ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/3148/26 Справа № 201/9711/25 Суддя у 1-й інстанції - Покопцева Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 липня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики
за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на ухвалу судді Соборного районного суду міста Дніпра від 08 грудня 2025 року,-
В С Т А Н О В И В:
05 грудня 2025 року до Соборного районного суду міста Дніпра надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики. В поданій заяві про забезпечення позову позивач просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки «PORSCHE MACAN», 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип транспортного засобу універсал - В, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить відповідачці ОСОБА_3 . В обґрунтування заяви зазначає, що відповідачі після відкриття провадження у справі про солідарне стягнення з них 13 012 436 грн. 97 коп. розірвали шлюб, та відповідачка вживає заходів для продажу вказаного автомобіля. Вказує, що заявлений спосіб захисту, з урахуванням ціни позову, є адекватним способом запобіганню можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог позивача (а.с. 69-75).
Ухвалою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 08 грудня 2025 року застосовано заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, ТСЦ та іншим уповноваженим на вчинення реєстраційних дій особам вчиняти будь-які реєстраційні дії з приводу реєстрації, перереєстрації права власності на колісний транспортний засіб марки «PORSCHE MACAN», 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип транспортного засобу універсал - В, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.89-93).
Не погодившись з такою ухвалою судді, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, прийняту з порушенням норм процесуального права, просить ухвалу судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції не встановив жодного факту, який би підтверджував намір апелянта відчужити транспортний засіб, вчинити будь-які дії щодо його продажу чи перереєстрації. Вказує, що в мотивувальній частині ухвали, зазначено про те, що транспортний засіб набутий за час перебування у шлюбі, що є спірною обставиною та предметом доказування у справі (а.с. 94-97).
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову.
Вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Такі правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 11 серпня 2022 року у справі № 522/1514/21, від 21 лютого 2024 року у справі № 201/9686/23, від 01 травня 2024 року у справі № 638/6777/23, від 17 червня 2024 року у справі № 644/1482/22.
Аналіз матеріалів справи, свідчить про те, що позивачем заявлені вимоги про розірвання договору позики грошей на будівництво домоволодіння з подальшою передачею його в іпотеку від 26.11.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; про стягнення у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики грошей на будівництво домоволодіння з подальшою передачею його в іпотеку від 26.11.2021 року у розмірі 310 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 31.07.2025 року складає 12 947 522 грн., 3 % відсотки річних в розмірі 64 947, 97 грн., що в загальному розмірі становить 13 012 436, 97 грн.
Із заяви про забезпечення позову вбачається, що транспортний засіб марки «PORSCHE MACAN», 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип транспортного засобу універсал - В, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 належить відповідачці ОСОБА_3 .
Оскільки відповідачі після відкриття провадження у справі про солідарне стягнення з них 13 012 436 грн. 97 коп. розірвали шлюб, та відповідачка вживає заходів для продажу вказаного автомобіля, то такий вид забезпечення позову як заборона відчуження є співмірним заявленим позовним вимогам.
Розглянувши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що невжиття таких заходів може зробити майбутнє виконання рішення неможливим через потенційне приховування активів.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що хоча позивач у своїй заяві про забезпечення позову просив саме про накладення арешту на транспортний засіб, проте районний суд обґрунтовано застосував заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, ТСЦ та іншим уповноваженим особам на вчинення реєстраційних дій особам вчиняти будь-які реєстраційні дії з приводу реєстрації, перереєстрації права власності на транспортний засіб марки «PORSCHE MACAN», 2018 року випуску, замість арешту такого транспортного засобу, керуючись принципом співмірності та необхідністю дотримання балансу інтересів обох сторін процесу.
Оскільки, поняття арешту майна є значно ширшим і суворішим заходом забезпечення позову, оскільки воно включає не лише заборону розпоряджатися власністю, а й може позбавити особу можливості безпосередньо користуватися своїм майном.
На відміну від арешту транспортного засобу, заборона відчуження не порушує прав відповідача на володіння та користування такого автомобіля, що дозволяє відповідачці продовжувати використовувати транспортний засіб, поки триває судовий розгляд справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що задовольняючи частково заяву позивача, змінивши вид забезпечення з арешту транспортного засобу на заборону відчуження, щоб забезпечити виконання рішення суду в майбутньому, не створив при цьому надмірного тиску на відповідача, що не призведе до невиправданого обмеження її майнових прав.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
При цьому, колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову згідно зі статтею 158 ЦПК України носять тимчасовий характер, а відтак можуть змінюватися відповідно до статті 156 ЦПК України.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при застосуванні заходів забезпечення позову у даній справі, не допустив порушень норм процесуального права, правильно врахував обставини даної справи та сталу судову практику, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу судді Соборного районного суду міста Дніпра від 08 грудня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Повний текст постанови складено 31 липня 2026 року.
Судді: