Судові рішення

Рішення № 138674241 у справі № 179/2328/25 від 23.07.2026

Рішення від 23.07.2026 у цивільній справі № 179/2328/25 (категорія «Про стягнення аліментів»). Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра, суддя Дорошенко Г. В.

Справа№ 179/2328/25
СудНовокодацький районний суд міста Дніпра
СуддяДорошенко Г. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро стягнення аліментів
Дата ухвалення23.07.2026
Надійшло до реєстру03.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138674241

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Єдиний унікальний номер 179/2328/25

Номер провадження2/205/3388/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В :

12.03.2026 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра на підставі ухвали Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 07.01.2026 року надійшла вищевказана позовна заява для розгляду за підсудністю. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2013 року з відповідача було стягнуто аліменти на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття. Позивач зазначала, що на даний час син є повнолітнім та навчається за денною формою здобуття освіти у Дніпровському державному медичному університеті за спеціальністю «Стоматологія» (освітній ступінь - магістр) на контрактній основі, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Син проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання повнолітнього сина не надає, хоча є працездатною особою, офіційно працевлаштований, має стабільний дохід, а також є власником нерухомого майна. Крім того, станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача зі сплати аліментів, стягнутих рішенням суду, становить 433564,71 грн, що підтверджується відповідним розрахунком за ВП №40606878. Посилаючись на наведені обставини, позивач просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі у розмірі 8500 грн щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років, а також стягнути судові витрати.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 23.03.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

06.04.2026 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 07 квітня 2026 року відкрито провадження у даній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

24.04.2026 року від третьої особи ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення, у яких останній зазначив, що на даний час навчається у Дніпровському державному медичному університеті на 1 курсі факультету «Стоматології та фармації» для здобуття освітнього ступеня магістр за денною формою навчання на контрактній основі, у зв`язку з чим немає можливості самостійно забезпечувати себе та потребує матеріальної допомоги для забезпечення базових життєвих потреб. Наразі основні витрати несе матір ОСОБА_1 . Батько ОСОБА_2 матеріальної допомоги не надає, у зв`язку з чим позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

11.05.2026 від представника відповідача адвоката Зачепіло З.Я. надійшли клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву та відзив на позовну заяву, в якому в задоволені позовних вимог просили відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю, відсутністю обов`язкових умов для стягнення аліментів відповідно до ч.1 ст.199 Сімейного кодексу України. Зазначали, що розмір аліментів, який просить стягнути позивач, є завищеним та не відповідає принципам розумності й справедливості, а позивач не надала суду розрахунок витрат, які пов`язані з навчанням. При цьому відповідач не заперечував, що офіційно працевлаштований та має стабільний дохід, однак вказував, що він не є особою з високим доходом, займається волонтерською діяльністю, сама по собі наявність доходу не є підставою для стягнення аліментів у заявленому розмірі. Крім того, зазначав, що твердження позивача щодо її складного матеріального становища є припущеннями та не підтверджені належними і допустимими доказами. У зв`язку з викладеним просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.05.2026 продовжено відповідачу строк для подачі відзиву та витребувано Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи інформацію про доходи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2026 року.

18.05.2026 від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року частково задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 та витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію щодо банківського рахунку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , IBAN: НОМЕР_2 , а саме: відомості про рух коштів по рахунку, надходження грошових коштів, залишки коштів на рахунку, а також інформацію про регулярні платежі та перекази за період з 01.01.2025 року по теперішній час.

02.06.2026 від представника відповідача адвоката Зачепіло З.Я. надійшли письмові пояснення та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, згідно з якими просить врахувати під час розгляду справи, що відповідно до копії довідки Комунального некомерційного підприємства Звенигородський центр первинної медико-санітарної допомоги Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області, мати відповідача ОСОБА_4 знаходиться на «Д» обліку в онколога та сімейного лікаря і потребує часткового стороннього догляду, згідно з копією нотаріально завіреної заяви про догляд (утримання) за особою, яка потребує такого догляду (утримання) ОСОБА_4 , відповідач - ОСОБА_2 є законним доглядальником.

05.06.2026 року на виконання ухвали суду від АТ «Універсал Банк» надійшла витребувана інформація.

23.07.2026 року на виконання ухвали суду було отримано відповідь №3071220 з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи щодо відповідача ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з проханням провести розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Зачепіло З.Я. в судове засідання не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому в задоволені позовних вимог просили відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з проханням провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 07.04.2007 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.05.2010 року (а.с.5, 7).

Сторони у справі є батьками повнолітньої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №1493 (а.с. 33), а також свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_4 від 19.09.2024 року, актовий запис №46, виданим Новомосковським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Після державної реєстрації зміни імені третій особі було змінено прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с. 26).

Відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2013 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення сином повноліття (а.с.27-28).

ОСОБА_3 навчається за денною формою здобуття освіти у Дніпровському державному медичному університеті за спеціальністю «Стоматологія» (освітній ступінь - магістр) на контрактній основі. Термін навчання з 01 вересня 2025 року по 30 червня 2026 року, що підтверджується копією договору №01.126.25 на платну підготовку магістрів в Дніпровському державному медичному університеті із числа громадян України від 15.08.2025 року (а.с. 22-25), довідки про навчання від 27.11.2025 року (а.с. 30), квитанції про сплату навчання за 1 семестр від 29.08.2025 року у розмірі 40 035,90 грн (а.с. 37-38).

Повнолітній син ОСОБА_3 зареєстрований разом з матір`ю, позивачем по справі, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади №2026/005063358 та №2026/005061332 від 30.03.2026 (а.с. 76-77).

Також повнолітній син ОСОБА_3 фактично проживає разом з матір`ю, позивачем по справі, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідками старости Очеретуватського старостинського округу №8 виконавчого комітету Магдалинівської селищної ради №126/8 від 20.10.2025 та №142/8 від 27.11.2025 (а.с.29, 50).

Позивач у заяві вказує, що відповідач не надає допомогу на утримання сина, який продовжує навчання.

Згідно ст.198 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 6 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Твердження позивача щодо відсутності допомоги на утримання сина відповідачем та його представником не спростовуються.

Судом встановлено, що син проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні, а тому у зв`язку із продовженням навчання потребує матеріальної допомоги.

Щодо розміру аліментів, які мають стягуватись, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є працездатною особою, офіційно працевлаштований та має стабільний дохід. Згідно з відповіддю №3071220 від 23.07.2026 року з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою у податковій декларації про майновий стан і доходи, середньомісячний дохід відповідача становить близько 20000 грн (а.с. 195).

Заперечення відповідача ОСОБА_2 щодо необґрунтованості позовних вимог суд оцінює критично, оскільки вони не спростовують встановленого судом факту продовження навчання повнолітнього сина за денною формою навчання, його потреби у матеріальній допомозі та обов`язку батьків брати участь у його утриманні за наявності можливості надавати таку допомогу.

Суд бере до уваги, що відповідач доказів неможливості надання утримання сину не надав. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про неможливість відповідача працювати та отримувати дохід, а також про фактичне несення відповідачем витрат на утримання інших осіб та про розмір таких витрат.

Разом із тим суд враховує як матеріальне становище повнолітнього сина та його потребу у матеріальному забезпеченні під час навчання, так і матеріальне становище відповідача, розмір його доходу, принципи розумності, справедливості та співмірності, у зв`язку з чим доходить висновку, що заявлений позивачем розмір аліментів у сумі 8500 грн щомісячно є завищеним.

Відповідь АТ «Універсал Банк» від 05.06.2026 року на ухвалу суду не містить відомостей про наявність на зазначеному рахунку значних грошових коштів або інших обставин, які б свідчили про значний майновий стан відповідача (а.с.175-180).

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження майнового стану відповідача позивачем надано інформацію, сформовану за допомогою сервісу Opendatabot, відповідно до якої, відповідач є власником нерухомого майна, а саме житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , та земельної ділянки кадастровий номер 2329846971212, площею 2.4704, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 10-11).

Позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги щодо стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 8500 гривень, вказує, що її середні витрати на дитину без врахування витрат на одяг, канцелярські товари, періодичні огляди у лікарів, лікування нескладних захворювань складають 16945,18 грн, що підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями платіжних документів, які підтверджують понесені витрати на утримання сина (а.с. 43-47, 51-55).

Суд зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Разом із цим, заявляючи позовну вимогу про стягнення аліментів у розмірі 8500 грн на дитину стороною позивача не надано будь-яких доказів, які б відповідали встановленим процесуальним законом критеріям достатності, допустимості та належності на підтвердження факту майнового стану відповідача, у тому числі доказів стосовно наявності у відповідача доходів, які б дозволяли останньому сплачувати аліменти у такому заявленому позивачем розмірі.

Відтак, суд відхиляє доводи позивача про наявність у відповідача такого майнового стану, який би дозволяв сплачувати щомісячно аліменти у розмірі 8500 грн щомісячно на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Тому суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, підтверджене матеріальне становища платника аліментів, встановлені обставини в їх сукупності, та беручи до уваги ту обставину, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, дійшов висновку про часткове задоволення позовної вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який навчається, в розмірі 5000,00 гривень щомісячно, починаючи з 29.12.2025 року і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ним 23 років.

Суд доходить висновку, що зазначений розмір аліментів є справедливим, співмірним, необхідним та достатнім.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн за подання позову про стягнення аліментів, від сплати якого відповідно до п. 3 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена при зверненні до суду.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами за умови їх документального підтвердження.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги та акт приймання-передачі наданих послуг. Разом із тим судом встановлено, що зазначені документи не містять підпису позивача, а підписані лише адвокатом. Інших належних доказів, які б підтверджували фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку, що надані документи не підтверджують належним чином погодження позивачем умов надання правничої допомоги, прийняття наданих послуг та виникнення у нього обов`язку щодо їх оплати, а відтак не можуть вважатися належними та достатніми доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який навчається, в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з 29.12.2025 року і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ним 23 років.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , наявний електронний кабінет;

третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , відсутній електронний кабінет;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , відсутній електронний кабінет.

Суддя Г.В. Дорошенко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
01.06.2026 Ухвала № 137099069 без тексту Новокодацький районний суд міста Дніпра
11.05.2026 Ухвала № 136417904 без тексту Новокодацький районний суд міста Дніпра
07.04.2026 Ухвала № 135504194 без тексту Новокодацький районний суд міста Дніпра
23.03.2026 Ухвала № 135151853 без тексту Новокодацький районний суд міста Дніпра
07.01.2026 Ухвала № 133311795 без тексту Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області