Справа № 484/1236/26
Провадження № 2-а/484/71/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Маржиної Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
13.03.2026 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Болквадзе Б.М. звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, мотивуючи тим, що 17.05.2025 року о 14 год. 10 хв. під час дії особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 був доставлений поліцією громадянин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час проведення звірки облікових даних виявлено вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 04.12.2024 року о 14:00 годині по повістці № 1166101, що була створена автоматично 13.11.2024 року та направлена за задекларованою раніше адресою його місця проживання рекомендованим поштовим відправленням, без поважних причин; не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУПАП. ІНФОРМАЦІЯ_5 була винесена постанова № 512 від 02.06.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУПАП відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час, ознайомлення з документами було встановлено, що Постановою № 512 від 02.06.2025, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн.
Постанову № 512 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210- 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення було винесено ІНФОРМАЦІЯ_5 02 червня 2025 року. 28 січня 2026 року Позивач дізнався про те, що йому заблоковано банківську картку та звернувся до адвоката. 13.02.2026 року Першим відділом ДВС у Первомайському районі Миколаївської області на адвокатський запит, було направлено копію постанови № 512 від 02.06.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Отже, раніше про існування винесеної постанови він не знав.
Позивач відповідно до ПКМУ № 859 від 23.09.2020 року з 01.06.2025 року по 18.05.2026 року отримує допомогу по догляду за невиліковно хворим батьком ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження заявника, довідкою № 181/4.2.4 від 19.01.2026 року виданої Управлінням соціального захисту населення та висновком № 58 КП ПМЦ ПМСД від 15.01.2026 року. Так як батько заявника потребує постійного стороннього догляду, заявник має право на відстрочку від мобілізації.
Відповідно до змін до статті 258 КУпАП, за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію за статтями 210, 210-1 КУпАП протокол ТЦК може не складатися, але за умови, якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК, будучи належним чином повідомленою про дату, час місце виклику та за наявності у ТЦК підтвердних документів про отримання особою виклику. З цього випливає обов`язок ТЦК належним чином повідомити особу про розгляд справи про накладення штрафу. Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для застосування вимог 4.5 ст. 258 КУпАП щодо не складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
За таких обставин позивач просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення №512 від 02.06.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
17.03.2026 року ухвалою суду було залишено позовну заяву без руху, надано позивачу десять днів для усунення недоліків, оскільки позивачем було пропущено строк оскарження постанови.
26.03.2026 року представник позивача адвокат Болквадзе Б.М надав до суду заяву про поновлення пропущеного строку для оскарження постанови.
30.03.2026 року ухвалою суду було повернуто позовну заяву.
20.04.2026 року представником позивача адвокатом Болквадзе Б.М було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду про повернення позовної заяви.
22.05.2026 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.03.2026 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду.
04.06.2026 року вищезазначена справа надійшла до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.
08.06.2026 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите провадження в наданій справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ст. 257 КАС України, без виклику сторін, за наявними матеріалами справи, з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 286 КАС України; судовий розгляд призначено на 31 липня 2026 року.
23.06.2026 року відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, щоне визнає їх у повному обсязі, вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними з наступних підстав.
Протокол № 345 від 17.05.2025 року про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, складений у його присутності; про день, час та місце розгляду справи саме: 02.06.2026 року о 14 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 було доведено при ознайомленні з протоколом про адміністративне правопорушення у присутності свідків, зазначених у протоколі, про що свідчить його власний підпис у протоколі. Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол також може бути також підписаний і ними.
На виконання зазначених вимог ОСОБА_1 було доведено та роз`яснено положення ст. 63 Конституції України, права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, після чого було надано можливість особисто ознайомитись із змістом складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення № 345 від 17.05.2025 року. Особисто ознайомившись із повним змістом протоколу про адміністративне правопорушення № 345 від 17.05.2025 року,7 ОСОБА_1 власноручно написав пояснення по суті скоєного ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: «Не вважаю себе порушником». Відмова ОСОБА_1 від отримання другого примірника протоколу про адміністративне правопорушення № 345 від 17.05.2025 року підтверджується підписом двох свідків, зазначених у відповідній графі протоколу.
Отже, ОСОБА_1 достовірно знав, що справа відносно нього буде розглядатися начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14 год 00 хв. 02.06.2025 року, а тому посилання у позовній заяві на ч. 1 ст. 277-2 КУпАП та твердження Болквадзе Б.М. як представника та в інтересах ОСОБА_1 , що йому не була вручена повістка про дату, час та місце розгляду справи, є необґрунтованими та спростовуються наданими доказами. У зв`язку з небажанням ОСОБА_1 бути присутнім при розгляді справи про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, справа була розглянута без його участі, примірник оскаржуваної постанови у день розгляду справи ОСОБА_1 не вручений у зв`язку з його відсутністю, тобто, з об`єктивних причин. Примірник оскаржуваної постанови № 512 від 02.06.2025 року надіслана ОСОБА_1 поштовим відправленням 02.06.2025 року за вих. № 7494. Постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення № 512 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17 000 грн. винесена 02.06.2025 року, а до суду з даним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 адвокат Болквадзе Б.М. як представник та в інтересах ОСОБА_1 звернувся лише 13.03.2026 року, тоді як згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Отже відповідач вважає не поважними причинами пропуску строку звернення до суду позивачем, оскільки визнаються поважними лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Проте, як вбачається з позовної заяви, поданої ОСОБА_1 , доказів на підтвердження поважності пропуску строків, зазначених у ч. 1 ст. 287 КУпАП, суду не надано, що є підставою залишення даного позову без розгляду. За таких обставин відповідач просить позовну заяву адвоката Болквадзе Б. М. як представника та в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити без розгляду, а у разі розгляду - у задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовити у повному обсязі, а постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 512 від 02.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., залишити без змін.
Станом на день розгляду справи відповідь на відзив від позивача чи його представника до суду не подано.
Сторони, їх представники належним чином повідомлені про розгляд справи.
Вирішуючи справу у письмовому провадженні в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, з врахуванням позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, на основі наданих сторонами доказів, суд дійшов до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року № 2232-ХІ1 «Про військовий обов`язок і військову службу».
Приписами ст. 65 Конституції України та ч.1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає: взяття громадян на військовий облік, виконання військового обов`язку в запасі, дотримання правил військового обліку.
Нормативними положеннями ст. 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України" , "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку', проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно положень ч.1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» терміни «особливий період» та «воєнний стан» вживаються у наступному значенні.
Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Законом України № 1126-VII від 17.03.2014 року затверджено Указ Президента України «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. дію якого продовжено.
Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022 року затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 р. № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», дію якого продовжено.
За визначенням ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, серед яких є, зокрема, обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та бути завчасно приписаними до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.
Судом встановлено, ОСОБА_1 у званні «прапорщик» перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 (тип картотеки: картотека вільних залишків; тип підкартотеки: підлягають призову на військову службу під час мобілізації), а отже на нього поширюються дії норм визначених законодавчих актів.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно вимог ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
17.05.2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідальним виконавцем адміністративного відділення Милашевським В.В. був складений протокол № 345 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суть адміністративного правопорушення полягає в наступному: 17.05.2025 року о 14 год. 10 хв. під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 , був доставлений поліцією громадянин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення звірки облікових даних виявлено вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_7 04.12.2024 року о 14:00 годині, по повісті № 1166101, що була створена автоматично 13.11.2024 року та направлено за задекларованою раніше адресою його місця проживання рекомендованим поштовим відправленням без поважних причин, не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив (ла правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
На підставі вказаного протоколу начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 02.09.2025 року виніс постанову № 512, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за обставин, зазначених в наданому протоколі, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000 грн.
Згідно ст. 279 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, досліджуються докази.
Доданим до відзиву протокол про адміністративне правопорушення від 17.05.2025 року підтверджується, що позивач був присутнім при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. На зворотній сторінці протоколу вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14:00 годині 02.06.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Такі обставини спростовують твердження позивача про те, що він не був обізнаним про день розгляду протоколу про адміністративне правопорушення.
З тексту постанови вбачається, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення таких дій:
не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 04.12.2024 року о 14:00 годині, по повісті № 1166101, що була створена автоматично 13.11.2024 року та направлено за задекларованою раніше адресою його місця проживання рекомендованим поштовим відправленням без поважних причин, не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУПАП.
Протокол про адміністративне правопорушення позивачем було підписано власноруч, а також надано пояснення, в якому позивач зазначив, що не вважає себе правопорушником. Відмова ОСОБА_1 від отримання другого примірника протоколу про адміністративне правопорушення № 345 від 17.05.2025 року підтверджується підписом двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Отже судом встановлено, щоОСОБА_1 достовірно знав, що справа відносно нього буде розглядатися начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14 год 00 хв. 02.06.2025 року
У зв`язку з неприбуттям ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду справи про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, справа розглянута без його участі, примірник оскаржуваної постанови у день розгляду справи правопорушнику ОСОБА_1 не була вручення у зв`язку з його відсутністю, тому постанову № 512 від 02.06.2025 року надіслано ОСОБА_1 поштовим відправленням 02.06.2025 року за вих. № 7494, за його реєстрованим місцем проживання.
Отже позивач в позовній заяві оспорює факт порушення розгляду протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності, та підставу для його складання.
Позивач зазначає, що відповідно до ПКМУ № 859 від 23.09.2020 року з 01.06.2025 року по 18.05.2026 року отримує допомогу по догляду за невиліковно хворим батьком ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження заявника, довідкою № 181/4.2.4 від 19.01.2026 року виданої Управлінням соціального захисту населення та висновком № 58 КП ПМЦ ПМСД від 15.01.2026 року. Так як батько заявника потребує постійного стороннього догляду, заявник має право на відстрочку від мобілізації.
Відповідно п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України зобов`язані прибувати до ТЦК та СП, за викликом. Оскільки жодним нормативним актом, у тому числі і зазначеними у оскаржуваній постанові, не передбачено обов`язку громадянина України після оголошення мобілізації без виклику посадових осіб ТЦК та СП для проходження з власної ініціативи ВЛК, то у своїх діях ОСОБА_1 вбачає відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
При цьому, ст. 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень
Згідно з вимогами ч.1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За принципами змагальності сторін і диспозитивності, закріпленими у статті 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч.2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Поданий позивачем позов та додані до нього документи не містять доказів на підтвердження факту порушення порядку або ж процедури, передбаченої для розгляду уповноваженою на те особою відповідної постанови, отже твердження сторони позивача є необґрунтованими та безпідставними, за таких обставин позов не підлягає до задоволенню.
Також позивач зазначає про положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, що визначальним для застосування адміністративної відповідальності до особи за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є саме неможливість отримання ТЦК персональних даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно комунікаційними системами, реєстрами. Якщо чоловік при оформленні відстрочки вже надав усі необхідні персональні дані стосовно місця проживання, телефону тощо, то штраф є безпідставним. З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП є неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_7 04.12.2024 року, в позові позивач зазначає, що відповідно до ПКМУ № 859 від 23.09.2020 року з 01.06.2025 року по 18.05.2026 року отримує допомогу по догляду за невиліковно хворим батьком ОСОБА_3 та має право на відстрочку від мобілізації, але чи була оформлена відстрочка на момент виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_7 і на момент складання протоколу ІНФОРМАЦІЯ_5 17.05.2025 року, позивачем такої інформації не надано та матеріали справи такої інформації не містять.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на викладені положення чинного законодавства суд вважає необґрунтованим посилання позивача про те що він не був обізнаний про дату та час розгляду протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності
Виявивши правопорушення, уповноважена на те особа ІНФОРМАЦІЯ_2 виконала свої безпосередні посадові обов`язки і притягнула винну особу до відповідальності. При цьому діяла правомірно.
Позивачем не спростовано належними та достатніми доказами обставини, викладені в оскаржуваній постанові та доводами зазначеними відповідачем у відзиві.
Відтак, позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти порушення відповідачем процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, та відсутності підстав для складання протоколу та винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч.3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. відповідає вимогами чинного законодавства, принципу невідворотності покарання і прагнення народу України жити в правовій державі, що передбачає не лише відповідальність держави перед громадянами, а і обов`язок громадян дотримуватись вимог закону.
Відповідно до вимог пункту 1 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог закону, підстави для її скасування відсутні, а тому рішення суб`єкта владних повноважень щодо винесення останньої слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення (ч.4 ст. 286 КАС України).
Відомості про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 31 липня 2026 року.
СУДДЯ: