правового значення наявність вини особи, яка безпідставно набула майно за рахунок іншої особи.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Встановлено, що за заявою директора ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» по факту незаконного заволодінням товаром (зерном сої загальною вагою 48,02 тони) 24.04.2019 Буським ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201914[телефон приховано] за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
На даний час в межах зазначеного кримінального провадження відсутнє остаточне судове рішення.
Тому, оскільки в межах кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201914[телефон приховано] від 24.04.2019 відсутнє остаточне судове рішення, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позивачем до відповідачів, як водіїв, які не укладали з позивачем будь-яких цивільно-правових угод, вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, що відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15.10.2019 у справі № 910/7123/18 та від 15.03.2023 № 921/607/21.
З огляду на вказане помилковим є висновок районного суду про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити його.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, рішення суду слід скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нову постанову.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Буське сорто-насінницьке підприємство» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Повний текст постанови складено: 31.07.2026
Головуючий
Судді