ЄУН: 336/7837/26
Провадження №: 2-о/336/327/2026
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
03 серпня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В.,
розглянувши матеріали справи ЄУН 336/7837/26 (провадження №: 2-о/336/327/2026) за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 про встановлення факту смерті, -
встановив:
03 серпня 2026 року представник заявника звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із заявою про встановлення факту смерті. Представник заявника просить суд в заяві: 1) невідкладно призначити до розгляду та розглянути заяву; 2) встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла в результаті довготривалої хвороби ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживала по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 Автономної Республіки Крим; 3) звернути судове рішення до виконання, надіславши його копію до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини 2 статті 293 ЦПК).
Частиною 1 статті 315 ЦПК України перелічені види фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом.
Частиною другої цієї статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Відповідно до вимог ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч.3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Дослідивши заяву з додатками, вважаю, що відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України заяву належить залишити без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Подана до суду представником заявника, через систему «Електронний суд», заява не відповідає змісту заяви визначеному в ст. 318 ЦПК України.
Предмет доказування у зазначених справах залежить від юридичного факту, який має на меті встановити заявник. Докази мають достовірно підтверджувати факт, який підлягає встановленню.
До заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, можуть додаватися письмові докази; речові докази; дані, отримані з відкритих джерел; документи, видані відповідними органами; пояснення свідків.
Заявнику необхідно врахувати положення ст. 318 ЦПК України щодо змісту заяви.
Крім того, представником заявника взагалі не зазначено заінтересовану особу.
Щодо заінтересованих осіб слід зазначити про те, що у справах окремого провадження заявник ініціює справу, а заінтересовані особи мають юридичну зацікавленість, що може вплинути на їх права.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників. Права заінтересованих осіб перебувають у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і обумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника.
У ЦПК України не визначено осіб, які є заінтересованими у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Коло заінтересованих осіб визначається залежно від мети встановлення фактів, взаємовідносин таких осіб із заявником у зв`язку з фактами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їхні права та обов`язки.
Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.
Заінтересованими особами у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, під час дії воєнного стану заявники переважно зазначають осіб, на права, обов`язки чи законні інтереси яких вплине той чи інший факт, що має юридичне значення, який просить встановити заявник в залежності від мети встановлення такого факту.
Зокрема, заінтересованими особами можуть бути відповідні відділи державної реєстрації актів цивільного стану (далі - відділи ДРАЦС); Міноборони України; відповідні відділи Пенсійного фонду України (далі - ПФУ); відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП); відповідні військові частини; відповідні органи соціального захисту населення; міські, селищні ради; батьки, діти та інші родичі загиблих (померлих) військовослужбовців, померлих цивільних осіб тощо.
Заявнику необхідно визначити коло заінтересованих осіб.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання заяви у справах окремого провадження справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - тобто у розмірі 665,60 грн.
Заявник вказує, що звільнений від сплати судового збору на підставі пп. 16 п. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 16 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання: 16) позовної заяви, апеляційної скарги у справах про тимчасове обмеження права громадян України на виїзд за межі території України.
В заяві не зазначено як встановлення факту смерті пов`язане з поданням позовної заяви, апеляційної скарги у справах про тимчасове обмеження права громадян України на виїзд за межі території України.
Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від судового збору звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що у згаданих справах від сплати судового збору звільняються заявники не у всіх без виключення випадках, обумовлених збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, а лише у тому разі, коли такі обставини призвели до чітко визначених законодавцем наслідків, а саме: вимушене переселення з тимчасово окупованих територій України, загибель, поранення, перебування в полоні, незаконне позбавлення волі або викрадення, втрата документів, порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Отже, законодавцем чітко визначено причинно-наслідковий зв`язок між подією (збройна агресія, конфлікт, тимчасова окупація тощо), яка потягла дію-наслідок (вимушене переселення, загибель тощо), що стало підставою для звернення до суду з заявою про встановлення факту, який має юридичне значення.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , підставою для звернення до суду з приводу встановлення факту смерті його матері ОСОБА_3 є та обставина, що остання померла на тимчасово окупованій території України, що унеможливлює державну реєстрацію факту смерті.
При цьому заява про встановлення факту смерті не містить доводів або будь-якої інформації про те, що смерть ОСОБА_3 перебуває у причинно-наслідковому зв`язку зі збройною агресією або тимчасовою окупацією території України.
Враховуючи, що сам по собі факт смерті особи на тимчасово окупованій території не віднесений законом до обставин, які надають пільги зі сплаті судового збору при зверненні до суду з метою встановлення такого факту, що має юридичне значення, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати заявницю звільненою від сплати судового збору згідно з п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Отже, заявник не має пільг зі сплати судового збору відповідно до п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
За подання заяви про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний стан, або на ТОТ також справляється судовий збір, про що вказано і в розділі 4 Огляду судової практики розгляду цивільних справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, під час дії воєнного стану (коментований).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду заяви фізичною особою у справах окремого провадження ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328 гривень.
Таким чином, судом встановлено, що заявнику слід сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн. та надати суду відповідні підтверджуючі документи.
Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю заяви до судового розгляду, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати заявнику строк для усунення недоліків протягом двох днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно з вимогами ч 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись статтями 177, 185, 260, 268, 294 ЦПК України, суддя -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 про встановлення факту смерті, залишити без руху.
Надати заявнику строк два дні, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз`яснити заявнику, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: