Номер провадження 2-а/754/347/26
Справа № 754/13524/26
У Х В А Л А
Іменем України
31 липня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Деснянський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
УСТАНОВИВ:
23 липня 2026 року Позивач засобами підсистеми Електронний суд звернувся до Суду з цим позовом, у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 5101 від 17.11.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 ;
- закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 , на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Суд виснував про необхідність залишення позовної заяви без руху.
Суд після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5 частини першої статті 171 КАС України).
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (стаття 289 КУпАП).
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови) (частина друга статті 286 КАС України).
Отже Строк звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження постанови становить 10 днів з дня винесення цієї постанови (ухвалення), тобто, до 28.11.2025 року.
Позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Позивач просить поновити строк, посилаючись на те, що йому стало відомо про про оскаржувану постанову 12.03.2026, тобто у день відкриття виконавчого провадження та ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Позивач вказав, що: "первісну позовну заяву з тими самими вимогами щодо оскарження постанови № 5101 було подано мною до суду «___» __________ 2026 року, тобто в межах строку, обчисленого з дати фактичного ознайомлення з постановою".
Однак ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09.04.2026 справу було передано на розгляд Київського окружного адміністративного суду.
Надалі, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 у справі № 754/5279/26 позовну заяву повернуто на підставі пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог.
Таким чином, увесь період з дати подання первісної позовної заяви до 05.06.2026 справа перебувала на розгляді судів, і затримка у вирішенні спору по суті спричинена виключно процесуальними діями судів, а не бездіяльністю чи недобросовісністю з мого боку.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки (див, зокрема, постанова Верховного Суд від 9 травня 2022 року у справі №520/8827/2020).
Суд, вирішуючи питання поважності причин пропуску строку, виходить з того, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Суд також враховує, що Велика Палата Верховного Суду зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів) (постанова від 06.03.2025 у справі № 990/328/24).
Згідно з відомостями, що містяться у підсистемі "Електронний суд" Позивач отримав ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 до електронного кабінета учасника справи 05.06.2026 15:45.
Суд, оцінюючи вказані причини пропуску строку, визнає їх неповажними, оскільки Позивач звернувся до Суду 23.07.2026, тобто через 1 місяць, 19 днів після того, як первісну позовну заяву було повернуто Позивачу.
При цьому Позивач не навів жодних обставин, які перешкоджали йому звернутися до суду одразу після того, як він дізнався про повернення первісної позовної заяви.
Тому вказані позивачем причини пропуску строку звернення до Суду є неповажними.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, і якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право вказати інші підстави для поновлення строку (частини перша та друга статті 123 КАС України).
Керуючись статтями 123, 161, 169, 171 КАС України, статтею 289 КУпАП, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Деснянський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Установити позивачу строк 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, а саме звернутися до суду з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку оскарження постанови, і надати докази поважності причин.
Роз`яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу в електронній формі до електронного кабінету.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою на порталі судової влади України в мережі Інтернет - https://ds.ki.court.gov.ua/sud2603/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО