Справа № 509/4165/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року. Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Гандзій Д.М.,
за участю секретаря Задеряка Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.-щі Овідіополь заяву представниці відповідача ОСОБА_1 - адвоката Конової Л.М. про роз`яснення судового рішення від 13.12.2018 р. по справі № 509/4165/18
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла заява представниці відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз`яснення судового рішення від 13.12.2018 р. по справі № 509/4165/18, в якому заявник зазначив, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 13.12.2018 р. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання доньок : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 вересня 2018 року і до 05.03.2031 року.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 досягла повноліття, їй виповнилося 18 років, і відповідно до ст. 180 СК України - обов`язок батька утримувати неповнолітню дитину припинено. Однак до цього часу всупереч ст. 183 СК України, з ОСОБА_1 стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), що підтверджується розрахунком заборгованості державного виконавця від 05.05.2026 р., станом на 01.05.2026 року.
У зв`язку з цим виникла потреба у роз`ясненні судом наступних питань : яка частина аліментів з 1/3 належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а яка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; чи припиняється сплата аліментів після настання повноліття ОСОБА_4 ?, з якої дати та в якій частині ?; в якій частині продовжується сплата аліментів на неповнолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?
До канцелярії суду надійшла заява від позивачки ОСОБА_6 , яка зазначила, що з заявою про роз`яснення судового рішення вона не згодна, у відповідача є борг зі сплати аліментів, а тому на її думку відділ ДВС вірно стягує аліменти, незважаючи на те, що ОСОБА_7 виповнилося 18 років, не заперечує, щоб ОСОБА_8 сплачував на утримання ОСОБА_5 1/4 частину всіх видів заробітку, просила провести засідання без її участі, як і державний виконавець Гайдученко В.О.
Згідно ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати клопотання про роз`яснення рішення суду відповідно до положень ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутністю сторін і без фіксації процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали поданої заяви, матеріали цивільної справи № 509/4165/18, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до приписів ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу.
Зміст частин першої та другої статті 271 ЦПК України вказує на те, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз`ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
Порядок роз`яснення судового рішення визначений ст. 271 ЦПК України, за змістом якої за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Таким чином, роз`яснення судового рішення може бути зумовлене його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, то суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України, подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
У своїй постанові від 08 грудня 2025 року (справа № 7757/222/20-ц, провадження № 61-1983св25) Верховний Суд зазначив, що відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Таким чином, роз`яснення судового рішення може бути зумовлене його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення - суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України, подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Тобто роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз`яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення, а саме, мають місце положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Виходячи з цієї норми закону, роз`яснення рішення суду це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.
Роз`яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення. Таким чином, суд роз`яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб`єкта, якому надано право звернення за відповідним роз`ясненням. Між тим, необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Як вбачається зі змісту поданої заяви представника ОСОБА_1 адвоката Конової Л.М. про роз`яснення судового рішення, заявник просить вказати: яка частина аліментів з 1/3 належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ? чи припиняється сплата аліментів після настання повноліття ОСОБА_4 , з якої дати та в якій частині ? в якій частині продовжується сплата аліментів на неповнолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?
Подання вказаної заяви зумовлене тим, що старший державний виконавець Овідіопольського РВДВС ПМУМЮ (м.Одеса) Гайдученко В.О. після настання повноліття донькою ОСОБА_1 - ОСОБА_9 10.05.2024 року продовжує стягувати з боржника ОСОБА_1 1/3 частину з усіх видів заробітку, тоді як відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 183 СК України, повинен стягувати аліменти лише на 1 дитину у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку.
Вказане підтверджується розрахунком заборгованості від 05.05.2026 року, складеного державним виконавцем станом на 01.05.2026року, де в графі «розмір аліментів, визначений у документі» з травня 2024 року по квітень 2026 року зазначено «3».
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки,що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідно до статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
Отже, суд, виходячи з вищевказаних норм Сімейного Кодексу України, вважає, що аліменти призначені на утримання двох доньок ОСОБА_1 - ОСОБА_9 та ОСОБА_5 в розмірі 1/3 з усіх видів заробітку розподіляються наступним чином - 1/6 частина на ОСОБА_9 та 1/6 частина на ОСОБА_5 .
Аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку з ОСОБА_1 - стягуються до 10.05.2024 року, тобто до досягнення повноліття ОСОБА_9 , а після ІНФОРМАЦІЯ_3 , якщо ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей - аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, тобто 1/6 частини, яка є власністю ОСОБА_5 .
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі з заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принцип правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (постанова КЦС ВС від 17.12.2019 р. по справі № 641/1793/17).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про існування передбачених ст. 271 ЦПК України, підстав для роз`яснення судового рішення, оскільки його зміст виявився незрозумілим для виконання старшим державним виконавцем Овідіопольського РВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) Гайдученком В.О., який в порушення існуючого рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13.12.2018 року по справі № 509/4165/18 після досягнення повноліття ОСОБА_4 продовжує стягувати на 1 дитину - ОСОБА_5 аліменти в розмірі 1/3 частини без звернення до суду її батьків з такою вимогою і відповідно наявністю судового рішення.
Керуючись ст.ст. 260,271,352-355 ЦК України, ст. 183 СК України, -
УХВАЛИВ :
1.Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Конової Людмили Миколаївни про роз`яснення судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів - задовольнити ;
2.Роз`яснити рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 грудня 2018 року про стягнення аліментів наступним чином: з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дітей : доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття ОСОБА_9 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а після досягнення нею повноліття, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стягуються аліменти у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалу суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухали суду виготовлений та підписаний 30.07.2026 р.
Суддя Гандзій Д.М.