ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року м. Львів Справа № 380/23211/25 пров. № А/857/18829/26
суддя в 1-й інстанції - Потабенко В.А.
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кушнір В.О.,
суддів Гуляка В.В, Ільчишин Н.В.
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року, ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м.Львів у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
1.1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1159/12/14215 від 20.08.2025, виданої станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Львівській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1159/12/14215 від 20.08.2025, виданої станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 по день проведення перерахунку.
1.2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1159/12/14215 від 20.08.2025, виданій станом на 01.01.2023.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1159/12/14215 від 20.08.2025, виданій станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
1.3. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що оскільки Кабінетом Міністрів України, після визнання протиправними та нечинними п.1, 2 Постанови №103 не прийнято нової постанови, яка б регулювала умови проведення перерахунку пенсій та встановлювала розміри, порядок проведених виплат, як це було визначено постановою Кабінету Міністрів України №103, то у Головного управління Пенсійного фонду України відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 по оновленій довідці.
1.4.ПОЗИЦІЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач не подав відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
1.5. МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню.
ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
2.1 ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 була призначена пенсія за нормами Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 підготував та направив до ГУ ПФУ у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Проте, відповідач листом №23620-25134/А-52/8-1300/25 від 21.10.2025 відмовив у здійсненні такого перерахунку та виплати пенсії у зв`язку із відсутністю правових підстав.
Позивач, не погоджуючись із вищевказаною відмовою у перерахунку пенсії, звернувся до суду із адміністративним позовом.
2.2. ДОВОДИ ТА МОТИВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає умови, норми та порядок пенсійного забезпечення осіб, звільнених із військової служби, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - закон №2262-XII). Його положення спрямовані, зокрема, на забезпечення відповідності розміру призначеної пенсії актуальному рівню грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Згідно із частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам із числа військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, та іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються з розміру грошового забезпечення з урахуванням відповідних посадових окладів, окладів та доплат за військовим чи спеціальним званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у розмірах, установлених законодавством.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється за документами, наявними у пенсійній справі, а також за додатковими документами, поданими пенсіонером на час проведення перерахунку. Частиною четвертою цієї статті встановлено імперативне правило, за яким усі призначені відповідно до цього Закону пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Отже, законодавець безпосередньо пов`язує право на перерахунок пенсії не з фактом прийняття окремого індивідуального рішення щодо конкретного пенсіонера, а з підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії осіб та наявністю належного документа, у якому відображено оновлений розмір такого забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» було затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифні коефіцієнти за військовим та спеціальним званням, а також додаткові види грошового забезпечення відповідних категорій осіб.
Пунктом 2 постанови №704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим чи спеціальним званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У первинній редакції пункту 4 постанови №704 було встановлено, що розміри посадових окладів та окладів за військовими чи спеціальними званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 пункт 4 постанови № 704 було викладено в редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів та окладів за військовими чи спеціальними званнями визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Водночас постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 пункт 6 постанови №103 визнано протиправним та скасовано. Постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у цій справі касаційні скарги Пенсійного фонду України та Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Таким чином, з 29 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 у частині використання як незмінної розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, не могли застосовуватися всупереч нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, якими на відповідний календарний рік установлювався інший розмір прожиткового мінімуму.
У постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, оскільки прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт був змінений законодавцем на відповідний календарний рік.
Верховний Суд також зазначив, що внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року, в осіб із числа військовослужбовців виникає право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених відомостей про посадовий оклад та оклад за військовим або спеціальним званням, обчислених із застосуванням відповідного прожиткового мінімуму.
Такі висновки послідовно підтримані Верховним Судом у постановах від 31 серпня 2022 року у справі №120/8603/21-а, від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21, від 16 листопада 2022 року у справі №120/648/22-а, від 10 січня 2023 року у справах №120/8682/21-а та №440/1185/21, від 24 січня 2023 року у справі №500/1433/21.
Законом України від 03 листопада 2022 року №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 2684 гривні. Отже, цей показник відрізнявся від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01 січня 2018 року в розмірі 1762 гривні, що об`єктивно зумовлювало зміну розрахункової бази для визначення посадових окладів та окладів за військовими чи спеціальними званнями відповідно до постанови №704.
У зв`язку із цим станом на 01 січня 2023 року відбулася зміна розміру складових грошового забезпечення, які враховуються під час обчислення та перерахунку пенсії відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-XII. Така зміна є юридичним фактом, із яким закон пов`язує виникнення права на перерахунок раніше призначеної пенсії.
Колегія суддів ураховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 пункт 4 постанови №704 у подальшому викладено в редакції, якою розрахункову величину визначено у фіксованому розмірі 1762 гривні. Однак зазначені зміни набрали чинності після виникнення спірних правовідносин і не містять положень про надання їм зворотної дії в часі.
Тому постанова №481 не може бути застосована до визначення розміру грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року. Інше тлумачення фактично надавало б нормативно-правовому акту Кабінету Міністрів України зворотну дію та призводило б до звуження вже набутого позивачем права на перерахунок пенсії.
Довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 №1159/12/14215 від 20 серпня 2025 року не створила право позивача на перерахунок пенсії, а лише документально підтвердила розмір грошового забезпечення станом на дату, з якою законодавство пов`язує виникнення такого права. Відповідно, дата складення довідки не може підміняти дату зміни розміру грошового забезпечення та не може бути використана для звуження обсягу пенсійних прав особи.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, визначає механізм взаємодії Пенсійного фонду України та уповноважених державних органів під час підготовки і подання довідок про розмір грошового забезпечення. Зокрема, уповноважені органи готують відповідні довідки та подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України, а перерахунок здійснюється на момент виникнення права на нього у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII.
Водночас чинна редакція Порядку подання та оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, прямо передбачає можливість подання пенсіонером заяви про перерахунок пенсії безпосередньо до органу, що призначає пенсію.
Системне тлумачення наведених положень свідчить, що законодавство передбачає два взаємопов`язані способи ініціювання перерахунку: централізований - після прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України та надходження передбаченого Порядком №45 повідомлення, і заявлений - на підставі звернення пенсіонера з належними додатковими документами, які підтверджують право на підвищення пенсії.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 22 квітня 2014 року у справі №21-484а13 та Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі №553/3619/16-а, згідно з якими підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної пенсії, може бути як відповідне рішення Кабінету Міністрів України, про яке державні органи повідомляють органи Пенсійного фонду, так і заява пенсіонера з доданими до неї документами.
Таким чином, посилання апелянта на відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку пенсій не може бути прийняте колегією суддів, оскільки воно ґрунтується на звуженому тлумаченні порядку реалізації права на перерахунок пенсії та не враховує можливості здійснення такого перерахунку на підставі індивідуального звернення пенсіонера і належним чином оформленої довідки уповноваженого органу.
У цій справі відповідач отримав довідку, видану компетентним органом за встановленою формою, яка містила відомості про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року. Доказів скасування цієї довідки, визнання її недійсною, відкликання уповноваженим органом або наявності в ній очевидних недоліків, що унеможливлювали б проведення перерахунку, матеріали справи не містять.
Орган Пенсійного фонду, отримавши належну довідку уповноваженого органу, зобов`язаний здійснити передбачений законом перерахунок пенсії. Відповідач не наділений повноваженнями на власний розсуд ігнорувати відомості, зазначені в чинній довідці, самостійно підміняти уповноважений орган у визначенні складових грошового забезпечення або ставити проведення перерахунку в залежність від обставин, яких закон не визначає як обов`язкові.
У розумінні статті 51 Закону №2262-XII обставиною, що зумовила зміну розміру пенсії позивача, є збільшення з 01 січня 2023 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався як розрахункова величина для визначення складових грошового забезпечення. Відповідно, перерахунок пенсії повинен проводитися з першого числа місяця, наступного за місяцем виникнення таких обставин, тобто з 01 лютого 2023 року.
При цьому частиною третьою статті 51 Закону №2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, здійснюється з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Оскільки право позивача на перерахунок виникло внаслідок зміни нормативно визначеної розрахункової величини, а реалізація цього права залежала від дій відповідних державних органів щодо оформлення довідки та проведення перерахунку, негативні наслідки несвоєчасного виконання такими органами покладених на них обов`язків не можуть бути перекладені на пенсіонера.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1159/12/14215 від 20 серпня 2025 року та зобов`язав відповідача здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок і виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Наведені в апеляційній скарзі аргументи за своїм змістом відтворюють позицію відповідача, якій суд першої інстанції надав належну правову оцінку. Вони не спростовують установлених у справі обставин та не містять правового обґрунтування, яке б свідчило про неправильне застосування судом норм матеріального права чи істотне порушення норм процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що саме по собі непогодження апелянта з наданою судом першої інстанції правовою оцінкою не є достатньою підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення. Для скасування рішення необхідно встановити конкретні порушення, які призвели до неправильного вирішення справи, тоді як таких порушень під час апеляційного перегляду не встановлено.
Суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин, повно з`ясував обставини, що мають значення для вирішення справи, надав належну оцінку поданим доказам та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
2.3. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Згідно із статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та правові висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 139 КАС України підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі №380/23211/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В. О. Кушнір
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин