ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року м. Львів Справа № 380/18511/25 пров. № А/857/15535/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Кушнір В.О.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року (суддя - Кравців О.Р., час ухвалення - не вказаний, місце ухвалення - м. Львів, дата складання повного рішення - не зазначена),
в адміністративній справі №380/18511/25 за позовом ОСОБА_1 до 16 Регіональної військово-лікарської комісії,
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У вересні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до 16 Регіональної військово-лікарської комісії (далі - відповідач), в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незатвердження Свідоцтва про хворобу позивача від 13.06.2024; 2) зобов`язати відповідача затвердити Свідоцтво про хворобу від 13.06.2024 та внести відповідний номер протоколу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) зобов`язати відповідача надати позивачу належним чином завірену копію затвердженого Свідоцтва про хворобу; 4) зобов`язати відповідача направити затверджене Свідоцтво про хворобу до ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшого виключення позивача з військового обліку.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог. Просив у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд може встановити чи комплектується 16 Регіональна військово-лікарська комісія відповідним лікаром-ендокринологом, який має спеціальні знання у медичній галузі по захворюванню позивача. Вказує апелянт на те, що більшість тверджень та рекомендацій відповідача не мають відношення до позивача а суперечать одне одному. Зокрема, не погоджується з висновком про відсутність діагнозу. Крім цього зазначає апелянт, що відповідач надав неправдиву інформацію про відсутність у нього документів, підтверджуючих діагноз позивача, призначення дози інсуліну та ускладнення позивача. Так, усі наведені обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема Актом обстеження стану здоров`я, який передбачений Положенням 402, розділ ІІ, п.3.11. Вважає апелянт, що відповідач несе відповідальність за порушення в оформленні Свідоцтва про хворобу, які не можуть бути підставою для незатвердження Свідоцтва про хворобу протягом тривалого періоду. Вказує апелянт на те, що оскільки відповідач наділений контролюючими повноваженнями по відношенню до підпорядкованих їй ВЛК, то безпідставними є твердження про відсутність у нього медичних документів на підтвердження діагнозу позивача. Таким чином, відповідач безпідставно не затверджує Свідоцтво про хворобу позивача та всупереч Положенню 402 рекомендує пройти повторний медогляд.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 року у справі №380/18511/25 та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незатвердження Свідоцтва про хворобу позивача від 13.06.2024; зобов`язати відповідача затвердити Свідоцтво про хворобу від 13.06.2024 та внести відповідний номер протоколу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; зобов`язати відповідача надати позивачу належним чином завірену копію затвердженого Свідоцтва про хворобу; зобов`язати відповідача направити затверджене Свідоцтво про хворобу до ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшого виключення позивача з військового обліку.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому висловив свої заперечення проти її задоволення. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 10ААБ №458633 є особою з ІІІ групою інвалідності (інвалід з дитинства).
На підставі розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1323, 13.06.2024 позивачу проведено медичний огляд Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що видано Свідоцтво про хворобу №21.
Відповідно до Свідоцтва про хворобу №21 від 13.06.2024 позивач на підставі "статті 13А графи ІІ Розкладу хвороб. Протокол №158(17/1473) від 13.06.2024 року" визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Також встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 у справ №260/325/25 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 направити на затвердження до штатної військово-лікарської комісії Свідоцтво про хворобу ОСОБА_1
07.07.2025 на адресу 16 Регіональної ВЛК надійшов пакет документів ОСОБА_1 , який зареєстрований за №163.
Листом від 28.07.2025 відповідач повідомив позивача про те, що пакет документів опрацьовано спеціалістами та 07.07.2025 за №3072 незатверджена постанова, оформлена довідкою ВЛК (з комплектом документів) із відповідним роз`ясненням та рекомендаціями надіслана на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Зі змісту постанови 16 Регіональної ВЛК від 07.07.2025 на солдата запасу ОСОБА_1 видно, що причинами незатвердження вказано: неповноцінне обстеження хворого, необґрунтований клініко-експертний діагноз, експертні документи оформлені з порушенням вимог додатків 11, 7, 13 до Положення, відсутні медичні документи, підтверджуючі діагноз, відсутні бланки з результатами аналізів. Також, вказано рекомендації: підлягає повторному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , експертне рішення прийняти за новим протоколом (відповідно до результатів вивчення документів та обстежень).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо незатвердження Свідоцтва про хворобу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції вірно враховано, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII).
Частиною 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно частини 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Згідно з частиною 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Абзацом 1 частини 10 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
Також судом першої інстанції вірно зазначено, що з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення №402 Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.
Згідно з пунктом 1.2 Розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі здійснюється із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.
Члени ВЛК повинні: добросовісно, чесно та професійно виконувати свої обов`язки; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності; не ухилятися від прийняття рішень; не допускати зловживань та неефективного використання державної власності; знати вимоги нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи та застосовувати їх під час виконання обов`язків.
Згідно з пунктом 2.2 Розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).
Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 Розділу І Положення №402 встановлено, що ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 Розділу І Положення №402 ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Підпунктом 2.3.5. пункту 2.3 Розділу І Положення №402 встановлено, що рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Згідно з підпунктом 2.4.3 пункту 2.4 Розділу І Положення №402 за рішенням ЦВЛК на ВЛК регіону, незалежно від адміністративно-територіальної зони відповідальності ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи, покладається розгляд, контроль, затвердження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК та прийняття, скасування, перегляд постанов про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби.
Підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 Розділу І Положення №402 передбачено, на ВЛК регіону покладаються, зокрема, організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями - спеціалістами аналізу та оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи, контроль за організацією та проведенням лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, обстеженням та медичним оглядом призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів, надання методичної та практичної допомоги органам та закладам охорони здоров`я України та ТЦК та СП у цій роботі.
Відповідно до підпункту 2.4.5 Розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз`яснення з питань військово-лікарської експертизи, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
Згідно з підпунктом 2.4.6 пункту 2.4 Розділу І Положення №402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10 пункту 2.4 Розділу І Положення №402).
Згідно з підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 Розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК ТЦК та СП.
Відповідно до підпункту 2.5.4. пункту 2.5 Розділу І Положення №402 штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.
Підпунктом 2.8.1 пункту 2.8 Розділу І Положення №402 передбачено, що ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.
Відповідно до підпунктів 2.8.4 та 2.8.5 пункту 2.8 Розділу І Положення №402 на ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян.
У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК.
Згідно з положенням Розділу ІІІ Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті (пункт 3.1).
Постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу (пункт 3.8).
Так, зокрема, постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про непридатність або тимчасову непридатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), не пізніше п`ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду направляються на перевірку до ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 . Електронний документ, яким оформлена постанова (свідоцтво про хворобу або довідка ВЛК), направляється в цей же строк на перевірку через ІКС. Перевірка здійснюється у п`ятиденний строк з дня надходження всіх документів.
Зі змісту викладених правових положень видно, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються, зокрема, позаштатні військово-лікарські комісії районних, міських ТЦК та СП, які проводять медичний огляд осіб, передбачених пунктом 1.2 Розділу І Положення №402, зокрема, і з метою визначення ступеня придатності до військової служби. За результатами проведеного огляду приймаються постанови, зокрема, про непридатність до військової служби, що оформлюються свідоцтвом про хворобу.
До повноважень штатних ВЛК (до яких відносяться, зокрема, ВЛК регіону), належить організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності. ВЛК регіону також мають право контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК, а також, за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.
Як уже зазначалося вище, відповідно до Свідоцтва про хворобу №21 від 13.06.2024 за результатами проведених досліджень та обстеження військово-лікарська комісія на підставі "статті 13А графи ІІ Розкладу хвороб. Протокол №158(17/1473) від 13.06.2024 року" визнала ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Листом від 28.07.2025 відповідач повідомив позивача про те, що пакет документів опрацьовано спеціалістами та 07.07.2025 за №3072 незатверджена постанова, оформлена довідкою ВЛК (з комплектом документів) із відповідним роз`ясненням та рекомендаціями надіслана на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Колегія суддів враховує, що згідно доводів позивача (апелянта), відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки безпідставно не затвердив Свідоцтво про хворобу.
З цього приводу судом першої інстанції вірно враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16, про те, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18.
Судом першої інстанції вірно зауважено, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для встановлення причинного зв`язку захворювання.
Отже, при розгляді позову щодо оскарження рішення лікарських комісій, суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку (самостійно не оцінюючи медичну частину висновків).
Відносно доводів апелянта на протиправну бездіяльність 16 Регіональної ВЛК щодо незатвердження Свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 , то колегія суддів вважає такі необгрунтованими, оскільки протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Відповідно до пункту 22.8 Розділу ХХІІ Положення №402 свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню під час дії особливого періоду на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону.
Однак, як вже зазначалося відповідно до підпункту 2.4.5 Розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.
Також, пунктом 20.2 Розділу ХХ Положення №402 встановлено, що постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ВЛК регіону має право переглядати постанови підпорядкованих ВЛК ТЦК та СП і при цьому, має право як затверджувати, так і за наявності підстав не затверджувати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.
Апеляційний суд також зауважує, що викладені приписи Положення №402 не передбачають імперативної норми щодо прийняття ВЛК регіону рішення лише про затвердження постанови підпорядкованої ВЛК. Навпаки згаданим приписами законодавства вказано на можливість прийняття ВЛК регіону одного із передбачених законодавством рішень, у тому числі і не затвердити постанову підпорядкованої ВЛК.
Так, Свідоцтво про хворобу прийнято ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка є позаштатною ВЛК, та підпорядкована 16 Регіональній ВЛК, як це передбачено підпунктами 2.5.1 та 2.5.4. пункту 2.5 Розділу І Положення №402.
За результатами розгляду наданого пакету документів ОСОБА_1 16 Регіональною ВЛК прийнято рішення про незатвердження Свідоцтва про хворобу, що не суперечить приписам Положення №402.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач прийняв одне із передбачених приписами Положення №402 рішень, а саме: не затвердив Свідоцтво про хворобу.
Відносно доводів апелянта про відсутність підстав для не затвердження Свідоцтва про хворобу, то судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що таке свідоцтво мало чималу кількість виявлених недоліків, про що експертами штатної комісії зроблено відмітки червоним чорнилом у відповідних місцях та на кожному аркуші свідоцтва. Такі порушення стосувалися як оформлення Свідоцтва (неправильний шрифт, написання дат, відсутність гербової печатки тощо), так і самих досліджень і встановлених діагнозів (відсутність виписних епікризів, непідтвердження встановлених ускладнень/діагнозів тощо).
Експертами штатної комісії встановлено, що Свідоцтво про хворобу оформлене "вкрай неналежно з порушенням всіх можливих вимог!" (а.с. 38).
Відповідно до продовження постанови 16 Регіональної ВЛК від 07.07.2025 на солдата запасу ОСОБА_1 (а.с. 38 зв.) причинами незатвердження вказано: неповноцінне обстеження хворого, необґрунтований клініко-експертний діагноз, експертні документи оформлені з порушенням вимог додатків 11, 7, 13 до Положення, відсутні медичні документи, підтверджуючі діагноз, відсутні бланки з результатами аналізів.
Також, вказано рекомендації: підлягає повторному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , експертне рішення прийняти за новим протоколом (відповідно до результатів вивчення документів та обстежень).
При цьому, відповідач листом від 28.07.2025 повідомив представника позивача, що пакет документів ОСОБА_1 після опрацювання із відповідним роз`ясненням та рекомендаціями надіслана на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Як передбачено пунктом 22.5 Розділу ХХІІ Положення №402 документи з постановами ВЛК, які підлягають затвердженню (контролю) ВЛК обласних, Київського та Севастопольського міських ТЦК та СП або штатною ВЛК, згідно з пунктом 22.8 глави 22 розділу II цього Положення направляються на перевірку та затвердження через ІКС. Інші документи з результатами проходження медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), надсилаються на затвердження у п`ятиденний строк після закінчення медичного огляду.
За результатами перевірки та у разі виявлення помилок або відсутності необхідних підтверджуючих документів ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 або штатна ВЛК відправляє засобами ІКС документи на доопрацювання до ВЛК, з яких вони надійшли, з обґрунтуванням причин незатвердження та необхідними рекомендаціями.
З огляду на те, що під час розгляд пакету документів позивача відповідач встановив чисельні порушення в оформлені Свідоцтва про хворобу та відсутність необхідних підтверджуючих документів діагнозів та ускладнень позивача, відповідач не затвердив Свідоцтва про хворобу позивача, про що прийняв відповідну постанову та повернув документи позивача на доопрацювання із відповідними роз`ясненням та рекомендаціями.
З врахуванням встановлених у справі обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач не затвердивши Свідоцтво про хворобу позивача та повернувши документи на доопрацювання діяв на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством та в межах своїх повноважень, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до їх переоцінки та незгоди з ними, а отже є безпідставними.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права з повним встановленням обставин справи, що не спростовано доводами апеляційної скарги, які колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з урахуванням наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року в адміністративній справі № 380/18511/25 за позовом ОСОБА_1 до 16 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
В. О. Кушнір