ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року м. Львів Справа № 300/4345/23 пров. № А/857/32554/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Довга О.І.,
Запотічний І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Кафарський В.В.), постановлену в порядку письмового провадження в м. Івано-Франківськ 27 травня 2026 року, у справі №300/4543/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо невиплати щомісячної доплати до призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити щомісячну доплату до призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.04.2023 із урахуванням раніше виплачених сум.
До Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про зміну способу і порядку виконання рішення, згідно якої просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 у справі №300/4345/23 шляхом стягнення з Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років у розмірі 16 000,00 грн на користь ОСОБА_1
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року заяву позивача заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення - задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 у справі №300/4345/23 шляхом стягнення з Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років у розмірі 16 000,00 грн.
Не погодившись з таким судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить таку ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви про зміну порядку і способу виконання рішення. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на виконання рішення від 14.09.2023 по справі № 300/4345/23 Головним управлінням у добровільному порядку, проведено перерахунок пенсії. Заборгованість після проведеного перерахунку на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 у справі №300/4345/23 в сумі 16000 грн внесена до реєстру судових рішень та виплачуватиметься відповідно до Порядку, затвердженого Постановою № 821. Заборгованість після проведеного перерахунку внесена до реєстру судових рішень, що виплачуватиметься відповідно до Порядку, затвердженого Постановою № 821.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 у справі №300/4345/23 позов задоволено та, серед іншого, зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити щомісячну доплату до призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.04.2023 із урахуванням раніше виплачених сум. На виконання судового рішення Головне управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати згідно постанови КМУ від 14.07.2021 №713, що підтверджується листом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 27.11.2025 №0900-0202-8/59287. При цьому, різницю між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою сумою пенсії за період з 01.04.2023 по 30.11.2023 в сумі 16 000,00 грн внесено до Реєстру судових рішень ПФУ
Задовольняючи заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду від 14.09.2023 у справі №300/4345/23, яке набрало законної сили 24.11.2023, на даний час відповідачем не виконано в повному обсязі, оскільки позивачу не здійснено виплату нарахованої заборгованості в розмірі 16 000,00 грн.
Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції правильними та такими що ґрунтуються на фактичних обставинах, з огляду на таке.
Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Водночас, порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Слід зауважити, що з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати. Метою ж внесення змін до процесуального закону було забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.
Як убачається з матеріалів справи, рішення суду від 14.09.2023 у справі №300/4345/23, яке набрало законної сили 24.11.2023, на даний час відповідачем не виконано в повному обсязі, оскільки позивачу не здійснено виплату нарахованої заборгованості в розмірі 16 000,00 грн.
Жодних доказів виконання рішення у справі №300/308/21, щодо якого заявником подана заява про зміну способу виконання такого, відповідачем суду не надано, а тому суд апеляційної інстанції констатує, що таке рішення не виконується в частині виплати.
Слід зауважити, що застосовуючи приписи абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України колегія суддів встановила, що оскільки рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, не виконується в частині виплати нарахованих грошових коштів, а відтак наявні процесуальні підстави для зміни способу виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії (виплатити) на стягнути конкретну нараховану суми з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду, а тому підстави задоволення апеляційної скарги відсутні.
За таких обставин, з врахуванням статті 316 КАС України, прецедентної практики ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та додержано норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року, у справі №300/4345/23- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний