ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року м. Львів Справа № 305/1361/26 пров. № А/857/36230/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Калмикової Ю.О.
суддів Затолочного В.С., Шинкар Т. І.,
за участю:
секретаря судового засідання: Загрева М.С.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 18 червня 2026 року (головуючий суддя - Попова О.М.) у справі №305/1361/26 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Закарпатської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення
найменування суду 1 інстанції Рахівський районний суд Закарпатської області
дата ухвалення рішення 18.06.2026
суддя 1 інстанції Попова О.М.,
місце ухвалення рішення м. Рахів
дата складання повного тексту судового рішення 18.06.2026
УСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Бебешко Андрій Станіславович, звернувся до Рахівського районного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Закарпатської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги обґрунтував тим, що 17 січня 2026 року ОСОБА_2 , як особа, що перебуває на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України в Чеській Республіці (у період з 04.08.2025 до 04.08.2026), через митний пост «Вилок» Закарпатської митниці ввіз на митну територію України з метою особистого користування легковий автомобіль марки «BMW X5» (реєстраційний номер Чехії - НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ).
Транспортний засіб був оформлений у митному режимі «тимчасове ввезення до 60 днів» під письмове зобов`язання позивача про зворотне вивезення № UA305230/2026/000043 від 17.01.2026 року. Згідно з наданим зобов`язанням, кінцевий термін вивезення вказаного автомобіля з митної території України було встановлено до 28 лютого 2026 року.
Після пошуку можливостей для транспортування пошкодженого авто, 25 березня 2026 року о 21 год. 03 хв. автомобіль позивача був доставлений у зону митного контролю на ділянку «Виїзд» митного поста «Дякове» Закарпатської митниці. Вивезення здійснювалося на причепі-лафеті марки «WIOLA W-2» (реєстраційний номер України АО2206XF), який буксирувався легковим автомобілем «MERCEDES-BENZ SPRINTER 315» (реєстраційний номер України НОМЕР_3 ) під керуванням громадянина ОСОБА_3 .
Автомобіль Позивача «BMW X5» перевозився на лафеті у несправному стані з явними ознаками ДТП. Позивач особисто слідував у транспортному засобі «MERCEDES-BENZ SPRINTER» у якості пасажира та власника пошкодженого автомобіля.
До митного контролю були надані всі необхідні реєстраційні документи на транспортні засоби та паспорти, зокрема і паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що належить позивачу. Саме під час цього митного контролю та перевірки за базами даних Держмитслужби було зафіксовано факт порушення строку зворотного вивезення автомобіля, що і стало формальною підставою для складання протоколу, а згодом - винесення оскаржуваної постанови.
15 квітня 2026 року посадовою особою Закарпатської митниці ДМС України (далі - відповідач), а саме: заступником начальника Кравченком Т.В. було винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0291/UA305000/2026, якою ОСОБА_2 (далі - Позивач) було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85000,00 грн.
Згідно з постановою у справі про порушення митних правил № 0291/UA305000/2026 від 15.04.2026, ОСОБА_2 17.01.2026 року ввіз на митну територію України автомобіль «BMW X5» (реєстраційний номер Чехії Чехії - НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ) в режимі «тимчасове ввезення до 60 днів» (оскільки перебуває на тимчасовому консульському обліку в Чехії). Строк вивезення був встановлений до 28.02.2026 року. Фактично транспортний засіб був вивезений позивачем з України 25.03.2026 року (із затримкою у 25 днів) на причепі-лафеті в пошкодженому стані, оскільки 25.02.2026 року він потрапив у ДТП.
Більше того, внаслідок вказаної ДТП позивач отримав серйозні тілесні ушкодження. Згідно з Довідкою № 354 від 05.05.2026, виданою КНП «Рахівська районна лікарня», ОСОБА_4 перебував на лікуванні з діагнозом: «Закритий перелом зовнішньої кісточки правого гомілковостопного суглоба з допустимим зміщенням». Позивачу було накладено гіпсову лонгету, призначено компреси та масажі, і він проходив лікування з 25.01.2026 до 23.03.2026 березня 2026 року. За такого важкого стану здоров`я позивач був фізично нездатний керувати будь-яким транспортним засобом (через перелом правої ноги, яка безпосередньо задіяна для натискання педалей) та об`єктивно не міг самостійно займатися організацією евакуації пошкодженого авто за кордон.
Відповідач у постанові зазначає, що оскільки суд визнав позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП (порушення ПДР, що спричинило ДТП), то ця дорожньо-транспортна пригода сталася «з вини ОСОБА_5 », а отже, вона нібито не є обставиною непереборної сили чи аварією в розумінні ч. 1 ст. 460 МК України.
Відповідач стверджує, що оскільки позивач не повідомив митний орган про ДТП і не просив продовжити строк, то він має нести відповідальність за порушення митних правил.
Вважають вказану постанову Закарпатської митниці ДМС України за №0291/UA305000/2026 від 15.04.2026 року протиправною, такою, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права, та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 460 Митного кодексу України, вчинення порушень митних правил, передбачених статтями 470, 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, відповідальності.
Як встановлено не тягне за собою адміністративної самим відповідачем в оскаржуваній постанові, 25.02.2026 року (тобто до закінчення дозволеного строку ввезення, який спливав 28.02.2026), автомобіль позивача потрапив у ДТП: «з`їхав з проїжджої частини у кювет, де автомобіль перекинувся».
Автомобіль отримав серйозні механічні пошкодження, втратив здатність до самостійного пересування, що об`єктивно унеможливило його вивезення за кордон своїм ходом у встановлений строк (до 28.02.2026).
Факт ДТП повністю підтверджується копією протоколу ЕПР 1 № 600332 від 25.02.2026, що був складений інспектором Рахівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області та копією Постанови Рахівського районного суду Закарпатської області від 17.03.2026 року у справі №305/657/26.
Окрім фізичного пошкодження самого транспортного засобу, визначальним фактором став стан здоров`я позивача.
Наявність закритого перелому правої ноги з накладенням гіпсової лонгети об`єктивно унеможливила як самостійне керування транспортним засобом, так і фізичну здатність позивача організувати буксирування автомобіля до завершення лікування (23.03.2026).
Щойно позивач отримав можливість орендувати лафет, він одразу ж (25.03.2026) вивіз пошкоджений автомобіль за межі України, про що свідчать матеріали митної справи.
Відповідач у постанові робить помилковий висновок, що якщо ДТП сталася з вини водія (порушення ст. 124 КУпАП), то це позбавляє його права посилатися на ст. 460 МК України.
Позивач не мав жодного наміру порушувати митні правила, його затримка була викликана виключно об`єктивним фактором - фізичним пошкодженням авто та його фізичною неможливістю ним керувати.
На підставі вищевикладеного, просив визнати протиправною та скасувати постанову Закарпатської митниці у справі про порушення митних правил за № 0291/UA305000/2026 від 15.04.2026 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 481 МК України та накладено штраф у розмірі 85000,00 грн. Провадження у справі про порушення митних правил № 0291/UA305000/2026 щодо ОСОБА_2 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати.
Від представника відповідача до суду за допомогою системи «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтовано наступним.
25.03.2026 року о 21 год. 03 хв. в зону митного контролю на ділянку «Виїзд» (ЗМК пасажирська) митного поста «Дякове» Закарпатської митниці заїхав легковий автомобіль «MERCEDES-BENZ SPRINTER 315» реєстраційний номер України НОМЕР_3 з причепом - лафетом «WIOLA W-2» реєстраційний номер України - НОМЕР_4 під керуванням громадянина України ОСОБА_3 , який прямував у приватних справах з України до Чеської Республіки. На лафеті гр. України ОСОБА_6 перевозив транспортний засіб в несправному стані (з ознаками ДТП) «BMW X5», реєстраційний номер Чехії - НОМЕР_5 , номер кузову НОМЕР_2 . У якості пасажира в транспортному засобі слідував громадянин України ОСОБА_2 - власник автомобіля марки «BMW X5», реєстраційний номер Чехії - НОМЕР_5 , номер кузову НОМЕР_2 .
До митного контролю водієм ОСОБА_7 було подано паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_6 виданий 27.02.2024 року та реєстраційні документи на транспортні засоби та паспорти пасажирів, серед яких і паспорт гр. України ОСОБА_2 .
Під час перевірки документів, на підставі інформації з бази даних АСМО "Центр" та центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби встановлено, що 17.01.2026 року через митний пост "Вилок" Закарпатської митниці гр. України ОСОБА_2 , прийнятий на тимчасовий консульський облік в Посольстві України в Чеській Республіці з 04.08.2025 до 04.08.2026, на митну територію України, з метою особистого користування, в митному режимі тимчасове ввезення до 60 днів, під зобов`язання про зворотне вивезення транспортного засобу № UA305230/2026/000043 від 17.01.2026, ввезено легковий автомобіль марки «BMW X5», реєстраційний номер Чехії - НОМЕР_5 , номер кузову НОМЕР_2 . Згідно з наданим зобов`язанням кінцевий термін вивезення вказаного транспортного засобу з митної території України встановлено до 28.02.2026.
Згідно з поясненнями громадянина України ОСОБА_2 , що знаходяться у матеріалах справи, він не вивіз у визначений термін за митний кордон України легковий автомобіль, ввезений з метою тимчасового ввезення, у зв`язку із тим, що потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Із заявою щодо продовження терміну тимчасового ввезення до митного органу не звертався. В період з 17.01.2026 року по 25.03.2026 року на лікуванні не перебував. При перетині кордону надав копію протоколу серії ЕПР 1 № 600332 від 25.02.2026 року, що був складений інспектором Рахівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області.
Разом з тим, в ході провадження у справі встановлено, що за результатами розгляду матеріалів дорожньо-транспортної пригоди громадянина ОСОБА_2 визнано винним у порушенні правил дорожнього руху, що призвело до вказаної пригоди, а саме: він не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого з`їхав з проїжджої частини у кювет, де автомобіль перекинувся, за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень; при цьому, як вбачається з постанови суду, громадянин у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Окрім цього, громадянин не повідомив митний орган про настання обставин, які могли вплинути на виконання зобов`язання про зворотне вивезення транспортного засобу, не звертався з питання продовження строку тимчасового ввезення, не перебував на стаціонарному лікуванні та не надав жодних інших, окрім копії протоколу про адміністративне правопорушення, належних і достатніх доказів, які б підтверджували об`єктивну неможливість своєчасного вивезення транспортного засобу. При цьому з матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб та документи не вилучалися працівниками поліції, що підтверджується відомостями, зазначеними у протоколі, а відтак об`єктивних перешкод для розпорядження транспортним засобом, у тому числі його транспортування, не існувало. Слід також зазначити, що транспортний засіб вивезено за межі митної території України із використанням лафета через 25 днів після закінчення встановленого строку тимчасового ввезення, що свідчить про наявність у громадянина реальної можливості виконати обов`язок щодо його вивезення у більш ранній строк. Наведені громадянином обставини, пов`язані з дорожньо-транспортною пригодою, не можуть бути визнані обставинами непереборної сили, оскільки виникли з його вини та не підтверджують об`єктивної неможливості виконання відповідного зобов`язання протягом усього строку його дії.
За викладених обставин, митницею не встановлено підстав для застосування відносно громадянина ОСОБА_2 положень ч.1 ст.460 МК України, яка виключає адміністративну відповідальність у випадках наявності наслідків аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_2 , перевищивши більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб строк тимчасового ввезення транспортного засобу марки «BMW X5», реєстраційний номер Чехії - НОМЕР_5 , номер кузову НОМЕР_2 , вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 481 Митного кодексу України.
Позивач заявляє, що внаслідок вказаної ДТП Позивач отримав серйозні тілесні ушкодження. Згідно з Довідкою № 354, виданою КНП «Рахівська районна лікарня», Позивач перебував на лікуванні з діагнозом «Закритий перелом зовнішньої кісточки правого гомілковостопного суглоба з допустимим зміщенням». Позивачу було накладено гіпсову лонгету, призначено компреси та масажі, і він проходив лікування з 25.01.2026 року аж до 23.03.2026 року. Згідно Позовної заяви підписаної ОСОБА_8 , Позивач був фізично нездатний керувати будь-яким транспортним засобом (через перелом ноги, яка безпосередньо задіяна для натискання педалей) та об`єктивно не міг самостійно займатися організацією евакуації пошкодженого авто за кордон.
Надана позивачем через Захисника медична Довідка №354 від 05.05.2026 видана КНП «Рахівською районною лікарнею» повністю суперечить його ж попередньому письмовому поясненню від 25.03.2026, у якому громадянин України ОСОБА_2 чітко стверджував, що у період з 17.01.2026 року по 25.03.2026 року на лікарняному не перебував. Наявність таких істотних суперечностей викликає обґрунтований сумнів у достовірності цього доказу та свідчить про непослідовність позиції позивача.
Також, слід звернути увагу на той факт, що згідно з наданою представником захисника Довідкою № 354 від 05.05.2026, виданою КНП «Рахівської районної лікарні», громадянин ОСОБА_2 знаходився на обстеженні (лікуванні) травм з 25.01.26 по 23.03.26 із вищеописаним діагнозом. В той же час, громадянин ОСОБА_2 , який згідно з заявою його представника не здатний був керувати будь-яким транспортним засобом, керував ним, і більше того потрапив у ДТП 25.02.2026, що підтверджує той факт, що громадянин ОСОБА_2 мав можливість і повинен був виконати взяте на себе зобов`язання. Крім того, Довідка КНП «Рахівської районної лікарні» не підтверджує факту наслідків аварії, так як в ній зазначено, що громадянин ОСОБА_2 звернувся до них ще 25.01.2026, а ДТП мало місце аж 25.02.2026 року, тобто через 31 день після того.
З огляду на викладене, висновок митного органу про наявність у діях особи складу правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 481 Митного кодексу України, є обґрунтованим, а постанова у справі про порушення митних правил №0291/UA305000/2026 від 15.04.2026 року є правомірною та винесеною відповідно до норм чинного законодавства.
На підставі викладеного просили суд розглянути справу без участі представника Закарпатської митниці та відмовити у задоволенні адміністративного позову, а постанову Закарпатської митниці у справі про порушення митних правил № 0291/UA305000/2026 від 15.04.2026 року залишити без змін.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 18 червня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Бебешко Андрій Станіславович, до Закарпатської митниці Державної митної служби України, про визнання протиправною та скасування постанови Закарпатської митниці в справі про порушення митних правил №0291/UA305000/2026 від 15 квітня 2026 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 481 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 000,00 грн. - відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Бебешко Андрій Станіславович, оскаржили його в апеляційному порядку, зазначають, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції підтримав сумніви митниці щодо медичної довідки № 354, мотивуючи це невідповідністю дат: у довідці вказано про лікування з 25.01.2026 до 23.03.2026, і суд висловив нерозуміння, як позивач міг керувати автомобілем 25.02.2026 року, маючи перелом із січня.
Проте суд порушив обов`язок щодо повного та об`єктивного з`ясування обставин (принцип інквізиційності). Зіткнувшись з очевидною опискою лікаря у зазначенні місяця травмування (січень замість лютого), суд першої інстанції замість того, щоб усунути ці розбіжності (наприклад, запропонувати стороні надати уточнення чи витребувати інформацію з медзакладу), використав цю технічну помилку для повного нівелювання доказу. Суд не спростував головного юридичного факту - наявності у Позивача діагнозу «закритий перелом зовнішньої кісточки правого гомілковостопного суглоба з допустимим зміщенням» та накладення гіпсової лонгети. Суперечність у даті початку лікування не скасовує об`єктивної реальності: у період після ДТП (з 25.02.2026) і аж до моменту фактичного вивезення авто позивач мав травмовану праву ногу.
Цей стан унеможливлював самостійне керування будь-яким транспортним засобом та суттєво обмежував його фізичну здатність оперативно шукати лафет і організовувати евакуацію пошкодженого автомобіля за кордон. Таким чином, суд першої інстанції порушив норми процесуального права щодо оцінки доказів (ст. 90 КАС України), що призвело до прийняття неправильного рішення по суті.
Суд першої інстанції здійснив неправильне тлумачення норм матеріального права, а саме ст. 460 Митного кодексу України (далі - МК України) та положень Порядку виконання митних формальностей, затвердженого Наказом Мінфіну № 657 від 31.05.2012. Відповідно до ч. 1 ст. 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною 5 ст. 481 цього Кодексу, внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності.
Суд першої інстанції погодився з доводами відповідача, зазначивши, що оскільки ДТП сталося з вини позивача (порушення ПДР за ст. 124 КУпАП), то вказані події «не можуть бути визнані обставинами непереборної сили, оскільки виникли з його вини». Цей висновок ґрунтується на хибному тлумаченні закону. Законодавець у ст. 460 МК України визначає «аварію» та «обставини непереборної сили» як дві самостійні та альтернативні підстави для звільнення від відповідальності. Згідно з Розділом VIII Порядку № 657, «аварія» - це небезпечна подія техногенного характеру, у зв`язку з якою транспортні засоби були пошкоджені та потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення. Факт пошкодження автомобіля BMW X5 (з`їзд у кювет та перекидання 25.02.2026 р.) повністю підпадає під це визначення, оскільки авто втратило здатність до самостійного руху. Митне законодавство не ставить звільнення від адміністративної відповідальності за порушення строків вивезення у залежність від наявності чи відсутності вини водія в самій ДТП. Відповідальність за ст. 124 КУпАП (порушення ПДР) Позивач уже поніс у вигляді штрафу 850 грн. Подальше притягнення його до багатотисячного штрафу митницею за наслідки цієї ж аварії (фізичне пошкодження авто, що завадило його вчасному вивезенню) нівелює гарантії, прямо передбачені ст. 460 МК України. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд першої інстанції це правило повністю проігнорував.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та 23.07.2026 надав через систему «Електронний суд» відзив, в якому просили залишити апеляційну скаргу представника позивача Бебешко Андрій Станіславович без задоволення, а рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 18.06.2026 у справі № 305/1361/26 - без змін. Заперечували проти задоволення апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. В обґрунтування зазначили, що ні при розгляді справи в Закарпатській митниці ні при розгляді справи у Рахівському суді, позивач не надав належних доказів, на підтвердження того, чому за таких обставин ним не було виконано взятого на себе зобов`язання щодо своєчасного вивозу у визначений термін за митний кордон України легковий автомобіль, ввезений з метою тимчасового ввезення. Адже і автомобіль і документи були в нього на руках, і автомобіль вивозила інша людина на лафеті, і по терміну він встигав. Слід звернути увагу на той факт, що до митного органу він не звертався, хоча відповідно чинного законодавства повинен був це зробити.
Восьмим апеляційним адміністративним судом було призначено судове засідання для вирішення даної апеляційної скарги.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду надане клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Апеляційну скаргу підтримали та просили суд скасувати повністю рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 18 червня 2026 року у справі №305/1361/26. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі: Визнати протиправною та скасувати постанову Закарпатської митниці Держмитслужби у справі про порушення митних правил №0291/UA305000/2026 від 15.04.2026 року. Провадження у справі про порушення митних правил № 0291/UA305000/2026 щодо ОСОБА_2 - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці Держмитслужби на користь Позивача понесені судові витрати.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомлено, клопотань про відкладення розгляду справи чи у відсутність представника відповідача суду не надано.
Учасники справи були належним чином, відповідно до положень статті 268 КАС України, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явилися.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України не здійснювалось.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, згідно з Постановою у справі про порушення митних правил № 0291/UA305000/2026 від 15 квітня 2026 року, винесеної посадовою особою Закарпатської митниці ДМС України заступником начальника Кравченком Т.В., ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 481 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 000,00 грн.
Згідно з вищезазначеною постановою, ОСОБА_2 17.01.2026 ввіз на митну територію України автомобіль «BMW X5» (реєстраційний номер Чехії НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ) в режимі «тимчасове ввезення до 60 днів» (оскільки перебуває на тимчасовому консульському обліку в Чехії). Строк вивезення був встановлений до 28.02.2026. Транспортний засіб був вивезений позивачем з України 25.03.2026 на причепі-лафеті в несправному стані з ознаками ДТП.
Відповідно до довідки №354 від 05.05.2026, виданої КНП «Рахівська районна лікарня», ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 25.01.2026 до 23.03.2026 з діагнозом «Закритий перелом зовнішньої кісточки правого гомілковостопного суглоба з допустимим зміщенням». ОСОБА_1 було накладено гіпсову лонгету, призначено компреси та масажі.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що особа звільняється від відповідальності за статтею 470 Митного кодексу України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події. Позивач не вивіз у визначений термін (до 28.02.2026) за митний кордон України легковий автомобіль, ввезений з метою тимчасового ввезення, у зв`язку із тим, що потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулась 25.02.2026, автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Фактично транспортний засіб був вивезений Позивачем з України 25.03.2026 року (із затримкою у 25 днів) на причепі-лафеті в пошкодженому стані. Позивач зазначає, що причиною порушення строків вивезення транспортного засобу було ДТП, у яке позивач потрапив, проте відповідних доказів не надав. Позивач до митного органу, із письмовою заявою про факт аварії, а також інформацією про час, місце, обставини та наслідки аварії вчасно (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) не звернувся. Як і не наведено позивачем обґрунтованих доказів стосовно неможливості вчасного звернення із заявою про продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу.
Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують неможливість вивезення у визначений термін за митний кордон України легкового автомобіля, ввезеного з метою тимчасового ввезення. Позивач не виконав узяті на себе зобов`язання про зворотне вивезення вищевказаного транспортного засобу за межі митної території України, до митниці з метою продовження строку тимчасового ввезення останній не звертався, тому в митного органу станом 15.04.2026 були наявні правові підстави для притягнення його до відповідальності за ч. 5 ст. 481 МК України.
Колегія суддів, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції, та, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до абз. 5 ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України, громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов`язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання митному органу документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.
Відповідно до ч. 6 ст. 380 Митного кодексу України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України, Строки, передбачені абзацами першим, другим, третім та п`ятим цієї частини, можуть бути продовжені митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Частиною 5 ст. 481 Митного кодексу України передбачено, що перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 460 Митного кодексу України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481, статтею 481-1 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ст. 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з постанови в справі про порушення митних правил №0291/UA305000/2026 від 15 квітня 2026 року та пояснень позивача, недотримання строку тимчасового ввезення автомобіля відбулося з поважних причин. Зокрема, згідно з поясненнями громадянина України ОСОБА_2 , яке знаходиться у матеріалах справи, він не вивіз у визначений термін за митний кордон України легковий автомобіль, ввезений з метою тимчасового ввезення, у зв`язку з тим, що потрапив у ДТП, автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Із заявою щодо продовження терміну тимчасового ввезення до митного органу не звертався. В період з 17.01.2026 по 25.03.2026 на лікуванні не перебував. При перетині кордону надав копію протоколу серії ЕПР 1 №600332 від 25.02.2026, що був складений інспектором Рахівського районного відділу поліціх ГУНП в Закарпатській області.
Матеріали справи також містять довідку КНП «Рахівська районна лікарня» №354 від 05.05.2026 в якій зазначено, що ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 25.01.2026 до 23.03.2026 з діагнозом «Закритий перелом зовнішньої кісточки правого гомілковостопного суглоба з допустимим зміщенням». ОСОБА_1 було накладено гіпсову лонгету, призначено компреси та масажі.
Суд першої інстанції аналізуючи довідку КНП «Рахівська районна лікарня» №354 від 05.05.2026 зазначив, що […суду не зрозуміло, яким чином позивач ОСОБА_2 , знаходячись на обстеженні (лікуванні) травм з 25.01.26 по 23.03.26 із вищеописаним діагнозом, згідно з заяви його представника не був здатний керувати будь-яким транспортним засобом, керував ним, і більше того потрапив у ДТП 25.02.2026 року.]
Таким чином, суд першої інстанції зауважив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують неможливість вивезення у визначений термін за митний кордон України легкового автомобіля, ввезеного з метою тимчасового ввезення.
В апеляційній скарзі представник позивача зазначає, що в довідці КНП «Рахівська районна лікарня» №354 від 05.05.2026 міститься описка лікаря у зазначенні місяця травмування, тобто вірним є період перебування на лікарняному «25.02.26 по 23.03.26».
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що апелянт мав право звернутися до КНП «Рахівська районна лікарня» для виправлення описки в довідці №354 від 05.05.2026.
Станом на момент розгляду справи, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_9 перебував на лікарняному в період «25.02.26 по 23.03.26», а не як зазначено в довідці «25.01.26 по 23.03.26».
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає посилання представника позивача на неможливість вчасного вивезення автомобіля «BMW X5» (реєстраційний номер Чехії НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ).
Згідно з ч. 1 ст. 460 Митного кодексу України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 Розділу І «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118 (у редакції наказу Держмитслужби від 17.03.2008 № 229) обставини непереборної сили - смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю ТЗ, яка спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров`ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 192 Митного кодексу України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу. Митні органи не відшкодовують витрати, понесені у зв`язку із вжиттям заходів, передбачених цією статтею.
Відповідно до ч. 3 ст. 192 Митного кодексу України, підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вони не містять доказів вжиття ОСОБА_9 заходів щодо звернення до відповідача з заявою про продовження строку тимчасового ввезення автомобіля «BMW X5» (реєстраційний номер Чехії НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ). Хоча у позивача була можливість звернутися до відповідача за допомогою електронної пошти або кур`єрської доставки).
Таким чином, вказані дії свідчать про те, що він не вживав належних заходів з метою виконання зобов`язання щодо вивезення транспортного засобу за межі митної території України.
З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірному випадку позивачем пропущений строк вивезення транспортного засобу за кордон.
На підставі системного аналізу фактичних обставин справи у сукупності з наведеними вище приписами нормативно-правових актів, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що об`єктивні причини, які обмежували позивача у виконанні обов`язку вивезти транспортний засіб за межі України відсутні. Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судом першої інстанції повно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Бебешко Андрій Станіславович - залишити без задоволення.
Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 18 червня 2026 року у справі № 305/1361/26 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Ю. О. Калмикова
судді В. С. Затолочний
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 30.07.26