Справа № 369/12807/26
Провадження №2/369/14215/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємств «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -
УСТАНОВИЛА:
У липні 2026 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Просив суд:
-Стягнути з Державного підприємств «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивача середній заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 110 978,45 грн.;
-Стягнути з Державного підприємств «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивача моральну шкоду 103 764 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суддя приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітньої плати та поновлення на роботі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір " за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду № 910/4518/16 від 30.01.2019 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Позивачем також заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди.
Моральна шкода є витратою немайнового характеру, однак відшкодування моральної шкоди може відбуватися в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).
Отже, за змістом частини третьої статті 23 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди стає майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).
Позивачем при зверненні до суду заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до вимог ст. 136 ЦПК України, та положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Для звільнення чи відстрочення від сплати судового збору позивачу необхідно надати суду належні докази щодо важкого майнового стану, який не дає можливості сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
У своєму клопотанні позивач вказує, що на даний час перебуває у вкрай тяжкому матеріальному становищі та не має реальної можливості сплатити судовий збір під час подання позову.
Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014№ 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону № 3674-VIта статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Надані до суду докази не можуть однозначно свідчити про неможливість сплати позивачем судового збору у встановленому законом розмірі. Так, за твердженням позивача та відповідно до наданих до суду доказів, він є ВПО, втратив звичні умови життя, не працевлаштований, що вочевидь не відповідає дійсності, оскільки доказів про те, що він перебуває на утриманні в будь-яких осіб до суду не надано.
Крім того, позивачем не було надано і доказів про те, що в нього відсутнє рухоме та нерухоме майно, за рахунок якого він може отримувати доходи, та він не є засновником юридичних осіб, які не перебувають у стадії припинення та отримують прибуток.
Самі по собі дані про відсутність доходу, та перебування у статусі безробітної особи, не свідчать про дійсний матеріальний стан позивача. За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.
З урахуванням наведеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 147,42 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя
УХВАЛИЛА :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємств «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Наталія ПІНКЕВИЧ