Справа № 461/10194/24 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.
Провадження № 22-ц/811/1853/25 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 квітня 2025 року у справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані послуги,
встановив:
У грудні 2024 року Львівське міське комунальне підприємство (далі - ЛМКП) «Львівтеплоенерго» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01 грудня 2021 року по 29 лютого 2024 року в розмірі 4196 грн. 26 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії, а актами включення системи теплопостачання, затвердженими управителем будинку, підтверджується факт надання ЛМКП «Львівтеплоенерго» послуги з постачання теплової енергії, в тому числі теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення вказаного будинку.
01 грудня 2021 року з відповідачем укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який за своєю правовою природою є публічними договором приєднання, типова форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021 року.
Відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_2 , користуються послугами з постачання теплової енергії, що надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго», в тому числі для забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення. Відповідачам для здійснення оплати відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості та кількості наданих послуг з метою їх оплати. Оскільки в будинку встановлено прилад обліку теплової енергії, плата за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії включає витрати на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку. Відповідно, плата становить 24,18 грн. на місяць (з ПДВ) з урахування витрат на заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії.
Всупереч п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та чинних договорів, відповідачі не виконали свого зобов`язання щодо сплати за надані послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб, на опалення та витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, у зв`язку з чим у них виникла заборгованість за надані послуги за період з 01.12.2021 року по 29.02.2024 року на загальну суму 4196 грн. 26 коп.
Позивач вказує, що неправомірні дії відповідачів призвели до порушення майнових прав та законних інтересів позивача, у зв`язку з чим ЛМКП «Львівтеплоенерго» не може забезпечити своєчасну сплату податків, внесків до пенсійного фонду, виплату заробітної плати працівникам, а також має заборгованість перед іншими підприємствами.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 03 квітня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в розмірі 4196 грн. 26 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору - 3028 грн., а саме по 1514 грн., з кожного.
Відстрочено виконання рішення суду до 03 квітня 2026 року.
Рішення суду оскаржили відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , просили його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідачі посилаються на те, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» послуги, за надання яких просить сягнути заборгованість, не надаються. В місцях загального користування відсутні опалювальні прилади, в зв`язку з чим вони звільнені від обов`язку оплачувати за таку послугу. Зазначають, що в їхній квартирі встановлено індивідуальне опалення. Окрім цього, вони не укладали з ЛМКП «Львівтеплоенерго» жодних договорів для надання послуг, за які останній просить стягнути з них заборгованість.
Позивач ЛМКП «Львівтеплоенерго» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи та вимоги апелянтів.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 21.07.2026 року, є дата складення повного судового рішення - 31.07.2026 року.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру №1011137, №1011106, №1011160 від 06.01.2025 року, а також відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області, у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 . Зазначене також підтверджується довідкою №1 з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації від 20.12.2024 року ЛМКП «Львівтеплоенерго».
Житловий будинок АДРЕСА_1 включений до системи теплопостачання теплопостачальною організацією ЛМКП «Львівтеплоенерго» без квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 .
Також встановлено, що квартира АДРЕСА_2 відключена від центрального опалення та гарячого водопостачання. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №991 від 01.11.2016 року було надано дозвіл на влаштування індивідуальної системи опалення в квартирі відповідачів.
Згідно долучених до позовної заяви документів, а саме: акту експлуатаційної перевірки вузла обліку теплової енергії (ВОТЕ) за №0551 від 24.09.2021 року, свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35/07151 від 04.08.2021 року, яке чинне до 04 08.2025 року, у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_16 , встановлено вузол обліку теплової енергії, яким обліковується опалення будинку.
З інформації про ВОТЕ №0551 вбачається, що такий вузол обліку встановлено та по ньому регулярно вносились показники.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено факт надання послуг, якими фактично користуються ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також, що останніми не доведено, що вони зверталися до відповідача в спірний період щодо ненадання відповідних послуг або неналежного їх надання.
З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних підстав.
Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правовідносини.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання», Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії та гарячої води.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з п.4 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
За змістом ст.ст.12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно із ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.
Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
За змістом ч.3 ст.24 Закону України «Про теплопостачання», споживач теплової енергії зобов`язаний своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
З 01.07.2014 року з усіма споживачами ЛМКП «Львівтеплоенерго» вважається укладеним публічний договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води.
Відповідно до п.3 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII, договори про надання комунальних послуг, що укладені до введення в дію цього Закону, зберігають свою чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Частиною другою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
На виконання положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 21.08.2019 року №830 затверджені Правила надання послуги з постачання теплової енергії, в які внесені зміни постановою КМУ від 08.09.2021 року №1022, і затверджений типовий договір про надання послуги з постачання теплової енергії. А постановою КМУ від 11.12.2019 року №1182 затверджені Правила надання послуги з постачання гарячої води, в які внесені зміни постановою КМУ від 08.09.2021 року №1023, і затверджений типовий договір про надання послуги з постачання гарячої води. Зміни набули чинності з 01.10.2021 року.
Згідно з ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Оскільки мешканці будинку АДРЕСА_1 не прийняли модель організації договірних відносин, то між споживачами та ЛМКП «Львівтеплоенерго» вважаються укладеними індивідуальні договори про надання послуг.
А тому, з 01.12.2021 року з відповідачами є укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який за своєю правовою природою є публічним договором приєднання, типова форма якого затверджена постановами КМУ; зазначений договір розміщений на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за посиланням: https://Imkp.Ite.lviv.ua.
Такий договір укладається сторонами з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 ЦК України та має на меті надання послуг з постачання теплової енергії.
Отже, між позивачем та власником квартири АДРЕСА_2 і особами, які там проживають, фактично встановилися договірні відносини з приводу надання послуг у сфері теплопостачання, а саме: виконавець надавав відповідачам послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб, в тому числі на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, та на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, а відповідачі такими послугами користувалися.
Важливо зазначити, що відсутність підписаного договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі.
З урахуванням наведених положень закону, з відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які за своєю правовою природою є публічними договорами приєднання.
За умовами зазначеного договору, ЛМКП «Львівтеплоенерго» зобов`язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку (в обсязі, визначеному для цього будинку), а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Стаття 10 вказаного Закону визначає порядок розподілу обсягів комунальних послуг між споживачами. Зокрема, відповідно до частин першої та другої даної статті, у будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.
Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку, витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.
Відтак, враховуючи наведене, навіть у разі відключення квартири споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку, останній зобов`язаний оплачувати вартість послуг з опалення місць загального користування в розмірі, визначеному відповідними методиками.
Отже, ЛМКП «Львівтеплоенерго», будучи наділеним повноваженнями виконавця послуг за договором приєднання про надання послуг, надавало послуги з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачі користуються послугами, які надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго».
Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Комунальні послуги - це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - це механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо).
За змістом ч.6 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
В силу вимог п.п.14, 38 Правил надання послуг постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 року за №830, в редакції постанови від 08.09.2021 року за №1022, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 року №315.
Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 грудня 2020 року у справі №311/3489/18, внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Пункт 12 розділу IV Методики №315 передбачає, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, квартира АДРЕСА_2 , від`єднана від системи теплопостачання, таким чином, відповідачам нараховуються лише витрати за надані послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб та функціонування внутрішніх систем опалення.
Під час розгляду справи ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідачами не доведено факту ненадання чи неналежного надання ЛМКП «Львівтеплоенерго» послуг, за надання яких було нараховано борг, який позивач просить стягнути з відповідачів.
Щодо відсутності опалювальних приладів на сходовій клітці будинку по АДРЕСА_1 , то колегія суддів звертає увагу, що такий факт підтверджено актом комісії ЛКП «Старий Львів», в складі заступника директора - Пеха А.В., начальника технічного відділу - Книш О.Г. та майстра дільниці - ОСОБА_6 , від 12.02.2025 року, а саме, що станом на 11.02.2025 року радіатори та стояки центрального опалення відсутні в загаданому будинку, в той же час, ЛМКП «Львівтеплоенерго», звертаючись до суду з даним позовом просило стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з постачання теплової енергії до цього будинку в сумі 4196 грн. 29 коп., яка утворилася за період з 01.12.2021 року по 29.02.2024 року.
Таким чином, згаданий акт від 12.02.2025 року жодним чином не засвідчує факт ненадання чи неналежного надання послуг ЛМКП «Львівтеплоенерго» за спірний період.
Покликання відповідачів на те, що в їхньому будинку комунальні системи опалення і труби центрального опалення прокладені через житлові квартири з першого до п`ятого поверху, не виходять за межі житлових приміщень і жодна труба не обігріває місця загального користування, не спростовує того, що частина теплової енергії беззаперечно йде на допоміжні приміщення і на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 вересня 2005 року справі №1-17/2005 наголосив, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.
Принцип рівності перед законом вимагає однакового застосування закону, а його недотримання (вибірковість) є свавіллям.
В даному випадку, нормами чинного законодавства передбачено, що якщо теплопостачальна організація, в нашому випадку - це ЛМКП «Львівтеплоенерго», надає послуги з постачання теплової енергії до будинку, частина з якої йде на допоміжні приміщення та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, мешканці та власники квартир в цьому будинку зобов`язані оплачувати такі послуги.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 грудня 2020 року в справі №311/3489/18, власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Оскільки житло відповідачів знаходиться у багатоквартирному будинку, вони зобов`язані нести витрати з утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №703/58/16-ц.
Внутрішньобудинкові мережі опалення та місця загального користування (підвали, сходові клітки, технічні поверхи тощо) є спільною власністю всіх співвласників багатоквартирного будинку. Кожен власник квартири зобов`язаний брати участь у витратах на утримання цього спільного майна пропорційно до своєї частки, навіть якщо він не користується централізованим опаленням у своїй квартирі. За рахунок тепловиділень від труб у цих приміщеннях створюються умови для нормальної експлуатації всього будинку.
Нормами чинного законодавства, за встановлених обставин в даній справі, не передбачено умов, за наявності яких відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 могли б бути звільнені від обов`язку оплати за надалі ЛМКП «Львівтеплоенерго» послуги за період з 01.12.2021 року по 29.02.2024 року на суму 4196 грн. 26 коп.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та обставини справи, давши належну правову оцінку доказам, які сторони подали на підтвердження своїх вимог та заперечень, застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, не допустив порушень норм процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного спору, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - залишити без змін.
Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 31 липня 2026 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич