Справа № 450/846/25 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 22-ц/811/3829/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А.Левика, М.М. Шандри
секретар: В.В. Черевко
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Моісєєвої Ольги Ярославівни, про визнання недійсним свідоцтва, скасування державної реєстрації, визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування, -
в с т а н о в и в:
26 лютого 2025 рокупредставник позивача ОСОБА_3 через систему «Електронний Суд» звернувся з позовом до відповідача, у якому просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 28.09.2022 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Моісєєвою О.Я., зареєстроване в реєстрі за № 1717, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про право власності на 5/6 частин земельної ділянки з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських споруд площею 0,183 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:004:0186. Скасувати державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності 47994513 від 28.09.2022 року) на 5/6 частин земельної ділянки з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, площею 0,183 га, з кадастровим номером [номер приховано]:01:004:0186 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 4/6 частини земельної ділянки з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських споруд площею 0,183 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:004:0186. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 2/6 частини земельної ділянки з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських споруд площею 0,183 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:004:0186.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 з 09.11.1989 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 09.11.1989 року. Від спільного шлюбу у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 спільних дітей не було, однак від попереднього шлюбу у ОСОБА_2 є донька ОСОБА_5 , а у ОСОБА_4 від попереднього шлюбу - доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . За час спільного проживання у шлюбі подружжям набуто майно, зокрема, 28.05.1991 року згідно договору купівлі продажу придбано у Навчально-дослідного господарства «Давидівське» Пустомитівського району Львівської області житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 138,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 149[телефон приховано], що підтверджується копією договору купівлі - продажу від 28.05.1991 року та копією реєстраційного посвідчення серії НОМЕР_4 на житловий будинок, зареєстрованого в реєстрі за № 723 04.12.1993 року Львівським обласним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки. Крім того, рішенням виконавчого комітету Давидівської сільської Ради народних депутатів № 22 від 18.11.1994 року та № 104 від 27 вересня 1996 року, згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серії ІV-ЛВ № 037224 від 11.03.1997 року ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,2830 га, з кадастровим номером [номер приховано]:01:004, з яких для обслуговування житлового будинку і господарських споруд передано 0,2500 га, а для ведення особистого підсобного господарства 0,0330 га. На земельній ділянці площею 0,2830 га, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, знаходиться вказаний вище житловий будинок. В подальшому, у 2014 році, коли виготовлялась технічна документація із землеустрою на земельні ділянки щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі з кадастровим номером [номер приховано]:01:004 та визначалися межі земельної ділянки, в результаті виконання топографо-геодезичних робіт для складання технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки (на місцевості), змінились розміри і конфігурація земельних ділянок, а саме площа земельної ділянки з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських споруд зменшилась з 0,2500 га до 0,183 га з присвоєнням кадастрового номеру [номер приховано]:01:004:0186, а площа земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства збільшилась з 0,0330 га до 0,0987 га з присвоєнням кадастрового номеру [номер приховано]:01:004:0185. 20.02.2015 року ОСОБА_4 подарував земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства площею 0,0987 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:004:0185 своїй доньці від першого шлюбу ОСОБА_1 , що підтверджуються договором дарування земельної ділянки від 20.02.2015 року. ОСОБА_2 спільно проживала з ОСОБА_4 та вели спільне господарство за адресою АДРЕСА_1 до часу смерті останнього, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, спадкова справа заведенна приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Моісєєвою О.Я. 28.09.2022 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Моісєєвою О.Я. оформлено ряд документів, згідно яких ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину на 7/12 житлового будинку АДРЕСА_1 , та 1/6 земельної ділянки з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських споруд площею 0,183 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:004:0186. При цьому 6/12 вказаного вище житлового будинку належить ОСОБА_2 , як половина майна, набутого подружжям за час шлюбу на праві спільної сумісної власності подружжя, а 1/6 вказаного будинку нею успадкована як обов`язкова частка. В свою чергу, донька померлого ОСОБА_1 успадкувала за заповітом 5/12 житлового будинку АДРЕСА_1 , та 5/6 земельної ділянки з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських споруд площею 0,183 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:004:0186. 13.10.2022 року ОСОБА_2 подарувала належних їй 7/12 житлового будинку та 1/6 земельної ділянки своїй доньці ОСОБА_5 . Вважає, що 28.09.2022 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Моісєєвою О.Я. незаконно було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/6 частин , замість на 2/6 земельної ділянки з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, площею 0,183 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:004:0186, на які вона мала право в порядку спадкування за померлим батьком. Натомість, ОСОБА_2 не було видано свідоцтво про право власності на 3/6 земельної ділянки з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, площею 0,183 га, з кадастровим номером [номер приховано]:01:004:0186 та не оформлено за ОСОБА_2 право власності, у сукупності, на 4/6 вказаної вище земельної ділянки, що складається з 3/6 частки спірної земельної ділянки як частка у спільному майні подружжя та 1/6 обов`язкової частки спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 . Вказав, що після смерті одного з подружжя відкривається спадщина тільки на майно, яке належало спадкодавцю особисто, відповідно частка іншого з подружжя у об`єкті, який є спільним сумісним майно, не входить до складу спадщини. Покликався на позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 09.06.2022 року у справі № 158/1803/21, від 10.11.2021 року у справі № 161/14898/19, від 06.10.2021 року у справі № 317/2520/19, згідно яких право особистої власності особи на земельну ділянку припинилось, оскільки при виникненні спільної сумісної власності на будинок до власників будинку перейшло право спільної сумісної власності на земельну ділянку, на якій він побудований, що відповідає принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній будинку. З огляду на викладене вище, просив позовні вимоги задовольнити, а судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача. Повідомив, що орієнтований розрахунок судових витрат складається з 8948 грн 50 коп. судового збору та 12000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено частково.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що видане 28.09.2022 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Моісєєвою О.Я., зареєстроване в реєстрі за № 1717, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про право власності на 5/6 частин земельної ділянки з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських споруд площею 0,183 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:004:0186.
