Справа № 598/375/26
провадження № 2/598/390/2026
РІШЕННЯ
іменем України
"31" липня 2026 р. Збаразький районний суд
Тернопільської області у складі:
головуючого судді Олещука Б.Т.
з участю секретаря Козак Д.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
До Збаразького районного суду звернулася ОСОБА_1 , із позовною завою зареєстрованою через канцелярію суду 04.03.2026, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В якій просить:
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 04 травня 2019 року у Тернопільському міськрайоному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис за №554.
Стягнути з відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн та сплати судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спільне життя з відповідачем не склалось через різні погляди на життя, більше півтора року сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають, сімейних відносин не підтримують. Шлюб носить виключно формальний характер, зберігати його позивач не має бажання. Подальше спільне подружнє життя з відповідачем є неможливим, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Дана позовна заява зареєстрована в суді і справі присвоєно єдиний унікальний номер 598/375/26.
09 березня 2026 року ухвалою Збаразького районного суду прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.15).
Позивачка ОСОБА_1 усудове засідання не з`явилася, однак від неї на адресу суду надійшла заява в якій вона просить розгляд справи здійснювати без її участі, просить шлюб розірвати.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, однак, від нього надійшла до суду заява, в якій він просить розгляд даної справи проводити у його відсутності, позовні вимоги відповідач визнає, просить шлюб розірвати.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстрований 04 травня 2019 року Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, за актовим записом №554, що стверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.6).
Відповідно до вимог ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідност.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони втратили повагу одна до одного як подружжя, подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведутьі їх подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що сім`я фактично розпалася, зберегти її немає можливості, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб носить формальний характер і його слід розірвати.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові від 28.09.2023 у справі №686/31892/19 Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На підтвердження витрат на правничу правову допомогу судом дослідженні надані позивачем: копія договору про надання правничої (правової) допомоги від 23 лютого 2025 року (а.с.10), копія акту прийому-передачі від 27.02.2026 (а.с.11), довідка від 23.02.2026 (а.с.12).
Відповідач заперечив щодо стягнення судових витрат в розмірі зазначеному стороною позивача посилаючись на порушення принципів розумності та обґрунтованості.
Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, зокрема складність даної справи, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд, вважає, що відшкодуванню на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 3000 грн, оскільки зазначений стороною позивача розмір не відповідає загальним засадам цивільного законодавства - справедливості та розумності.
Зазначений розмір судових витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони та тривалості слухання справи у суді.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 10.04.2024 у справі №367/6289/21.
Разом з тим, ч.1 ст.142 ЦПК України та ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до вимог ч.1 ст.142 ЦПК України та ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд, вважає за необхідне повернути позивачу з держаного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні даного позову.
Крім того, зважаючи на те, що відповідач визнає позов, позовна заява відповідача задовольняється, а тому відповідно до ст.141 ЦПК України відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 50 % сплаченого судового збору позивачем при подані позовної заяви. При цьому, суд бере до уваги квитанцію від 23.02.2026 про сплату позивачем судового збору (а.с.5).
На підставі наведеного та ст.ст.105, 110, 111, 112, 113 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.4, 12, 81, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 травня 2019 року Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис №554, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого при поданні позовної заяви судового збору у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 грн (три тисячі гривень) понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить суму в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок), сплаченого нею при поданні даного позову згідно квитанції від 23 лютого 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження даного рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дане повне рішення суду складено і підписано суддею 31 липня 2026 року.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя Богдан Олещук