Справа № 296/3117/26
2/296/2896/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира
в складі: головуючого - судді Пилипюк Л. М.
за участю секретаря судового засідання Дзюби І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
В С Т А Н О В И В:
17 березня 2026 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він вже досяг повноліття, однак в зв`язку з продовженням навчання потребує матеріальної допомоги батька - ОСОБА_2 3 01 жовтня 2025 року він навчається у Ягеллонському університеті (м. Краків, Республіка Польща) за спеціальністю «Інформатика» на денній формі навчання. На час навчання він проживає у студентському гуртожитку та несе витрати на оплату вартості проживання. Позивач зазначає, що у зв`язку з навчанням він не має змоги працювати, жодних джерел доходу в нього немає, а тому перебуває на утриманні матері. В зв`язку з навчанням він несе витрати на проживання, харчування, придбання навчальних матеріалів та інших потреб. Відповідач добровільної матеріальної допомоги, у зв`язку з продовженням навчання йому не надає. Також позивач додає, що його батько є офіцером Збройних Сил України, на даний час проходить військову службу та отримує стабільний дохід у вигляді грошового забезпечення. Вказані обставини свідчать про можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
На підставі наведеного позивач просить стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, щомісячно, починаючи з дня подання позову (13.03.2026 року) та до досягнення 23-річного віку, за умови продовження навчання.
Ухвалою судді від 23 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
19 травня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначає, що він не заперечує щодо вимоги в частині стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання. Однак, відповідач заперечує розмір аліментів, який заявлений позивачем до стягнення. Вказує, що його син навчається у Ягеллонському університеті (м. Краків, Республіка Польща). У довідці про навчання, яку позивач долучив до матеріалів справи, відсутня інформація про те чи є його навчання платним чи безоплатним. Також відповідач повідомляє, що його син отримує стипендію у навчальному закладі. У позовній заяві та в документах, які долучені до позовної заяви, відсутні докази потреби в матеріальній допомозі. Позивач не довів, які саме витрати він несе у зв`язку з навчанням. Республіка Польща, як і інші держави Європи, надає підтримку для українських біженців, які виїхали закордон через військові дії в Україні. До таких програм належить безкоштовна освіта, щомісячні соціальні виплати на кожного члена сім`ї, безкоштовне працевлаштування, тощо. Відповідач додає, що на його утриманні є ще одна дитина неповнолітній син - ОСОБА_3 , на утримання його з його доходу утримується 1/4 частка. На підставі наведеного відповідач просить позов задовольнити частково та стягувати з нього на користь сина ОСОБА_2 аліменти на його утримання, в розмірі 1/9 частини усіх видів заробітку (доходу), починаючи із дня пред`явлення даного позову і до закінчення дитиною навчання, але не довше, ніж до досягнення ним 23 років.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про витребування у ОСОБА_1 довідки про отримання стипендії, суд зазначає, що відповідачем не виконано вимоги п. 4 ч. 1 ст. 84 ЦПК України, оскільки не надано достовірних доказів щодо вжитих заходів для самостійного отримання відповідного доказу. Долучений відповідачем до клопотання скріншот (знімок екрану) не підтверджує вказаних обставин, оскільки незрозуміло кому і що саме було направлено. Також суд ураховує, що позивач не є відповідальною особою, в розпорядженні якої достовірно перебуває довідка про призначення/отримання стипендії, адже позивач сам собі не може видати відповідну довідку. Належним розпорядником відповідної довідки є навчальний заклад, в якому позивач продовжує навчання. Саме навчальний заклад може підтвердити/спростувати призначення, отримання студентом стипендії із зазначенням відповідних розмірів у відповідні періоди. З огляду на невиконання відповідачем вимог ч. 1 ст. 84 ЦПК України його клопотання про витребування доказів до задоволення не підлягає.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22 січня 2008 року встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Суд установив, що ОСОБА_1 є студентом першого курсу денної форми навчання за напрямком «Інформатика» на безоплатній основі у Ягеллонському університеті (м. Краків, Республіка Польща). Строк навчання - з 01 жовтня 2025 року по 30 вересня 2028 року. Наведене підтверджено нотаріально посвідченим перекладом на українську мову довідки про навчання №380.4064.97.2026 від 06.03.2026 Ягеллонського університету в Кракові.
Нотаріально посвідченою, перекладеною на українську мову довідкою про поселення підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поселений в навчальному 2025/2026 році в АДРЕСА_1 № кімнати НОМЕР_2 . Місячна плата за гуртожиток становить 640 злотих.
Предметом спору в цій справі є стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 зазначає, що навчається у Ягеллонському університеті (м. Краків, Республіка Польща) за спеціальністю «Інформатика» на денній формі навчання, та на час навчання проживає у студентському гуртожитку та несе витрати на оплату проживання, що підтверджується довідкою з гуртожитку від 05.03.2026 року. На підтвердження позивач надав нотаріально посвідчені, перекладені на українську мову довідки, про які вже зазначено судом.
Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність в матеріалах справи доказів щодо платності/безоплатності навчання позивача.
Досліджені судом докази підтверджують, що ОСОБА_1 навчається у Ягеллонському університеті (м. Краків, Республіка Польща) на безоплатній основі.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України «Про освіту»).
Главою 16 СК України регламентовано підстави виникнення обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та порядок його виконання.
Стягнення з батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Положення статті 199 СК України визначають, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Тобто, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження дітьми навчання (форма навчання може бути як денна, так і заочна); потреба дітей у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Постанова Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 (провадження № 61-16005св20).
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз наведених норм права Сімейного кодексу України у поєднанні з основними правилами доказування (ст. ст. 76-81 ЦПК України) дає підстави зробити висновок про те, що обов`язок батька (матері) надавати матеріальну допомогу своїй дитині, яка продовжує навчання, презюмується. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того, хто її спростовує.
Батько (мати) можуть бути звільненні від такого обов`язку у разі доведеності факту неможливості надавати допомогу дитині, при цьому, зважаючи на специфіку спірних правовідносин, обов`язок доведення такого факту покладається саме на батька (матір), до яких пред`явлений позов.
Позивач у такій категорії справ має довести потребу в матеріальній допомозі у зв`язку із продовженням навчання.
Як уже встановлено судом, позивач ОСОБА_1 навчається на денній формі навчання Ягеллонському університеті (м. Краків, Республіка Польща).
Суд ураховує, що представленими доказами позивач підтвердив, що він несе витрати у зв`язку з навчанням, зокрема, сплачує за проживання у гуртожитку. Однак, наявних у справі доказів недостатньо для висновку про потребу позивача в аліментах у заявленому розмірі (1/4 частина).
Витрати кожної людини на продукти харчування, проїзд та інші додаткові витрати для життя є беззаперечними, оскільки для власного існування та навчання, будь-яка людина повинна повноцінно харчуватися, купувати одяг та взуття, засоби гігієни та миючі засоби, оплачувати вартість мобільного зв`язку та Інтернету, а це потребує певних коштів.
Аналіз досліджених судом матеріалів справи дає підстави для висновку, що повнолітній ОСОБА_1 продовжує навчання у вищому навчальному закладі, не працює (доказів іншого суду не надано), навчається на денній формі навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги батька.
Також суд ураховує, що відповідач є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , на утримання якого сплачує аліментини у розмір 1/4 частини заробітку.
За відсутності доказів на підтвердження заявленого до стягнення розміру аліментів (1/4 частка доходу), суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, оскільки повнолітня дитина, яка навчається на денній формі навчання, внаслідок чого не може працювати та утримувати себе самостійно, а тому безсумнівно потребує матеріальної допомоги батьків.
На підставі наведеного, враховуючи інтереси ОСОБА_1 , який у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги батька, беручи до уваги рівність обов`язку батьків щодо матеріального утримання дітей, а також відсутність доказів неспроможності відповідача надавати матеріальну допомогу сину, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 1/8 частину доходу відповідача щомісячно, які належить стягувати з відповідача в користь позивача щомісячно до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.
При визначенні розміру аліментів, суд ураховує визначені у ч. 9 ст. 7 СК України загальні засади регулювання сімейних відносин, а саме: справедливість, добросовісність і розумність.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Установлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду засобами поштового зв`язку 13 березня 2026 року.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов`язкового негайного виконання.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1 331,20 слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, на підставі ст. ст. 182, 191, 198, 199, 200 СК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання, як повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/8 частини частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно на період навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 23 років, починаючи стягнення з 13 березня 2026 року.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1 331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов`язкового негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Повне рішення суду складено 20 липня 2026 року.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК