УХВАЛА
30 липня 2026 року
м. Київ
справа № 705/7595/25
провадження № 61-9852вд26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув заяву військової частини НОМЕР_1 про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Грушицького Андрія Ігоровича від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Уманський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення батьківства та внесення змін в актовий запис про народження,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення батьківства та внесення змін в актовий запис про народження.
Уманський міськрайонний суд Черкаської області рішенням від 12 лютого 2026 року позов задовольнив та визнав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вніс зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Виконавчим комітетом Собківської сільської ради Уманського району Черкаської області за № 5 від 01 грудня 2000 року, зазначивши ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, особа, яка не брала участі у справі, - військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 16 червня 2026 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 лютого 2026 року закрив.
16 липня 2026 року ОСОБА_3 , який вказував, що діє від імені військової частини НОМЕР_1 , через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 червня 2026 року у зазначеній вище справі.
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. ухвалою від 17 липня 2026 року касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Уманський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення батьківства та внесення змін в актовий запис про народження повернув заявнику (провадження № 61-9550ск26).
22 липня 2026 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 червня 2026 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 липня 2026 року справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Литвиненко І. В.
Верховний Суд ухвалою від 27 липня 2026 року поновив військовій частині НОМЕР_1 строк на касаційне оскарження ухвали Черкаського апеляційного суду від 16 липня 2026 року. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 червня 2026 року залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору.
27 липня 2006 року до Верховного Суду надійшла заява військової частини НОМЕР_1 про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Грушицького А. І.
Заяву мотивовано тим, що суддя Грушицький А. І. вже висловив правову позицію щодо застосування норм матеріального та процесуального права у цій справі, оскільки брав участь у винесенні ухвали Верховного Суду від 17 липня 2026 року про повернення касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 (провадження № 61-9550ск26).
Верховний Суд ухвалою від 29 липня 2026 року заяву військової частини НОМЕР_1 про відвід судді Верховного Суду Грушицького А. І. визнав необґрунтованою та передав для вирішення у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2026 року справу призначено судді-доповідачеві Фаловській І. М.
Заява військової частини НОМЕР_1 про відвід судді Верховного Суду Грушицького А. І. задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь?якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб`єктивної.
Так, відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Крім того, статтею 37 ЦПК України передбачені випадки недопустимості повторної участі судді в розгляді справи, зокрема суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.
ЄСПЛ в своїй практиці також звертав увагу, що той факт, що суддя не відмовився від розгляду цивільного позову в апеляційному порядку після його попередньої участі в іншому пов`язаному цивільному провадженні, не є необхідним доказом упередженості судді (див. рішення у справі Golubovic v. Croatia, § 52).
На час вирішення заяви військової частини НОМЕР_1 про відвід відсутні підстави вважати, що суддя Верховного Суду Грушицький А. І. виявив особисту упередженість та / або має пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи № 705/7595/25.
Участь судді Грушицького А. І. у розгляді касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 червня 2026 року у справі № 705/7595/25 (провадження № 61-9550ск26), за результатом якого прийнято ухвалу про повернення касаційної скарги з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України (касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено), не є підставою для задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, оскільки незгода заявника із процесуальним судовим рішенням в силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Оцінивши доводи військової частини НОМЕР_1 про відвід судді Верховного Суду Грушицького А. І., вважаю, що передбачені процесуальним законом підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки доводи заявника не свідчать про існування обставин, які б виключали участь судді Верховного Суду Грушицького А. І. у розгляді касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 червня 2026 року у справі № 705/7595/25, зокрема таких обставин, які б викликали сумнів в його неупередженості або об`єктивності, або свідчили б про порушення принципу недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді справи є порушенням права на справедливий суд.
Верховний Суд дійшов висновку про те, що повідомлені заявником обставини не доводять існування суб`єктивного чи об`єктивного критеріїв, за яких суддя підлягає відводу. Верховний Суд не встановив підстав для сумнівів в особистій неупередженості та безсторонності судді Верховного Суду Грушицького А. І.
Верховний Суд зауважує, що не можуть бути підставою для відводу судді обставини, викладені у заяві, які є припущеннями про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно повинні бути наведені аргументи, а до заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Обставин, які б свідчили про упередженість судді Верховного Суду, якому заявлено відвід, чи необ`єктивне ставлення до сторін у справі, чи зацікавленість в певному рішенні в цій справі, з урахуванням відсутності підстав, що свідчать про конфлікт інтересів, та відсутності існування приватного інтересу, заявником не наведено, а судом не встановлено.
Враховуючи наведені обставини, доводи заяви про відвід не знайшли свого підтвердження, а заявник не довів наявність упередженості та необ`єктивності в діях судді Верховного Суду Грушицького А. І., а отже в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Грушицького Андрія Ігоровича від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Уманський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення батьківства та внесення змін в актовий запис про народження, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська