ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 липня 2026 року справа № 380/23829/25 м.Львів
порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/23829/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі-відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви позивача, ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.10.2025 про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 31.10.2025 про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідно до вимог Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, чинного на день подачі заяви та прийняти рішення по суті з урахуванням правової оцінки суду;
- зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період позивачу, 28.03.1974 народження, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 15.10.2025 звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Водночас, як зауважує позивач, відповідач належним чином не розглянув його заяву про надання відстрочки та не прийняв відповідного рішення з означеного питання. Відтак, з огляду на те, що за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, відповідачем не прийнято жодного рішення, позивач наголошує на тому, що в даному випадку має місце протиправна бездіяльність. Наведене зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 10.12.2025 суддею Кисильовою О.Й. відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідно до Розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від №7/р від 26.01.2026 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено повторний автоматизований розподіл судових справ.
Після автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначено суддю Гавдик З.В.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує з огляду на те, що заява про отримання відстрочки була надіслана поштовим відправленням. Номер поштового відправлення цінного листа з описом вкладення: 7901200166313. Лист вручено: 03.11.2025 року. Вважає, що його заява щодо оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації була надіслана 31.10.2025 року, що підтверджується поштовим описом № 7901200166313. Водночас звертає увагу, що у п.58 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року міститься примітка «Пункт 58 в редакції Постанов КМ № 1558 від 31.12.2024, № 1364 від 24.10.2025 - застосовується з 1 листопада 2025 року». Так як заява була подана 31.10.2025 року, то й ІНФОРМАЦІЯ_4 мав розглядати її (правопис та стиль тексту збережено). Натомість, розгляд заяви ОСОБА_1 (надійшла на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 03.11.2025 року - вх/н НОМЕР_1 ), за умови проведення засідань Комісією з надання відстрочок щочетверга (в даному випадку 6 го листопада 2025 року), підпадатиме під дію нових правил, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року оскільки вони регулюють процес в динаміці, а не момент подання заяви.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
31.10.2025 ОСОБА_1 направлено на поштову адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, встановленого Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (надалі - Постанова 560) зразка.
Номер поштового відправлення цінного листа з описом вкладення: 7901200166313. Лист вручено: 03.11.2025 року.
До заяви додано засвідчені копії документів, що підтверджують право на відстрочку від призову під час мобілізації, передбачені додатком 5 до Постанови 560, що підтверджується описом вкладення до цінного листа від 31.10.2025, а саме:
1. Паспорт-РНОКПП: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
2. Свідоцтво про народження ОСОБА_3 ;
3. Свідоцтво про народження ОСОБА_4 ;
4. Свідоцтво про розірвання шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;
5. Свідоцтво про народження ОСОБА_7 ;
6. Довідку про реєстрацію місце проживання особи, ОСОБА_1 ;
7. Довідка-АКТ про фактичне місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
8. Свідоцтво про смерть ОСОБА_8 ;
9. Свідоцтво про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;
10. Довідка МСЕК та посвідчення особи з інвалідністю ОСОБА_2 ;
11. Заява по формі додатку 15;
12. Витяг з Резерву +;
13. Супровідний лист адвоката.
ІНФОРМАЦІЯ_4 надано відповідь №27474 від 26.11.2025 року про результат розгляду заяви громадянина ОСОБА_1 , у якій повідомлено, що подана заява ОСОБА_1 , щодо надання відстрочи від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період спосіб її подання на даний час не відповідає вимогам чинного законодавства і не могла бути розглянута у визначений законодавством спосіб у зв`язку із набранням законної сили постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2025 року №1364 щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року, а саме: згідно пункту 6 «Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період» затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України №560 від 16.05.2024 року «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» (у редакції 28.10.2025 року заява подається суб`єктом звернення через центри надання адміністративних послуг особисто.
З огляду на те, що за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, відповідачем не прийнято жодного рішення, позивач наголошує на тому, що в даному випадку має місце протиправна бездіяльність.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Ст. 65 Конституції України визначено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому (в т.ч. і наданий час) продовжено та триває дотепер.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За приписами п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначає правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до п. 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» розрізняють наступні види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації. (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»)
За приписами ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
Ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені категорії осіб, які мають право отримати відстрочку під час мобілізації та підстави такої відстрочки.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Згідно п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
П. 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.
