справа № 166/1389/25
провадження № 2-о/166/6/26
категорія: 4
РІШЕННЯ
іменем України
30 липня 2026 року с-ще Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Cвистун О.М.,
з участю секретаря Заєць Н.П.,
заявниці ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
адвоката особи, щодо якої вирішується питання про визнання недієздатною, ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 адвоката Колєснік Наталії Василівни про визнання ОСОБА_4 недієздатною та призначення опікуна, заінтресовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування Велимченської сільської ради Ковельського району Волинської області,
установив:
Представник ОСОБА_1 адвокат Колєснік Н.В. звернулася до суду із заявою про визнання ОСОБА_4 недієздатною та призначення ОСОБА_2 її опікуном. В обґрунтування своїх вимог указує, що заявниця є матір`ю ОСОБА_4 - особи з інвалідністю з дитинства першої групи, яка у зв`язку із хронічним психічним захворюванням не здатна у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
У зв`язку з неможливістю інших близьких родичів ОСОБА_4 забезпечити належний їй догляд, цей обов`язок взяв на себе ОСОБА_2 , який супроводжує хвору до лікарів, забезпечує хворій належні побутові умови, харчування, придбання ліків.
Унаслідок наявного в ОСОБА_4 вищевказаного захворювання та її інвалідності вона має істотні обмеження до самообслуговування, орієнтації, спілкування, контролю за своєю поведінкою та взагалі не має можливості самостійного існування, цілком перебуваючи в цій частині залежною від сторонньої допомоги.
Просить визнати ОСОБА_4 недієздатною, призначити ОСОБА_2 опкуном ОСОБА_4 .
Ухвалою судді від 18.08.25 прийнято до розгляду заяву та відкрито окреме провадження у справі; ухвалою від 16.10.25 в справі призначено судову психіатричну експертизу, на час проведення експертизи провадження в справі зупинено; ухвалою від 30.07.26 провадження у справі поновлено.
Заявниця заявлені вимоги підтримала з підстав, указаних у заяві, пояснила, що її дочка ОСОБА_5 є особою інвалідністю з дитинства. Дочка по декілька разів на день втрачає свідомість, тому існує нагальна необхідність перебування одночасно із нею в будинку двох осіб для надання їй допомоги. Тому вона виконує і бажає надалі виконувати функції доглядальника дочки, а її зять - її опікуна для вирішення юридичних питань. Вказала, що фактично догляд за дочкою здійснює вона, ОСОБА_6 їй допомагає підняти дочку, перенести її, тобто виконує роботи, які їй як жінці, тяжкі. Інша її дочка є фізичною особою-підприємцем, постійно зайнята на роботі, тому бути опікуном не може. Вказала, що вона є опікуном рідного брата, однак останній постійно перебуває в лікувальному закладі, тому за ним вона догляду не здійснює.
Заінтересована особа ОСОБА_2 пояснив, що допомагає заявниці здійснювати догляд за її дочкою - особою з інвалідністю, який вона самостійно здійснювати не може. погодився на призначення його опікуном ОСОБА_5 .
Адвокат особи, щодо якої вирішується питання про визнання недієздатною, ОСОБА_3 пояснила, що оскільки згідно із висновком експерта психічне захворювання ОСОБА_4 позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, відтак не заперечила проти визнання останньої недієздатним. У вирішенні питкання про призначення ОСОБА_2 опікуном поклалася на погляд суду.
Представник органу опіки і піклування Велимченської сільської ради в судове засідання не з`явився, у поданій заяві просив справу розглянути за його відсутності, проти задоволення заяви не заперечив.
З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.39 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Законодавство України встановлює презумпцію психічного здоров`я людини, якщо інше не буде встановлено в законному порядку. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Стаття 1 цього Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку. При цьому діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь яких інших підставах, безпосередньо не пов`язаних зі станом її психічного здоров`я (ч. 1 ст. 7 Закону).
Суд установив, що ОСОБА_4 має психічне захворювання та є особою з інвалідністю першої групи з дитинства довічно (а.с.15-19).
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта Волинської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» № 226 від 29.06.2026, наданого на виконання ухвали про призначення судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_4 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у формі важкої розумової відсталості, внаслідок якого не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
З огляду на встановлені обставини, що підтверджуються медичною документацією та висновком судово-психіатричного експерта, суд уважає установленим, що діагностований у ОСОБА_4 хронічний стійкий психічний розлад цілком позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що є підставою для визнання її недієздатною.
Згідно з ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над фізичними особами, які визнані недієздатними.
