РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 295/18393/25
Провадження № 2/293/506/2026
28 липня 2026 року селище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Збаражського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В :
І. СУТЬ СПРАВИ
27.03.2026 ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на свою користь на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 від всіх видів доходів відповідача, але не менше 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною 18 років та на своє утримання у розмірі 1/6 від всіх видів доходів відповідача, щомісяця і до досягнення дитиною трирічного віку.
В обгрунтування позову, позивач ОСОБА_1 зазначила, що 05.02.2025 вона та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб. У шлюбі у них народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, у її вихованні участі не приймає, тому вона змушена звернутись до суду та офіційно оформити стягнення аліментів.
Крім того, посилаючись на норми ст. 84 Сімейного кодексу України, позивач просить стягувати аліменти з ОСОБА_2 на своє утримання.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
На виконання вимог ухвали Богунського районного суду м.Житомира від 28.01.2026 про передачу справи за підсудністю, до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшла цивільна справа №295/18393/25.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 27.03.2026 справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.
30.03.2026 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі №295/18393/25. Розгляд справи по суті призначений на 28.04.2026.
Ухвалою суду від 28.04.2026, занесеною до протоколу судового засідання в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України, суд постановив відкласти судове засідання на 11.06.2026.
Ухвалою суду від 11.06.2026, занесеною до протоколу судового засідання в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України, суд постановив відкласти судове засідання на 30.06.2026 для витребування доказів про доходи сторін.
30.06.2026 судове засідання відкладено на 28.07.2026 у зв`язку із перебування головуючого судді в нарадчій кімнаті.
28.07.2026 в судове засідання сторони не прибули, про розгляд справи повідомлялись встановленим порядком.
Відповідач ОСОБА_2 повторно не прибув в судове засідання. Причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву на позов не скористався. Про розгляд справи повідомлявся встановленим порядком (а.с. 30, 33, 41, 44, 45).
Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/14, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Крім того, відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України, що було оприлюднено 01.07.2026.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи викладене, суд рахує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
28.07.2026 в судом складено скорочене рішення.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09.05.2025 батьками ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Житомирі, Житомирської області зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.6).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 05.02.2025 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зареєстрована шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7).
Відповідно до даних Крижопільської територіальної громади від 23.05.2025, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).
Згідно даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих само зайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи № 2873554 від 11.06.2026, позивач ОСОБА_1 з березня 2025 року отримує щомісяця соціальні виплати у розмірі 860,00грн. (а.с.35-36).
Згідно даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих само зайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи №2873494 від 11.06.2026, відповідач ОСОБА_2 з лютого 2025 року отримує виплати військовослужбовцям від військової частини НОМЕР_3 (а.с.38-39).
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН "Про права дитини" 1989 року, яка набула чинності для України 27.09.1991 держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до частини першої та другої статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частиною першою та другою статті 183 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Згідно з ч. ч.2, 4, ст. 84 СК України, дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Приписами ч.6 ст. 84 СК України визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Аналіз даних положень дає підстави вважати, що сімейним законодавством України передбачено право дружини на утримання чоловіком протягом усього терміну її вагітності та до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина до трьох років, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини. При цьому, головною умовою присудження аліментів, згідно приписів ст.84 СК України, є наявність у чоловіка можливості надавати матеріальну допомогу дружині яка проживає із дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно із ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ
Встановлено, що між сторонами у справі виникли правовідносини з приводу з стягнення аліментів на дитину до досягнення нею повноліття та на утримання дружини.
Сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , яка проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні.
Суд приймає до уваги, що саме батьки несуть конституційний обов`язок з утримання своїх дітей до досягнення ними повноліття, а розмір аліментів на дітей має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а також виходячи з того, що матеріальне забезпечення дитини повинно мати регулярний характер, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів із відповідача.
Кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Тобто, визначення способу (в твердій грошовій сумі чи частці) залежить тільки від вибору одержувача аліментів.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, обставини викладені у позові не спростував.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18, інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
Визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, суд враховує, що відповідач є працездатною особою, працює та має регулярний дохід, інших осіб на утриманні не має, оскільки протилежного судом не встановлено, обов`язок батьків брати участь в утриманні своїх неповнолітніх дітей у розмірі, необхідному для забезпечення гармонійного їх розвитку, суд дійшов висновку про наявність підстав для присудження з відповідача аліментів на дитину ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, відмовляючи у задоволенні позову в частині визначення аліментів в розмірі 100% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, оскільки кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.
Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд приймає до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
З огляду на викладене вище, з урахуванням потреб дружини, яка здійснюючи догляд за неповнолітньою дитиною, не в змозі самостійно забезпечувати себе матеріально, враховуючи те, що відповідач працює, має стабільний та регулярний дохід, визначений державою розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, суд вважає можливим частково задовольнити вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання дружини в розмірі 1/8 від доходу відповідача, який відповідатиме реаліям сьогодення та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.
Водночас, суд вважає за необхідне допустити рішення суду про стягнення аліментів до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць на підставі пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України.
При цьому, суд роз`яснює, що сторони не позбавлені права звернутись до суду з позовом про зміну розміру аліментів у разі зміни їх матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я, в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (ст. 192 СК України).
VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Згідно частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за дві вимоги немайнового характеру (про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та на утримання дружини) у розмірі 2422,40 грн., оскільки позивач у силу статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від його сплати при поданні позову.
Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, починаючи стягнення з дня подання заяви до суду, тобто з 24.12.2025, та до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини з якою проживає дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, починаючи стягнення з дня подання заяви до суду, тобто з 24.12.2025, та до досягнення дитиною трирічного віку.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у виді судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4
Відповідач:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повне рішення складено та підписано 03.08.2026.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