Справа № 438/629/25 Головуючий у 1 інстанції: Слиш А.Т.
Провадження № 22-ц/811/3757/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді: Н.П.Крайник
суддів: Р.В. Савуляка, М.М.Шандри
секретар І.І. Попенко
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 02 жовтня 2025 року у справі №438/629/25 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення невиплаченої премії
в с т а н о в и в :
28 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», в якому просилавизнати протиправними та скасувати накази публічного акціонерного товариства «Укрнафта» №407-к від 03 лютого 2025 року, №408-к від 03 лютого 2025 року та №884-к від 10 березня 2025 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнути з відповідача невиплачену премію у розмірі 15 000 гривень та судові витрати.
Позовна заява мотивована тим, що вона працює на посаді старшого фахівця з координації транспортної роботи СД (Борислав) ПАТ «Укрнафта». Через упереджене ставлення керівництва, до неї застосовано заходи стягнення за порушення трудової дисципліни у вигляді догани. У зв"язку з безпідставними застосуваннями до неї стягнень у вигляді доган, з грудня 2024 року відповідач не виплачує їй премію, загальний розмір якої станом на день звернення до суду становить 15 000 гривень.
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .
Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зазначила, що судом першої інстанції були проігноровані доводи позовної заяви та надані нею докази. Не враховано, що вона добросовісно виконувала свою роботу та покладені на неї обов"язки. Звертає увагу, що її притягнуто до відповідальності за невиконання обов`язків, які не є складовими її трудової функції. Судом взято до уваги пояснення, надані стороною відповідача, які не підтверджені належними доказами. Беззаперечним доказом неправомірності оспорюваних наказів є рішення Первинної профспілкової організації НГВУ "Бориславнафтогаз" від 26 лютого 2025 року та від 20 березня 2025 року, якими підтверджено безпідставність і незаконність притягнення її до відповідальності у вигляді доган без достатньо вмотивованих підстав. Судом взято до уваги відзив на позовну заяву, який було подано з пропуском строку. Крім того, розгляд справи тривав з значним порушенням строків розгляду справи.
Просить скасувати рішення Бориславського міського суду Львівської області від 02 жовтня 2025 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У засіданні суду апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_1 скаргу підтримала, дала пояснення, аналогічні змісту скарги.
Представник Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» - Коваленко Д.А. проти скарги заперечив.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до положень ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Конституція України гарантує кожному громадянину права на працю (ст. 43 Конституції України).
Разом з тим, відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення (ст. 147 КЗпП України).
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення (ч. 1 ст.148КЗпП України).
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Відповідно до статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 24 січня 2019 року (справа № 515/1087/17, провадження № 61-36903св18), для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 27 березня 2023 року займала посаду старшого фахівця з координації транспортної роботи сектору диспетчеризації (Борислав) Управління транспорту ПАТ «Укрнафта».
Наказом №407-к від 03 лютого 2025 року ПАТ «Укрнафта» Управління транспорту до ОСОБА_1 застосовано заходи дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни у вигляді догани.
Підставою застосування до позивача стягнення у вигляді догани слугував акт службового розслідування комісії ПАТ «Укрнафта», яким встановлено порушення у використанні орендованого бульдозера KOMATSU D65PX-15EO, державний номер НОМЕР_1 , який залучався за договором № 13/2663-Р від 09 липня 2024 року, укладеним із ТОВ «Еверест БМ».
Згідно реєстру наданих послуг та актів наданих послуг №250 від 31 жовтня 2024 року і №256 від 15 листопада 2024 року, за період з 28 жовтня 2024 року по 15 листопад 2024 року техніка відпрацювала 135 годин роботи на загальну суму 247 499,55 грн (без ПДВ).
Однак, згідно з аналітичним звітом системи GPS-моніторингу WIALON за той самий період бульдозер фактично працював лише 14,18 годин активної роботи та перебував 124,93 години в режимі чергування, що за вартісним еквівалентом становить 140 514,95 грн (без ПДВ).
Також із даних GPS-системи WIALON від 05 листопада 2024 року відповідачем встановлено, що техніка працювала понад годину на сторонньому об`єкті, який не має відношення до діяльності ПАТ «Укрнафта». Цей факт підтверджується скріншотом із координатами, де зафіксовано місце роботи бульдозера поблизу приватної забудови.
Відповідно до п. 6 додатку № 4 до договору № 13/2663-Р, укладеного між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Еверест БМ», облік виконаних робіт здійснюється саме за даними системи GPS-моніторингу, що покладає обов`язок контролю за коректністю цих даних на працівника сектора диспетчеризації - позивача ОСОБА_1 .
До накладення на позивачку дисциплінарного стягнення, відповідачем у неї було відібрано пояснення, у якому остання фактично підтвердила, що перевіряла реєстр послуг за даними GPS, але не помітила відхилень, вважаючи, що техніка перебувала на об`єкті ПАТ «Укрнафта», що у свою чергу свідчить про неналежний контроль з боку позивачки, що й стало підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Перед винесенням наказу №407-к від 03 лютого 2025 року ПАТ «Укрнафта», комісія також врахувала письмові пояснення майстра ОСОБА_2 , у яких він зазначив, що позивачка особисто зверталася до нього з проханням заповнити шляхові листи заднім числом, що підтверджує відсутність контролю з її боку за належним оформленням облікових документів.
Наказом №408-к від 03 лютого 2025 року, ПАТ «Укрнафта» Управління транспорту до ОСОБА_1 , застосовано заходи стягнення за порушення трудової дисципліни у вигляді догани.
Оспорюваний наказ видано на підставі акта перевірки від 05 грудня 2024 року, складеного комісією ПАТ «Укрнафта» за результатами контролю стану встановлення температурних датчиків і функціонування системи моніторингу транспортних засобів.
У ході перевірки комісією встановлено, що датчики температури на частині резервуарів не функціонували, а інциденти не були внесені до електронного журналу системи диспетчеризації, що суперечить вимогам внутрішнього наказу ПАТ «Укрнафта» № 812 від 11 листопада 2021 року «Про моніторинг транспортних засобів» та наказу № 264 від 06 червня 2023 року «Про реагування на технічні збої системи GPS».
Зазначені обставини підтверджуються: актом перевірки від 05 грудня 2024 року, службовою запискою начальника відділу технічного обслуговування № 47/Т від 06 грудня 2024 року, письмовим поясненням провідного інженера ОСОБА_3 , яка вказала, що позивачка не передавала повідомлення про несправність датчиків, письмовим поясненням ОСОБА_1 , яка підтвердила, що датчики не працювали, але «займалася іншим завданням».
Наказом 884-к від 10 березня 2025 року ПАТ «Укрнафта» Управління транспорту до ОСОБА_1 застосовано заходи дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни у вигляді догани.
Оспорюваний наказ стосувався неналежного оформлення протоколів технічних нарад, що проводилися під керівництвом начальника транспортного відділу. Наказ виданий на підставі матеріалів Акту перевірки Протоколів технічних нарад від 19 лютого 2025 року, яким встановлено, що підпис начальника автоколони № 1 Т.Шепітчака на протоколах технічної наради від 25 жовтня 2024 року, 15 серпня 2024 року виконаний не ним. В протоколі технічної наради від 06 грудня 2024 року відсутній підпис учасника технічної наради ОСОБА_4 . В протоколах технічних нарад від 01 серпня 2024 року та 15 серпня 2024року підписи посадових осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відрізняються. Комісією встановлено, що протоколи не підписувались посадовими особами, посади яких вписані в протокол, та які безпосередньо брали участь в технічних нарадах.
Комісійною перевіркою також встановлено відсутність підписів окремих учасників наради; факти внесення підписів від імені відсутніх осіб; відсутність належної реєстрації протоколів у журналі.
На підтвердження зазначеного, відповідачем суду надано: акт внутрішнього аудиту від 25.02.2025р.; службову записку начальника транспортного відділу № 12/ТВ від 27.02.2025р.; письмові пояснення працівників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які вказали, що не брали участі в одній із нарад, але їх підписи наявні у протоколі, оформленому позивачкою ОСОБА_1 ; письмові поясненням самої позивачки, у якому вона зазначила, що «внесла підписи з метою збереження повноти документів».
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , районний суд виходив з того, що матеріалами справи доведено порушення позивачкою посадової інструкції та Правил внутрішнього розпорядку на підприємстві. Доводи позивача щодо незаконності оспорюваних наказів спростовуються належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи. Роботодавець застосував до позивача дисциплінарні стягнення за порушення, які стосувалися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції позивача та випливають з Правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків є винним, скоєним без поважних причин, чи з необережності. В оскаржуваних наказах Управління транспорту ПАТ «Укрнафта» зазначено конкретно, за які порушення накладено дисциплінарне стягнення, надано докази, які підтверджують порушення. Перед накладенням дисциплінарних стягнень від працівника ОСОБА_1 отримано письмові пояснення по кожному з порушень.
Суд також дійшов висновку, що дисциплінарні стягнення до позивача застосовано з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачених ч. 1 ст.148КЗпП України, оскільки накази відповідача за №407-к від 03 лютого 2025 року та за № 408-к, від 03 лютого 2025 року, №884-к від 10 березня 2025 року винесено протягом місяця з часу, коли роботодавцю (відповідачу) стало відомо про порушення позивачем трудової дисципліни, а саме - з акту службового розслідування комісії, проведеної на підставі наказу Управління транспорту ППАТ «Укрнафта» за № 2904 від 03 грудня 2024 року, що надійшов на адресу відповідача у січні 2025 року, та акту службового розслідування комісії, проведеної на підставі наказу Управління транспорту ПАТ «Укрнафта» за № 424 від 12 лютого 2025 року.
Тобто, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані накази про накладення на позивачку дисциплінарних стягнень винесені уповноваженою на це особою, з дотриманням визначених ст. 148 КЗпП України строків притягнення до відповідальності та порядку, передбаченого ст. 149 КЗпП України, для застосування таких, містять інформацію про причини накладення дисциплінарних стягнень та посилання на конкретні порушення позивачем посадових обов`язків, що стало підставою для застосування щодо неї дисциплінарних стягнень.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки такий відповідає матеріалам справи та зібраним у справі доказам.
Підстав для задоволення скарги та скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 02 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 31 липня 2026 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Р.В. Савуляк
М.М. Шандра