ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року м. Львів Справа № 380/24697/21 пров. № А/857/2097/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Глазька С.М., Затолочного В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року, ухвалене суддею Гулкевич І.З. о 14:48, повний текст якого складений 28 листопада 2026 року, у справі № 380/24697/21 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ярина» Санаторій «Конвалія» до Державної служби геології та надр України, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерельний край», про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання до вчинення дій,
ВСТАНОВИВ:
20 грудня 2021 року позивач - Приватне підприємство «Ярина» Санаторій «Конвалія» звернулась в суд з позовом до відповідача - Державної служби геології та надр України, у якому просив:
-визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 17 вересня 2021 року № 670 "Про скасування рішення Держгеонадр про надання спеціального дозволу на користування надрами";
-визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у не видачі Приватному підприємству "Ярина" Санаторій "Конвалія" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки мінеральних лікувальних підземних вод Помірецької ділянки Трускавецького родовища (свердловина № 85-РГ), розташованого в Львівській області, невід`ємною частиною якого є угода про умови користування ділянкою;
-зобов`язати видати Приватному підприємству "Ярина" Санаторій "Конвалія" спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки мінеральних лікувальних підземних вод Помірецької ділянки Трускавецького родовища (свердловина № 85-РГ), розташованого в Львівській області, невід`ємною частиною якого є угода про умови користування ділянкою.
Згідно доводів позивача, такими протиправними діями Держгеонадра позбавило його права на здійснення геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку мінеральних лікувальних підземних вод Помірецької ділянки Трускавецького родовища (свердловина №85-РГ), щодо якого було проведено оплату за видачу дозволу на користування надрами та сплату компенсації витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи.
Так, 20.10.2020 Державною службою геології та надр України прийнято наказ №451 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами", відповідно до додатку 6 якого визначено Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, які надаються згідно з пунктом 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124), чинного на час виникнення спірних правовідносин, а саме: з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки природних лікувальних ресурсів лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру (далі - Перелік). Відповідно до Переліку визначено надання Приватному підприємству "Ярина" Санаторій "Конвалія" спеціального дозволу на геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислової розробки мінеральних лікувальних підземних вод (Помірецька ділянка Трускавецького родовища (свердловина № 85-РГ), Львівська область) на 5 років.
27.04.2021 Приватне підприємство "Ярина" Санаторій "Конвалія" повідомило Держгеонадра про сплату збору за видачу дозволів на користування надрами в розмірі 12699 грн та сплату компенсації витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи згідно договору №112/09 від 07.04.2021 в розмірі 43106,18 грн, а також було надіслано примірну угоду про користування надрами з додатками в 2-х примірниках.
Однак, Держгеонадра не видано Приватному підприємству "Ярина" Санаторій "Конвалія" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки мінеральних лікувальних підземних вод Помірецької ділянки Трускавецького родовища (свердловина №85-РГ), розташованого в Львівській області, невід`ємною частиною якого є угода про умови користування ділянкою.
Листом №16703/01/07-21 від 23.09.2021 Держгеонадра повідомило позивача про те, що відповідно до наказу Держгеонадр від 17.09.2021 №670 прийнято рішення скасувати додаток №6 до наказу Держгеонадр від 20.10.2020 №451 в частині надання Приватному підприємству "Ярина" Санаторій "Конвалія" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки мінеральних лікувальних підземних вод Помірецької ділянки Трускавецького родовища (свердловина №85-РГ), розташованого в Львівській області. Підприємству було повернуто заяву з доданими до неї документами (вхідний Держгеонадр від 09.06.2020 №8273/02/11-20).
Тобто, Держгеонадра скасовано наказ про надання спеціального дозволу, якого так і не видав, що не узгодується із нормами закону; не враховано відсутності висновків державної експертизи, яку не проводила Державна комісія України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ), як і відсутність висновків ДКЗ за результатами аналізу експлуатації Помірецької ділянки Трускавецького родовища (свердловина №85-РГ); не враховано наявності пропозиції Мінекоенерго про надання спеціального дозволу на користування надрами; не враховано непідтвердженість того, що видобуток мінеральних лікувальних підземних вод має передувати геологічному вивченню з подальшою дослідно-промисловою розробкою; а також керувався Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", яким не встановлено умови та підстави для скасування рішень про надання дозволів.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року, позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року було задоволено частково касаційну скаргу Державної служби геології та надр України, скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що відомостям, які містить Державний баланс запасів корисних копалин так само, як і відомостям про які зазначено ДКЗ має бути надана належна оцінка при вирішенні питання щодо правомірності оскаржуваного наказу.
Водночас, матеріали справи не містять ані витягу з Державного балансу запасів корисних копалин в частині ділянки Помірки Трускавецького родовища, ані самого листа ДКЗ від 04 серпня 2021 року №761/08-01. Судами попередніх інстанцій не дотримані норми процесуального права, оскільки не встановлені всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення та прийняття у ній законного та обґрунтованого рішення.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року до участі у справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерельний край» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив щодо її доводів та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Третя особа правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалась, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Судом першої інстанції достовірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство "Ярина" Санаторій "Конвалія" (далі - Підприємство) є спеціалізованим санаторно-курортним закладом з лікувальною інфраструктурою. Підприємство на підставі ліцензії Міністерства охорони здоров`я України серії АВ №567189, виданої 08.11.2010, здійснює медичну практику (перелік лікарських спеціальностей: урологія, пульмунологія, гастроентерологія, ендокринологія, терапія, кардіологія, педіатрія, лікувальна фізкультура, терапевтична стоматологія, ультразвукова діагностика, фізіотерапія, функціональна діагностика, дієтологія, організація і управління охороною здоров`я; номенклатура спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа).
З метою отримання можливості для подальшого розвитку медичної практики Підприємство звернулось з заявою від 26.05.2020 до Держгеонадр (вх. №8273/02/11-20 від 09.06.2020) на отримання спецдозволу на користування надрами (Помірецька ділянка Трускавецьке родовище) без проведення аукціону з метою геологічного вивчення надр, у т.ч. дослідно-промислової розробки. Вид корисних копалин - підземні мінеральні лікувальні води. Ділянка надр - Помірецька ділянка Трускавецького родовища, свердловина №85-РГ. Підставою надання спеціального дозволу на користування надрами зазначено підпункт 6 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) - вивчення, в т.ч. дослідно-промислова розробка лікувальних ресурсів лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру.
Робоча група з питань надрокористування прийняла рішення, оформлене протоколом №10-РГ/2020 від 15.10.2020, рекомендувати Держгеонадрам врахувати пропозиції Робочої групи щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами згідно з пунктом 8 Порядку, а саме: з метою геологічного вивчення, у тому дослідно-промислової розробки природних лікувальних ресурсів лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру, відповідно до Переліку - Приватне підприємство "Ярина" Санаторій "Конвалія", вид користування надрами - геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислова розробка мінеральних лікувальних підземних вод Помірецької ділянки Трускавецького родовища (свердловина № 85-РГ) у Львівській області на 5 років.
Держгеонадра прийнято наказ №451 від 20.10.2020 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами", відповідно до додатку 6 якого визначено Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, які надаються згідно з пунктом 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124), чинного на час виникнення спірних правовідносин, а саме: з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки природних лікувальних ресурсів лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру, зокрема Приватному підприємству "Ярина" Санаторій "Конвалія", вид користування надрами - геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислова розробка мінеральних лікувальних підземних вод Помірецької ділянки Трускавецького родовища (свердловина № 85-РГ) у Львівській області на 5 років.
Листом від 15.12.2020 № 18549/01/11-20 Держгеонадра повідомило Підприємство про прийняття рішення та розмір збору (Помірецька ділянка Трускавецького родовища (свердловина №85-РГ)) 12,699 тис. грн, який потрібно сплатити Підприємству на відповідний рахунок за надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки мінеральних лікувальних підземних вод Помірецької ділянки Трускавецького родовища (свердловина №85-РГ), розташованого в Львівській області.
Також було повідомлено, що після заповнення договору реквізитами та необхідною інформацією відповідно до Експертного висновку єдиного Центру геолого-економічних досліджень та експертиз ДНВП "Геоінформ України" від 11.11.2020 №4296/2020, Договір з додатками 1 та 2 до нього необхідно надіслати у двох примірниках до Держгеонадр для подальшого узгодження, підписання, реєстрації та надання рахунку на оплату вартості вторинної (обробленої) геологічної інформації як компенсації витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи відповідно до пункту 10 Порядку розпорядження геологічною інформацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 №939.
Позивач з дотриманням строку в 45 календарних днів з дати надсилання рекомендованого повідомлення про розмір збору за надання дозволу, здійснено сплату збору за видачу дозволів на користування надрами в розмірі 12699 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1045 від 13.01.2021. Також здійснено сплату компенсації витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи згідно з договором №112/09 від 07.04.2021 в розмірі 43106,18 грн, що підтверджується платіжним дорученням №18 від 14.04.2021р. Розмір компенсації витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи згідно з договором №112/09 від 07.04.2021 визначено в експертному висновку ДНВП "Геоінформ України" №4296/2020 від 11.11.2020, який було надіслано Державною службою геології та надр України листом вих. №18549/01/11-20 від 15.12.2020
Позивач 27.04.2021 повідомив Держгеонадра про сплату збору за видачу дозволів на користування надрами в розмірі 12699 грн та сплату компенсації витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи згідно з договором №112/09 від 07.04.2021 в розмірі 43106,18 грн, а також було надіслано примірну угоду про користування надрами з додатками в 2-х примірниках.
Також позивач звернувся до Держгеонадр з листом №211/21 від 27.07.2021, в якому просив проінформувати про стан розгляду угоди та можливості отримання спеціального дозволу.
Проте, позивач відповіді на лист №211/21 від 27.07.2021 не отримав.
06.10.2021 позивач отримав лист №16703/01/07-21 від 23.09.2021, яким Держгеонадра повідомило, що відповідно до наказу Держгеонадр від 17.09.2021 №670 прийнято рішення скасувати додаток №6 до наказу Держгеонадр від 20.10.2020 №451 в частині надання Приватному підприємству "Ярина" Санаторій "Конвалія" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки мінеральних лікувальних підземних вод Помірецької ділянки Трускавецького родовища (свердловина №85-РГ), розташованого в Львівській області. Держгеонадра також поінформувало Підприємство, що відповідно до Державного балансу запасів України, станом на 01.01.2021 року, загальна кількість запасів підземних мінеральних розсільних вод ділянки Помірки (родовище Трускавецьке (свердловина №85-РГ), враховано Державним балансом запасів корисних копалин України "Підземні мінеральні води" та складає в кількості та за категорією: С1 108,0 м3/добу. Запаси затверджені протоколом ДКЗ СРСР від 08.02.1974 №7106. Підприємству було повернуто заяву з доданими до неї документами (вхідний Держгеонадр України від 09.06.2020 №8273/02/11-20).
Не погоджуючись із прийнятим наказом Держгеонадр від 17.09.2021 №670 позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Додатково наданими поясненнями позивач зазначив, що з урахуванням стану експлуатації ділянки й у відповідності до протоколів ДКЗ РМ СРСР першочергово існує потреба в геологічному вивченні з подальшою дослідно-промисловою розробкою мінеральних лікувальних підземних вод. Жодними експертними дослідженнями не підтверджено, що видобуток мінеральних лікувальних підземних вод має передувати геологічному вивченню з подальшою дослідно-промисловою розробкою. Це також і не підтверджено висновками ДКЗ за результатами аналізу експлуатації ділянки Помірки. Зазначає, що на момент звернення Приватного підприємства "Ярина" Санаторій "Конвалія" (26.05.2020) та розгляду такої заяви, за результатами якого було прийнято наказ №451 від 20.10.2020, була відсутня інформація ДКЗ щодо виду користування надрами Помірецької ділянки Трускавецького родовища (свердловина №85-РГ), яку було наведено в листі від 04 серпня 2021 року №761/08-01. Відтак, наголошує, що на момент прийняття наказу №451 від 20.10.2020 через відсутність інформації ДКЗ про вид користування, Держгеонадра не допустило помилки, яку потрібно було виправляти через видачу наказу організаційно-розпорядчого характеру. Звертає увагу, що, як вбачається з листа ДКЗ від 04 серпня 2021 року №761/08-01, існує доцільність рекомендувати "довивчення експлуатаційних запасів підземних вод категорії С1", а також "проведення повторної (додаткової) геолого-економічної оцінки в ДКЗ". Вважає, що Держгеонадра при прийнятті оскаржуваного наказу не врахувала рекомендацій ДКЗ в повному обсязі, зокрема в частині потреби в довивченні експлуатаційних запасів та проведенні повторної (додаткової) експертизи та оцінки ДКЗ; не врахувала, що "геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення" та "видобування корисних копалин" є різними видами користування надрами, і "видобування корисних копалин" не охоплює геологічне вивчення; не взяла до уваги, що ДКЗ не провадила науково-технічної діяльності, пов`язаної з проведенням на замовлення користувачів надр або за дорученням відповідних центральних органів виконавчої влади державної експертизи геологічних матеріалів з вивчення і використання надр та оцінки запасів корисних копалин.
Задовольняючи позовні вимоги, суд пеошої інстанції виходив з того, що незважаючи на виконання дій щодо отримання спеціального дозволу, які залежали від Підприємства, Держгеонадра не виконала наказ №451 від 20.10.2020 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами", в частині, що стосується Позивача. При цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів на підтвердження обґрунтованості невидачі спеціального дозволу Позивачу, про видання якого було прийнято наказ №451 від 20.10.2020 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами".
Окрім того, відповідачем не надано доказів того, що приймаючи наказ від 17.09.2021 №670 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Водночас, судом критично оцінено доводи відповіддача про те, що оскаржуваним наказом Держгеонадра попереджено недоотримання державним бюджетом коштів у сумі 114,291 тис. грн, оскільки такі твердження відповідача не визначені чинним законодавством як підстава для скасування рішення щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами. Відповідач не надав доказів зміни категорії запасів свердловини №85-РГ Помірецької ділянки Трускавецького родовища та зміни потреби в дослідній експлуатації розсолів та вивченні гідрогеологічних умов ділянки з моменту звернення позивача до відповідача з заявою про видачу спецдозволу на користування надрами, прийняття Держгеонадрами наказу про надання спецдозволу від 20.10.2020 №451 до прийняття Держгеонадрами оскаржуваного наказу.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян є завданням Кодексу України про надра, про що вказано у його статті 2.
Відповідно до частини першої статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.
За приписами статті 4 Кодексу України про надра вони є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр (далі - надрокористувачі) можуть бути: підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Статтею 14 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ); задоволення інших потреб.
Частинами першою та третьою статті 15 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.
Відповідно до частини першої статті 19 вказаного Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
За приписами статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Права та обов`язки користувачів надр визначені статтею 24 Кодексу України про надра та виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами.
Статтею 60 цього Кодексу визначено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
Повноваження органу державного геологічного контролю щодо здійснення контролю за геологічним вивченням надр встановлює стаття 62 Кодексу України про надра.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 (далі Положення - №1174) центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Державна служба геології та надр України (Держгеонадра).
Держгеонадра у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення №1174).
Згідно із пунктом 4 Положення №1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, з поміж інших, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами, зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами.
Пунктом 7 Положення №1174 встановлено, що Держгеонадра здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно із пунктом 9 цього Положення, Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Мінприроди видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулює Порядок №615 (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.
Такі приписи закріплені у абзаці першому пункту 1 вищевказаного Порядку, а абзацом четвертим цього ж пункту визначено, що видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.
Відповідно до підпункту 6 пункту 8 Порядку №615 без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки та видобування природних лікувальних ресурсів лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру.
Практична реалізація наявних у Держгеонадр повноважень здійснюється шляхом прийняття рішення, яке оформлюється відповідним наказом за підписом голови вказаного органу (пункт 9, підпункт 22 пункту 11 Положення №1174).
Окрім цього, за правилами абзаців першого, другого пункту 13 Положення №1174, для підготовки рекомендацій щодо виконання покладених на Держгеонадра завдань у Службі може утворюватися колегія. Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Держгеонадр. Голова Держгеонадр може утворювати й комісії, робочі та експертні групи (підпункт 20 пункту 11 Положення №1174).
Відповідно до пунктів 1 - 4 Положення про Робочу групу з питань надрокористування, затвердженого Наказом Держгеонадр від 16 грудня 2020 року № 584 (далі - Положення № 584), з метою попереднього розгляду матеріалів щодо надання, продовження строку дії, зупинення дії, поновлення дії, переоформлення, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи), внесення змін до дозволу, а також виконання рішення адміністративного суду (у разі необхідності) у Держгеонадрах утворюється Робоча група з питань надрокористування (далі - Робоча група), яка діє у складі, що затверджується наказом Держгеонадр.
До складу Робочої групи включаються спеціалісти Державної служби геології та надр України, фахівці спеціалізованих підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держгеонадр (за згодою з їх керівниками).
Робоча група є постійно діючим дорадчо-консультативним органом Держгеонадр.
Завданнями Робочої групи є:
- попередній розгляд заяв та доданих до них документів, наданих суб`єктами господарювання для отримання дозволів без проведення аукціонів відповідно до пункту 8 Порядку № 615, документів щодо продовження строку дії, переоформлення, внесення змін до дозволу, зупинення, поновлення дії, анулювання дозволу відповідно до пунктів 14, 16, 17, 21 та 22 Порядку, а також виконання рішення адміністративного суду (у разі необхідності) та інших документів, наданих структурними підрозділами Держгеонадр, спеціалізованими державними геологічними підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери управління Держгеонадр;
- надання пропозицій та рекомендацій Голові Держгеонадр щодо надання дозволів, продовження строку дії, переоформлення, внесення змін до дозволу, зупинення, поновлення дії, анулювання дозволу, надання термінів для усунення порушень;
- погодження проектів дозволів;
- попередній розгляд інших питань, що виникають в процесі опрацювання документів, що стосуються питань надрокористування.
Робоча група для виконання покладених на неї завдань в установленому порядку має право:
- отримувати для роботи заяви, надані суб`єктами господарювання для отримання дозволів без проведення аукціонів відповідно до пункту 8 Порядку, та додані до них документи, а також документи щодо продовження строку дії, переоформлення, внесення змін до дозволу, зупинення, поновлення дії, анулювання дозволу відповідно до пунктів 14, 16, 17, 21 та 22 Порядку та інші матеріали, необхідні для розгляду зазначених питань;
- отримувати від структурних підрозділів Держгеонадр, спеціалізованих державних геологічних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держгеонадр, роз`яснення, обґрунтування, довідки, інформацію, висновки, консультації;
- вчиняти інші дії відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з пунктом 7 Положення № 584 пропозиції та рекомендації Робочої групи вважаються схваленими, якщо за них шляхом відкритого голосування проголосувало більше половини присутніх на засіданні членів Робочої групи. У разі рівного розподілу голосів голос головуючого на засіданні є вирішальним.
Прийняті рішення оформляються протоколом, який підписується всіма членами Робочої групи, присутніми на засіданні, та затверджується головуючим Робочої групи.
Відповідно до пункту 8 Положення № 584 пропозиції та рекомендації Робочої групи враховуються при видачі відповідно до абзацу першого пункту 24 Порядку наказів Держгеонадр про надання, продовження строку дії, переоформлення, внесення змін до дозволу, зупинення дії, поновлення дії, анулювання дозволу, наданні термінів на усунення порушень, а також про відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку спірного наказу суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1-3 ст.90 КАС України).
Згідно обставин розглядуваного спору відповідач 20 жовтня 2020 року розглянув заяву Підприємства від 26 травня 2020 року на отримання спецдозволу на користування надрами (Помірецька ділянка Трускавецьке родовище) без проведення аукціону з метою геологічного вивчення надр, у т.ч. дослідно-промислової розробки та прийняв відповідний наказ № 451 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами", додаток № 6 якого стосувався позивача.
У подальшому наказом від 17 вересня 2021 року №670 відповідач скасував додаток №6 до наказу від 17 вересня 2021 року.
Оскаржуваний наказ прийнятий з урахуванням пропозиції Робочої групи з питань надрокористування, яка оформлена протоколом від 10 вересня 2021 року №20-РГ/2021, щодо невідповідності виду користування надрами відомостям Державного балансу запасів України.
Держгеонадра в підтвердження правомірності наказу № 670 покликається на дані листа ДКЗ від 04 серпня 2021 року №761/08-01, який містить вказівку на те, що ділянка Помірки Трускавецького родовища з розвіданими запасами тривалий час перебувала у користуванні з метою видобування відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 2005, рекламації щодо якості корисної копалини від користувача надр на час відмови від ділянки не надходило. ДКЗ повідомила, що вважає за доцільне експлуатацію запасів корисної копалини ділянки, шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування.
Щодо обґрунтувань відповідача правомірності наказу №670, то суд їх критично оцінює з огляду на те, що ДКЗ у листі від 04 серпня 2021 року № 761/08-01 наголосила також на потребу в проведенні повторної (додаткової) геолого-економічної оцінки в ДКЗ.
З листа Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) від 04 серпня 2021 року № 761/08-01, а саме пункту 3, судом встановлено, що ділянка "Помірки" Трускавецького родовища з розвіданими запасами в кількості 108 м3/добу (категорія С1) тривалий час перебувала в користуванні з метою видобування відповідно до спеціального дозволу на користування кадрами №2005, рекламацій щодо якості корисної копалини від користувача надр на час відмови від ділянки - не надходило, ДКЗ вважає за доцільне на експлуатацію запасів корисної копалини надавати спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування.
Також встановлено, що зважаючи на ступінь вивченості експлуатаційних запасів підземних вод, що відповідає категорії "С1", користувачу надр у спеціальному дозволі на користування надрами, як вважає ДКЗ, доцільно рекомендувати особливу умову щодо довивчення експлуатаційних запасів підземних вод категорії "С1" з метою їх перекваліфікації у категорію "В" в оптимальному співвідношенні відповідно до Інструкції ДКЗ із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ мінеральних підземних вод (затверджена наказом ДКЗ від 14.03.2002 №32 (зі змінами), зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за №320/6608 далі - Інструкція), а також щодо проведення повторної (додаткової) геолого-економічної оцінки в ДКЗ, що відповідатиме пункту 11.4 Інструкції, зокрема, положенню про те, що затверджені експлуатаційні запаси мінеральних вод підлягають повторній (додатковій) експертизі та оцінці ДКЗ у разі залучення до експлуатації родовищ, що не розробляються, якщо з моменту затвердження їх експлуатаційних запасів минуло понад 10 років.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент ухвалення як наказу Держгеонадр від 20.10.2020 №451 в частині Підприємства, так і оскаржуваного наказу, існувала потреба довивчення експлуатаційних запасів підземних вод категорії "С1" з метою їх перекваліфікації у категорію "В" в оптимальному співвідношенні відповідно до Інструкції ДКЗ із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ мінеральних підземних вод (затверджена наказом ДКЗ від 14.03.2002 №32 (зі змінами), зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за №320/6608 далі - Інструкція). Також існувала потреба в проведенні повторної (додаткової) геолого-економічної оцінки в ДКЗ, що відповідатиме пункту 11.4 Інструкції, зокрема, положенню про те, що затверджені експлуатаційні запаси мінеральних вод підлягають повторній (додатковій) експертизі та оцінці ДКЗ у разі залучення до експлуатації родовищ, що не розробляються, якщо з моменту затвердження їх експлуатаційних запасів минуло понад 10 років.
Судом також встановлено, що на момент прийняття наказу Держгеонадр від 20.10.2020 №451 в частині Підприємства не існувало листа ДКЗ від 04 серпня 2021 року № 761/08-01. Натомість Робочою групою з питань надрокористування було прийнято рішення, оформлене протоколом №10-РГ/2020 від 15.10.2020, рекомендувати Держгеонадрам врахувати пропозиції Робочої групи щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами згідно з пунктом 8 Порядку, а саме: з метою геологічного вивчення, у тому дослідно-промислової розробки природних лікувальних ресурсів лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру, відповідно до Переліку - Приватне підприємство "Ярина" Санаторій "Конвалія", вид користування надрами -геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислова розробка мінеральних лікувальних підземних вод Помірецької ділянки Трускавецького родовища (свердловина № 85-РГ) у Львівській області на 5 років.
Пунктом 5 Порядку № 615 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що дозволи надаються зокрема на такі види користування надрами, як геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин.
Відповідно до ст. 38 Кодексу при геологічному вивченні надр повинні забезпечуватися:
1) раціональне і ефективне проведення робіт, пов`язаних з геологічним вивченням надр;
2) екологічно безпечний для життя і здоров`я людей стан навколишнього природного середовища;
3) повнота вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин;
4) достовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів, геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин;
5) ведення робіт методами і способами, які б виключали невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне руйнування ґрунтового покриву та забруднення навколишнього природного середовища;
6) розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин, яке б виключало їх шкідливий вплив на навколишнє природне середовище і здоров`я населення;
7) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин, які можуть бути використані при розробці родовищ та в інших цілях, і ліквідація у встановленому порядку виробок і свердловин, які не підлягають подальшому використанню;
8) збереження геологічної і виконавчо-технічної документації, зразків гірських порід і руд, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані при подальшому вивченні надр, розвідці та розробці родовищ корисних копалин, а також при користуванні надрами для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.
Верховний Суд у постанові від 24 березня 2020 року у справі № 806/1001/17 сформулював правову позицію, відповідно до якої дотримання встановленого порядку користування надрами становить особливий суспільний інтерес, оскільки відповідно до статті 13 Конституції України надра є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. У зв`язку з цим, важливим є забезпечення та перевірка уповноваженими державними органами чіткого дотримання особами, які виявили бажання отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, а саме на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також надрокористувачами встановлених вимог користування надрами та відповідність таких осіб, визначеним законодавством критеріям (умовам). Тільки такий підхід забезпечить раціональне використання родовищ корисних копалин, а також реалізацію принципу рівності перед законом та запобігання всім формам дискримінації.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції поділяє висновок суду першої інстанції, що встановити можливість подальшого використання свердловини №85-РГ в цілях видобутку мінеральних лікувальних підземних вод з метою подальшого їх використання в господарській діяльності можливе лише після геологічного вивчення, оскільки родовище, як вбачається з матеріалів справи, не використовувалось тривалий час - понад 10 років, та існує потреба в довивченні експлуатаційних запасів підземних вод категорії "С1" з метою їх перекваліфікації у категорію "В" і повторній (додатковій) експертизі та оцінці ДКЗ затверджених експлуатаційних запасів мінеральних вод Помірецької ділянки Трускавецького родовища (свердловина № 85-РГ) у Львівській області.
Відповідно до статті 44 Кодексу Державний баланс запасів корисних копалин містить відомості про кількість, якість та ступінь вивчення запасів корисних копалин щодо родовищ, які мають промислове значення, їх розміщення, рівень промислового освоєння, а також відомості про видобуток, втрати і забезпеченість суспільного виробництва розвіданими запасами корисних копалин.
Державний баланс запасів корисних копалин ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Статтею 45 Кодексу (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) закріплено, що для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища.
Порядок розробки кондицій на мінеральну сировину встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із нормами пунктів 1, 3 Положення №1689 ДКЗ є установою, що діє при Держгеонадрах і провадить науково-технічну діяльність, пов`язану з проведенням на замовлення користувачів надр або за дорученням відповідних центральних органів виконавчої влади державної експертизи геологічних матеріалів з вивчення і використання надр та оцінки запасів корисних копалин.
Головними завданнями Державної комісії України по запасах корисних копалин є: встановлення кондицій на мінеральну сировину для обчислення запасів корисних копалин у надрах; прийняття рішень щодо кількості, якості та ступеня вивченості запасів розвіданих родовищ корисних копалин і стану підготовленості їх до промислового освоєння.
Порядок і умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин визначає Положення про порядок проведення експертизи і оцінки запасів корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865 (далі - Порядок № 865).
Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку №865 ДКЗ систематично проводить аналіз державного балансу запасів корисних копалин і дає рекомендації для користувачів надр щодо подання на повторну або первинну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин.
Позитивні результати експертизи та оцінки запасів корисних копалин є підставою для взяття їх на державний облік і зарахування до Державного фонду родовищ корисних копалин.
З витягу з Державного балансу запасів корисних копалин станом на 01.01.2021 рік судом встановлено, що починаючи з 1974 року не змінилась загальна кількість запасів підземних мінеральних розсільних вод ділянки Помірки (родовище Трускавецьке (свердловина №85-РГ), що складає в кількості та за категорією: С1 108,0 м3/добу.
Із змісту листа ДКЗ від 04 серпня 2021 року №761/08-01 слідує, що дані з Державного балансу запасів корисних копалин щодо експлуатаційних запасів підземних мінеральних розсільних вод ділянки Помірки (родовище Трускавецьке (свердловина №85-РГ) потребують довивчення з метою їх перекваліфікації.
Також судом встановлено, що на момент ухвалення оскаржуваного наказу була відсутня повторна (додаткова) експертиза та оцінка ДКЗ затверджених експлуатаційних запасів мінеральних вод Помірецької ділянки Трускавецького родовища (свердловина № 85-РГ) у Львівській області, як такого, з моменту затвердження експлуатаційних запасів якого минуло понад 10 років.
Відповідно до преамбули Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 6 вересня 2005 року № 2806-IV (далі - Закон № 2806-IV) цей закон визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.
Частина п`ята статті 4-1 Закону № 2806-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру, до яких відносяться:
подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;
виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;
негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.
Пункт 1 Порядку № 615 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає, що видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Підставою для прийняття наказу від 17 вересня 2021 року № 670 відповідач зазначає частину п`яту статті 4-1 Закону № 2806-IV, з посиланням на інформацію Державної комісії України по запасах корисних копалин, яка наведена у листі від 04 серпня 2021 року №761/08-01.
Вказана норма Закону № 2806-IV визначає, зокрема підстави для відмови у наданні спеціального дозволу на користування надрами, якими має керуватись Держгеонадра при розгляді заяви на отримання спеціального дозволу.
Порядком №615 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами. Пунктом 5 Порядку 615 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що дозволи надаються на такі види користування надрами:
геологічне вивчення ділянок надр корисних копалин;
геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
видобування корисних копалин;
геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ);
геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ);
будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);
виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.
Абзацом 6 пункту 8 Порядку 615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 699 від 07.07.2021), чинного на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки та видобування природних лікувальних ресурсів лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру.
Як вбачається з Переліку №827 мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові) належать до корисних копалин загальнодержавного значення.
Зміст оскаржуваного наказу містить вказівку, що підставою для його прийняття була невідповідність виду користування надрами відомостям Державного балансу запасів корисних копалин України, що було встановлено відповідачем на підставі листа ДКЗ України №761/08-01 від 04.08.2021, яким повідомлялось, що ділянка Помірки Трускавецького родовища з розвіданими запасами тривалий час перебувала у користуванні з метою видобування відповідно до спеціального дозволу на користування надрами №2005, рекламації щодо якості корисної копалини від користувача надр на час відмови від ділянки не надходило. ДКЗ вважає за доцільне на експлуатацію запасів корисної копалини ділянки надавати спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування.
Пунктом 8 Положення №1689 визначено, що для погодженого вирішення питань, пов`язаних з проведенням державної експертизи геологічної інформації розвіданих родовищ, оцінки кількості та якості корисних копалин, стану підготовки їх до промислового освоєння, у ДКЗ утворюється колегія у складі голови ДКЗ (голова колегії) та керівників структурних підрозділів Комісії.
Відповідно до п. 1 Положення №1689 ДКЗ України є установою, що діє при Держгеонадрах і провадить науково-технічну діяльність, пов`язану з проведенням на замовлення користувачів надр або за дорученням відповідних центральних органів виконавчої влади державної експертизи геологічних матеріалів з вивчення і використання надр та оцінки запасів корисних копалин.
Відповідно до абз. 6 п. 4 Положення №1689 ДКЗ відповідно до покладених на неї завдань видає рекомендації щодо:
встановлення квот на видобуток корисних копалин;
забезпечення найбільш повного видобутку мінеральної сировини;
забезпечення видобутку затверджених запасів мінеральної сировини на родовищах та ділянках, що гідродинамічно або іншим чином пов`язані між собою;
забезпечення економічно або технологічно обґрунтованих пропорцій видобутку типів і сортів корисних копалин;
запобігання негативним соціальним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин.
Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, ДКЗ в порушення п.1 Положення №1689 не провадив науково-технічну діяльність, пов`язану з проведенням на замовлення користувачів надр або за дорученням відповідних центральних органів виконавчої влади державної експертизи геологічних матеріалів з вивчення і використання надр та оцінки запасів корисних копалин. Рекомендацію щодо виду користування надрами ділянки Помірки Трускавецького родовища ДКЗ надало з посиланням на спеціальний дозвіл на користування надрами №2005 від 18.10.1999, який було видано Приватному акціонерному товариству "Трускавецькурорт" з метою видобування мінеральних вод та розсолів.
Також судом встановлено, що пакет документів, поданий позивачем для отримання спецдозволу, було направлено до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, яке листом від 05.10.2020 №25/2-22/6687-20 надало пропозицію щодо надання спеціального дозволу на користування надрами. Також встановлено, що станом на 01.01.2021 запаси розсільних вод ділянки Помірки (св.№85-РГ) Трускавецького родовища (у кількості 108 м3/добу за категорією С1) враховані Державним балансом запасів корисних копалин України "підземні мінеральні води". Згідно протоколу ДКЗ РМ СРСР від 08.02.1974 №7106 свердловина №85-РГ Помірецької ділянки Трускавецького родовища була пробурена в березні 1972 року на заміну джерела №10, оскільки вказане джерело з 1972 року не експлуатувалось із-за заборони з боку місцевого органу Держгіртехнагляду внаслідок просадних процесів, що інтенсивно розвиваються біля джерела.
Відповідач, з посиланням на протоколи ДКЗ РМ СРСР від 08.02.1974 №7106 та від 08.02.1974 №7105 підтвердив, що існує слабка вивченість гідрогеологічних умов ділянки і необхідно продовжити дослідну експлуатацію розсолів з пробуреної свердловини №85-РГ на ділянці Помірки.
Відповідач не надав доказів зміни категорії запасів свердловини №85-РГ Помірецької ділянки Трускавецького родовища та зміни потреби в дослідній експлуатації розсолів та вивченні гідрогеологічних умов ділянки з моменту звернення позивача до відповідача з заявою про видачу спецдозволу на користування надрами, прийняття Держгеонадрами наказу про надання спецдозволу від 20.10.2020 №451 до прийняття Держгеонадрами оскаржуваного наказу.
Натомість, відповідач обґрунтовує законність та підставність прийняття оскаржуваного наказу тим, що у 2017 р ПрАТ "Трускавецькурорт" було подано заяву від 21.03.2017 №172 (вх. Держгеонадр від 06.04.2017 №7030/02/12-17) та додані до неї документи щодо зменшення площі ділянки надр за ініціативою надрокористувача у зв`язку з безперспективністю використання ділянки Помірки (св. №85-РГ) через відсутність споживачів.
Також відповідач обґрунтовує підставність й тим, що оскаржуваним наказом Держгеонадра попередила недоотримання державним бюджетом коштів у сумі 114,291 тис. грн.
Проте, такі твердження відповідача не визначені чинним законодавством як підстава для скасування рішення щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами, а відтак судом до уваги не беруться.
З огляду на те, як встановлено судом, дані з Державного балансу запасів корисних копалин щодо експлуатаційних запасів підземних мінеральних розсільних вод ділянки Помірки (родовище Трускавецьке (свердловина №85-РГ) потребують довивчення з метою їх перекваліфікації, відсутня повторна (додаткова) експертиза та оцінка ДКЗ експлуатаційних запасів мінеральних вод Помірецької ділянки Трускавецького родовища (свердловина № 85-РГ) у Львівській області, з моменту затвердження його експлуатаційних запасів минуло понад 10 років, у відповідача були відсутні підстави для прийняття наказу від 17 вересня 2021 року №670.
Судом першої інстанції слушно враховано позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 09 жовтня 2024 року у цій справі (№380/24697/21), згідно якої за наявності визначених обставин, відповідач має право на скасування власного наказу, якщо така дія покликана виправити раніше допущену помилку. Проте, як встановлено судом під час нового розгляду справи, Держгеонадра при прийнятті наказу №451 від 20.10.2020 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами", не допустило помилки, яка б підлягала виправленню прийняттям оскаржуваного наказу.
Суд не бере до уваги подані відповідачем спеціальний дозвіл на користування надрами виданий 18.10.1999, підстава надання - наказ від 19.11.2021 №889 (внесення змін), вид користування - видобування корисних копалин, спеціальний дозвіл на користування надрами виданий 18.10.1999, підстава надання - наказ від 31.08.2018 №299 (внесено змін), вид користування - видобування, спеціальний дозвіл, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Трускавецькі лікувальні води" (строк дії до 18.10.2023), оскільки такі не мають відношення до ділянки Помірки Трускавецького родовища, а відтак не стосуються предмету спору.
Згідно зі змістом позову, Підприємство не отримало спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки мінеральних лікувальних підземних вод Помірецької ділянки Трускавецького родовища (свердловина №85-РГ), розташованого в Львівській області, невід`ємною частиною якого є угода про умови користування ділянкою.
Судом встановлено, що незважаючи на виконання дій щодо отримання спеціального дозволу, які залежали від Підприємства, Держгеонадра не виконала наказ №451 від 20.10.2020 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами", в частині, що стосується Позивача. При цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів на підтвердження обґрунтованості невидачі спеціального дозволу Позивачу, про видання якого було прийнято наказ №451 від 20.10.2020 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами".
Окрім того, відповідачем не надано доказів того, що, приймаючи наказ від 17.09.2021 №670 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
З урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів суд першої інстанції дійшов дійшов правильного висновку, що наказ відповідача від 17.09.2021 №670 "Про скасування рішення Держгеонадр про надання спеціального дозволу на користування надрами" не відповідає критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 КАС України принципів, що має наслідком його скасвання.
Також суд вважає протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України, яка полягає у не видачі Приватному підприємству "Ярина" Санаторій "Конвалія" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки мінеральних лікувальних підземних вод Помірецької ділянки Трускавецького родовища (свердловина №85-РГ), розташованого в Львівській області, невід`ємною частиною якого є угода про умови користування ділянкою.
В контексті правовідносин, що виникли між сторонами, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що Держгеонадра як орган державної влади та суб`єкт владних повноважень повинен здійснювати свою діяльність на проголошених Конституції України засадах, керуючись принципами законності (стаття 19) та верховенства права (стаття 8), тобто діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, яка має найвищу юридичну силу, та законами України, які приймаються на її основі та повинні їй відповідати.
Зміст вищезгаданих положень Основного Закону України вказує на те, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Зважаючи на викладене та приймаючи до уваги непослідовність дій відповідача у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про протиправність бездіяльності Держгеонадра, яка полягає у невидачі ПП «Ярина» Санаторій «Конвалія» спецдозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки мінеральних лікувальних підземних вод Помірецької ділянки Трускавецького родовища (свердловина №85-РГ), розташованого в Львівській області, невід`ємною частиною якого є угода про умови користування ділянкою.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п.59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, п. 158) (див. рішення від 16.08.2013 р. у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07, п. 29).
Обраний у розглядуваному випадку судом пеошої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача шляхом визначення відповідачу зобов`язання видати Приватному підприємству «Ярина» Санаторій «Конвалія» спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки мінеральних лікувальних підземних вод Помірецької ділянки Трускавецького родовища (свердловина №85-РГ), розташованого в Львівській області, невід`ємною частиною якого є угода про умови користування ділянкою, відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення позивача в правах.
При обґрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи апеляційного скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі № 380/24697/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді С. М. Глазько
В. С. Затолочний