Таким чином, обов`язки щодо мобілізації на військову службу за призовом, встановлення відстрочок покладені, в тому числі на відповідача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560, в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про надання відстрочки).
П. 56 Порядку № 560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п. 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Абз. 1 п. 58 Порядку № 560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.
За правилами п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6. Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Отже, рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації приймається комісією, створеною при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах), за наслідками розгляду відповідних документів військовозобов`язаних.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 31.10.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вказана заява з доданими до неї документами направлена засобами поштового зв`язку.
Відповідач отримав заяву позивача 03.11.2025 та зареєстрував за вх.№38073.
Водночас за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, відповідачем не прийнято жодного рішення.
При цьому листом №27474 від 26.11.2025 року про результат розгляду заяви громадянина ОСОБА_1 , у якій повідомлено, що подана заява ОСОБА_1 , щодо надання відстрочи від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період спосіб її подання на даний час не відповідає вимогам чинного законодавства і не могла бути розглянута у визначений законодавством спосіб у зв`язку із набранням законної сили постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2025 року №1364 щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року, а саме: згідно пункту 6 «Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період» затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України №560 від 16.05.2024 року «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» (у редакції 28.10.2025 року заява подається суб`єктом звернення через центри надання адміністративних послуг особисто.
В контексті наведеного суд наголошує, що станом на дату подання та реєстрації заяви позивача положеннями Порядку № 560 було чітко передбачено, що військовозобов`язані особисто подають заяву на ім`я голови комісії районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку.
Норми вказаного Порядку у відповідній редакції не містили обов`язкової вимоги щодо подання такої заяви виключно через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП).
Запровадження механізму подання заяв про відстрочку через ЦНАП відбулося на підставі відповідних змін до законодавства (постанова КМУ від 24.10.2025 №1364 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 і від 16 травня 2024 р. № 560»), які набрали чинності вже після отримання та реєстрації заяви позивача відповідачем та застосовуються з 01.11.2025.
Оскільки станом на 31.10.2025 законодавче регулювання не зобов`язувало громадянина звертатися виключно через ЦНАП, отримавши заяву позивача з додатками, відповідач, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки, повинен був прийняти відповідне рішення за наслідком її розгляду по суті щодо надання відстрочки або відмови у наданні відстрочки.
Вищевказаний лист відповідача має виключно інформаційно-роз`яснювальний характер і не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке б породжувало юридичні наслідки для позивача.
Відтак, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Суд констатує, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає визначеному ч. 2 ст. 2 КАС України критерію законності, та порушує право позивача на розгляд заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняття відповідачем рішення по суті заяви.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо нерозгляду по суті заяви позивача, зареєстрованої 03.11.2025 за вх.№38073, про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Суд зазначає, що обов`язком відповідача є належний та своєчасний розгляд заяви позивача по суті із прийняттям мотивованого рішення за результатами такого розгляду, проте суд не має повноважень підміняти собою відповідний орган та самостійно вирішувати питання про надання чи ненадання відстрочки від призову.
Оскільки надання відстрочки є результатом оціночної діяльності уповноваженої комісії, яка має дослідити подані документи позивача, перевірити їх достовірність, достатність та визначити наявність або відсутність законних підстав для застосування п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога зобов`язального характеру щодо прийняття відповідачем рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації задоволенню не підлягає, оскільки це питання має вирішуватися відповідачем за результатами розгляду заяви та оцінки поданих документів у межах визначеної законом процедури.
Водночас з огляду на те, що судом визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду по суті заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, то відповідно з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути по суті заяву позивача та прийняти відповідне рішення.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
При цьому в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.
Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,- задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.10.2025 про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.10.2025 про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідно до вимог Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, чинного на день подачі заяви та прийняти рішення по суті з урахуванням правової оцінки суду.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 484,48 грн, судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Суддя Гавдик Зіновій Володимирович