Справа № 201/9274/26
Провадження № 2/201/5578/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Куць О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Рясної А.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилалась на те, що 28.01.2012 року між нею та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про що було складено актовий запис №36. Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вказувала, що з 2025 року сімейне життя між сторонами почало погіршуватись, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Між сторонами відсутні почуття любові та поваги один до одного, а також відсутність взаєморозуміння, кожен із них як подружжя, має різні погляди на сімейні відносини та сімейні обов`язки, у зв`язку з чим позивачка остаточно переконалась у неможливості збереження сім`ї. Сторони не проживають разом як подружжя, не ведуть спільного господарства, тому шлюб між ними фактично припинено. Відтак, просила шлюб розірвати, прізвище після розірвання шлюбу залишити без змін, судові витрати залишити за позивачем.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передані для розгляду судді Куць О.О.
Ухвалою судді від 23.06.2026 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено її до судового розгляду.
Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.
Відповідач надав суду заяву про проведення судового засідання без його участі, позовну заяву просив задовольнити.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про необхідність задоволення позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач та відповідач з 28 січня 2012 року перебувають у шлюбі, який було зареєстровано Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №36.
Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджуються свідоцтвами про народження: серії НОМЕР_1 , виданим Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, та серії НОМЕР_2 , виданим Соборним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Спільне життя у сторін не склалося, сімейно-шлюбні стосунки згідно з доводами, наведеними позивачем, припинені, примирення є неможливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 25 СК України визначено, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Частиною 2 ст. 112 СК України унормовано, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За ч. 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспiльствi в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.
Як проголошено положеннями ст. 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім`ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема ст.ст. 5, 8 вказаного міжнародного договору.
Аналізуючи правовідносини, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити про те, що позивачем висловлено чітке бажання розірвання шлюбу, зазначено щодо неможливості примирення з відповідачем.
Отже, враховуючи вказані норми закону та обставини справи, засади добровільності шлюбу та інтереси сторін, суд вважає, що вимоги про розірвання шлюбу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130, 141, 223, 247, 263-266, 274, 354, 355 ЦПК України суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 28 січня 2012 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №36 - розірвати.
Прізвище позивача після розірвання шлюбу залишити « ОСОБА_5 ».
Судовий збір залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Куць