Скасовано державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності 47994513 від 28.09.2022 року) на 5/6 частин земельної ділянки з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, площею 0,183 га, з кадастровим номером [номер приховано]:01:004:0186 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 3/6 частини земельної ділянки з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських споруд площею 0,183 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:004:0186.
Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 2/6 частини земельної ділянки з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських споруд площею 0,183 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:004:0186.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8948 грн. 50 коп. судового збору.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .
Вважає рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що суд прийняв помилкове рішення, вважаючи, що спірна земельна ділянка є об`єктом спільної сумісної власності та не врахував, що така була надана ОСОБА_4 на підставі рішення Виконавчого комітету Давидівської сільської Ради народних депутатів від 18.11.1994 року №22 і від 27 вересня 1996 року №104 у відповідності до державного Акту про право власності на земельну ділянку серії IV-ЛВ № 037224 від 11.03.1997 року. Наголошує, що зміна цільового призначення земельної ділянки, жодним чином не впливає на зміну її правового статусу, в тому числі щодо власності. Спірна земельна ділянка на момент смерті ОСОБА_4 була особистою приватною власністю спадкодавця, а отже не може бути набута позивачем у власність як частка у спільному майні подружжя. Відтак, нотаріусом не було допущено порушень чинного законодавства при визначенні складу спадщини. Звертає увагу, що приватизація земельної ділянки ОСОБА_4 відбулася через шість років після придбання житлового будинку, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України щодо неподільності житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розміщений, так як дані норми передбачають одночасне набуття права власності на земельну ділянку з правом власності на житловий будинок. Приватизація земельної ділянки є виключно особистим правом особи - громадянина України, що реалізується за відповідних умов, і автоматично не може поширюватися на другого з подружжя, так як останній може бути іноземцем чи особою без громадянства та має свій приватний ліміт на таку ж приватизацію. Також суд провів невірні розрахунки часток. ОСОБА_2 успадковано 7/12 часток житлового будинку, який розташований на спірній земельній ділянці, а судом прийнято рішення виділити 4/6 або 8/12 земельної ділянки, що аж ніяк не відповідає частці 7/12. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
У засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник - адвокат Хомик С.Р. С.Р. скаргу підтримали з підстав, наведених у ній, просили скаргу задоволити.
Представник позивача - адвокат Дячук В.В. проти скарги заперечив.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Зі змісту ч.ч. 1, 2, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).
Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).
Згідно ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
У частині першій статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності іншої особи, відбувається одночасний перехід права власності на земельну ділянку.
Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (ч. 2 ст. 372 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 09.11.2021 року Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
21.04.2022 року ОСОБА_1 (донька спадкодавця) звернулась до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Моісєєвої О.Я. з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 .
Як вбачається із заповіту серії ВСІ № 978320, посвідченого 22.09.2005 року приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Леськів Г.М., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на випадок своєї смерті усе своє майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом матиме право, заповів своїй доньці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
06.05.2022 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Моісєєвої О.Я. із заявами про прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 її чоловіка ОСОБА_4 та видачу їй свідоцтва на частку в спільному майні подружжя.
З договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Дмитерко М.І., вбачається, що спадкодавець ОСОБА_4 у 1991 року, під час перебування в зареєстрованому шлюбі з позивачкою ОСОБА_2 купив, а Навчально-дослідне господарство «Давидівське» Пустомитівського району Львівської області продало житловий будинок АДРЕСА_1 .
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 114672096 від 20.02.2018 року, житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований в цілому за спадкодавцем ОСОБА_4 .
Як вбачається з державного акту про право власності на земельну ділянку серії IV-ЛВ № 037224 від 11.03.1997 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Давидівської сільської Ради народних депутатів № 22 від 18.11.1994 року та № 104 від 27 вересня 1996 року, ОСОБА_4 в порядку безоплатної приватизації передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,2830 га, з кадастровим номером [номер приховано]:01:004, з яких для обслуговування житлового будинку і господарських споруд передано 0,2500 га, а для ведення особистого підсобного господарства 0,0330 га.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 30897077 від 12.12.2014 року за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,183 га із присвоєнням їй кадастрового номеру [номер приховано]:01:004:0186.
28.09.2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Моісєєвої О.Я. із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину.
28.09.2022 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Моісєєвою О.Я. позивачці ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , як частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу.
28.09.2022 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Моісєєвою О.Я. позивачці ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 (як на обов`язкову частку) на 1/6 частку 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .
28.09.2022 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Моісєєвою О.Я. ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на 1/6 частку земельної ділянки площею 0,183 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:004:0186, яка розташована за адресою Львівська обл., Пустомитівський (Львівський) р-н, с. Давидів (як на обов`язкову частку).
28.09.2022 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Моісєєвою О.Я. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 на 5/6 належної йому 1/2 частки в житловому будинку АДРЕСА_1 .
28.09.2022 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Моісєєвою О.Я. відповідачці ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 на 5/6 частки земельної ділянки площею 0,183 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:004:0186, яка розташована за адресою Львівська обл., Пустомитівський (Львівський) р-н, с. Давидів.
З інформації додатку «Реєстр нерухомості» № 5004984912334 від 05.02.2025 року, 28.09.2022 року, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 5/6 часток земельної ділянки площею 0,183 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:004:0186, яка розташована за адресою Львівська обл., Пустомитівський (Львівський) р-н, с. Давидів.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 , районний суд виходив з того, що зважаючи на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 було придбано подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в за реєстровому шлюбі і такий був спільною сумісною власністю подружжя, земельна ділянка з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських споруд площею 0,183 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:004:0186, яка набута спадкодавцем ОСОБА_4 через шість років після придбання будинку в порядку безоплатної передачі земель громадянам в процесі приватизайії, також вважається спільним сумісним майном подружжя. Покликання сторони відповідача на те, що ОСОБА_4 набув в особисту приватну власність спірну земельну ділянку через 6 років після придбання будинку та у зв`язку з цим непоширення на дані правовідносини ст. 377 ЦК України і ст. 120 ЗК України в частині неподільності житлового будинку і земельної ділянки, на якій такий розташований, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки вказане порушуватиме принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що нотаріусом, всупереч вимогам законодавства, невірно визначено склад спадщини, не враховано, що ОСОБА_2 , як дружина спадкодавця та співвласник спільного майна подружжя - житлового будинку, має право на 3/6 частки земельної ділянки з цільовим призначенням для обслуговування цього будинку і господарських споруд площею 0,183 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:004:0186, і як наслідок - позивачці безпідставно не видано свідоцтво про право власності на вказану частку, як частку у спільному майні подружжя.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки такий відповідає матеріалам справи, зібраним у справі доказам, та правовій позиції Верховного Суду, висловленій у справах з аналогічними правовідносинами.
Зокрема, відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 10 листопада 2021 року у справі № 161/14898/19, від 06 жовтня 2021 року у справі № 317/2520/19, від 09.06.2022 року у справі № 158/1803/21 та у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 504/3831/19 - « …земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства».
У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 504/3831/19, ухваленій у справі з аналогічними правовідносинами, та яка є абсолютно релевантною до правовідносин цього спору, Верховний суд виснував (дослівно) - «…при виникненні спільної сумісної власності на будинок до власників будинку перейшло право спільної сумісної власності на земельну ділянку, на якій він побудований, що відповідає принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній будинку. Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який знаходить свій вияв у правилах ст.120 ЗК України, ст.377 ЦК України, інших положеннях законодавства. Враховуючи наведені положення норм матеріального права, суди дійшли правильного висновку, що хоча спірна земельна ділянка і набута у власність Особа 2 в порядку безоплатної приватизації, однак оскільки на ній знаходиться будинок, який є спільною власністю подружжя та який підлягає поділу, то до Особа 1 переходить право власності на земельну ділянку у розмірі частки права власності спільного будинку відповідно до ст.120 ЗК України , ст.377 ЦК України ».
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно визначив частки сторін у спірному майні, дійшовши висновку, що 3/6 спірної земельної ділянки, зареєстрованої на праві власності за спадкодавцем ОСОБА_4 , належить позивачці ОСОБА_2 як частка у спільному майні подружжя, а 1/6 частка земельної ділянки, успадкована нею після смерті її чоловіка, як обов`язкова частка, що разом становить 4/6 частки спірної земельної ділянки.
Відповідно, відповідачці в порядку спадкування за заповітом після смерті її батька ОСОБА_4 , належить 2/6 частки спірної земельної ділянки.
Доводи скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 31 липня 2026 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра