ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року Справа №160/18563/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
30.06.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність 3-го Державного пожежно рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін січень 2008 року;
- зобов`язати 3-й Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, та з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність 3-го Державного пожежно рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01березня 2018 року по 20 квітня 2020 року відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 в повному обсязі;
- зобов`язати 3-й Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 20 квітня 2020 року відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, та за урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність 3-го Державного пожежно рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 24 квітня 2020 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 2020 року станом на 01 січня, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних oсі6 відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов`язати 3-й Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 20 квітня 2020 року, а також перерахунок виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні та премії, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням; розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 2020 року станом на 01 січня, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 05.02.2003 по 24.04.2020 проходив службу у підрозділах 3-му Державному пожежно рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, посада - командир відділення-водій, спеціальне звання - старший прапорщик служби цивільного захисту.
24.04.2020 позивача звільнено зі служби у зв`язку із закінченням строку контракту з виключенням зі списків особового складу та зняттям з усіх видів забезпечення.
Позивач зазначав, що станом на день виключення зі списків особового складу відповідач не провів розрахунків щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, яка гарантована Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Позивач наполягає, що базовий місяць для проведення індексації визначається нормативно і ним є місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (посадового окладу). Оскільки розміри посадових окладів осіб рядового і начальницького складу підвищувалися з 01.01.2008 (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294) та з 01.03.2018 (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704), базовим місяцем для нарахування індексації за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 є січень 2008 року, а з 01.03.2018 - березень 2018 року.
Позивач також зазначав, що з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, розміри посадового окладу та окладу за спеціальним званням мали визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Відтак, на переконання позивача, з 29.01.2020 у відповідача виникли підстави для перерахунку грошового забезпечення та похідних від нього виплат виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, у розмірі 2 102,00 грн.
Ухвалою від 01.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копія ухвали від 01.07.2026 вважається врученою відповідачу у день її постановлення, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
02.07.2026 засобами підсистеми «Електронний суд» відповідач подав відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу цивільного захисту у 3 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.
Відповідно до витягу з наказу Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з кадрових питань (особового складу) від 15.04.2020 № 125 старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 , командира відділення-водія 14 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, звільнено із служби у запас Збройних Сил за пп. 1 п. 176 (у зв`язку із закінченням строку контракту) з виключенням зі списків особового складу та зняттям з усіх видів забезпечення 24.04.2020. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 19 років 01 місяць 21 день. Цим же наказом визначено виплатити одноразову грошову допомогу за 19 років 01 місяць 21 день та зазначено, що щорічна основна відпустка за 2020 рік використана в повному обсязі.
23.06.2026 представник позивача - адвокат Солод Р.Г. звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо надання інформації про нарахування та виплату грошового забезпечення позивача за час служби.
Листом про розгляд адвокатського запиту відповідач надав довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період служби в 3 державному пожежно-рятувальному загоні з 01.12.2015 по 24.04.2020 із зазначенням нарахованої та виплаченої суми індексації грошового забезпечення, а також копію витягу з наказу з кадрових питань про звільнення позивача зі служби.
Згідно з довідкою 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 25.06.2026 про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 24.04.2020 судом установлено таке:
- розмір посадового окладу позивача у період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно залишався незмінним і становив 685,00 грн; з березня 2018 року розмір посадового окладу становив 3 260,00 грн;
- розмір окладу за спеціальним званням у період з грудня 2015 року по лютий 2017 року становив 60,00 грн, з березня 2017 року по лютий 2018 року - 65,00 грн, з березня 2018 року - 1 020,00 грн;
- індексація грошового забезпечення нарахована позивачу у грудні 2015 року в сумі 494,70 грн та у лютому 2016 року в сумі 494,70 грн; за всі інші місяці 2016, 2017 років та за період з січня 2018 року по вересень 2019 року індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася (у відповідних графах довідки зазначено «0,00»);
- індексацію грошового забезпечення нараховано позивачу за жовтень 2019 року - 413,44 грн, за листопад 2019 року - 413,44 грн, за грудень 2019 року - 423,23 грн, за січень 2020 року - 216,51 грн, за лютий 2020 року - 216,51 грн, за березень 2020 року - 967,63 грн (у примітках довідки зазначено, що до суми за березень 2020 року включено поточну індексацію 216,51 грн, а також враховано індексацію за грудень 2018 року - 71,08 грн, січень 2019 року - 71,08 грн, лютий 2019 року - 71,08 грн, березень 2019 року - 134,47 грн, квітень 2019 року - 134,47 грн, травень 2019 року - 134,47 грн, червень 2019 року - 134,47 грн);
- за квітень 2020 року індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася;
- у березні 2020 року позивачу нараховано матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 12 574,00 грн, у квітні 2020 року - матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань у сумі 3 260,00 грн, у травні 2020 року - вихідну (одноразову грошову) допомогу в сумі 119 453,00 грн;
- графа «Компенсація відпустки» довідки за весь період з 01.12.2015 по 24.04.2020 не заповнена, тобто компенсація за невикористану щорічну відпустку позивачу не нараховувалася.