Порядок встановлення опіки над недієздатною особою визначений ст. 60 ЦК України та ч. 1 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
За правилами ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Під час розгляду справи суд із свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого сільрадою Велимче Ратнівського району Волинської області 20.02.1991 (а.с.11), установив, що ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_1 .
Заінтересована особа ОСОБА_2 є зятем заявниці, чоловіком її дочки ОСОБА_7 , про що свідчать свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 , свідоцтво про народження ОСОБА_7 НОМЕР_3 .
У частинах другій - п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (частина перша статті 67 ЦК України).
Під час призначення опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі - Правила).
Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Правил для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. Під час внесення подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17, від 23 листопада 2021 року в справі № 751/9572/19, від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21, від 24 липня 2024 року в справі № 727/597/24, від 08 січня 2024 року в справі № 753/1905/22.
Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 пункту 3 Правил опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.
Виконавчий комітет Велимченської сільської ради Ковельського району Волинської області рішенням від 28.08.25 № 8/3 затвердив висновок органу опіки та піклування, визнав доцільним встановити опіку над ОСОБА_5 та призначити ОСОБА_2 її опікуном.
Проте у вказаному висновку відсутня інформація про наявність у ОСОБА_5 рідної матері, яка проживає із нею. Орган опіки і піклування не дослідив питання про можливість матері бути опікуном дочки.
У судовому засіданні суд установив, що ОСОБА_1 , 1969 року народження, хоч і є отримувачем пенсії, однак вказана пенсія призначена їй у зв`язку із доглядом за особою з інвалідністю. Звявниця інвалідності не має, протипоказань для здійснення догляду не має.
Згідно з рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 25.06.2015 ОСОБА_1 призначена опікуном над її недієздатним братом ОСОБА_8 . Проте, як вказала заявниця, фактично догляду за ним вона не здійснює, останній постійно перебуває в медичному закладі.
І заявниця, і заінтересована особа ОСОБА_2 визнали, що догляд за ОСОБА_5 фактично здійснює заявниця.
Доводи заявниці про те, що ОСОБА_5 потрібен і опікун, і доглядальник безпідставні. Так, відповідно до Закону України "Про соціальні послуги", Постанови КМУ № 859 від 23.09.2020 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі" доглядальник (надавач постійного догляду) призначається людині лише тоді, коли вона є юридично дієздатною, але через фізичний стан або хвороби не здатна сама себе обслуговувати.
Натомість якщо особа офіційно визнана недієздатною в судовому порядку, статус доглядальника оформити неможливо. Такій особі призначається виключно опікун, який одночасно виконує і функції доглядальника.
Верховний Суд у своїй постанові від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 зазначив, що саме орган опіки і піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений ст. 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
Згідно із ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається опікунам осіб, визнаних судом недієздатними.
При цьому, конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України має перевагу над бажанням заявника бути опікуном недієздатної особи за обставин існування в останньої інших членів сім`ї, які також можуть бути опікунами.
За таких обставин, проаналізувавши пояснення учасників та досліджені докази, суд переконаний, що підстави для призначення заінтересованої особи опікуном над недієздатною дочкою заявниці відсутні, а подання органу опіки та піклування щодо можливості призначення його опікуном необґрунтоване.
Відтак, у задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_2 опікуном необхідно відмовити, встановити опіку над недієздатним, і тимчасово, до вирішення питання про призначення опікуна над недієздатним, покласти обов`язки опікуна на орган опіки та піклування Велимченської сільської ради Ковельського району Волинської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
Відповідно до ст. 300 ЦПК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Керуючись ст.ст. 293, 294 - 300 ЦПК України, ч.1 ст.39, ст.ст. 60, 63, 65 ЦК України, суд
ухвалив:
Задовольнити частково заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Колєснік Наталії Василівни про визнання ОСОБА_4 недієздатною та призначення опікуна.
ВизнатиОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , недієздатною.
У задоволенні заяви про призначення ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_4 відмовити.
Тимчасово, до призначення опікуна обов`язки зі здійснення опіки над ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителькою АДРЕСА_1 , покласти на орган опіки та піклування Велимченської сільської ради Ковельського району Волинської області.
Установити строк дії рішення про визнання ОСОБА_4 недієздатною - два роки з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування Велимченської сільської ради Ковельського району Волинської області, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання ОСОБА_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Дата проголошення повного рішення 03 серпня 2026 року о 16 год 30 хв.
Суддя Ратнівського
районного суду О.М.Свистун
Присяжні: С.В.Харковець
Л.І.Хомік