Справа № 638/17836/26
Провадження № 2-н/638/4129/26
УХВАЛА
про передачу заяви за підсудністю
03 серпня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі судді Латки І.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення аліментів з ОСОБА_2 ,
в с т а н о в и в:
У липні 2026 року до суду засобами поштового зв`язку надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про направлення заяви про видачу судового наказу за підсудністю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 8 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
У заяві про видачу судового наказу зазначено, що як заявник, так і боржник зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника. Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
З отриманої судом в порядку ч. 7 ст. 165 ЦПК України Відповіді № 3109055 від 31 липня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру встановлено відсутність відомостей про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Водночас, згідно з Відповіддю № 3109070 від 31.07.2026 з Єдиної інформаційної системи соціальної служби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є внутрішньо переміщеною особою з адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 (довідка № 529-5001711762 від 06.02.2022, статус - 0 ДІЮЧА).
З долученої до заяви копії Довідки від 06.02.2022 № 529-5001710998 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .
Судом враховано, що сел. Борова Ізюмського району Харківської області входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376. При цьому, з 02 липня 2023 року і дотепер належить до територій активних бойових дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч. 1, 2 ст. 4 Закону).
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну: відповідає за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Згідно з пунктом 5 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, зі змінами, з метою обліку внутрішньо переміщених осіб уповноважений орган веде Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, держателем якої є Мінсоцполітики, до якої вноситься така інформація: прізвище, ім`я, по батькові, громадянство; дата, місце народження; стать; документ, що посвідчує особу; номер довідки, дата її видачі та назва органу, що її видав; відомості про останнє зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону, та її фактичне місце проживання/перебування; адреса, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та номер телефону.
Встановлені в сукупності обставини, а саме: відсутність реєстрації місця проживання боржника в межах територіальної юрисдикції (підсудності) Шевченківського районного суду міста Харкова, перебування сел. Борова Харківської області на території активних бойових дій, офіційна реєстрація як заявника, так і боржника як ВПО у м. Вінниця за адресою: АДРЕСА_2 , дають підстави стверджувати, що заява належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Вінницького міського суду Вінницької області як на підставі ч. 1 ст. 27 ЦПК України, так і на підставі ч. 1 ст. 28 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява не може бути прийнята до провадження Шевченківським районним судом міста Харкова, оскільки підсудна Вінницькому міському суду Вінницької області, у зв`язку з чим підлягає направленню за підсудністю.
Частинами 1, 2 ст. 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст. 27, 28, 31, 32, 162, 165, 259-260 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення аліментів з ОСОБА_2 - передати за підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.П. Латка