Справа № 505/190/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Афтеній Анна Вікторівна, звернувся до Подільського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач 2, ГУНП в Одеській області), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, прийнятої до провадження ухвалою суду від 13.03.2026, просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «ОБЕРІГ») інформації про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210/210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання з метою доставки працівниками Національної поліції України для складання протоколу про адміністративне правопорушення;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо направлення повідомлення № Е4296229 від 31.12.2025 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210/210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання/доставки працівниками поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про ОСОБА_1 як про порушника законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до органів Національної поліції України повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210/210-1 КУпАП, до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (та іншого законодавства України);
зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області виключити інформацію про ОСОБА_1 з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», інших баз Національної поліції України інформацію про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210/210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання для доставки працівниками поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . З відомостей електронного кабінету військовозобов`язаного позивачу стало відомо, що 31.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Національної поліції України щодо його доставлення для складання протоколу про адміністративне правопорушення у зв`язку з непроходженням військово-лікарської комісії, а в розділі «штрафи онлайн» електронного кабінету відображено повідомлення про виявлення порушення правил військового обліку (не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК), що кваліфікується за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, із пропозицією сплатити штраф. Водночас з тих самих підстав 31.12.2025 вже була винесена постанова № R276908, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; позивач визнав вину та сплатив штраф.
Позивач зазначає, що направлення на проходження військово-лікарської комісії йому не вручалося, що відповідачем 1 не заперечується, а норми чинного законодавства не містять обов`язку військовозобов`язаного самостійно ініціювати процес проходження військово-лікарської комісії, у зв`язку з чим у його діях відсутні ознаки та склад адміністративного правопорушення. При цьому посилається на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі № 420/28746/24. Оскільки за фактом непроходження військово-лікарської комісії його вже притягнуто до адміністративної відповідальності постановою № R276908 від 31.12.2025, наявність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про вчинення ним того самого порушення фактично свідчить про намір відповідача 1 притягнути його до адміністративної відповідальності за те саме правопорушення повторно, що суперечить статті 61 Конституції України. Відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, належать до персональних даних згідно з пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а тому, на думку позивача, підстав для зазначення в Реєстрі інформації про вчинення ним адміністративного правопорушення немає, як немає і підстав для його затримання органами Національної поліції України та наявності в інформаційних ресурсах Національної поліції України інформації про нього як про порушника.
Вважаючи вказані дії відповідачів протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 28.01.2026 адміністративну справу передано за підсудністю на розгляд Одеському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2026 головуючим суддею у справі визначено суддю Пекного А.С.
Ухвалою від 02.03.2026 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); зобов`язано відповідача 1 надати до суду витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно позивача.
Ухвалою від 06.03.2026 за клопотанням представника позивача витребувано у відповідача 1 належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення позивача у зв`язку з його непроходженням (відмовою від проходження) ВЛК, в тому числі копії документів щодо встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення та щодо порушень правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію позивачем.
06.03.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 04.03.2026) до суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, яку ухвалою від 13.03.2026 прийнято до провадження.
09.03.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
12.03.2026 відповідачем 2 подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.
Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до відповіді УІАП ГУНП в Одеській області від 09.03.2026 № 65291-2026 за даними інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» позивач у державному розшуку раніше не перебував та станом на 09.03.2026 не перебуває. Водночас позивач перебуває на обліку за категорією «особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП» на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.12.2025 № Е4296229, яке зареєстроване шляхом електронної міжвідомчої взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС в автоматичному режимі 31.12.2025 за № 19036 в Подільському районному управлінні поліції ГУНП в Одеській області. Раніше позивач обліковувався за цією ж категорією на підставі звернень від 23.06.2025 № Е2585053 та від 27.12.2025 № Е4276589 і знімався з обліку на підставі звернень ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначені звернення та інформація про особу надходять до органів поліції з підрозділів ТЦК та СП та вносяться до системи ІПНП в автоматизованому режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС; підрозділи поліції позбавлені можливості вносити, коригувати або видаляти інформацію щодо осіб, які перебувають на обліку за вчинення адміністративних правопорушень за ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, якщо інформація стосовно них була завантажена в автоматичному режимі. У витягу з ІКС ІПНП стосовно позивача у графі «Тип картки» зазначено «обмін МОУ», що вказує на автоматичне надходження інформації з Міністерства оборони України; джерелом інформації є система «Оберіг». Виконати вимогу щодо вилучення інформації з ІКС ІПНП неможливо, оскільки вказана інформація надходить до ІКС ІПНП автоматично і видаляється також автоматично у разі видалення її з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. З огляду на викладене відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позову.
12.03.2026 відповідачем 2 також подано заперечення на клопотання представника позивача про розподіл судових витрат, у якому, посилаючись на неспівмірність заявлених витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, відповідач 2 просить залишити вказане клопотання без задоволення.
16.03.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 14.03.2026) до суду від відповідача 1 надійшла заява, зі змісту якої вбачається, що останній позов не визнає.
Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що позивач, будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів обліковується як порушник військового обліку та/або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію з причини «Не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії» з 31.12.2025. Позивач уточнив свої персональні (облікові) дані з порушенням встановленого законом строку - 31.07.2024, жодного чинного висновку військово-лікарської комісії не має, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації чи бронювання не має. 29.12.2025 позивач через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста «Резерв+» подав заяву, в якій зазначив, що не оспорює та згодний на притягнення до адміністративної відповідальності за допущене порушення, пов`язане з непроходженням (відмовою від проходження) ВЛК, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У зв`язку з винесенням 31.12.2025 постанови № R276908 про накладення штрафу та сплатою пільгового розміру штрафу запис стосовно позивача в Реєстрі було автоматично скасовано з порушників правил військового обліку. Втім, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення не припинило порушення, адже позивач не пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії, тобто продовжив вчинення порушення навіть після накладення на нього штрафу. 31.12.2025 оператором ІНФОРМАЦІЯ_3 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесена інформація про облік позивача як порушника, яка того ж дня підтверджена шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомості про недотримання правил військового обліку є службовими даними у розумінні пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», які підлягають внесенню до Реєстру; адміністративного провадження стосовно позивача не існує, його не притягували до адміністративної відповідальності повторно та не накладали на нього нових адміністративних стягнень, а Реєстр є базою даних, яка відображає лише статус особи щодо виконання нею військового обов`язку. З огляду на викладене відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Цією ж заявою відповідач 1 на виконання ухвали суду від 06.03.2026 надав до суду копії витребуваних документів, а заявою від 16.03.2026 додатково надав копію заяви позивача від 29.12.2025 про визнання адміністративного правопорушення.
Крім того, у вказаній заяві відповідач 1 просив залишити позов без руху та розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 17.03.2026 зазначені клопотання залишені без задоволення.
20.03.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог. Зокрема зазначає, що звернення відповідача 1 до Національної поліції України здійснено не у зв`язку з несвоєчасним оновленням облікових даних, а саме на підставі непроходження (відмови від проходження) ВЛК, при цьому строки притягнення до адміністративної відповідальності за несвоєчасне уточнення облікових даних, передбачені статтею 38 КУпАП, спливли; жодною нормою законодавства не передбачено обов`язку військовозобов`язаного самостійно ініціювати проходження медичного огляду військово-лікарської комісії, а такий обов`язок може виникнути лише за наявності направлення, яке позивачу не вручалося; сам факт відсутності чинного висновку ВЛК не є порушенням законодавства; сам факт визнання особою вини не може створювати складу правопорушення, якщо він об`єктивно відсутній; винесення постанови про притягнення до відповідальності та сплата штрафу підтверджують, що відповідач 1 фактично намагається вдруге притягнути позивача до одного й того ж виду відповідальності за те саме правопорушення.
Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.
Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.
Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач уточнив свої персональні (облікові) дані 31.07.2024. Чинного висновку військово-лікарської комісії про ступінь придатності до військової служби позивач не має, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації чи бронювання не має.
За даними інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» 23.06.2025 позивач обліковувався за категорією «особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП» на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.06.2025 № Е2585053; 27.12.2025 знятий з обліку за вказаною категорією на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 27.12.2025 повторно облікований на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.12.2025 № Е4276589; 31.12.2025 знятий з обліку на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 .
29.12.2025 позивач через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста «Резерв+» подав заяву, в якій зазначив, що не оспорює та згодний на притягнення до адміністративної відповідальності за допущене порушення, пов`язане з недотриманням правил військового обліку (законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), а саме з непроходженням (відмовою від проходження) ВЛК, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
31.12.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 за результатами розгляду вказаної заяви винесена постанова № R276908 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Штраф позивачем сплачено у пільговому розмірі, у зв`язку з чим запис стосовно позивача як порушника правил військового обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів було автоматично скасовано.
31.12.2025 оператором ІНФОРМАЦІЯ_3 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесена інформація про облік позивача як порушника правил військового обліку та/або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію з причини «Не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії», яка того ж дня підтверджена шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Того ж дня, 31.12.2025, до органів Національної поліції України шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС надіслано звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.12.2025 № Е4296229 щодо доставлення позивача як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, яке зареєстроване в автоматичному режимі 31.12.2025 за № 19036 в Подільському районному управлінні поліції ГУНП в Одеській області. Станом на 09.03.2026 позивач перебуває на обліку в ІКС ІПНП за категорією «особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП»; у державному розшуку позивач не перебував та не перебуває.
05.01.2026 позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву з проханням видалити з Реєстру запис від 31.12.2025 про вчинення адміністративного правопорушення через непроходження (відмову від проходження) ВЛК. Відповіддю від 12.01.2026 № 62 у задоволенні заяви відмовлено, а також повідомлено про відсутність у позивача актуального висновку ВЛК, можливість отримати направлення у ТЦК та СП та запропоновано з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
07.01.2026 представник позивача - адвокат Афтеній А.В. звернулася до відповідача 1 з адвокатським запитом щодо правових підстав заведення справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача після його притягнення до адміністративної відповідальності постановою № R276908 від 31.12.2025, а також щодо надання копії направлення на проходження ВЛК, врученого позивачу під підпис, та копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Відповіддю від 19.01.2026 № 114 на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_3 вказав на наявність постанови № R276908 від 31.12.2025, штраф за якою сплачено, та зазначив, що направлення на проходження ВЛК позивачу не вручалося.
Уважаючи протиправними дії відповідача 1 щодо внесення до Реєстру відомостей про нього як про порушника та направлення звернення до органів Національної поліції України, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення. Військовий обов`язок включає, зокрема: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч.10 ст.1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
24.02.2022 відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.
Згідно з абз.4 ст.1, абз.3 ч.4 ст.3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені ст.22 Закону № 3543-XII.
Згідно з абз.2-4 ч.1 ст.22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані, зокрема: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до вимог ч.1 ст.27 Закону № 3543-XII у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Частиною 5 статті 33 Закону № 2232-XII визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону № 2232-XII).
Частиною 3 статті 38 Закону № 2232-XII встановлено, що органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
23.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 154, якою затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).
Відповідно до пункту 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 Положення № 154 встановлено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників.
Згідно з абзацом п`ятим пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
На виконання ч.5 ст.33 Закону № 2232-XII постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п.3 Порядку № 1487).
Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів наведені у Додатку 2 до Порядку № 1487 (далі - Правила).
Відповідно до підпунктів 2, 4 пункту 1 Правил призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, серед іншого: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях), для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Пунктами 3 та 4 Правил встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення. Громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.
Призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом (п.19 Порядку № 1487).
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX (далі - Закон № 3621-IX), який набрав чинності 04.05.2024, зокрема, виключено таку категорію придатності до військової служби, як обмежена придатність.
Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Відповідно до пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.
Згідно з пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, постанова ВЛК ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях в мирний час, дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду; постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Статті 210 та 210-1 КУпАП регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно зі ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 79 Порядку № 1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку; повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Згідно з абзацом третім пункту 56 Порядку № 1487 Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені в Законі України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.1 цього Закону Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч.1 ст.2 Закону № 1951-VIII).
За змістом ст.3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей.
За приписами ч.ч.8, 9 ст.5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч.1 ст.6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста визначено частиною першою статті 7 Закону № 1951-VIII. Пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних віднесено відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Згідно з пунктами 1 - 4 частини першої статті 8 Закону № 1951-VIII до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»; відомості про участь у бойових діях.
Таким чином, до службових даних військовозобов`язаного належать відомості про виконання військового обов`язку; у свою чергу, виконання військового обов`язку включає в себе також і дотримання правил військового обліку, що передбачено частиною третьою статті 1 Закону № 2232-XII.
Частинами першою та другою статті 9 Закону № 1951-VIII установлено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Статтею 14-1 Закону № 1951-VIII визначено, що електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2024 № 879 «Деякі питання Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони» затверджено Положення про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, пунктами 45, 46 якого установлено, що електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста функціонує у формі персоніфікованої веб-сторінки та/або мобільного додатка «Резерв+» та призначений для надання та отримання інформації про персональні та службові дані суб`єкта отримання послуг, уточнення облікових даних, подання заяви (звернення, запиту) та інших документів на реєстрацію в системі електронної черги, а також отримання інших електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.08.2017 № 676, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.08.2017 за № 1059/30927, затверджено Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», відповідно до пунктів 1, 2 розділу I якого інформаційно-комунікаційна система «Інформаційний портал Національної поліції України» (система ІПНП) - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення; система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС.
Відповідно до пункту 3 розділу I Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Облік звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України про призовників, військовозобов`язаних, резервістів» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.02.2025 № 80, основними завданнями ІП «Облік звернень» є: автоматизація процесу обліку звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України про доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП; забезпечення контролю за станом ведення обліку та виконання таких звернень.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_3 із внесення до Реєстру інформації про позивача та про зобов`язання виключити відповідні відомості з Реєстру суд зазначає таке.
Судом встановлено, що 31.12.2025 відповідачем 1 внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку з причини «Не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії», а не відомості про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Суд наголошує на необхідності розмежування понять матеріального складу адміністративного правопорушення та порушення правил військового обліку. Правила військового обліку є цілісною системою встановлених Законом № 2232-XII та Порядком № 1487 обов`язків, виконання яких має безумовний та безперервний характер, а порушення цих правил є об`єктивним юридичним фактом, що виникає безпосередньо в момент невиконання особою конкретної вимоги закону або законного розпорядження органу військового управління. Такий юридичний факт існує незалежно від моменту винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки адміністративна відповідальність за статтями 210, 210-1 КУпАП є лише формою державного реагування на вже вчинене правопорушення, а не підставою для виникнення статусу особи як такої, що порушила правила військового обліку.
Дотримання правил військового обліку відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232-XII є складовою військового обов`язку. Відтак відомості про стан дотримання особою правил військового обліку охоплюються поняттям відомостей про виконання військового обов`язку, які згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1951-VIII належать до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста. Внесення (відображення) таких службових даних, на відміну від персональних даних про притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII, не пов`язане з наявністю протоколу про адміністративне правопорушення чи постанови у справі про адміністративне правопорушення, не є констатацією вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення та не тягне для неї наслідків, притаманних адміністративному стягненню.
Отже, внісши 31.12.2025 до Реєстру відомості про порушення позивачем правил військового обліку, відповідач 1 вносив до Реєстру службові, а не персональні дані, діючи при цьому в межах повноважень органу ведення Реєстру, визначених частинами восьмою, дев`ятою статті 5, частиною першою статті 14 Закону № 1951-VIII та пунктом 79 Порядку № 1487.
Самі по собі відомості про порушення правил військового обліку не є тотожними відомостям про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.210 та 210-1 КУпАП, і наявність у застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення та не означає оголошення особи в розшук. За даними інформаційної підсистеми «Розшук» системи ІПНП позивач у державному розшуку не перебував та не перебуває.
Перевіряючи наявність підстав для внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, суд виходить з наступного.
Отже, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX законодавцем прямо запроваджено обов`язок громадян України віком від 25 до 60 років самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Відтак позивач, ІНФОРМАЦІЯ_4 , який чинного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про ступінь придатності до військової служби не має, згідно з пунктом 2 розділу II Закону № 3621-IX був зобов`язаний самостійно звернутися до ТЦК та СП з метою проходження військово-лікарської комісії.
Матеріали справи не містять доказів виконання позивачем цього обов`язку. Навпаки, судом встановлено та учасниками справи не заперечується, що станом на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи позивач чинного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про ступінь придатності до військової служби не має та медичний огляд не пройшов, у тому числі й після притягнення його до адміністративної відповідальності постановою № R276908 від 31.12.2025 та після отримання відповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.01.2026 № 62, якою позивачу повідомлено про можливість отримати направлення на військово-лікарську комісію та запропоновано з`явитися до відділу.
За таких обставин висновок відповідача 1 про порушення позивачем правил військового обліку відповідає дійсним обставинам та ґрунтується на приписах законодавства, а тому відомості про порушення позивачем правил військового обліку правомірно внесені до Реєстру.
Посилання позивача на те, що норми чинного законодавства не містять обов`язку військовозобов`язаного самостійно ініціювати процес проходження військово-лікарської комісії, а обов`язок пройти медичний огляд виникає лише на підставі врученого направлення, суд відхиляє, оскільки такий обов`язок прямо встановлений пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX, який є спеціальною нормою прямої дії: обов`язок самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію покладено безпосередньо законом та не поставлено у залежність від попереднього вручення особі направлення чи повістки.
З цих же підстав суд не бере до уваги посилання позивача на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі № 420/28746/24, оскільки викладений у ній висновок стосувався правовідносин, що виникли до набрання чинності Законом № 3621-IX, тобто до запровадження законодавцем обов`язку відповідної категорії громадян самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання направлення на військово-лікарську комісію, а тому вказана постанова ухвалена за інших фактичних та правових обставин, ніж у цій справі.
Суд також враховує, що позивач своєю заявою від 29.12.2025, поданою через застосунок «Резерв+», сам визнав факт допущеного ним порушення, пов`язаного з непроходженням (відмовою від проходження) військово-лікарської комісії, та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а винесену за результатами розгляду цієї заяви постанову № R276908 від 31.12.2025 виконав, сплативши штраф. Зазначене додатково спростовує доводи позивача про відсутність самого факту порушення.
Щодо доводів позивача про неможливість повторного притягнення його до адміністративної відповідальності за те саме правопорушення суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Разом з тим, як уже зазначено вище, внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку та відображення відповідної примітки в електронному кабінеті військовозобов`язаного не є притягненням особи до адміністративної відповідальності: такі відомості є службовими даними про стан виконання військового обов`язку, а відмітка в Реєстрі про порушення правил військового обліку або звернення ТЦК та СП до органів поліції щодо доставлення особи є наслідком зафіксованого об`єктивного факту ігнорування військового обов`язку, що за своєю правовою суттю є реалізацією превентивних та виконавчих функцій у сфері мобілізаційної підготовки, а не актом притягнення до адміністративної відповідальності в розумінні КУпАП.
Притягнення позивача до адміністративної відповідальності постановою № R276908 від 31.12.2025 стало формою державного реагування на вже вчинене ним правопорушення, проте не усунуло самого порушення правил військового обліку: обов`язок позивача пройти медичний огляд для визначення придатності до військової служби має безумовний та безперервний характер і після накладення адміністративного стягнення не припинився. Оскільки позивач медичний огляд так і не пройшов, порушення ним правил військового обліку триває, а припинення такого порушення можливе виключно шляхом проходження позивачем військово-лікарської комісії. Відтак сплата штрафу за постановою № R276908 від 31.12.2025 не свідчить про те, що порушення правил військового обліку усунуто і підстави для відображення відповідних відомостей у Реєстрі відпали.
При цьому суд наголошує, що станом на час розгляду справи жодної іншої постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, крім постанови № R276908 від 31.12.2025, відповідачем 1 не виносилося, протокол про адміністративне правопорушення не складався, а питання про наявність чи відсутність у діях (бездіяльності) позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, у разі ініціювання відповідного провадження вирішуватиметься уповноваженим органом у порядку, встановленому КУпАП, з дотриманням гарантій, визначених статтями 247, 268 цього Кодексу, у тому числі щодо неможливості повторного притягнення до відповідальності за те саме правопорушення, та не є предметом розгляду в цій справі. Саме по собі відображення в Реєстрі відомостей про порушення правил військового обліку наміру чи рішення про повторне притягнення позивача до адміністративної відповідальності не становить.
Стосовно доводів позивача про сплив передбачених статтею 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення суд зазначає, що питання додержання строків накладення адміністративного стягнення належить до предмета справи про адміністративне правопорушення та вирішується уповноваженим органом (посадовою особою) при її розгляді; на правомірність відображення в Реєстрі службових даних про стан виконання позивачем військового обов`язку зазначені строки не впливають.
Суд також враховує, що законодавством визначено спеціальний позасудовий механізм виправлення відомостей Реєстру, які особа вважає недостовірними: відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VIII особа має право звернутися до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Позивач цим механізмом скористався: за результатами розгляду його заяви від 05.01.2026 відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.01.2026 № 62 у видаленні запису відмовлено з одночасним роз`ясненням позивачу відсутності у нього актуального висновку ВЛК та можливості отримати направлення на військово-лікарську комісію. Наведене узгоджується з висновком суду про те, що відомості про порушення позивачем правил військового обліку відповідають дійсності, а підстави для їх виключення з Реєстру відсутні, допоки порушення не усунуто.
За таких обставин дії відповідача 1 щодо внесення до Реєстру відомостей про позивача як порушника правил військового обліку є правомірними, а похідна вимога про зобов`язання виключити відповідні відомості з Реєстру задоволенню не підлягає.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_3 із направлення повідомлення № Е4296229 від 31.12.2025 та про зобов`язання направити до органів Національної поліції України повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача суд зазначає таке.
Звернення районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки до органів Національної поліції для доставлення особи, стосовно якої є відомості про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення прямо передбачене частиною першою статті 27 Закону № 3543-XII, частиною третьою статті 38 Закону № 2232-XII та пунктом 79 Порядку № 1487 і є формою реалізації наданого законодавством повноваження, а не рішенням про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що порушення позивачем правил військового обліку мало місце та станом на 31.12.2025 усунуто не було. Відтак у відповідача 1 були наявні визначені законодавством підстави для направлення до органів Національної поліції України звернення № Е4296229 від 31.12.2025 щодо доставлення позивача для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Таке звернення безпосередньо не встановлює для особи обов`язків та не змінює її правового становища: адміністративне затримання та доставлення здійснюється органами Національної поліції за наявності підстав, передбачених абзацом третім пункту 56 Порядку № 1487 та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а доставлення має на меті виключно вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Особа при цьому не позбавлена можливості самостійно з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою вирішення питання про наявність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності та уточнення своїх облікових даних.
Стосовно вимоги про зобов`язання відповідача 1 направити до органів Національної поліції України повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача суд зазначає, що відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 таке повідомлення направляється у випадку відсутності підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення. З`ясування наявності чи відсутності таких підстав належить до компетенції відповідача 1 як органу, уповноваженого на ведення військового обліку та розгляд справ про відповідні адміністративні правопорушення. У цій справі судом встановлено, що порушення позивачем правил військового обліку триває та не усунуто, тобто обставин, які свідчили б про відсутність чи відпадіння підстав, з якими законодавство пов`язує направлення такого повідомлення, немає. За таких умов покладення на відповідача 1 обов`язку направити вказане повідомлення означало б перебирання судом на себе владних управлінських функцій суб`єкта владних повноважень, що не відповідає принципу поділу державної влади, закріпленому статтею 6 Конституції України, та завданню адміністративного судочинства, визначеному частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання ГУНП в Одеській області виключити інформацію про позивача з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та інших баз Національної поліції України суд зазначає таке.
Судом встановлено, що відомості стосовно позивача внесені до системи ІПНП в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.12.2025 № Е4296229; у графі «Тип картки» витягу з ІКС ІПНП стосовно позивача зазначено «обмін МОУ», що вказує на автоматичне надходження інформації.
Внесення таких відомостей до системи ІПНП прямо передбачене законодавством, зокрема частиною третьою статті 38 Закону № 2232-XII, абзацом третім пункту 56 Порядку № 1487 та Інструкцією, затвердженою наказом МВС від 10.02.2025 № 80, здійснюється в автоматичному режимі та не є результатом власних дій чи рішень відповідача 2 стосовно позивача. Підрозділи поліції позбавлені можливості вносити, коригувати або видаляти інформацію щодо осіб, які перебувають на обліку за вчинення адміністративних правопорушень за ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, якщо інформація стосовно них була завантажена в автоматичному режимі: у разі видалення відповідної інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вона видаляється з ІКС ІПНП автоматично, що підтверджено, зокрема, обставинами цієї ж справи, за яких записи стосовно позивача від 23.06.2025 та від 27.12.2025 знімалися з обліку на підставі звернень ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Оскільки суд дійшов висновку про правомірність внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та про правомірність направлення звернення № Е4296229 від 31.12.2025, а протиправності дій чи бездіяльності відповідача 2 стосовно позивача судом не встановлено, підстави для зобов`язання ГУНП в Одеській області виключити відповідну інформацію з системи ІПНП та інших баз Національної поліції України відсутні.
Суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. У цій справі сукупності таких умов судом не встановлено.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У зв`язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний
.