ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року Справа №160/18722/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
01.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо не розгляду заяви про надання відстрочки від мобілізації на особливий період громадянина ОСОБА_1 та не оформленні довідки про відстрочку на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року;
- зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглянути заяву про надання відстрочки від мобілізації на особливий період громадянина ОСОБА_1 та оформити довідку про відстрочку на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року на підставі того, що він має хвору матір з інвалідністю другої групи - ОСОБА_2 .
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він здійснює постійний догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 , якій встановлено II групу інвалідності.
З метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації 22.05.2026 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено особисту заяву про надання такої відстрочки разом із копіями підтвердних документів. Відповідне поштове відправлення вручено відповідачу.
Станом на день звернення до суду повідомлення про результати розгляду комісією зазначеної заяви позивач не отримав, що, на його переконання, є протиправною бездіяльністю відповідача та порушує його право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 03.08.2026 за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом доставлення ухвали про відкриття провадження до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», про що в матеріалах справи міститься відповідна довідка.
Згідно з ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ), військове звання - солдат, що підтверджується військово-обліковим документом в електронній формі, сформованим у застосунку «Резерв+» 10.11.2025. У розділі «Тип відстрочки» зазначеного документа відомості відсутні.
Матір`ю позивача є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 17.10.1988.
Як вбачається з витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 06.08.2025 № 6/25/3111/В, сформованого комунальним підприємством «Дніпропетровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_2 з 06.08.2025 встановлено II групу інвалідності безстроково; причина інвалідності - загальне захворювання. У п. 17.1.3 витягу зазначено, що рішення щодо визначення потреби в постійному сторонньому догляді не застосовується.
Факт встановлення ОСОБА_2 II групи інвалідності підтверджується також пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 20.08.2025 Пенсійним фондом України, згідно з яким їй призначено пенсію по інвалідності (II група, загальне захворювання) довічно.
Позивач та ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеними особами, фактичним місцем проживання яких є: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.04.2022 № 1241-5001306693 та від 19.04.2022 № 1241-5001200476 відповідно.
22.05.2026 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, з підстав, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», додавши до неї копії підтвердних документів.
Доказів розгляду комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначеної заяви, ухвалення за результатами такого розгляду рішення та повідомлення про нього позивача матеріали справи не містять.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нерозгляду поданої заяви протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади мобілізаційної підготовки та мобілізації визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
За приписами ч. 8 ст. 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).
Пунктом 58 Порядку № 560 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.
Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6 до Порядку № 560. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7 до Порядку № 560.
Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154).
Згідно з п. 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у п. 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Отже, оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації належить до повноважень районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а розгляд заяв про надання такої відстрочки - до повноважень утвореної при ньому комісії.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, додавши до неї документи на підтвердження права на відстрочку.
Водночас доказів того, що комісія відповідача розглянула зазначену заяву у строк, встановлений п. 60 Порядку № 560, ухвалила за результатами її розгляду рішення про надання або про відмову у наданні відстрочки та повідомила про це позивача, матеріали справи не містять.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. Такого обов`язку відповідач не виконав, доказів розгляду заяви позивача суду не надав.
Суд звертає увагу на те, що розгляд заяви про надання відстрочки та ухвалення за результатами такого розгляду вмотивованого рішення є не правом, а обов`язком комісії, прямо визначеним п. 60 Порядку № 560. Нерозгляд заяви позбавляє військовозобов`язаного як можливості скористатися відстрочкою за наявності для цього законних підстав, так і можливості оскаржити відмову в її наданні. Така поведінка суб`єкта владних повноважень не відповідає принципу належного врядування та не є законним способом реалізації наданих йому повноважень.
За таких обставин суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є протиправною, а позовні вимоги в цій частині - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Належним способом відновлення порушеного права позивача суд вважає зобов`язання відповідача розглянути зазначену заяву та ухвалити за результатами її розгляду рішення відповідно до вимог Порядку № 560, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача оформити довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації суд зазначає наступне.
За змістом п. 60 Порядку № 560 довідка про відстрочку за формою, визначеною у додатку 6 до цього Порядку, видається виключно у разі ухвалення комісією позитивного рішення за результатами розгляду заяви. Оцінка законності підстав для надання відстрочки, зокрема перевірка передбаченої п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII умови про відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати особу з інвалідністю, віднесена до повноважень комісії і потребує дослідження нею відповідних відомостей та документів.
Суд не наділений повноваженнями підміняти суб`єкта владних повноважень і вирішувати замість нього питання, віднесене законом до його компетенції, а так само не може під час ухвалення рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які лише можуть виникнути у майбутньому.
Оскільки заяву позивача комісією відповідача до цього часу не розглянуто, вимога про зобов`язання оформити довідку про відстрочку є передчасною та необґрунтованою, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Оцінюючи всі докази, досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1064, 96 грн. Зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо не розгляду заяви про надання відстрочки від мобілізації на особливий період громадянина ОСОБА_1 та не оформленні довідки про відстрочку на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та ухвалити за результатами її розгляду рішення відповідно до вимог Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір у розмірі 1064, 96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез