КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Унікальний номер справи № 369/15747/21 Головуючий у суді першої інстанції - Фінагеєва І.О.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/6206/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2026 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,
секретар Цуран С.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргуОСОБА_1 , яка подана адвокатом Мєстєчкіним Ігорем Володимировичем на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2025 року про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та стягнення коштів.
19 вересня 2025 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Боровець А.М. надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову.
Заявниця просила суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2021 року у справі № 369/15747/21, а саме скасувати арешт, накладений на:
-житловий будинок загальною площею 74,5 кв.м, житловою площею 45,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1076630680000;
-земельну ділянку площею 0,0816 га, кадастровий номер [номер приховано]:91:037:0008, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1076617980000.
Заява обґрунтована тим, що спірне нерухоме майно є предметом іпотеки, зареєстроване ще 05 листопада 2016 року за іпотечними договорами, посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережною Т.Л. Іпотекодержателем є ОСОБА_3 .
Представниця відповідачки зазначила, що скасування забезпечення позову не позбавить позивача можливості захистити свої права у разі ухвалення рішення на його користь - майно відповідачки залишатиметься обтяженим іпотекою, і будь-які подальші дії з ним будуть відбуватися з урахуванням законних прав Іпотекодержателя. Натомість скасування арешту відновить баланс інтересів та усуне невиправдане обмеження прав відповідача та третьої особи - ОСОБА_3 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2025 року заяву задоволено.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2021 року у справі № 369/15747/21, шляхом зняття арешту, накладеного на:
-житловий будинок загальною площею 74,5 кв.м, житловою площею 45,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1076630680000;
-земельну ділянку площею 0,0816 га, кадастровий номер [номер приховано]:91:037:0008, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1076617980000.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції фактично застосував ст.158 ЦПК України без встановлення «нових обставин» або істотної зміни обставин, які зумовили застосування забезпечення позову, що є обов`язковою умовою для скасування цих заходів.
Вказує, що суд першої інстанції не встановив, що арешт реально порушує права іпотекодержателя, і зробив висновок про «перешкоджання» реалізації прав іпотеки на підставі припущень.
Суд першої інстанції не врахував, що зняття арешту з іпотечного майна не «захищає» позивача, а навпаки створює новий ризик утруднення виконання рішення суду, суд фактично повторив помилку, яка вже була виправлена Київським апеляційним судом постановою від 12.03.2025 року у цій же справі, суд не здійснив належної оцінки співмірності та балансу інтересів сторін, а також не з`ясував, чи збережеться ефективність забезпечення після зняття арешту з двох об`єктів.
Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників не надходили.
У судовому засіданні в апеляційному суді взяв участь представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мєстєчкін І.В., який підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її з викладених підстав. Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Андрусенко К.І. у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Згідно з частинами 1, 6 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Встановлено, що у листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та стягнення коштів.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2021 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено. Накладено арешт на:
житловий будинок, загальна площа: 74.5 кв.м, житлова площа: 45.8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який, на даний час зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1076630680000;
земельну ділянку площею 0.0816 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: [номер приховано]:91:037:0008, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1076617980000;
нежилі приміщення (літера А), стоматологічний кабінет, загальна площа: 254.9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на які, на даний час зареєстровані за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1029525480000;
нежитлове приміщення на цокольному поверсі, загальна площа: 113.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на яке, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 86[телефон приховано];
земельну ділянку площею 1.9799 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: [номер приховано]:01:022:0011, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , право власності на яку, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 229398232224;
земельну ділянку площею 0.1 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: [номер приховано]:79:130:0028, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на яку, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 224577380000;
земельну ділянку площею 0.1 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: [номер приховано]:79:130:0027, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на яку, на даний час зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 224392180000;
земельну ділянку площею 0.1002 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: [номер приховано]:79:130:0035, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на яку, на даний час зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 224122080000;
земельну ділянку площею 0.1 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: [номер приховано]:79:130:0029, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на яку, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 223881780000.
Також встановлено, що 05 листопада 2016 року між ОСОБА_3 (Іпотекодержателем) та ОСОБА_2 (Іпотекодавцем) було укладено іпотечний договір, серія та номер 2076, виданий 05 листопада 2016 року та засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережною Т.Л. за яким було передано в іпотеку наступне майно:
- житловий будинок, загальною площею 74.5 кв.м, житлова площа: 45.8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_2
- земельну ділянку площею 0.0816 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: [номер приховано]:91:037:0008, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , яка на праві власності належить ОСОБА_2 .
Скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що житловий будинок загальною площею 74,5 кв.м, житловою площею 45,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0.0816 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: [номер приховано]:91:037:0008, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , яка на праві власності належить ОСОБА_2 , є предметом іпотеки за іпотечним договором від 05 листопада 2016 року, укладеним між ОСОБА_3 (Іпотекодержателем) та ОСОБА_2 (Іпотекодавцем) раніше постановлення ухвали суду про забезпечення позову від 12 листопада 2021 року, тому накладення судом арешту на зазначене іпотечне майно порушує права іпотекодержателя.
За приписами ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом та відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону, відповідно до якої, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як передбачено ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Зі змісту приписів Закону України «Про іпотеку» випливає, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя - суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно.
Такий правовий висновок було викладено у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/4772/17, від 31.10.2018 року у справі № 923/1105/17, від 19 червня 2019 року у справі № 825/1764/16, від 17.10.2019 року у справі № 822/1426/16.
У Постановах Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 910/4772/17, від 31.10.2018 року у справі № 923/1105/17, від 19.06.2019 року у справі № 825/1764/16 зазначено, що «оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
Однак, у матеріалах справи відсутні докази, що іпотека була зареєстрована у встановленому законом порядку із внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. До заяви про скасування долучено лише копію іпотечного договору.
З матеріалів справи також не вбачається, а судом першої інстанції не встановлено, що у зв`язку з невиконанням або порушенням основного зобов`язання з боку ОСОБА_2 перед ОСОБА_3 у іпотекодержателя вже виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто на обтяжене арештом майно.
При цьому, іпотекодержатель ОСОБА_3 не є учасником даної справи, не зверталась до суду з будь-якими заявами у межах даного провадження (зокрема, із заявою про скасування арешту), не заявляла про порушення своїх прав, а отже сам по собі факт існування іпотеки не свідчить, що права іпотекодержателя порушуються накладенням арешту на обтяжене іпотекою майно, яке належить на праві власності відповідачці у даній справі.
За таких обставин колегія суддів погоджується із доводами апелянта про те, що висновок суду першої інстанції щодо порушення прав іпотекодержателя ґрунтується на припущеннях та є передчасним.
Крім цього, у своїй заяві про скасування заходів забезпечення позову представник відповідачки посилається на те, що накладеного арешту на інші об`єкти є достатнім для забезпечення вимог позивача, однак, такі твердження є голослівними та не підкріпленими жодними розрахунками та оцінкою майна.
Апеляційний суд також зауважує, що суд першої інстанції, забезпечивши позов ухвалою від 12 листопада 2021 року (яка була залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року), виходив з обґрунтованості заяви позивача про забезпечення позову і вважав, що обрані позивачем заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами.
Зі змісту ст. 158 ЦПК України вбачається, що для скасування обраних судом заходів забезпечення позову мають з`явитись нові обставини, які не існували на час постановлення ухвали про забезпечення позову, однак які можуть бути підставою для скасування таких заходів.
Таким чином, вирішуючи питання про скасування заходів забезпечення позову, суду першої інстанції необхідно було врахувати, що обставини, які стали підставою для застосування заходів забезпечення позову не змінились, спір між сторонами не вирішений по суті, а тому були відсутні передбачені законом підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Суд першої інстанції вказаного не урахував та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційнускаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Мєстєчкіним Ігорем Володимировичемзадовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст складено 29 липня 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді С.М. Верланов
Т.О. Невідома