Справа № 509/5270/26
УХВАЛА
03 серпня 2026 року. Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М., перевіривши в приміщенні суду виконання вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
29 липня 2026 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2026 року дану справу передано на розгляд судді Панасенку Є.М.
При ознайомленні з матеріалами даноїх позовної заяви, вважаю необхідним заявити самовідвід, виходячи з наступного.
Так, рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.03.2024 року у цивільній справі №509/5549/23 під головуванням судді Панасенка Є.М. було задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним. Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений у простій письмовій формі між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , 07 жовтня 2021 року щодо придбання частини житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 не посвідчений нотаріально, - визнано дійсним. Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили 29.04.2024 року.
У поданій 29.07.2026 року позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 виникло 29 квітня 2024 року - з моменту набрання законної сили рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.03.2024 року у справі № 509/5549/23, яким вже встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була досягнута домовленість по всіх істотних умовах договору щодо предмету договору, об`єкту продажу та ціни продажу, відбулася передача майна, ОСОБА_1 проведений повний розрахунок, а ОСОБА_2 ухиляється від нотаріального посвідчення договору.
Тобто, мною, як суддею було висловлено думку щодо дійсності попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07 жовтня 2021 року, укладеного у простій письмовій формі між сторонами по справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо придбання частини житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Позивач, просить суд визнати за ним право власності на частину нерухомого майна, в тому числі на підставі ухваленого рішення під головуванням судді Панасенка Є.М.
Вважаю, що подальший розгляд справи під моїим головуванням у відповідності до приписів п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, може викликати обґрунтовані сумніви в моїй неупередженості або об`єктивності судді з боку сторін по справі або об`єктивного спостерігача, що є безумовною підставою для самовідводу по розгляду даної заяви в порядку ст.ст. 36, 37 ЦПК України і суддя підлягає самовідводу.
З метою запобігання обставин, які викликають сумніви в об`єктивності при здійсненні правосуддя по даній справі, які можуть безпосередньо вплинути на висновки рішення суду, заінтересованості певних суб`єктів та можливого скасування рішення суду з підстав незаконного складу суду при розгляді вищевказаної справи, суд вважає необхідним задовольнити заяву про самовідвід судді в порядку ст.ст.36, 40 ЦПК України.
Згідно частини першої статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Згідно положень Кодексу суддівської етики, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов`язків.
Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов`язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.
Відповідно до статті 8 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.
Частиною першою статті шостої Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.
Згідно пункту 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.
Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
За даних обставин, з метою унеможливлення виникнення різного роду сумнівів у об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, у відповідності до правил суддівської етики, з урахуванням принципу цивільного процесуального права процесуальної економії, яка дає можливість вирішити питання про самовідвід на даній стадії, самовідвід підлягає задоволенню.
Інші обставини, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, відсутні.
Керуючись ст. 36, 39, 40, 258-261 ЦПК України, суддя-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву про самовідвід судді Панасенко Є.М. - задовольнити.
Цивільну справу № 509/5270/26 за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, - передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу для визначення іншого складу суду у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Є. М. Панасенко