Справа № 138/2632/26
Провадження №:2/138/1900/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2026 м. Могилів-Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Київська Т.Б., розглянувши матеріали цивільного позову Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
До Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшов вказаний вище позов.
Вирішуючи питання про прийняття до свого провадження даної цивільної справи, судом встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, враховуюче таке.
Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу
Разом з тим, суд вважає, що в матеріалах доданих до позовної заяви відсутні докази надсилання відповідачу копій поданих до суду документів, зважаючи на таке.
Надсилання копії заяви (скарги) з додатками на електронну адресу (яка не має статусу офіційної) іншим учасникам справи є додатковим способом повідомлення про звернення до суду, однак не є альтернативним (Постанова ВС від 08 травня 2023 року у справі № 911/2003/22)
Роздруківка електронного листування щодо надсилання копії апеляційної скарги на електронну адресу іншому учаснику справи не є належним доказом на підтвердження виконання вказаного обов`язку, оскільки не дозволяє суду переконатись у дійсності такого надсилання, а також перевірити, який саме документ було надіслано учаснику справи та встановити факт отримання нею такого направлення. (Постанова ВС від 04 жовтня 2022 року у справі № 910/622/22).
Верховний суд виходить з того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. (Постанова ВС від 27 квітня 2023 року у справі № 727/474/16-ц (провадження № 61-8157св22), від 26 квітня 2023 року у справі № 127/32270/21 (провадження № 61-12567св22)
Суд вважає, що надсилання на електронну пошту копії позовної заяви з додатками відповідачу не є належним доказом на підтвердження виконання обов`язку передбаченого ч.1 ст.177 ЦПК України, оскільки не дозволяє суду переконатись у дійсності такого надсилання, а також перевірити, які саме документи були надіслано учаснику справи та чи взагалі електронна адреса на яку було надіслано такі документи дійсно належить відповідачу.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази на підтвердження направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), містить рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи наведене, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, вважаю, що слід залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом подання суду доказів направлення відповідачу позовної заяви разом з доданими до неї документами за адресою його зареєстрованого місця проживання.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 і 177 цього Кодексу позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Залишити без руху позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, надавши позивачу строк для усунення недоліків, а саме п`ять днів з дня отримання даної ухвали суду.
Ухвала набрала законної сили та оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.Б.Київська