УХВАЛА
31 липня 2026 року
м. Київ
справа № 160/22738/25
адміністративне провадження № К/990/33896/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.06.2026 у справі № 160/22738/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», на яку покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи щодо нерозгляду скарги ОСОБА_1 від 15.05.2025 на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи закладу охорони здоров`я КНП «Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка» Чугуївської міської ради Харківської області №157/25/245/Р від 28.04.2025;
- зобов`язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» розглянути скаргу ОСОБА_1 від 15.05.2025 на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи закладу охорони здоров`я КНП «Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка» Чугуївської міської ради Харківської області №157/25/245/Р від 28.04.2025 за участі ОСОБА_1 та за результатами розгляду скарги прийняти відповідне рішення в межах своїх повноважень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.06.2026, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» щодо нерозгляду скарги ОСОБА_1 від 15.05.2025 на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи закладу охорони здоров`я КНП «Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка» Чугуївської міської ради Харківської області №157/25/245/Р від 28.04.2025. Зобов`язано Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» розглянути скаргу ОСОБА_1 від 15.05.2025 на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи закладу охорони здоров`я КНП «Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка» Чугуївської міської ради Харківської області №157/25/245/Р від 28.04.2025 та за результатами розгляду скарги прийняти відповідне рішення в межах своїх повноважень.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 20.07.2026 Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» через підсистему «Електронний суд» подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із частиною першою статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктом 1 частини першою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Касаційну скаргу від імені Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» підписано Довженко Олександром Вадимовичем, який на підтвердження своїх повноважень додав до матеріалів касаційної скарги довіреність, сформовану через підсистему «Електронний Суд».
Із тексту довіреності, сформованої через підсистему «Електронний Суд» слідує, що її видано в порядку передоручення. Так, Варивончик Денис Віталійович на підставі Витягу з ЄДР від 26.02.2025 щодо Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» уповноважив в порядку передоручення Довженка Олександра Вадимовича представляти інтереси Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».
Проте, під час перевірки кваліфікованого електронного підпису вказаної довіреності, Судом встановлено, що таку підписано самим представником, а саме Довженко Олександром Вадимовичем, що суперечить вимогам законодавства, з огляду на наступне.
За приписами частини третьої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до частини сьомої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За правилами пункту 30 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, (далі - Положення ЄСІТС) користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного (пункт 31 Положення ЄСІТС).
Відповідно до пункту 32 Положення ЄСІТС довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Враховуючи, що довіреність, долучена до касаційної скарги, підписана самим представником, Довженко Олександром Вадимовичем, а не довірителем, Суд дійшов висновку, що наданий представником скаржника документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень на представництво інтересів Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» в суді та з нього не можливо встановити дійсну волю довірителя.
Таким чином, Верховний Суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
За правилами пункту 1 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.06.2026 у справі № 160/22738/25 повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Суддя Ж.М. Мельник-Томенко