П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 600/5933/25-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич І.В.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
31 липня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.02.2026 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт у скарзі посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 285 КУпАП України та статті 121 КАС України, вказуючи, що про постанову дізнався лише у 23 лютого 2026 року, а тому не мав можливості звернутися до суду у встановлений строк.
Розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того що позивач пропустив встановлений законом строк звернення до суду, оскільки був обізнаний про обставини, на які посилається як на порушення своїх прав, ще під час звільнення та отримання грошового атестата. Суд також дійшов висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку, зокрема посилання на відсутність письмового повідомлення та перебування на лікуванні, не є поважними, а тому підстав для поновлення строку звернення до суду не вбачається.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного.
За змістом статті 121 КАС України поновлення процесуального строку можливе лише у разі визнання судом причин його пропуску поважними, тобто такими, що були об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення особи.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач був обізнаний про розмір та склад виплачених йому сум при звільненні, а також отримав відповідні документи, зокрема грошовий атестат та довідки про грошове забезпечення, направлені військовою частиною листом від 15.02.2025 №1827/1719. Вказані обставини підтверджені ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі №600/567/25-а.
Отже, саме з цієї дати позивач мав можливість звернутися до суду щодо оскарження розміру нарахованих та виплачених сум. Водночас із позовом у цій справі він звернувся лише 18.12.2025, тобто після спливу встановленого законом тримісячного строку звернення до суду, а поважних причин його пропуску не довів.
Надаючи оцінку доводам позивача, наведеним у поданій на виконання вимог ухвали суду клопотання, слід звернути увагу на те, що в ній не зазначено жодних причин на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, які унеможливили позивача звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.
Згідно зі частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, позивачем не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах встановленого законом строку. Обставини, на які посилається позивач, не свідчать про існування будь-яких об`єктивних перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.
Із наявних матеріалів не вбачається обставин, які б були пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права позивача на звернення до суду з даним позовом у строк, встановлений приписами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, слід дійти висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом, а поважних причин його пропуску не наведено, відповідних доказів не надано.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення питання щодо залишення позову без розгляду, колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із висновками суду першої інстанції та переоцінки встановлених судом обставин, однак не спростовують правильності висновку суду про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, а тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, ухвалу без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.