Із довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 187277, виданої на підставі акта огляду МСЕК від 10.10.2023 № 1843, вбачається, що позивачу встановлено третю групу інвалідності з 25.03.2023 безстроково, причина інвалідності - поранення, пов`язане із захистом Батьківщини.
Судом установлено, що індексація грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із визначенням базового місяця - січня 2008 року не нараховувалася і не виплачувалася. Ця обставина відповідачем не заперечується і прямо підтверджена у відзиві на позовну заяву.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Частиною 1 ст. 125 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 125 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотків (до 01.01.2016 -101 відсотка).
Пунктом 4 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абз. 3 п. 5 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абз. 4 п. 5 Порядку № 1078).
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (абз. 6 п. 5 Порядку № 1078).
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).
Відповідно до п. 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується, зокрема, особам рядового і начальницького складу ДСНС, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Згідно з п. 4, 5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Щодо базового місяця для нарахування індексації за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
Механізм індексації має універсальний характер, оскільки індексації підлягають усі грошові доходи населення, які не мають разового характеру.
Із системного аналізу п. 5 Порядку № 1078 випливає, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (посадового окладу), є базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» встановлено нові, підвищені розміри посадових окладів. Згідно з п. 8 цієї постанови вона набирає чинності з дня втрати чинності указів Президента України, що визначають умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж з 01.01.2008. Оскільки Указ Президента України від 14.04.1999 № 379 втратив чинність з 01.01.2008, постанова № 1294 набрала чинності 01.01.2008.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів та нові схеми тарифних коефіцієнтів, а постанову № 1294 визнано такою, що втратила чинність, згідно з переліком, затвердженим постановою № 704.
Пунктом 10 постанови № 704 у первинній редакції передбачалося набрання нею чинності з 01.01.2018. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1052 цей строк перенесено на 01.01.2019, а пп. 2 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 - на 01.03.2018. Відтак постанова № 704 набрала чинності 01.03.2018, і з цієї ж дати втратила чинність постанова № 1294.
Отже, січень 2008 року та березень 2018 року є місяцями підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, а березень 2018 року - базовим місяцем для нарахування індексації починаючи з 01.03.2018 і до дати звільнення.
Ця обставина підтверджується і дослідженою судом довідкою про нараховане грошове забезпечення, згідно з якою розмір посадового окладу позивача у період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно залишався незмінним і становив 685,00 грн, тобто у зазначеному проміжку часу підвищення посадового окладу позивача не відбувалося, а з березня 2018 року розмір посадового окладу збільшено до 3 260,00 грн, окладу за спеціальним званням - з 65,00 грн до 1 020,00 грн.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 визначено базовий місяць - січень 2016 року. Положення п. 5 Порядку № 1078 у редакції постанови № 1013, які визначають місяць підвищення доходу (базовий місяць) для нарахування індексу споживчих цін, є спеціальними щодо положень самої постанови № 1013, а тому саме вони підлягають застосуванню. Базовий місяць для індексації грошового забезпечення визначається нормативно, і відповідач не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд, обираючи базовим той місяць, у якому підвищення тарифної ставки (окладу) не відбулося.
Повноваження суб`єкта владних повноважень стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний варіант поведінки - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації.
Наведене узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.02.2020 у справі № 825/565/17, від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19-а, від 23.09.2020 у справі № 620/3282/18, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 12.05.2022 у справі № 200/7006/21, від 19.05.2022 у справі № 380/11404/21, які враховуються судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Доводи відповідача про відсутність у кошторисах на 2016-2018 роки видатків на індексацію грошового забезпечення суд відхиляє, оскільки реалізація особою права, пов`язаного з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 825/874/17, від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а).
За таких обставин суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця є протиправною, а позовні вимоги в цій частині - обґрунтованими.
Щодо індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 20.04.2020.
Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу - поточної індексації та індексації-різниці. Суми цих індексацій можуть нараховуватися як одночасно, так і окремо одна від одної.
З 01.12.2015 в абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078 йдеться про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший за суму можливої індексації, визначеної у цьому місяці.
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації-різниці нараховується, то згідно з абз. 6 п. 5 Порядку № 1078 ця сума виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотків.
Системний аналіз п. 1, абз. 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 дає підстави для висновку, що нарахування та виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими. Повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Для правильного застосування абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078 необхідно встановити: розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу у березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення у березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року, при цьому в обидві суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру.
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, обчисленого наростаючим підсумком з місяця, наступного за базовим (січнем 2008 року), поділений на 100 відсотків.
Якщо розмір підвищення доходу у березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. У такому випадку сума індексації-різниці розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21, від 06.07.2023 у справі № 240/23550/21, від 12.06.2024 у справі № 140/1601/23, від 30.04.2026 у справі № 140/6730/24.
Суд відхиляє доводи відповідача про передчасність цих позовних вимог. Відповідач, будучи суб`єктом, на якого покладено обов`язок нарахування та виплати грошового забезпечення, у березні 2018 року як місяці підвищення доходу зобов`язаний був вирішити питання про наявність у позивача права на отримання суми індексації-різниці та про її розмір. Відповідач визнав у відзиві, що сума індексації з урахуванням базового місяця - січня 2008 року ним не нараховувалася. Отже, відсутність необхідного елемента розрахунку є наслідком бездіяльності самого відповідача, а не обставиною, що унеможливлює захист порушеного права. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (п. 74 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лелас проти Хорватії»).
Ураховуючи встановлений судом факт незмінності розміру посадового окладу позивача у період з грудня 2015 року по лютий 2018 року та підвищення посадового окладу з 685,00 грн до 3 260,00 грн і окладу за спеціальним званням з 65,00 грн до 1 020,00 грн з березня 2018 року, а також те, що обчислення індексу споживчих цін для цілей індексації здійснюється наростаючим підсумком з лютого 2008 року, суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та виплату індексації-різниці за період з 01.03.2018 до дати звільнення зі служби.
Оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, індексація-різниця підлягає нарахуванню та виплаті за заявлений позивачем період - з 01.03.2018 по 20.04.2020.
Водночас конкретний розмір щомісячної індексації-різниці позивачем не визначено, розрахунку такої суми до позовної заяви не долучено, а відповідач, який володіє необхідними для розрахунку даними, відповідних обчислень не здійснював. За таких обставин належним і достатнім способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за спірний період із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо перерахунку грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 24.04.2020.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у первинній редакції встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» п. 4 постанови № 704 було викладено в новій редакції, згідно з якою розрахунковою величиною визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, з 29.01.2020 п. 6 постанови № 103 втратив чинність, а нормою, що визначає порядок обчислення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним званням, залишився п. 4 постанови № 704 у первинній редакції, який передбачає визначення цих окладів шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
При цьому згідно з п. 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат. Відтак застереження п. 4 постанови № 704 щодо мінімальної заробітної плати у спірних правовідносинах не застосовується.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 встановлено у розмірі 1 762,00 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»), станом на 01.01.2020 - у розмірі 2 102,00 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).
З огляду на викладене з 29.01.2020 у відповідача виникли підстави для визначення розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням позивача шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14 до постанови № 704.
Відповідно до п. 1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Згідно з ч. 2 ст. 15 цього Закону особам, які звільняються зі служби, виплачується одноразова грошова допомога.
Оскільки розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по дату звільнення, а також похідні від грошового забезпечення виплати мали бути обчислені з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу відповідних сум є протиправною.
Разом із тим суд ураховує, що згідно з наказом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 15.04.2020 № 125 щорічна основна відпустка за 2020 рік позивачем використана в повному обсязі, а за даними довідки про нараховане грошове забезпечення компенсація за невикористану щорічну відпустку позивачу не нараховувалася і не виплачувалася. Отже, підстави для перерахунку компенсації за невикористану щорічну основну відпустку відсутні, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Доводи відповідача про те, що визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію попереднього акта, суд відхиляє, оскільки у цьому випадку йдеться не про поновлення дії скасованого акта, а про застосування п. 4 постанови № 704 - норми, яка не скасовувалася і не втрачала чинності, у тій редакції, що діє після втрати чинності змінами до неї.
Доводи відповідача про те, що задоволення цих вимог вплине на розмір уже нарахованої та виплаченої індексації, суд відхиляє, оскільки перерахунок здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум, а питання перегляду вже виплачених позивачу сум індексації предметом цього спору не є. Крім того, зміна розміру посадового окладу внаслідок застосування іншої розрахункової величини за той самий період не є підвищенням тарифної ставки (окладу) у розумінні п. 5 Порядку № 1078, оскільки не пов`язана з прийняттям нормативно-правового акта про підвищення розмірів окладів, а є усуненням наслідків неправильного обчислення грошового забезпечення.
Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.
Аналіз п. 2, 4, 5 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб виплачується, зокрема, особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, право на яке вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми утриманого податку.
Відтак нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення і перерахованих сум грошового забезпечення мають бути проведені відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку № 44. Похідна вимога зобов`язального характеру в цій частині підлягає задоволенню.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 27.07.2023 у справі № 380/813/22, від 27.09.2023 у справі № 420/23176/21, від 04.04.2024 у справі № 160/4155/22.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідач правомірності своєї бездіяльності не довів.
З огляду на встановлені обставини та наведене правове регулювання суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Судом установлено, що позивач звільнений від сплати судового збору, у зв`язку з чим розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не здійснюється.
Керуючись ст. 9, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність 3-го Державного пожежно рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін січень 2008 року.
Зобов`язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 (включно) із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.04.2020 із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов`язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.04.2020 із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 по 24.04.2020 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні та премії, визначених виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов`язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.04.2020, а також перерахунок виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні та премії, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез