Ухвала № 138654765 у справі № 372/5565/23 від 30.07.2026

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/10457/2026 Головуючий в суді 1 інстанції Кравченко М.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Київ

справа № 372/5565/23

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 березня 2025 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Обухівське» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , про стягнення коштів,

встановив:

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 28 березня 2025 року частково задоволено позов, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 20000 грн., судові витрати у розмірі 2684 грн., а всього 22684 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 20000 грн., судові витрати у розмірі 2684 грн., а всього 22684 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 35000 грн., судові витрати у розмірі 2684 грн., а всього 37684 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 35000 грн., судові витрати у розмірі 2684 грн., а всього 37684 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 30000 грн., судові витрати у розмірі 2684 грн., а всього 32684 грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 20000 грн., судові витрати у розмірі 2684 грн., а всього 22684 грн.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 10000 грн., судові витрати у розмірі 2684 грн., а всього 12684 грн.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 20000 грн., судові витрати у розмірі 2684 грн., а всього 22684 грн.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 30000 грн., судові витрати у розмірі 2684 грн., а всього 32684 грн.

Стягнуто з ОСОБА_11 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 30000 грн., судові витрати у розмірі 3028 грн., а всього 33028 грн.

Стягнуто з ОСОБА_12 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 10000 грн., судові витрати у розмірі 3028 грн., а всього 13028 грн.

Стягнуто з ОСОБА_13 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 30000 грн., судові витрати у розмірі 3028 грн., а всього 33028 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 30000 грн., судові витрати у розмірі 3028 грн., а всього 33028 грн.

Стягнуто з ОСОБА_14 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 35000 грн., судові витрати у розмірі 3028 грн., а всього 38028 грн.

Стягнуто з ОСОБА_15 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 20000 грн., судові витрати у розмірі 3028 грн., а всього 23028 грн.

Стягнуто з ОСОБА_16 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 10000 грн., судові витрати у розмірі 3028 грн., а всього 13028 грн.

Стягнуто з ОСОБА_17 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 32500 грн., судові витрати у розмірі 3028 грн., а всього 35528 грн.

Стягнуто з ОСОБА_18 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 17500 грн., судові витрати у розмірі 3028 грн., а всього 20528 грн.

Стягнуто з ОСОБА_19 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 17500 грн., судові витрати у розмірі 3028 грн., а всього 20528 грн.

Стягнуто з ОСОБА_20 на користь ПрАТ «Обухівське» повернення коштів у розмірі 7500 грн., судові витрати у розмірі 3028 грн., а всього 10528 грн.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, 13 квітня 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду.

14 квітня 2026 року витребувано з Обухівськогорайонного суду Київської областіматеріали цивільної справи №372/5565/23, які надійшли до суду апеляційної інстанції 05 травня 2026 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, посилаючись на те, що копію оскаржуваного рішення було отримано 20 травня 2025 року.

Зазначає, що в межах строків на апеляційне оскарження вона звернулась з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, однак ухвалою суду апеляційної інстанції від 15 липня 2025 року було поновлено строк на апеляційне оскарження рішення, апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з не сплатою судового збору та невідповідністю скарги вимогам ст. 356 ЦПК України.

На виконання вимог ухвали 24 липня 2025 року було подано квитанцію про сплату судового збору, проте скаржником не було надано апеляційної скарги в новій редакції із зазначенням всіх учасників та наявністю чи відсутністю у відповідача та його представника електронного кабінету.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2025 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику.

Усунувши недоліки апеляційної скарги, ОСОБА_1 звертається повторно з апеляційною скаргою та проханням поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 травня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху, а скаржнику надано строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження та сплати судового збору.

20 липня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, а саме уточнена апеляційна скарга. Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення від 28 березня 2025 року, скаржник зазначає, що вона не отримувала ухвалу суду апеляційної інстанції від 15 липня 2025 року, а її представник лише частково не виконав цю ухвалу. Вказує, що усунувши недоліки скаржник повторно звертається з апеляційною скаргою.

Однак, зазначені обставини не можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Частиною 1 статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування причин поважності пропуску цього строку та зазначення доказів на підтвердження таких причин.

Поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення скарги стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, що не залежать від волі особи.

Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Саме на скаржника покладено обов`язок доведення наявності в нього об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 28 березня 2025 року судом ухвалено рішення.

Дата складання повного тексту рішення не вказана.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «рішення» від 28.03.2025 у справі №372/5565/23, а також за наявності прикріплені до нього файли було надіслано 19.05.2025 о 10:11 одержувачу Клапчуку Ф.П. (представнику відповідачів) на електронну пошту та доставлено 19.05.2025 о 10:20 год. (а.с.211 том 11).

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 березня 2025 року надіслано судом до реєстру для оприлюднення 15 травня 2025 року, забезпечено надання загального доступу 16 травня 2026 року.

02 червня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Клапчук Ф.П. подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 липня 2025 року поновлено строк ОСОБА_1 на апеляційне оскарження рішення суду, апеляційну скаргу залишено без руху, ухвалою від 08 вересня 2025 року апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

18 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Клапчук Ф.П. повторно звернувся засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху для усунення недоліків: зазначення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, уточнення вимог апеляційної скарги та доплати судового збору в залежності від вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто скаржнику у зв`язку з невиконанням ухвали про залишення без руху.

13 квітня 2026 року ОСОБА_1 повторно звернулась до суду з апеляційною скаргою, пропустивши строк, встановлений ст. 354 ЦПК України, однак в скарзі не вказує поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, після постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про повернення другої її апеляційної скарги, враховуючи те, що з дати постановлення ухвали пройшов 1 місяць та 27 днів та не вказує причини невиконання ухвал суду апеляційної інстанції від 15 липня 2025 року та від 10 грудня 2025 року щодо усунення недоліків.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що, звертаючись повторно з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 не вказала поважних причин пропуску строку, встановленого ст. 354 ЦПК України, на апеляційне оскарження після постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про повернення другої її апеляційної скарги, враховуючи те, що з дати постановлення ухвали минув 1 місяць та 27 днів, та не вказала причин невиконання ухвал суду апеляційної інстанції від 15 липня 2025 року та від 10 грудня 2025 року щодо усунення недоліків апеляційної скарги, враховуючи, що у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційну скаргу було двічі повернуто, проте ОСОБА_1 не оскаржує такі ухвали апеляційного суду в касаційному порядку, погоджуючись із підставами повернення.

Оскільки статтею 354 ЦПК України закріплене право особи на поновлення строку на апеляційне оскарження лише у випадку подання апеляційної скарги протягом 30 днів після отримання копії рішення, то обґрунтованими є підстави для поновлення строку у разі подання апеляційної скарги з дня отримання копії рішення 19 травня 2025 року по 19 червня 2025 року. Проте скаржник звернулась з апеляційною скаргою 13 квітня 2026 року, поважних причин пропуску цього строку не зазначає та не вказує причини невиконання ухвал суду апеляційної інстанції від 15 липня 2025 року та від 10 грудня 2025 року щодо усунення недоліків.

Враховуючи викладене, уточнена апеляційна скарги не містить поважних та обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку, то підстави для поновлення строку відсутні.

На будь-які інші поважні причини пропуску строку, скаржник не посилалась.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (MPP GOLUB v. UKRAINE, № 6778/05, єспл, від 18 жовтня 2005 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема, наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 358 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 березня 2025 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Обухівське» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , про стягнення коштів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складення.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.