Справа № 932/8108/26
Провадження № 2/932/3775/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Потоцької С.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні Шевченківського районного суду міста Дніпра питання щодо прийняття зустрічного позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою від 13.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначений у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін.
29.07.2026 від представника ОСОБА_2 - адвоката Галасун Г.І. надійшла зустрічна позовна заява про визначення місця проживання дитини разом з батьком ОСОБА_2 , просить об`єднати в одне провадження вимоги за зустрічним позовом про визначення місця проживання дитини з первісним позовом про розірвання шлюбу.
Вирішуючи питання прийняття зустрічного позову для спільного розгляду із первісним, суд зазначає про таке.
За змістом ч. ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, тобто такими, що виникають з одних правовідносин, доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Недоцільно розглядати первісний та зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.
Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.
Отже, при прийнятті зустрічного позову суд з`ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову, чи поданий зустрічний позов у строк для подання відзиву на позов.
У постанові від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).
Конструкція ч. 2 ст. 193 ЦПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Враховуючи предмет та підставу первісного позову і зустрічного позову, суд зазначає, що вимоги за цими позовами не можуть зараховуватись, позови не є взаємопов`язаними, для їх вирішення потрібно буде встановити зовсім інші фактичні обставини. Також слід врахувати що задоволення зустрічного позову не виключить повністю або частково задоволення первісного позову, об`єднання зустрічного позову з первісним позовом призведе до обтяження розгляду цієї цивільної справи, а тому відсутня доцільність у прийнятті до спільного розгляду зустрічного позову та об`єднання в одне провадження з первісним позовом.
Згідно з положеннями ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Суд вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_2 , що повернення цієї зустрічної позовної заяви жодним чином не порушує його право на справедливий суд в розумінні положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки він не позбавлений права звернення до суду з відповідним позовом у загальному порядку з додержанням вимог чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.193,194 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Відмовити задоволенні клопотання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та об`єднанні з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Зустрічну позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини -повернути без розгляду.
Повернути матеріали зустрічного позову ОСОБА_2 .
Роз`яснити ОСОБА_2 його право на звернення до суду з зазначеним позовом в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя С.С. Потоцька