ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 524/10302/24 Номер провадження 22-ц/814/2903/26 Головуючий у 1-й інстанції Ковальчук Т. М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
У Х В А Л А
30 липня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Обідіної О.І.,
суддів Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 квітня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про зобов`язання здійснити перерахунок,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 квітня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з даним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, надіславши апеляційну скаргу 15.04.2026 засобами поштового зв`язку до суду апеляційної інстанції.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в обґрунтування якого зазначала, що при оголошенні участі не приймала, копію повного тексту рішення отримала в приміщенні суду лише 27.03.2026.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність належних процесуальних підстав для відкриття апеляційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ч. 1 ст. 126 ЦПК України).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі п ній. якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 358 ЦПК України).
Отже, сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.
Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ст. 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
У п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
З матеріалів справи вбачається, що після ухвалення рішення 03 квітня 2025 року, згідно супровідного листа копія рішення була направлена позивачу в цей же день.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення лист 22.04.2025 повернувся до суду першої інстанції не врученим позивачу з відміткою - адресат відсутній за вказаною адресою.
Тобто, з моменту ухвалення рішення та направлення повного тексту судового рішення до моменту подачі позивачем апеляційної скарги минув понад 1 рік.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, днем вручення судового рішення ОСОБА_1 є 22.04.2025, тому твердження апелянта про одержання судового рішення 27.03.2026 є безпідставним та спростовується наявними у справі доказами.
Враховуючи імперативний характер положень ч. 2 ст. 358 ЦПК України та те, що річний строк, визначений вказаною процесуальною нормою, є присічним і поновленню не підлягає, то суд позбавлений у цьому випадку можливості оцінювати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
З урахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що скаржник, звернувшись із апеляційною скаргою після спливу більше ніж одного року з дня складання повного тексту судового рішення, не посилаючись на будь-які обставини непереборної сили, які завадили йому подати апеляційну скаргу в строки, визначені ЦПК України, втратив право на вчинення процесуальної дії із закінченням строку, встановленого законом.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, шо норма про відмову в відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (ч. 2 ст. 358 ЦІ1К України), не порушує саму сутність права доступу до правосуддя, а запровадження наведеного процесуального строку відповідає завданням цивільного судочинства та основним засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема таким як: «змагальність сторін» (кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) та «неприпустимість зловживання процесуальними правами» (учасники справи та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається).
За вказаних обставин, у колегії суддів відсутні достатні процесуальні підстави для відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 354,358, ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 квітня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про зобов`язання здійснити перерахунок.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Судді: О.І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин