Справа № 752/21496/23
Провадження № 2/752/338/26
У Х В А Л А
15 червня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання Лісненка А.А.,
вирішивши у відкритому судовому засіданні в м. Києві питання щодо призначення посмертної судово-психіатричної експертизи у справі №752/21496/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Майдибура Оксана Василівна, про визнання заповіту недійсним,
встановив:
12.10.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання заповіту недійсним, яким позивається до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Майдибура О.В..
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачкою зазначено, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 її сестра ОСОБА_3 померла. За життя ОСОБА_3 проживала окремо від неї у належній їй же на праві приватної власності квартирі АДРЕСА_1 . Про смерть сестри їй стало відомо лише 14.07.2023 року, після того, як покійна ОСОБА_3 перестала відповідати на телефонні дзвінки і вона була змушена звернутися до правоохоронних органів, де їй вже повідомили про смерть ОСОБА_3 .. 14.07.2023 року вона також дізналася, що її сестра 23.07.2022 року склала заповіт, яким заповідала все своє майно, в тому числі і квартиру АДРЕСА_1 своїй колезі ОСОБА_2 .
Вважає, що заповіт, складений її сестрою ОСОБА_3 , посвідчений 23.07.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдебурою О.В., викликає істотні та конкретні сумніви щодо справжньої волі заповідача, а відтак і наявні вагомі підстави вважати, що вказаний заповіт був складений її двоюрідною сестрою або без розуміння значення соїх дій та відповідно її сестра не могла керувати своїми діями під час складання заповіту, або ймовірно підпис ОСОБА_3 , вчинений на заповіті є підробленими.
Позивачка також вказала, що вона регулярно відвідувала свою двоюрідну сестру, піклувалась про неї, привозила продукти харчування, ліки, допомагала по хатнім та побутовим справам. Останній раз бачилась із сестрою 08 березня 2023 року у її квартирі, де попередила сестру, що виїжджає за кордон на заплановану операцію, а тому віддала сестрі запасні ключі від її квартири, які постійно перебували у неї.
З сестрою вони мали дружні відносини, вона відвозила її до санаторію, була хрещеною матір`ю її покійного сина, після смерті у 2012 році її ж сина була її єдиною близькою родичкою, однак з початком повномасштабного вторгнення рф на територію України змушена була покинути Київ і ці події їх очевидно віддалили, однак вони не переставали підтримувати спілкування.
Сестра ніколи не розповідала їй про колегу ОСОБА_2 , жодного разу не зустрічала останню ні в квартирі померлої, ні в інших місцях.
Стверджувала, що її сестра в останні роки життя стала дуже недовірливою, а тому не може повірити в те, що вчиняючи заповіт ОСОБА_3 могла заповідати все своє майно чужій особі за наявності живої родички - двоюрідної сестри, з якою у померлої були прекрасні відносини та взаєморозуміння.
Провадження у справі було відкрито 16.10.2023 року з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження.
21.09.2024 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Зайцев І.Ю. подав до суду заяву зі змісту якої встановлено, що підставою для заявленого позову про визнання заповіту ОСОБА_3 , складеного 25.07.2022 року недійсним позивачка зазначає те, що заповіт був складений без розуміння значення своїх дій та відповідно ОСОБА_3 не могла керувати своїми діями під час складання заповіту.
В обґрунтування зазначених підстав для позову позивачка додатково вказала, що в силу свого віку (смерть ОСОБА_3 настала у віці 85 років), проходження лікування в останні роки життя у КНІТ «Київська міська клінічна лікарня №12», оскільки мала проблеми зі здоров`ям, та як вбачається із медичних документів наданих до суду, ОСОБА_3 перебувала в стані, який можна характеризувати як тяжкий, внаслідок чого вона могла не усвідомлювати значення своїх дій та неправильно сприймати фактичні обставини, що могло вплинути на її волевиявлення під час укладання заповіту. Знаходячись у лікарнях та проходячи лікування, ОСОБА_3 могла знаходитись під дією наркотичних речовин, що значною мірою могло впливати на її волевиявлення, що підлягає встановленню шляхом витребування медичної документації та проведення посмертної судово-психіатричної експертизи.
Підготовче провадження закрито 17.04.2025 року.
На підтвердження зазначених підстав для позову про визнання заповіту недійсним, а саме щодо психічного стану померлої, 12.10.2023 року позивачка ОСОБА_1 заявила клопотання про призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи на вирішення якої поставити питання: чи усвідомлювала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за станом свого здоров`я та в силу свого психічного стану, значення своїх дій та чи могла керувати ними в момент складання заповіту, посвідченого 25 липня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою Оксаною Василівною?
Проведення судово-психіатричної (посмертної) експертизи доручити експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи. Оплату за проведення експертизи покласти на неї.
Представник відповідачки поклався на розсуд суду.
Відповідно до правил статті 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи, а правилами ч.1 ст.103 ЦПК України встановлено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надано відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до частини 3 статті 107 ЦПК України, при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів. За правилами статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких неможливо встановити відповідні обставини, учасниками справи не надано відповідні висновки експертів із цих самих питань, в ухвалі про призначення експертизи зазначається перелік матеріалів, що надаються для дослідження, а також інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
З метою забезпечення проведення посмертної судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_3 судом витребувано з Київської міської клінічної лікарні медичні карти стаціонарного хворого: №6264 дата госпіталізації 15.08.2022 року; №8621 дата госпіталізації 22.10.2022 року; №4579 дата госпіталізації 17.04.2023 року.
Крім того судом допитано свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , котрі, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань суду, дали суду показання, котрі не стосуються психічного стану здоров`я зокрема:
свідок ОСОБА_5 показувала, що до ОСОБА_3 після 2020 року приїжджала 2 - 3 рази разом із ОСОБА_1 , остання привозила їй продукти. Свідка ОСОБА_3 запитувала хто ти така, чого приїхала. ОСОБА_3 просила ОСОБА_1 привести їду для того, щоб годувати котів, у ОСОБА_7 були хворі ноги;
свідок ОСОБА_6 показувала, що разом із ОСОБА_1 приїздили до ОСОБА_3 , це було у 2022 році. ОСОБА_3 спочатку двері квартири не відкривала, а коли відкрила була неадекватною, говорила , що вони хочуть відібрати її квартиру;
свідок ОСОБА_4 працювала разом із ОСОБА_3 , характеризувала останню позитивно, підтвердила, що ОСОБА_3 ближче спілкувалася з ОСОБА_2 , знає що остання піклувалася про ОСОБА_3 ..
У розпорядження експертів необхідно надати матеріали справи №752/21496/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання заповіту недійсним, витребувану судом медичну документацію щодо лікування ОСОБА_3 .
Проведення експертизи доручити експертам Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 103,104,105,107,108, п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд -
ухвалив:
призначити у справі №752/21496/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Майдибура Оксана Василівна, про визнання заповіту недійсним, посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити питання :
- чи усвідомлювала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за станом свого здоров`я та в силу свого психічного стану, значення своїх дій та чи могла керувати ними в момент складання заповіту, посвідченого 25 липня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою Оксаною Василівною?
Проведення експертизи доручити експертам Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України».
Попередити експертів про відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України.
У розпорядження експертів надати: матеріали цивільної справи №752/21496/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Майдибура Оксана Василівна, про визнання заповіту недійсним; медичні картки з Київської міської клінічної лікарні №12 щодо стаціонарної хворої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , зокрема: №6264 дата госпіталізації 15.08.2022 року; №8621 дата госпіталізації 22.10.2022 року; №4579 дата госпіталізації 17.04.2023 року.
Обов`язок оплати проведення призначеної експертизи покласти на позивачку ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_3 , номери засобів зв`язку НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .).
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга подається на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду яким ухвалено оскаржуване судове рішення.
Суддя К.Г. Плахотнюк